Після палких дебатів і кількох невдалих спроб Верховна Рада таки проголосувала у першому читанні законопроект 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який стане основою для нового мовного закону в Україні. Над текстом цього законопроекту, автори якого — народний депутат і голова профільного комітету Микола Княжицький (партія «Народний фронт») та Ірина Подоляк («Об’єднання «Самопоміч»), працювало понад 70 народних депутатів з усіх політичних фракцій, до його розроблення долучалися експерти-філологи й представники кількох десятків неурядових організацій. Про офіційну підтримку від уряду законопроекту 5670-д під час засідання заявив і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, який наголосив, що ухвалення мовного закону виходить за межі лінгвістичних норм, а є питанням національної безпеки.

Отримати 261 голос народних обранців у сесійній залі на користь законопроекту 5670-д виявилося непросто. Йому довелося витримати конкуренцію із законопроектами 5556 авторства представника БПП Ярослава Лесюка та 5669 від представника партії «Свобода» Михайла Головка. На голосування виносили ще й законопроект 5670, проте з огляду на те, що законопроект 5670-д став його доопрацьованою версією і над ним працював той самий колектив авторів, 5670 було знято з голосування.

Державний символ треба боронити

За словами Миколи Княжицького, законопроект 5670-д найширший, оскільки регламентує використання української мови у всіх сферах суспільного життя: судочинстві, документообігу, освіті, мистецтві, кінематографі, книговидавництві, ЗМІ, сфері обслуговування тощо.  Документ зобов’язує не лише перших осіб держави, а й інших чиновників і працівників освітніх та медичних закладів комунальної й державної форми власності вільно володіти д­ержавною мовою. Порушників мовного закону штрафуватимуть від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Знущання з української мови прирівнюється до наруги над державними символами України, що карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Контролюючі функції законопроект покладає на уповноваженого із захисту української мови, який серед іншого оприлюднює висновки щодо ознак приниження української мови у публічних виступах.

Над текстом законопроекту 5670-д члени профільного комітету та автори працювали до останнього моменту. Вони вирішили прибрати з нього найрезонансніші положення. Ідеться зокрема про запровадження служби мовних інспекторів, які повинні були відстежувати виконання норм закону, а також про центр української мови, який мав проводити іспит з української для тих, кого закон зобов’язує у діяльності послуговуватися українською. Останні правки гармонізували, зокрема статтю закону щодо мови освіти. Тепер вони, за словами Миколи Княжицького, відповідають закону про освіту та рекомендаціям Венеціанської комісії до нього.

Обрали найкращий, але внесуть правки

Найбільше критики на адресу авторів 5670-д прозвучало у зв’язку з тим, що в ньому нема згадки про мовні права нацменшин. На це Ірина Подоляк заявила, що закон присвячений саме питанню державної мови, а «права мов корінних народів і нацменшин містяться у законі про нацменшини та Європейській хартії регіональних мов та мов нацменшин, які ухвалені й виконують в Україні».

У законопроекті 5556, який у рейтинговому голосуванні разом із 5670-д набрав найбільше голосів, крім утвердження української як державної, було задекларовано, що держава піклується про мови корінних народів та нацменшин, яким загрожує зникнення. Документ визначав порядок застосування державної мови у суспільних сферах, проте, наприклад, щодо сфери обслуговування, охорони здоров’я, транспорту тощо він хоч і зобов’язував працівників використовувати українську, але в тих населених пунктах, де не менш як третина жителів зараховує себе до нацменшини, ця норма була необов’язковою. Ярослав Лесюк під час представлення свого законопроекту за­уважував, що його реалізація не потребує фінансових витрат, на відміну від законопроекту 5670-д.

Щодо законопроекту свободівця Михайла Головка, який зібрав найменше голосів, той зобов’язував усіх претендентів на українське громадянство, а також кандидатів на високі державні посади скласти держіспит на знання мови. Ця норма не поширювалася на мову релігійних обрядів та на приватне спілкування між особами. Документ передбачав створення нацкомісії зі стандартів державної мови й інспектування чиновників на знання мови та адміністративну відповідальність, штрафування за недотримання мовних норм.

Голосування за новий мовний закон давалося дуже складно. Депутати від «Опозиційного блоку» бойкотували процес. А фракція БПП не хотіла підтримати закон 5670-д. Спікерові Верховної Ради Андрієві Парубію, який пообіцяв, що ніхто з депутатів не вийде із зали доти, доки не вирішиться питання мовного закону, довелося продовжити час ранкового засідання. Він запропонував депутатам проголосувати за об’єднання двох законопроектів 5556 і 5670-д, щоб згодом узяти їх за основу для нового, проте і ця пропозиція не зібрала необхідних 226 голосів. І тільки після виступу народного депутата від БПП Ігоря Гриніва, який закликав колег підтримати 5670-д за умови, що його автори до другого читання внесуть у нього істотні правки з урахуванням тексту законопроекту Ярослав Лесюка, відбулося результативне голосування.  На авторів закону ще чекає чимало копіткої роботи, а його доповнена правками   версія має пройти друге голосування. Коли відбудеться ця історична подія, поки що не відомо, проте перший важливий крок до нового закону про українську мову вже зроблено.