У вересні-жовтні цього року чимало киян, які досі не встановили у квартирах лічильників води, отримали платіжки з надвисокими показниками споживання холодної води — 11—22 куби на людину, а подекуди навіть 40 і більше. Але ж використати стільки просто нереально. Особливо якщо це квартира самотньої пенсіонерки. Куди б вона змогла вилити стільки води? Обурені люди телефонували до редакції із запитаннями: що це таке і що з цим робити? Ми вирішили із цими запитаннями звернутися до фахівців. Ось що вони розповіли.
«За спритника-сусіда платить самотній пенсіонер»
Станіслав КАПЛУНЕНКО,
директор розрахункового департаменту ПАТ «АК «Київводоканал»:
— Майже всі житлові будинки в столиці обладнані будинковими лічильниками води — 99,9%, за винятком дуже старих. Частина водомірів встановлена за кошти Київводоканалу, а нові будинки вже зводять із засобами обліку, внесеними у план будівництва. Та раніше Київводоканал відповідав лише за нарахування кубометражу води, яку використали разом мешканці всього будинку. А всередині нього розподілом на окремі квартири опікувалися житлові організації (ЖЕКи, кооперативи, ОСББ й інші).
Та 1 липня 2014 року ухвалено Закон №1198, за яким тепер саме Київводоканал визнано виконавцем послуг холодного водопостачання і водовідведення у кожну окрему квартиру в Києві. Розрахунки проводять так: від кількості кубометрів холодної води, спожитих усім будинком, віднімають витрати на внутрішньобудинкові потреби житлової організації (мийка, полив тощо), споживання води офісами, магазинами та іншим нежитловими приміщеннями, які зазвичай містяться на перших поверхах, квартири, де встановлено лічильники, а решту розподіляють на мешканців квартир, де водомірів немає.
Масово кияни почали встановлювати лічильники води у квартирах із 2002 року. Але ні ЖЕКи, ні кооперативи, ні інші житлові організації не стежили за тим, що це за прилади, де люди їх купують, хто їх встановлює і чи правильно їх експлуатують. Але ж це не лише прилад, який обліковує. Він обов’язково має відповідати певним параметрам. Щоб його показники були правильними, його потрібно повіряти, щоб не зняли з комерційного обліку. Але коли ми почали приймати в роботу вже не будинки, а квартири, то ЖЕКи та кооперативи не змогли передати нам таку базу з повіреними лічильниками. Там просто не знали ні номерів приладів, ні дати наступної повірки — нічого.
Так само не стежили і за показниками, які мешканці вписували у платіжки. Робили вони це абсолютно безконтрольно, а тому не завжди правдиво. Адже нині в Інтернеті можна знайти принаймні десять способів одурити лічильник. Це і використання магніту, і відкручування маховика назад... Та не слід забувати, що магніт розмагнічує сам лічильник і після кількох разів його використання спритникові доведеться купувати новий прилад. Але часто люди цього не роблять. Навіть якщо лічильник зламався, вони продовжують його використовувати. Звідси й неправильні дані. Або якщо прилад обліку зупинився, люди просто пишуть якусь цифру з голови та й по всьому.
Але ж одурити можна лише квартирний лічильник, та не будинковий. Тому такі зловживання тих, хто має водоміри, лягають на плечі тих, хто їх не має з різних причин — не вистачає грошей або ремонт у квартирі зроблено так, що лічильники неможливо встановити. І саме тому люди, в яких немає засобів обліку, у минулому та позаминулому місяцях отримали платіжки з над?високими показниками споживання.
Проблема гостра, її слід розв’язувати. Для початку вирішили все-таки пожаліти людей без лічильників і на наступний місць встановили обмеження у розмірі не більш як 11 кубів на людину, навіть якщо за показниками загальнобудинкового лічильника цей обсяг значно більший. Будинки, де виявили таке «перевикористання», а їх у столиці 2800, обов’язково візьмуть на контроль. А житловим організаціям доручать провести протягом місяця повну інвентаризацію квартирних лічильників. Виявлені прилади, які не працюють або надають дані з похибками, зніматимуть із комерційного обліку. І надалі нарахування мешканцям проводитимуть за показниками загальнобудинкових приладів.
І ще. З 1 жовтня 2014 року набрала чинності постанова Кабміну №62, за якою плату за повірку лічильника нині братимуть не з квадратного метра житлоплощі, а з кубічного метра води. Отже, готуються нові тарифи на воду, в яких буде закладена і плата за повірку лічильників з повним комплексом послуг і навіть з ремонтом.
Питання про повірку лічильників Київводоканал порушував ще влітку, та воно набуло такого резонансу, що КМДА вирішила подовжити термін повірки з вересня до кінця грудня. І люди розслабилися. Мовляв, продовжили раз, то продовжать іще. Але ж за спожиту воду, за яку ніхто поки що не заплатив, слід сплатити. Тому фахівцям цієї установи доведеться, беручи показники ще з липня цього року, розподілити неоплачену воду на власників тих лічильників, які виявляться під час інвентаризації такими, що не працюють, або з неправильними показниками. Отже, шахрайство нікому не допоможе.
