ЮВІЛЕЙ

20 років роботи підприємства «ІнтерХім» доводять, що інтелектуальний бізнес в Україні можливий

Тих, хто працює так, як на «ІнтерХімі», губернатор Одещини Едуард Матвійчук обіцяє «на руках носити і всіляко захищати». І для таких преференцій є всі підстави. Оті ж бо інновації та інвестиції, про які давно вже говорять представники влади ледь не на усіх рівнях, не так часто ще можемо побачити втіленими у реальні виробничі потужності, що випускають продукт з високою технологічною та інтелектуальною складовою. А тут очевидний, хоча іноді здається — неймовірний, приклад того, що українці можуть заробляти не тільки на перепродажу, «викрутковому» збиранні та на експлуатації природних ресурсів, натомість створивши підприємство, що всю свою успішну бізнесову стратегію побудувало на здобутках вітчизняної науки та залученні найновітніших технологій. Підприємство, що виникло, вижило і сягнуло передових галузевих позицій у часи, коли країна у вирі багаторічного безладу втрачала пароплавства, заводи, фабрики, цілі галузі своєї економіки.

Українське економічне диво на одномуокремо взятому   підприємстві

За 20 років свого існування ТДВ «ІнтерХім» із невеликого підприємства, створеного 1992 року групою ентузіастів-науковців зі штатом у 15 працівників, перетворився на сучасне потужне виробництво, що дає високооплачувану роботу для 543 чоловік. Нині в компанії працюють 287 дипломованих фахівців, 19 кандидатів і 4 доктори наук. Середня заробітна плата тут становить 7312 грн, що у 2,4 раза перевищує середній показник в Україні і в 2,7 раза — середній по Одещині.

Анатолій Редер, котрий від початку і донині очолює підприємство, що входить до тридцятки найкращих у регіоні, згадує перший в історії підприємства договір з Казанським університетом на виробництво декількох десятків грамів хімічної речовини, а ще перший іноземний контракт на виготовлення 12 реактивів, за які підприємство отримало близько 14 тис. доларів — сума ця тоді видавалася астрономічною. Сьогодні «ІнтерХім» виробляє активні речовини тоннами, а одна лише кількість сплачених цього року податків майже сягнула 50 млн грн, — це на 15 млн вище за торішній показник.

Тож не дивно, що за підсумками конкурсу «Сумлінні платники податків — 2011» підприємство виявилося найкращим у медичній галузі. На сьогодні його частка в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку України становить 1,75%. В активі підприємства 21 лікарський засіб. Особлива гордість — 4 препарати, які є оригінальними розробками українських вчених. Хто сьогодні в Україні не знає такий препарат, як Аміксин® ІС, який разом з іншою оригінальною розробкою підприємства — гідазепам ІС — входить у ТОП-100 фармпрепаратів України?!

«Чотири оригінальні препарати у цей час — це дуже багато», — запевняє Анатолій Редер. І щоб погодитися із ним, досить мати бодай приблизне уявлення про кількість зусиль та коштів, потрібних для того, щоб винайти нову ефективну сполуку, створити на її основі готовий препарат та провести його всебічні дослідження, від лабораторних до клінічних. Утім, налаштованість на те, щоб працювати від молекули, закладена вже самим походженням підприємства, що виникло у надрах Одеського фізико-хімічного інституту ім. О. Богатського НАН України.

Родом з науки

«ІнтерХім» з’явився на базі академічної науки, і пуповина не обрізана й досі», — каже генеральний директор правління підприємства Анатолій Редер. Він був останнім аспірантом Олексія Богатського, чиїм іменем нині названа науково-дослідна установа. Анатолій Семенович зізнається, що від 1992 року сам у лабораторії не працював, проте має достатнє уявлення про те, що і як там робиться, аби фахово займатися й суто технологічними питаннями.

«Вони все це знають, вони вчилися тут, на їхніх очах все це відбувалося і вони це люблять, — наголошує директор Одеського фізико-хімічного інституту Сергій Андронаті. — І, крім цього, у них є такі здібності, яких немає у жодного із нас, — вони чудово засвоїли все, що пов’язано з фінансами, іншими практичними питаннями».

