Сьомий рік тривають дискусії довкола будівництва курортного комплексу «Свидовець» на Закарпатті. У планах звести на території Ясінянської та Усть-Чорнянської територіальних громад Рахівського й Тячівського районів великий відпочинковий комплекс. Державні адміністрації цих районів виступили замовниками проєктної документації. А щоб краще зрозуміти, які перспективи у громад і що слід врахувати в розробленні проєкту, в селищі Ясіня організували круглий стіл.

Сніг лежить довше, ніж будь-де

Сприятливий інвестиційний фон для будівництва великого курорту на Закарпатті, що був би не меншим за відомий усім «Буковель», створює вже те, що на Свидовецькому хребті довше, ніж деінде, зберігається сніговий покрив. Сюди зручно діставатися потягами, які курсують з Києва і Львова у напрямку Рахова. Через значні масштаби ще не споруджений «Свидовець» уже отримав назву мегакурорту: тут заплановано до 60 готелів з розміщенням понад 20 тисяч туристів, витяги завдовжки загалом майже 200 кілометрів.

Зацікавлені й територіальні громади, які можуть розраховувати на поповнення бюджетів, а також працевлаштування сотень жителів своїх населених пунктів. Нині Ясінянська й Усть-Чорнянська громади, на чиїх територіях може розташуватися курорт, не мають постійних джерел доходів, що забезпечували б розвиток.

Тож у селищі Ясіня зібрався круглий стіл — своєрідне віче з обговорення проблем, які наболіли. Учасники заходу — представники органів місцевого самоврядування, жителі громади, яким не байдужі перспективи рідного селища, хотіли почути кваліфіковані судження й оцінки про майбутнє будівництво. Слухали екологів, науковців у галузях лісового господарства, землеустрою, економічного планування.

У великому залі за довгим овальним столом, а також уздовж стін зібралися десятки людей, щоб скласти об’єктивну картину, зважити всі «за» і «проти» в роботі над проєктом «Свидовця».

«Іншої перспективи не бачу!»

Автор цих рядків вислухав думки учасників круглого столу і під час його роботи, і по завершенні. «Кращої перспективи або хоч альтернативних пропозицій, які б допомогли подолати складну ситуацію у громаді, ніж будівництво курорту, не бачу, — сказав у розмові з кореспондентом староста села Чорна Тиса Анатолій Павлюк. — Люди масово залишають село: на обліку 3300 осіб, але добра третина їх перебуває за кордоном. Скоро треба буде виганяти овець на полонину, а кому це робити, невідомо — вівчарів немає. Молодь, закінчуючи школу, вже має на руках закордонні паспорти.

Сільський дитсадок згорів 2008 року, відтоді діти ходять до будівлі з перекошеними стінами — колишньої стайні, яку збудували ще чехословаки. Така сама давня і наша школа. А погляньте, в яких умовах живуть люди в селі Поляниця на Івано-Франківщині, де спорудили курорт «Буковель». Там діти в черевиках асфальтом до школи ходять, а не так, як наші, — в чоботях. Є в них і музична школа, і тротуари, велосипедні доріжки, світлофори, каналізація і багато іншого для комфортного життя».

«А як ставитеся до того, що для потреб курорту доведеться зрубати кількасот гектарів лісів?» — запитую.
«Їх рубають уже 30 років, а що з того має село? Нічого! За два з половиною роки, відколи я тут старостою, в держлісгоспі змінився п’ятий керівник. Хіба це не свідчить про стан з додержанням трудової дисципліни на цьому держпідприємстві, природоохоронних вимог? Відрахування до місцевих бюджетів від лісорозробок настільки мізерні, що не варто всерйоз про них говорити.

Розумію, що буде певний вплив на довкілля Але він і так є, і ще більш згубний. У горах розбиті тракторами дороги, зруйновані мости, ерозія зносить родючий ґрунт. Із цим місцева влада не може дати собі ради: хоч і є бажання, та немає коштів», — розповів житель селища Ясіня, який спілкувався з кореспондентом, не назвавши свого прізвища.

Загалом місцеві люди переконані, що туристи, приїжджаючи на курорт, привозитимуть гроші, які дадуть змогу населеним пунктам розвиватися. На обслуговуванні гостей, будівництві люди матимуть постійну роботу.