«Довіряйте лише акредитованим фахівцям»
Сергій ЧЕРЕДНИЧЕНКО,
начальник відділу метрологічного забезпечення вимірювань кількості теплоти,
рідин та температури ДП «Укрметртестстандарт»:
— Згідно із Законом «Про метрологію та метрологічну діяльність», споживачі мають встановлювати у квартирах тільки лічильники, які відповідають регламентованим нормам точності щодо вимірювання. А ще не слід забувати, що ці засоби обліку через певний час потрібно повіряти. Через скільки саме часу, зазвичай залежить від типу лічильника, це зазначено у паспорті на нього. В середньому це 3—4 роки. А загальний час його експлуатації 10—12 років, після чого лічильник слід обов’язково замінити.
Мета використання лічильника — сплата за реально спожиту воду, а також заохочення споживача до економії. Але ж у столиці люди використовують водоміри, які не повіряють десятки років. Звідси й похибки у показниках і в даних, які вписують у платіжки. Можливо, люди й не хочуть обдурювати, але ж вони не фахівці й зазвичай міркують так: крутиться лічильник, отже рахує. Та наскільки правдиві дані він показує, можна визначити лише під час повірки.
Повірити лічильники можна, демонтувавши їх і відвізши до Укрметртестстандарту або запросивши фахівців із переносними установками додому, не демонтуючи приладу. Повірку проводять через фотофіксацію стану лічильника та його показників, роблять попередні вимірювання, складають електронний протокол. Але це лише перший етап. Остаточний висновок про придатність лічильника до роботи та про точність його показників видають саме в Укрметртестстандарті. Тільки цей висновок офіційний.
Тож аби споживачеві не втрапити у халепу, наголошу, що право проводити повірку мають у столиці лише чотири акредитовані у нас фірми, перелік яких із телефонами та адресами розміщений на офіційному сайті Укрметртестстандарту. А отже хочу застерегти людей, щоб не зверталися до шахраїв та не платили їм гроші, адже результатів, наданих іншими фірмами, ми не визнаємо. І вам доведеться робити повірку знову. Самі ж ці організації грубо порушують законодавство України і їх можна притягти до відповідальності.
В областях повірку мають право проводити територіальні уповноважені органи. Наприклад у Київській області це Київоблстандартметрологія, в Кіровограді — Кіровоградстандартметрологія тощо.
«Повіримо без демонтажу»
Максим ГАВРИЛКІН,
технічний директор ТОВ «Центр вимірювань»:
— Наша компанія — одна з найбільших у столиці, яка акредитована проводити повірку лічильників води у всіх районах, крім Деснянського. Там є власна організація, яка обслуговує тільки цей район. Нині можемо забезпечити 15—20 тисяч повірок на місяць, а якщо буде потрібно, ці обсяги збільшимо. У компанії працює кол-центр, який приймає замовлення від киян. Отже, за місяць зможемо повірити всі лічильники у столиці, власники яких мають бажання.
Людям не потрібно платити за демонтаж засобів обліку і везти їх кудись, витрачаючи час і гроші. Ми робимо повірку у квартирі замовника. Але зрозуміло, що виїжджати до будинку, якщо там є лише одне-два замовлення, недоречно. Тому просимо людей організуватися, зробити списки охочих, щоб таких було хоча б 15—20 на будинок на один наш виїзд. Тоді оператор складає графік виїзду фахівців у конкретний район. Так економимо і свій, і ваш час.
Ми дійшли висновку, що приблизно 20—30% перевірених нами лічильників ніколи до цього не повіряли. А отже знаходимо типові вади, про які власник приладу навіть не здогадувався: неправильно встановлена сантехніка, технічно неправильно під’єднані лічильники, застарілі мережі, які просто не дають змоги засобу вимірювання правильно рахувати використані споживачем кубометри. Але ми не тільки повіряємо водоміри, а й можемо дати споживачеві поради щодо його квартири, як запобігти над?мірному використанню води — замінити сантехніку або комплектуючі до неї, правильно під’єднати прилади, щоб справді мати економію, на яку люди розраховують.
Стежити за засобом обліку має той, хто його встановлював. Наприклад, ЖЕКи, ОСББ чи житлові кооперативи. А якщо люди наймали для роботи неакредитовані фірми, то нині повіряти лічильники вони мають за власний рахунок в акредитованих фахівців. За винятком, коли вартість повірки закладена у квадратному метрі квартирної плати. Тоді квартплата у цих людей мала бути вища, ніж в інших. І за 3—4 роки так мали накопичитися гроші на повірку. Але таких будинків у столиці небагато. Отже, більшості споживачів доведеться робити повірку лічильника за власний рахунок.
Від редакції. Фахівці вкотре переконали нас, що лічильник води — прилад дуже корисний, адже дає змогу споживачеві платити лише за фактично спожиту воду і стимулює до економії. І все-таки, ніде правди діти, є в нас ще чимало споживачів, які, встановивши прилади обліку, забувають стежити, щоб вони працювали справно. Або й зумисно їх накручують. Тому перед тим, як піднести магніт до лічильника, подумайте, що обдурити ви можете лише ваш власний квартирний лічильник. Та аж ніяк не будинковий. А платити за таке шахрайство доведеться вашим сусідам — старенькій самотній бабусі чи багатодітній родині або інвалідові, які просто не мають грошей, щоб встановити у себе лічильник. Та чи насправді ви цього хочете і чи буде це справедливо?
Матеріали підготувала Любомира КОВАЛЬ, «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+