Такий симбіоз академічної науки та сучасної виробничої практики згодом і став запорукою комерційного успіху підприємства.

«У нас був потенціал науковий, потенціал доволі абстрактно-фундаментальний, — продовжує Анатолій Редер, — і ми спробували цей науковий фундаментальний потенціал приземлити, застосувати його у повсякденному житті. Напевне, у нас трішки вийшло. Ми, вміючи займатися наукою, навчилися ще й виробляти лікарські засоби».

Академічна спадщина і справді була перспективною. Транквілізатор феназепам, що його випускає «ІнтерХім», був розробкою вчених Одеського фізико-хімічного інституту в межах щойно започаткованої на той час військової психофармакології. Ця робота 1980 року отримала Державну премію СРСР.

З оборонкою, як згадує Анатолій Редер, було пов’язане і створення чи не найвідомішого виробу «ІнтерХіму» — противірусного препарату Аміксин ІС. Його розробляли як протипухлинний засіб, але натомість виявили його високу противірусну активність. Тобто історія вийшла на кшталт тієї, що сталася з віагрою, яку спочатку розробляли як кардіологічний препарат. Так чи інакше, була отримана речовина, ефективна для протидії різноманітним вірусам. Утім, більш-менш значного поширення вона набула лише після 1998 року. Спочатку «ІнтерХім» випускав лише субстанцію для неї, тобто діючу речовину. «Ми були єдиним постачальником активної речовини цього препарату до Росії, — каже Анатолій Редер. — А коли у нас з’явилося своє виробництво, ми почали виробляти готові таблетки, і сьогодні український ринок отримує нашу таблетку на 100% оригінальною — від виробництва активної речовини до готової таблетки».

Це було важливою віхою у створенні повномасштабного виробництва. Нові цехи, нові виробничі потужності відтепер стали звичайним клопотом підприємства. Але ота академічна пуповина і донині не видається атавізмом. У планах підприємства на найближчі роки ще є задумки щодо кількох оригінальних препаратів. Без ∂рунтовних наукових розробок таке амбітне завдання навряд чи може бути виконане.

«Не надто потужні вітчизняні наукомісткі компанії спираються на потенціал профільних НДІ, — каже Анатолій Редер, — і в нас, і в інших подібних фірмах є власні дослідницькі підрозділи, однак практика свідчить, що значно доцільніше в цій галузі співпрацювати з представниками академічної науки».

Тож про науку на підприємстві аж ніяк не забувають. Фахівці «ІнтерХіму» взяли участь у створенні Державної фармакопеї України — своєрідної Біблії для вітчизняних фармацевтів, а також при написанні тритомної монографії «Аналітична хімія в створенні, стандартизації та контролю якості лікарських препаратів». За проблематикою, яка стосується роботи підприємства, за останні 6 років захищено 3 кандидатські дисертації.

Науково-промисловий симбіоз є взаємовигідним. Академік Сергій Андронаті визнає, що при впровадженні аміксину в інституту просто не було грошей, аби провести перевірку на безпечність. Проблему вдалося розв’язати через співпрацю з «ІнтерХімом».

Не забувають батьки–засновники підприємства і про свою альма-матер — ОНУ ім. Мечникова. На хімічному факультеті ОНУ можна побачити табличку: «Технічне устаткування великої хімічної аудиторії проведене «ІнтерХім».

Ректор цього вишу Ігор Коваль, для якого «інтерхімівці» були друзями студентської юності, вітаючи їх із 20-річчям підприємства, зауважує певну егоїстичність своїх побажань: «адже процвітання «ІнтерХіму» — це значною мірою і запорука процвітання та успішної роботи нашого хімічного факультету». І річ тут не лише у спонсорській підтримці — підприємство є засновником щомісячних стипендій для студентів-хіміків і підвищених стипендій для талановитих учених і студентів. «ІнтерХім» виразно дає майбутнім хімікам перспективу вдалого працевлаштування. Ігор Коваль каже, що останніми роками понад 70 студентів та аспірантів прийшли працювати в «ІнтерХім». Молоді люди отримали високу зарплату і пристойний соцпакет, підприємство — кваліфіковані кадри, котрі, за визнанням керівників «ІнтерХіму», є його головним ресурсом.