Що каже суд

Упродовж кількох років довкола «Свидовця» триває судова тяганина. Однак очільники Ясінянської та Усть-Чорнянської громад не здаються в намаганні обстояти своє право на будівництво об’єкта. Не вступаючи в конфронтацію ні з ким, намагаються дійти згоди, врахувавши інтереси громади і вимоги науковців-екологів та громадських активістів.

«Ми влаштували круглий стіл, оскільки в інформаційний простір вкинуто стільки всіляких думок, що люди губляться. Раніше таких заходів не було, принаймні, мене на них не запрошували, — розповідав голова Ясінянської територіальної громади Андрій Делятинчук. — Тож ми самі ініціювали цей круглий стіл, щоб дати змогу висловитися всім: і представникам місцевої влади, науковцям, представникам громадських організацій. Вислухаємо всіх, зокрема тих, хто має альтернативну позицію, тобто з тих чи тих причин не підтримує будівництво. Заповнюємо прогалину щодо поінформованості».

Міркування щодо проєкту курорту має і голова Усть-Чорнянської громади Петро Костяк: «Ми живемо в горах, і не думаю, що хтось до нас прийде з наміром побудувати якийсь завод. А туризм — майбутнє наших громад, і його розвиток зможе наповнювати наш бюджет. На сьогодні в сільську скарбницю зараховують лише лісовий податок і єдиний податок із підприємців. Але цього дуже мало для утримання соціальної сфери.

Торік надходження зменшилися порівняно з 2021-м на 11 мільйонів гривень, з яких 9 мільйонів — зменшення від лісу. Нам потрібно шукати шляхи поповнення бюджету, триматися за кожного інвестора. Курорт відкриває щодо цього дуже добрі можливості. Дороги, дитячі садочки, школу треба будувати, і без коштів це неможливо».

«Здійснюватимемо контроль на всіх етапах»

Чи можна будувати без шкоди для довкілля? Перший заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, виступаючи на круглому столі, підтримав будівництво курорту. В умовах гір з їхнім малоземеллям і суворим кліматом, на його думку, значення таких проєктів зростає. А на застереження представників громадських організацій, які виступають проти, дав чітку відповідь: «Враховуватимемо всі їхні побоювання і здійснюватимемо контроль на всіх етапах будівництва в межах чинного законодавства. Якщо це дозволятиме законодавство і згубно не впливатиме на навколишнє середовище, то, звичайно, підтримуватимемо проєкт».

Одна з гострих проблем гірських населених пунктів — брак очисних споруд і централізованого водопостачання. Владнати її, вважає завідувач кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професор Людмила Архипова, допоможе спорудження курорту: «Уздовж Тиси аж до Рахова немає жодних очисних споруд. Усі нечистоти, які утворюються від людської життєдіяльності, стікають у річку неочищеними. За моїми відомостями, курорт планує збудувати очисні не лише в себе, а й у населених пунктах Ясіня і Чорна Тиса. Як на мене, це дає великі переваги, створює умови для чистоти транскордонної річки Тиса».

У лісах і на полонинах ґаздувати по-новому

І за круглим столом, й пізніше лунали різні думки, але заперечень доцільності важливого інфраструктурного об’єкта не було. Зазначали, що це шлях залучення значних інвестицій у загалом депресивний регіон. Без них розвиток неможливий.

Дискусії були і про те, чи постраждає від втручання людини унікальна природа Карпат — флора і фауна. Зазначали, що під розвиток планованих туристичних об’єктів «Свидовця» лісів вирубають лише 6% обсягів рубок, які щороку на проєктованій території здійснюють лісозаготівельні підприємства. Це вигідно вирізняє проєкт у нинішній практиці лісокористування.

«Від того, що буде прорубано траси для витягів і спусків, одні види рослин матимуть нові умови для розвитку, інші будуть певною мірою пригнічені. Але маємо оцінювати всю популяцію і лише після цього робити висновки, наскільки цей вплив припустимий», — сказав фахівець з екології незалежний експерт Роман Олійник.

Учасники круглого столу не замовчували ризиків від спорудження курорту. А твердження, що обмежена забудова Свидовецького хребта може завдати непоправної шкоди екосистемі, які зазвичай використовують опоненти як аргумент проти його будівництва, спростовували.

