Дуже важливо побудувати свою систему захисту неба, яка знадобиться не лише зараз, а й після закінчення війни як одна з гарантій безпеки. Про це Президент України Володимир Зеленський заявив під час онлайнучасті в щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії з Канади. Він нагадав про дуже важливий і дуже трагічний день: 11 вересня 25 років тому було завдано удару по людях та цивілізації в принципі. Під час терористичної атаки на Сполучені Штати Америки загинуло майже 3 тисячі людей із 90 країн, зокрема й українці.
Володимир Зеленський наголосив, що тоді, 2001 року, світ відповів терористам жорстко та рішуче, НАТО показало свою силу й застосувало статтю 5.
«Відповідь була світова. Сьогодні відповідь «рускім» дає передусім Україна. На їхній терор, на їхні удари, на захоплення, на вбивства. І це справедлива відповідь. І питання до всіх партнерів, яким ми дуже вдячні, які з нами, — ми вдячні, що вони в цій відповіді з нами, — але питання, чи це достатньо. Чи можемо ми це порівнювати із застосуванням статті 5? Чи ми можемо порівнювати це з об’єднанням усього світу навколо тієї страшної трагедії 25 років тому?» — зазначив Президент.
Глава держави подякував усім, хто підтримує Україну, і закликав до ще більшого тиску на росію.
«Вони б’ють усюди: по школах, університетах, по заправках, по забезпеченню людей, по продуктових складах, по ТЕЦ, по енергетичних об’єктах. Це те, що відбувається. Тобто війна в іншій стадії. Це відкрита війна, це не «сво». Це відкрита війна росії проти всього живого з однією метою: окупації України повністю», — сказав він.
Президент наголосив, що росія не припиняє системно атакувати дронами та ракетами енергетичні об’єкти, агропромисловий комплекс і морські порти. Блокування Чорного моря шкодить не лише експортним можливостям України чи самої росії, а й багатьом державам Африки й Азії, які залежні від українського продовольства.
«Переговорний процес має стосуватися закінчення війни. І якщо росія не хоче закінчувати, то треба знаходити до неї підхід партнерам. Якщо складно знайти, то сьогодні принаймні треба рухатися крок за кроком. Тобто розблокувати Чорне море та знайти можливість енергетичного перемир’я. І, безумовно, продовжувати трек обміну полоненими. Ми говорили зі Стівом, із Джаредом про те, що ми повинні рухатися до тристоронньої зустрічі. Вони погоджуються із цим і будуть працювати над цим», — сказав Володимир Зеленський.
Глава держави переконаний, що Сполучені Штати Америки мають спроможності тиснути на росію, щоб змусити її сісти за стіл переговорів. Зокрема, це стосується санкційного тиску. Він також наголосив, що Україна не може дозволити собі втрачати час, тому робить усе, щоб зміцнити свою оборону.
«Є позитивні речі, які ми робимо, окрім пакетів ППО. Дуже важливо побудувати свою систему захисту неба і не тільки. Вона знадобиться і під час війни, безумовно, і після, тому що частина гарантій безпеки для України — це українська армія, виробництва, наші спроможності й наші партнерські зв’язки з Європою, Сполученими Штатами, Канадою», — зазначив Президент.
Глава держави подякував учасникам зустрічі Ялтинської європейської стратегії. За його словами, кожна з таких конференцій демонструє українцям, що вони не наодинці з ворогом, а росіянам показує, що Україну ніхто не покине, поки не буде справедливого миру.
Зима — головний виклик
Уряд планує передбачити окрему статтю бюджету попередньо обсягом 1 млрд доларів для страхування воєнних ризиків. Про це заявив Прем’єрміністр Сергій Корецький в розмові з головною редакторкою The Economist Зенні Мінтон Беддоуз під час зустрічі YES2026.
«Розраховуємо, що міжнародні партнери мультиплікують цю суму. Мета — сформувати резерв, що покриватиме 40—50% збитків від атак. Головне — це максимально спрощена процедура і швидка реакція», — зазначив очільник уряду.
Сергій Корецький наголосив, що зима — головний виклик, і уряд України до нього готується.
«Прискорюємо роботу за планами стійкості: захищаємо енергетичну інфраструктуру, готуємо децентралізовані рішення для життєзабезпечення критичних об’єктів, — повідомив Прем’єрміністр. — Уроки з минулої зими зроблено: ми суттєво більш готові до атак, ніж рік тому. Маємо план А, В і С — разом з найгіршим можливим сценарієм. Іншого варіанта, крім пройти цю зиму достойно, немає».
Майже 70 млрд грн податкових надходжень можуть не дійти до бюджету через російські атаки на бізнес. Це оцінка станом на початок вересня. Удари тривають щодня, і ця цифра може збільшитися.