Стратегія успіху

«Людські активи в наукомісткому бізнесі є ключовим ресурсом, — завважує Анатолій Редер, — тому не можна заощаджувати на їхньому «придбанні» — оплаті праці та компенсаційному пакеті. Коли нам потрібні були фахівці для нового виробництва, ми «виписували» їх із Харкова, де є профільний ВНЗ, і навіть підшукували їм житло».

Так, середня зарплата понад 7 тис. грн — не єдине, чим заохочують працівників. 72 працівники компанії отримали безвідсотковий кредит на житло строком на 20–25 років. При згаданих зарплатах 500–600 грн щомісячних відрахувань навряд чи будуть для когось обтяжливими. Причому такі преференції керівники підприємства не вважають навіть непродуктивними витратами. «Коли ми робимо людям добро, — каже перший заступник генерального директора, кандидат хімічних наук Дмитро Позигун, — ми розраховуємо отримати від них адекватну хорошу роботу та лояльність».

При цьому на підприємстві пересвідчилися, що у наших умовах найліпший зиск від інтелектуальних здобутків можна отримати, лише опанувавши весь виробничий цикл. «Продаж ліцензій не дає бажаного результату, — вважає Анатолій Редер, — та й доводити продукт «до толку» завжди краще у реальних умовах».

Насправді ж в Україні зовсім небагато фармацевтичних підприємств, здатних на повний виробничий цикл від молекули і до аптеки. Хоча власна аптечна мережа «ІнтерХіму» виконує, по суті, допоміжну роль у загальному бізнесі. «Аптечна мережа у нас невелика, — розповідає Дмитро Позигун, — ми розглядаємо наші аптеки як інструмент вивчення ринку, почасти — імідж».

Підприємство, котре щороку дає на-гора понад триста мільйонів таблеток, звісно ж, послуговується масштабними маркетинговими дослідженнями, але при цьому перевіряє їх ще й гамбурзьким рахунком власних аптек. Адже воно завжди готове негайно реагувати на зміну кон’юнктури ринку. Готовність до модернізації відразу ж бо закладалася у створення вже перших виробничих цехів. «Приймаючи до експлуатації фармацевтичний завод, наша компанія від початку заклала у проект можливість збільшення його потужності у 2,5 раза і зарезервувала виробничі потужності для освоєння нових видів продукції», — наголошує Анатолій Редер.

2007 року, навіть без збільшення виробничих площ підприємство провело модернізацію, що збільшила його потужність у 4 рази. А вже цьогоріч, 19 січня, була забита перша паля нової виробничої ділянки підприємства і дано старт інвестпроекту загальною вартістю понад 350 млн грн. Після його виконання наприкінці 2013 року «ІнтерХім» зможе виробляти понад 1,5 млрд таблеток на рік та на порядок розширити номенклатуру своєї продукції. У планах — і подальша експансія на ринки близьких та далеких країн.

Експортні можливості підприємства зумовлені, зокрема, тим, що на початку 2007 р. тут отримали сертифікат, що підтверджує відповідність виробничого комплексу вимогам міжнародного стандарту GMP. Вихід на цей стандарт потребує неабияких капіталовкладень, але є необхідний як для виходу на експорт, так і для того, щоб мати чітку перспективу успішної роботи на вітчизняному ринку. А перспектива, готовність до змін і розвитку — це либонь одна з головних рис тієї стратегії успіху, що її «ІнтерХім» обрав ще 20 років тому.

Більше, ніж просто бізнес

«Ми одними з перших записали у статуті, що підприємство створюється для заробляння грошей», — згадує Анатолій Редер. Тоді така відвертість навіть шокувала. Нині керівник чималого успішного підприємства зовсім не відкидає вагому роль комерційної складової, однак зводити до неї сенс своєї справи аж ніяк не береться: «Я розумію, що ми не заради грошей сьогодні працюємо — не вони є вирішальними. Головне — відповідальність перед собою та тими, хто довкола тебе».

