Рік, що завершується, дав українцям чимало позитиву. Найголовнішим у ньому можна вважати те, що після тривалого падіння обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва в 2016-му нарешті почалося бодай невелике зростання.

За попередніми прогнозами Міністерства економічного розвитку і торгівлі, зростання ВВП  має  становити не менш як 1%. Впливові міжнародні інституції вважають: цей важливий показник буде навіть більшим. За попередніми даними МВФ, який зберіг свій прогноз, озвучений ще кілька місяців тому, за підсумками 2016 року  він становитиме менш як 1,5%.

А ЄБРР хоч і зменшив свій попередній прогноз, також заявив про півторавідсоткове зростання ВВП.

Звичайно, і владних мужів, і пересічних українців завжди хвилює питання стабільності національної валюти. У 2016 році гривня поводилася спокійно навіть з огляду на те, що двічі її курс щодо американського долара зростав на 0,5—1,5 гривні, проте цю тенденцію було подолано за кількаднів.  

Ан-132D, який побудували в 2016 році, — глибока модифікація літаків Ан-26 і Ан-32. Фото прес-служби ДП «Антонов»

На думку заступника голови правління Нацбанку Олега Чурія, це було викликано загостренням політичного протистояння, проте регулятор не давав «розкачувати» курс національної валюти і робив усе для забезпечення її стійкості. Не виправдалися песимістичні прогнози деяких експертів, які казали, що курс гривні до долара у четвертому кварталі 2016 року може подолати відмітку 30 або навіть 40 за долар.

До речі, не повинно статися такого і в першому півріччі 2017 року, адже, як заявила 22 грудня голова правління Нацбанку Валерія Гонтарева (потім це підтвердили керівники уряду), Україна має отримати довгоочікуваний наступний транш кредиту від МВФ, цілком можливо, вже у січні 2017 року. Це дуже позитивна новина, адже від цих грошей залежатиме курс національної валюти, а також поповнення золотовалютних резервів (ЗВР) Нацбанку.

До речі, останні станом на 30 листопада 2016 року становили 15,3 мільярда доларів США. Це непоганий і зовсім не критичний показник, порівняно з 2014 роком: тоді ЗВР становили лише кілька мільярдів доларів, і Україна, проти якої РФ розпочала гібридну війну, стояла на краю прірви.

Піклування про вкладників

Нацбанк також виконав особливе завдання щодо очищення банківської системи. Попри те, що цей захід не можна однозначно вважати лише позитивним, із банківської «мапи» зникло чимало «кишенькових» фін?установ та відвертих конвертаційних центрів, які робили Україні лише зло.

Ідучи на захист інтересів вкладників, Президент України Петро Порошенко використав свою роль суб’єкта законодавчої ініціативи та скерував до Верховної Ради України законопроект про відшкодування заподіяної шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та фінансових послуг. Народні обранці ухвалили проект закону, а Президент його підписав.

Також наприкінці року було націоналізовано найбільшу системну приватну фінансову установу — «ПриватБанк». Держава була змушена взяти на себе відповідальність за подальшу долю «ПриватБанку» та його клієнтів, щоб не допустити поглиблення його проблем, які, на жаль, накопичувалися протягом багатьох років та посилилися останнім часом. Основною їх причиною стала невиважена кредитна політика банку, що призвело до втрати ним капіталу. 

Проте держава провела націоналізацію дуже фахово, без особливих проблем. Завдяки цьому у клієнтів банку не було паніки. Більше того, перехід банку під опіку держави, як зазначають чимало експертів фінансового ринку, матиме й надалі для його пересічних клієнтів позитивне значення. Так, відтепер за свої вклади можна не хвилюватися, адже їх повернення — обов’язок держави.

Що було позитивного у царині розвитку та життєдіяльності різних галузей української економіки? Тут багато приємного і такого, що вселяє особливі надії на найближче майбутнє: практично всі галузі демонстрували стійке зростання обсягів виробництва вже протягом кількох місяців. За інформацією Держстату, за січень—листопад 2016 року порівняно з аналогічним періодом 2015-го було збільшено виробництво у таких галузях: добувна промисловість — на 2,1%, харчова — на 2,7%, ткацька — на 7,8%, взуттєва — на 2,5%, виробництво фарб і лаків — на 13,9%, виробництво ліків — на 4,4%, металу — на 6,2%, машинобудування — на 1,2%, комп’ютерів — на 25,3%.