«Уряд вживає заходи підтримки. Провели повну ревізію приміщень Фонду держмайна, державних підприємств і міністерств — пропонуємо бізнесу використовувати ці складські та виробничі площі, — зазначив очільник уряду. — Готуємо децентралізацію логістики за прикладом енергетики, є план з ритейлерами й логістичними компаніями щодо його реалізації. Домовляємось із країнамисусідами про гнучку, швидку систему перетину кордону».
Уряд прискорює роботу над документами, необхідними для отримання 29,5 млрд доларів міжнародного фінансування цього року. Це 42 документи — постанови та інші рішення.
«Ми обіцяли ухвалити ці рішення до 1 листопада, але, усвідомлюючи складність ситуації, прискоримо роботу і завершимо її до 15 жовтня, — повідомив Сергій Корецький. — Усі потрібні законопроєкти буде подано до парламенту у вересні. У Верховній Раді вже є 27 законопроєктів, які необхідно ухвалити. Укотре закликаю всіх депутатів незалежно від політичних вподобань підтримати ці рішення».
Прем’єрміністр наголосив, що якщо уряд і парламент повністю виконають свою частину роботи, Україна зможе отримати від партнерів необхідне фінансування і збалансувати бюджет.
«Окремо є нова потреба Сил оборони 27 мільярдів доларів. Цю частину дефіциту плануємо покривати за рахунок прискорення Ukraine Support Loan, використання заморожених активів росії, додаткових кредитів від партнерів поза ЄС, оптимізації витрат усередині бюджету», — зазначив Сергій Корецький.
Санкційний тиск слід посилювати
Усе залежить від ситуації на полі бою, а все, що на додачу до того: далекобійні санкції і тому подібні різні дії, — це підштовхування російської федерації до проведення серйозних переговорів. Про це керівник Офісу Президента України Кирило Буданов сказав під час участі в щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Києві. Він наголосив, що вікно переговорів для досягнення миру в Україні зараз існує і напряму залежить від успіху на фронті й тиску на росію, зокрема і нашими далекобійними санкціями.
«російська федерація доситьтаки серйозно вже відчуває на собі вплив від цих наших дій. Подивіться, що відбувається в нафтогазовому комплексі в них, до прикладу. Так, у нас є проблеми з транспортуванням наших товарів Чорним морем, але разом з тим для них Чорне море так само блоковано. І проблеми від цього досить серйозні і великі», — зазначив він.
Керівник Офісу Президента наголосив, що показове щонайменше різке погіршення становища одного з головних російських банків ВТБ та падіння вартості однієї з найбільших корпорацій країниагресора Газпрому: від 270 мільярдів доларів 20 років тому до 30 мільярдів доларів на сьогодні. Проте, за словами Кирила Буданова, навіть із серйозними економічними труднощами росія досі зберігає можливість продовжувати воєнні дії. Тому тиск на неї, зокрема й санкційний, має посилюватися.
«Питання, які ми тут усі обговорюємо, досить серйозні й складні. І вони доленосні. І від того, наскільки серйозно ми будемо до цього ставитися, зрештою залежатиме життя не тільки нас, українців, а й громадян тих країн, які долучаються до цього процесу. А тому ще раз кажу: єдність. Єдність Сполучених Штатів, єдність України, єдність Європи», — наголосив він.
Кирило Буданов провів зустріч із радником з питань національної безпеки Німеччини Гюнтером Зауттером, Франції — Емманюелем Бонном, Італії — Фабріціо Саджо та Великої Британії — Джонатаном Пауеллом, а також окрему зустріч із британською стороною, щоб узгодити спільну позицію та обговорити важливі рішення. Керівник Офісу Президента переконаний, що найближчий раунд переговорів щодо миру в Україні може відбутися на початку жовтня і стосуватиметься поступового зменшення повітряних ударів. Важливо, щоб участь у переговорах брали США та Європа.
«Головним питанням якраз і буде чорноморське судноплавство, зменшення кількості ударів по цивільних об’єктах, критичній інфраструктурі і подібному. Усі обмінялися думками із цього приводу. росіяни чудово знають, теж думають, що із цим робити. Чекаємо», — сказав Кирило Буданов.
За словами керівника Офісу Президента, важливо не втрачати часу і працювати над створенням нової архітектури безпеки у Європі, невід’ємною частиною якої мають бути Україна та наші Збройні Сили, про що неодноразово говорив, закликаючи до співпраці, Президент України Володимир Зеленський.
Ялтинська європейська стратегія (YES) — провідний міжнародний форум Східної Європи, який щороку об’єднує світових лідерів, політиків, бізнесменів та інтелектуалів для обговорення європейської інтеграції України й викликів глобальній безпеці. Конференція слугує відкритим майданчиком для розроблення стратегій щодо наближення України до ЄС і НАТО, протидії російській агресії, а також формування нової архітектури миру у світі. Через тимчасову окупацію Криму російською федерацією з 2014 року форум проходить у Києві.
Джерела:
Офіс Президента
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ
Ми в Google+