Неповнолітніх жителів України хижі російські загарбники не обійшли своєю збоченою увагою ще 2014 року під час окупації частини території Криму та Донбасу. рашисти взялися брутально перетворювати дітей на один з інструментів чи навіть видів зброї у протистоянні з Україною та Європою. Насамперед ідеться про токсичну ідеологічну зброю кремля: російська пропаганда поширювала огидні фейки про нещасних і навіть закатованих «бандерівцями» діток Донбасу. Чого тільки варта відверта дурня про «розіп’ятого хлопчика» у визволеному від московських диверсантів і терористів Слов’янську!

Це вигадка, несусвітня брехня і нісенітниця, але такі дурниці стали потворною прелюдією до ще брутальніших дій кремля. Адже пуйловські «визволителі» розпочали вивозити неповнолітніх бранців війни з Донбасу в рф, мотивуючи це захистом і порятунком від «українських карателів». За минулі вісім років цим юним жителям на території рф так промили мізки антиукраїнською риторикою, що ті з них, які вже досягли певного віку, нині зі зброєю у руках воюють проти України. Новітніх яничарів підло нацьковують на українців, переконуючи, що йдеться про помсту за начебто вбитих «укропами» батьків та «зруйноване дитинство».

Нині ж очевидно: з початком повномасштабного вторгнення рашисти вдаються до вивезення малих українців до рф, умовно кажучи, у промислових обсягах. І звісно, вороги продовжують розповідати на загал ту саму неправду про захист, оздоровлення чи відпочинок дітей якнайдалі від рідних домівок і України.

В Україні створили  інформаційний ресурс «Діти війни», на якому ретельно збирають дані про зниклих дітей за підсумками відповідних звернень. Фото з сайту helsinki.org.ua

«Рятівне» викрадення

Масштаби дій російських людоловів, які примусово і нерідко розлучаючи юних жертв війни з батьками, «евакуюють» їх, вражають. На жаль, поки що немає змоги назвати достовірні цифри малих бранців кремля, але наприкінці минулого року в мордорі з гордістю повідомили, що вже «врятували» більш як 720 тисяч українських дітей. І це попри те, що в терористичній державі відверто пишаються масовим поневоленням людей, називаючи це порятунком і евакуацією.

«Звичайно, ми чудово розуміємо, що це не евакуація, а саме депортація на територію росії, білорусі чи тимчасово окуповані території України. Ми не можемо ні спростувати, ні підтвердити цифри 720 тисяч, оскільки вони не підкріплені жодними персональними даними дітей, яких вони нібито «евакуювали», — каже уповноважена Президента України з прав дитини Дар’я Герасимчук.

Першопричиною того, що поки що важко точно назвати кількість малих бранців, залишаються бойові дії в певних регіонах України і брак доступу на тимчасово загарбані рашистами території, куди не можуть потрапити навіть міжнародні експерти чи спостерігачі. Проте поступово «рятівну» депортацію вже взяли під контроль. Про це свідчить і вже створений в Україні інформаційний ресурс «Діти війни», на якому ретельно збирають дані про зниклих дітей за підсумками відповідних звернень. Досі на порталі зібрано інформацію про приблизно 13 тисяч примусово вивезених українських дітей. Утім, відповідні джерела та очевидці брутальної «евакуації» переконують, що насправді потерпілих набагато більше. Набагато.

За словами Дар’ї Герасимчук, усі звернення про зникнення малих дітей насамперед уважно перевіряють відповідні служби та відомства.

«Завдяки цьому ми тепер маємо конкретний поіменний перелік тих дітей, яких потрібно розшукати і повернути додому, всіх, кого викрала росія. На жаль, їхня кількість збільшується щодня», — підтверджує дитячий омбудсмен.

Прикро, однак повернути юних українців додому тепер не так просто, бо насамперед цьому свідомо перешкоджає держава-терорист і крадій не тільки холодильників, унітазів та собачих будок. Само собою, у кремлі, поширюючи брехню про «евакуацію», не мають жодних намірів ділитися достовірною інформацією про вивезених дітей навіть з міжнародними організаціями. Натомість у росії швиденько змінюють громадянство українських бранців, щоб їх відразу ж могли всиновлювати тамтешні родини. А потворність цієї ситуації ще й у тому, що малих дітей віддають російським «новим батькам» при живих і справжніх українських батьках, з якими безжально розлучили зокрема у фільтраційних таборах. Також рашисти завбачливо вивозять наших співвітчизників якнайдалі від України й розселяють у віддалених районах споконвічної глибинки імперії.