Особливо радує остання цифра, яка свідчить про те, що українська IT-галузь розвивається непоганими темпами, навіть в умовах кризи.

Одним із найбільших досягнень 2016 економічного року можна вважати те, що Україна зовсім не імпортувала газ із країни-агресора — РФ. Наша держава закуповувала блакитне паливо у західних країнах, яке постачалося за реверсом. За прогнозом голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, наступного року наша держава також може обійтися без газу від російського «Газпрому».

Слід зазначити і про великі успіхи країни у справі енерго?збереження та енергозаощадження.

Ми — за глибинну переробку

Хочеться трохи більше розповісти про деревообробну та меблеву промисловість. Так, протягом 2016 року діяв мораторій на вивезення лісу-кругляку до ЄС. Невідомо, як буде надалі, адже Європейська спільнота вимагає (і її вимоги цілком законні, бо Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання у сфері вільної торгівлі) не створювати штучних бар’єрів для експорту сировини. Проте за цей час «лісові» індустрії демонструють небачене зростання обсягів виробництва та збуту своєї продукції. Так, за словами керівника Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України Віктора Мазярчука, за останні 9 місяців (тобто за час дії мораторію) обсяги виробництва в деревообробній промисловості зросли на 16%, у меблевій — на 15%, а в паперовій — на 5%. І це не може не тішити, адже глибинна переробка лісу та створення нової продукції з великою доданою вартістю спонукає створення сотень, а то й тисяч нових робочих місць. А держава мала в 2016 році значно більше надходжень до казни за рахунок сплати «додаткових» (з нових робочих місць та нових підприємств) податків.

2016-й продовжив славу попереднього року у царині нових звершень у виробництві та експорті сільськогосподарської сировини та готової харчової продукції з великою часткою доданої вартості. Україну чимало держав світу вважають однією із найбільших житниць світу й великим експортером пшениці та ячменю. За вивезенням соняшникової олії за кордон наша держава посідає передові місця у світі. У 2015—2016 маркетинговому році (1 вересня 2015-го — 31 серпня 2016 року) виробництво та експорт соняшникової олії зросли на 10% , до 4,85 та 4,4 мільйона тонн відповідно. Компанії з виробництва продуктів харчування торують собі шлях у різні куточки світу. І тепер продуктові торговельні війни, які проти нашої країни розпочала Росія, вже здаються смішними.

Про літаки та суддів

Особливе сподівання на те, що збережеться тенденція зростання обсягів виробництва в 2017 році вітчизняних машинобудівних підприємств  не лише на цілі оборони, а й на потреби мирного життя.

Приміром, до авіабудування України виявляють інтерес європейські, саудівські та китайські інвестори. Державне підприємство «Антонов» уклало контракт на виготовлення кількох десятків літаків Ан-148 та їх модифікацій для іноземних замовників.

Ухвалено закон щодо створення умов для міжнародної кооперації суб’єктів літакобудування та розвитку вітчизняного літакобудування, який став важливим документом, необхідним для подальшого розвитку однієї з найважливіших галузей економіки нашої держави.

Щодо ключових нормативно-правових актів, які було ухвалено в 2016 році, тут можна визначити «не зовсім економічні», проте дуже важливі для розвитку економіки закони: «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та «Про судоустрій та статус суддів», адже ефективний судовий захист — одна з умов функціонування і економіки, і підприємств.

Щодо прогнозу розвитку країни на 2017 рік, то більшість експертів та державних чиновників схильні до думки, що ВВП зросте до 3% і більше. Тим часом інфляція буде на рівні 10—12,5%, що на кілька відсотків нижче, ніж ми матимемо за підсумками 2016 року. До речі, зростання мінімальної заробітної плати в Україні з 1 січня 2017 року, як зазначають експерти, в основному матиме позитивні результати: адже зросте обсяг грошей та купівельна спроможність людей. Це не повинно кардинально вплинути на інфляційні процеси.

Безумовно, зростатимуть обсяги виробництва галузей,  проте все залежатиме від кон’юнктури, яка складатиметься на внутрішньому та зовнішніх ринках.