АПК

Протягом останніх років овочева продукція сумських виробників помітно витіснила закордонні «аналоги»

Нещодавно зустрівся із земляком, з яким не бачилися років зо п’ять. Перетнулися наші дороги в… овочевому магазині. Той привіз у багажнику своїх невтомних «Жигулів» кілька мішків щойно викопаної картоплі. Пояснив, що навіть за цьогорічної спеки бульба таки вродила — вистачить не тільки собі, а й на продаж.

Земляк похвалився, що протягом останніх років вирощує картоплю та овочі не тільки для власних потреб, а й на продаж. Також повідомив, що нині в селі цим займаються всі, кому не ліньки. Потроху шукають ринки збуту: хто торгує сам, хто здає продукцію оптовикам, треті налагоджують контакти з овочевими магазинами в обласному центрі, яких стає дедалі більше.

Справді, протягом останнього року в Сумах з’явилося чимало нових овочевих кіосків і магазинів, де зовнішній вигляд городини вказує на місцеве походження.

Не тільки виростити і зберегти…

Свого часу в області успішно провели ретельну ревізію овочевого господарства, результатом чого став розроблений план поступової «реанімації» галузі. Як розповів начальник головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Володимир Івченко, те, що проаналізували, змусило не просто замислитися, а негайно братися за роботу. Адже за останні 15—18 років галузь прийшла якщо не до цілковитого, то до значного занепаду. Це однаково стосується як вирощування, так і зберігання врожаю, матеріально-технічної бази, ринків збуту, не кажучи про переробку, яка взагалі зникла як сегмент харчової галузі.

Аби витягнути з трясовини овочевого воза, всю роботу розпланували на кілька етапів. Перший — поступово збільшувати площі під овочевими культурами, аби вийти на оптимальні показники виробництва всього асортименту продукції. Якщо торік в усіх категоріях господарств під овочами і картоплею було відповідно 10 і 66,3 тисячі гектарів, то вже цього літа додалося 400 і 100 тисяч гектарів відповідно.

Узялися за спорудження сучасних овоче- і картоплесховищ, де плоди зберігаються за стабільної температури і вологості повітря, належного освітлення, в зручних контейнерах.

Це стало другим етапом роботи на овочевому напрямку, що  розрахований щонайменше на 6—8 років. Адже кінцева мета — до 2020 року повністю забезпечити галузь відповідними сховищами для зберігання не менш як 150 тисяч тонн урожаю.

Зовсім недавно завершено спорудження місткості на 10 тисяч тонн у ТОВ «Агробізнес ТСК» Недригайлівського району, на стадії будівництва ще три на 10 тисяч тонн кожна. Таким чином до кінця року область зможе зберігати більш як 50 тисяч тонн городини, що надзвичайно важливо й істотно для галузі.

Паралельно триває робота і стосовно зберігання фруктів, на які Сумщина традиційно багата. В селі Стецьківка Сумського району зусиллями ТОВ «УК.АЗ. Дружба» розпочато будівництво сховища для зберігання яблук, груш, слив, інших садових дарів — загалом на 4,8 тисячі тонн. В іншій половині приміщення зберігатиметься морква, капуста, цибуля, тобто «представники» традиційного борщового набору. Передбачається, що об’єкт можна буде використовувати в листопаді нинішнього року.

…а й переробити

Якщо виробництво і зберігання хоч якось вдавалося і вдається підтримувати, то цього не можна сказати про переробку, яка не просто занепала, а зникла цілковито. Хоча ще років 20—25 тому на території краю були доволі непогані (як на той час) плодоконсервні та овочепереробні потужності.

  Для цього регіон і тепер має всі умови й можливості. Спеціалісти порахували: переробці традиційно підлягають майже 30 відсотків вирощеного врожаю. Йдеться про сушені, солоні, квашені, свіжоморожені, мариновані та інші види продуктів переробки.

Вже наступного року в області деталізують план будівництва овочепереробних потужностей, що в недалекому майбутньому дасть змогу замкнути весь овочевий цикл. Будуть залучені кошти інвесторів і спеціалізованих господарств.

Але щоб вивести овочівництво на якісно вищий рівень, потрібна скрупульозна і багатогранна робота низки служб, відомств і організацій. Передусім це стосується використання сучасних сортів різних культур, створення мережі оптових і роздрібних ринків, налагодження партнерських контактів із торговельною мережею, оснащення господарств сучасною технікою для догляду за посівами тощо.