«Дітей силоміць забирали від батьків»

«Нам, вважаю, дуже пощастило, що нас не розлучили. Адже ті страхіття, які довелося пережити в Маріуполі під обстрілами без тепла, води та їжі, виявилися не найстрашнішими. Невдовзі нам довелося побачити жахливу картину, коли у фільтраційному таборі дітей силоміць забирали від батьків. Деяких дорослих, схоже, навмисне звинувачували у «фашизмі» і тягли на допити, щоб забрати в них дітей. Було дуже страшно і моторошно, але в мене двох дітей все-таки не забрали, і нас разом повезли до ростова-на-дону. Полегшено зітхнула, що не заперли десь за урал, але… Невдовзі наші «рятівники» повідомили, що десь у татарстані є чудовий дитячий санаторій, де мої малі діти повинні оздоровитися і підлікуватися. Знову тремтіла від страху, що доньок повезуть туди самих, проте ростовці дозволити поїхати з ними», — згадує знайома жителька Маріуполя і мама двох дітей, якій згодом вдалося вирватися з рф до однієї із країн Європи. І аж там вона й доньки тепер поступово оговтуються від пережитого.

На жаль, існує безліч прикладів, коли дітей із тимчасово окупованих територій навіть за згодою батьків вивозили тільки тимчасово (обіцяли на тиждень-два чи місяць) «на море», «на лікування» чи «оздоровлення», але по той бік державного кордону вони залишаються досі. До того ж, чимало батьків навіть втратили зв’язок з дітьми і не мають жодної інформації про їхню подальшу долю.

Ще одна поширена версія причин масової «евакуації» малих українців, якою оперують рашисти, — порятунок нібито від обстрілів з боку ЗСУ, які розпочали визволяти недавно загарбані кремлем міста і села Харківської чи Херсонської областей. Утікаючи, «визволителі» мерщій вивозили не тільки крадені техніку чи майно місцевих жителів, а й їхніх дітей. 

«За 20 років існування громадської організації «Магнолія», яка спеціалізується на розшуку зниклих дітей, ми отримали приблизно 2300 відповідних запитів. А із 24 лютого, тобто з початку повномасштабної війни, вже надійшло більш як 2600 таких звернень. Зникали цілі родини, зникали діти без батьків. Спершу було не зрозуміло, де вони поділися, аж потім з’ясувалося, що їх могли вивезти до рф», — розповідає представниця «Магнолії» Марина Липовецька.  

Величезна кількість розлучених із батьками й силоміць вивезених до рф українських дітей може зайвий раз переконати весь цивілізований світ, що йдеться про аж ніяк не «сво» чи тим більше збройний конфлікт. кремль і його біснуватий лідер скоюють проти жителів України черговий воєнний злочин, адже один з міжнародних договорів від 1948 року визначає, що «примусове переміщення дітей», якщо його спрямовано на знищення національності, вважається геноцидом. І поза сумнівом, це не та ситуація, коли варто згадувати рядок із Біблії: «бо не відають, що чинять». Добре відають рашисти! І продовжують цинічний військовий злочин під потужним пропагандистським прикриттям, тиражуючи розповіді про начебто порятунок неповнолітніх жертв жорстокої війни, яку самі ж розпочали, вигадавши примарні причини захищатися від України, блоку НАТО та більшості країн Європи і США. І тепер, вигадуючи химерні передумови масової депортації дітей з України, ще активніше й затятіше поширюють тези своєї пропаганди: «Нацист закликав різати голови дітям на Донбасі», «Багато насильницьких смертей дітей з вини Києва», «Довгоочікувана можливість нарешті навчати дітей рідною російською мовою», «Захід продовжує фінансувати загибель дітей України», «У дітей-сиріт тепер з’явилися люблячі сім’ї в росії».

Що ж, росіяни брехали і брешуть завжди. Однак давно помічено, що найдужче у кремлі тиражують примітивні фейки, коли хочуть приховати свої жахливі злочини і перекласти відповідальність на когось іншого. Тому смердючий пропагандистський вкид про теперішнє дитинство малих українців, начебто щасливе в рф, куди їх силоміць вивезли, і втрачене в Україні, підтверджує цю потворну практику.