Сам продукт «ІнтерХіму» спонукає до особливої відповідальності і особливої ролі у житті суспільства.

Розвиток і процвітання фірми, на думку академіка С. Андронаті, потрібне не тільки фізико-хімічному інституту, не тільки самому підприємству, а й усьому народу України: «Коли вирішується питання імпортозамінних препаратів, то це питання не лише економічне, а й соціальне. Адже наявність і доступність ефективних та безпечних лікарських препаратів — це вирішення соціального завдання».

Показово, що коли «ІнтерХім» розпочав власне виробництво препарату Аміксин® ІС, його вартість в Україні зменшилася на 27%.

Ще одне соціальне завдання, до вирішення якого долучається підприємство, — створення ліків для хоспісів, що мають зменшити страждання важкохворих. До того ж виробництво власних ефективних знеболювальних безпосередньо пов’язане і з питаннями національної безпеки.

Тож навіть просто добре роблячи свою справу, «ІнтерХім» уже робить дещо більше, ніж просто гроші. Але при цьому на підприємстві не забувають про тих, хто потребує звичайної благодійної допомоги. Директор дитячого будинку № 9 Тетяна Гроза каже, що таких добрих людей вони не зустрічали: допомога — від взуття та одягу до холодильників, ну і, звісно ж, подарунки на свята. Крім того, підприємство має під своєю опікою одеський геріатричний Будинок милосердя Святого цілителя Пантелеймона, Будинок милосердя Територіального центру соціального обслуговування у Татарбунарському районі, Будинок дитини при Чорноморській виправній колонії-74, Благодійний фонд «Підтримки та розвитку дитячого та жіночого баскетболу в Одесі» ім. І. Я. Кесельмана.

Настоятель храму Святого великомученика Георгія Побідоносця протоієрей Андрій дякує за допомогу у будівництві церкви: «Коли таких людей буде більше, я певен, ми житимемо в іншому суспільстві».

Його колега, Отець Віталій, настоятель Храму Різдва Христового, висловлює вдячність особисто Анатолію Редеру за підтримку у відкритті недільної школи і захоплюється ним як людиною, «яка так глибоко осягнула сенс життя, що інколи ми, священики, не досягнули й близько тієї вершини духовної».

Напевне, інакше і не може бути в людини, що виробляє речі, які роблять життя людей довшим і кращим чи дарують бодай полегшення тим, кому земного порятунку вже немає...

ПРОФЕСІЙНІ ДОСЯГНЕННЯ

30 травня 2008 року Указом Президента України № 469/2008 від 21 травня 2008 р. голові правління, генеральному директорові «ІнтерХім» Анатолію Редеру за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної хімічної промисловості, багаторічну сумлінну роботу та високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений працівник фармації України».

У вересні 2009 року «ІнтерХім» став переможцем у номінації «Компанія року» серед вітчизняних фармвиробників за результатами Х професійного конкурсу фармацевтичної галузі «Панацея–2009». Серед критеріїв, за якими оцінювались претенденти, були названі частка на ринку, динаміка зростання, обсяги продажу та ін.

За підсумками 2009 року генеральный директор компанії Анатолій Редер був визнаний одним із кращих топ-менеджерів України 2009 року за версією традиційного рейтингу видавництва «Економіка» «ТОП-100». В проекті взяли участь понад 700 керівників компаній із 18 секторів економіки.

У 2011 році ТДВ «ІнтерХім» стало переможцем конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі «Панацея» в двох номінаціях: вітчизняна компанія, що найшвидше зростає, виробник лікарських препаратів, а також противірусний засіб Аміксин ІС виробництва компанії «ІнтерХім» був названий «Препаратом року».

За підсумками галузевого рейтингу журналу «ТОП-100. Рейтинг кращих компаній України» за підсумками 2011 року директор компанії «ІнтерХім» Анатолій Редер ввійшов до трійки кращих топ-менеджерів фармацевтичних підприємств України.

У листопаді 2012 року генеральний директор ТДВ «ІнтерХім» Анатолій Редер був визнаний переможцем обласного конкурсу «Благодійник року».