Архітектор Рахівського району Олександр Боднарчук щодо цього заявив: «Вершини та полонини готелями не забудовуватимуть. Їх, як і інші рекреаційні об’єкти, розмістять на підніжжі гір. Це зручно для логістики і для того, щоб не навантажувати екосистему».

«Реалізація проєкту може допомогти лісівникам перейти до прийнятої в європейських країнах системи лісозаготівлі, яку здійснюють на основі природоохоронних технологій, — підійшов із цього боку до питання співкерівник групи з вивчення впливу на довкілля доктор фізико-математичних наук, професор Ужгородського національного університету Степан Поп. — Тобто без суцільних рубок, лише з відновними. Певні кроки зроблено у Рахівському держлісгоспі: за досвідом швейцарців там переформатовують частину насаджень у різновікові групи. Лісами потрібно займатися системно».

Про можливий вплив на ґрунти під час круглого столу говорив кандидат наук із державного управління завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики Ужгородського національного університету Владислав Пересоляк: «Це питання тісно пов’язане зі збереженням вод. Збігання води з водозбірної площі за останні 15 років прискорилося вчетверо-уп’ятеро. Тож проєкт має передбачати комплекс заходів із затримання води у верхів’ях річок у горах».

Має бути громадське обговорення

На запрошення взяти участь у відкритому обговоренні проблем ніхто з тих, хто виступає проти «Свидовця», не відгукнувся — на захід не приїхав. Однак, за словами Андрія Делятинчука, опоненти ще матимуть нагоду виступити з аргументами, адже розроблення технічної документації триває, і всі цінні пропозиції враховуватимуть.

На круглому столі наголошували, що робота над остаточним варіантом з оцінки впливу будівництва триває. Його остаточний варіант науковці спільно з екологами презентуватимуть на громадських обговореннях. Прагнутимуть знайти узгоджене рішення, щоб потім мати змогу виготовити пакет документів і оголосити про пошук інвестора.

На круглому столі було названо і приблизну суму очікуваних інвестицій: 2 мільярди доларів.
Стало відомо, що громади звернулися до обласної адміністрації із проханням делегувати їм повноваження бути замовниками проєкту. Вважають, що на місці зможуть краще контролювати процес.

«Вважаю, що нам варто тут займатися туризмом, — підбив своєрідний підсумок дискусії Андрій Делятинчук. — Адже в нас є те, чого немає в інших: найвищі вершини Українських Карпат, дивовижні гори й полонини, неймовірної чистоти озера й водоспади, джерело річки Тиса, чудові краєвиди. Тож саме цим шляхом маємо йти: розвивати туризм, розвивати громаду».

ДО РЕЧІ

Екоактивісти закликають захистити дику природу 

Петиція Президентові України Володимирові Зеленському з проханням сприяти створенню в Закарпатській області заказника «Вільний Свидовець» набрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів. Про це свідчать дані на сайті глави держави, повідомляє Укрінформ.

«Закликаємо вас зберегти недоторкану природу гірського масиву Свидовець від забудови та вирубки шляхом створення заказника загальнодержавного значення «Вільний Свидовець»! Свидовець –– це одне з найкрасивіших місць Українських Карпат. Це праліси, високогірні луки, льодовикові озера та річки. Це місце, де все ще залишилися ведмеді, рисі та десятки інших рідкісних тварин та рослин, які охороняються Червоною книгою України та мінімум чотирма міжнародними конвенціями», –– йдеться в документі.

За словами автора петиції, унікальна дика природа Свидовця перебуває під загрозою знищення. Зокрема, зазначається, що у 2016 році з’явився проєкт будівництва на Свидовці однойменного гірськолижного курорту площею 1400 га, розрахованого на прийняття 28 тисяч відпочивальників одночасно, а наприкінці 2022 року з’явилися наміри розширити проєкт курорту, забудувавши сусідні гори курортами «Бистриця» і «Турбат».

«Тобто, може виникнути курорт-монстр площею майже 3000 гектарів, розрахований на понад 50 тисяч людей одночасно. Ціле місто замість недоторканої природи Карпат! За дослідженнями науковців, рентабельність проєкту в умовах зміни клімату сумнівна, проте екологічні наслідки (селі, ерозія, посухи, паводки) будуть суттєвими», — наголошується в документі.