ПЕРСПЕКТИВА

Настав час задіяти альтернативні ресурси

Згідно із стратегічною концепцією нашої держави, обсяг споживання імпортного газу має бути скорочено до 2030 року з 47,1  до 8,2 відсотка. Нагальність вирішення цього завдання продиктована передусім необхідністю зміцнення енергетичної незалежності країни. І ось тут у пригоді стануть природні ресурси, що досі були законсервовані, з різних причин не розроблялися. На Полтавщині, яку донедавна називали українським Кувейтом через наявність тут родовищ вуглеводнів, запаси останніх істотно збідніли, проте тут є багато іншої природної сировини, з якої можна одержувати й електроенергію, й тепло.

Дорогий імпортний газ можуть успішно замінити недорогі вітчизняні альтернативні джерела енергії. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Біогаз із сміття і водоростей

Передовсім тамтешні спеціалісти розраховують на торф, поклади якого в області значні. Як повідомив начальник управління промисловості та паливно-енергетичного комплексу Полтавської облдержадміністрації Костянтин Батеко, тільки розвіданих родовищ торфу приблизно 90 мільйонів тонн. Якщо по-господарськи ним розпорядитися, то його вистачить на 340 років. На цей час в області торф майже не використовують. Тільки в Лохвицькому районі ним опалюють дві котельні. А між тим, торф у рази дешевший, ніж газ. Так, видобута на місці тонна торфу коштує 250—300 гривень. Вироблена з торфу і доставлена споживачам гігакалорія теплової енергії — 850—900 гривень. А за тисячу кубометрів газу платимо 4,5 тисячі гривень.

За словами директора департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської ОДА Руслана Овчаренка, в області також працює 5 гідроелектростанцій, певна кількість шлюзорегуляторів, які можна переобладнати під невеликі ГЕС. У Кременчуці, на міському сміттєзвалищі,  споруджено установку з виробництва біогазу, яку удосконалюють. А науковці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського розробили нову методику добування біогазу із синьо-зелених водоростей, від яких потерпає Дніпро.

А ще ж Полтавщина вирощує чи не найбільше в Україні зернових культур. Після їх збирання на полях залишається багато — мільйони тонн — соломи. То окрема тема, що сучасні комбайни її нівечать, зрізують майже посередині стебла. Просто аграрною технологією передбачено використовувати солому як органічне добриво. Із соломи, як відомо, роблять пелети, на яких працюють опалювальні котли.

Усі прапори  до нас у гості

Про те, що на Полтавщині стільки енергоресурсів, а головне, що цією проблематикою тут нині переймаються, як ніколи раніше, вже дізналися й за кордоном. Регулярно останнім часом бізнесмени із близького і далекого зарубіжжя роблять спроби зав’язати ділові контакти з полтавцями саме щодо виробництва та використання тепла й електроенергії. Нещодавно заступник голови Полтавської облдержадміністрації Олена Адамович зустрічалася із чеськими інвесторами у сфері біоенергетики — представниками компаній ENESA та BFS Energo, які мають багаторічний досвід реалізації енергоефективних проектів у Європі з альтернативних джерел енергії.

— У середовищі бізнесменів популярний вислів: щоб стати успішним, треба потрапити у потрібне місце у потрібний час із потрібними рішеннями. Так ось, представникам компанії BFS Energo, які прибули на Полтавщину, пощастило. Тому, що наша область — найбільший виробник зернових в Україні. Відповідно найбільші запаси соломи також у нас. І є дуже серйозна підтримка обласного керівництва. Тому ми хочемо разом із чехами реалізувати в нас один із проектів, а пілотним регіоном обрали місто Миргород і раaйон. Чеські партнери пропонують найсучаснішу на сьогодні технологію отримання комбінованого тепла й електроенергії з біомаси. Якщо наші розрахунки виявляться правильними, то проект буде вигідним і окупиться. А проект наш солідний. І реалізовуватимуть його у кілька етапів. Спочатку запустимо пілотну частину — встановимо біокотли, а потім уже почнемо модернізувати централізовану теплову систему в районах, як ми це бачимо у Миргороді.  Тут є шість теплових районів, і, починаючи з першого, послідовно, поступово розв’язуватимемо цю проблему, — розповідає директор енергоконсалтингової компанії з Миргорода  Ігор Мурашко.

Його колега і бізнес-партнер, співвласник консалтингової компанії ENESA Мирослав Марада пояснив, що він приїхав в Україну для ознайомлення і водночас підрахувати в цифрах можливу вигоду. Але, сказав, поки що відповіді на це запитання не знає, бо в нас інші умови ведення бізнесу. На Полтавщині, каже, вперше побував чотири роки тому. Відтоді стежить за ситуацією на нашому ринку. Старається зосередитися на біотехнології з використанням соломи, якої у нас достатньо.

Повітря стане чистішим

Щодо впровадження мережі БІО-ТЕЦ у Полтавській області, то з її допомогою тут сподіваються досягти заміщення природного газу місцевими видами палива. На прикладі міста Миргорода, де централізоване теплопостачання споживає близько 11 мільйонів кубічних метрів природного газу на рік, наявні запаси соломи дають змогу повністю відмовитися від дорогого природного газу, залучити малий та середній бізнес до заготівлі й постачання місцевих видів палива. Обсяг ринку відходів сільгоспвиробництва тільки в Миргородському районі обчислюється більш ніж 20 мільйонами гривень на рік.

Перехід на альтернативні види виробництва енергії сприятиме створенню додаткових 300—350 робочих місць у регіоні, знизиться рівень викидів СО2 в атмосферу, що надасть можливість залучити додаткові кошти на фінансування проектів на умовах підписаного Україною Кіотського протоколу. Окрім того, буде забезпечено сталий енергетичний розвиток  районних центрів області. Майже в усіх районах, де  збудують мережу БІО-ТЕЦ, буде створено нові енергетичні потужності для розвитку місцевої промисловості.

Передумовою залучення інвесторів слугував започаткований у Полтавській області проект від американського Агентства з міжнародного розвитку USAID «Місцеві альтернативні енергетичні рішення в м. Миргород», який офіційно стартував  24 травня 2013 року. Концепція проекту ∂рунтується на створенні місцевої інфраструктури для біоенергетики: скороченні споживання природного газу, диверсифікації енергопостачання, розв’язанні екологічних проблем області та створенні умов для залучення інвесторів на умовах державно-приватного партнерства.