Минав уже шостий місяць широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Ворожа пропаганда продовжувала тиражувати вигадані перемоги «другої у світі» армії, замовчувати і приховувати величезні втрати військової техніки та особового складу рашистів. Пересічним росіянам ще активніше і гучніше обіцяли, що «визволення» від «нацистів» Донбасу, Харкова, Одеси та всієї України вже ось-ось.
Та люд, який, здається, вчора був готовий цілувати бетон бункера, де ходив zуйло, трапився якийсь недовірливий. Маючи хронічні симптоми токсичного побєдобєсія, жителі держави-агресора потроху стали розуміти, що їх «кидають». Дурять тобто. Бо де взяття Києва за два-три дні? Де Одеса та Миколаїв? Де хоч би Донецька та Луганська області під цілковитим контролем, загарбати які вже майже пів року після вторгнення втомився обіцяти бутафорний горе-генерал армії шойгу?
Пропаганда кремля посилює тиск і не шкодує ідеологічної отрути, проте дедалі частіше не влучає в ціль. А пересічні росіяни взяли звичку ставити самі собі чи навколишнім крамольні для влади запитання. Що відбувається? А навіщо нам це здалося? Якого дідька туди поперлися?
Такі настрої підтверджують підсумки свіжого опитування, яке провів один з незалежних ресурсів. Так-от: всього 3,3% опитаних вірять, що геноцид українців, розпочатий zуйлом з назвою «спецоперація», дасть їм відчуття перемоги над «нацизмом» та зміцнення величі рф. Зате 55% респондентів кажуть, що навіть давно обіцяна перемога над Україною не дасть помітних позивних емоцій. Ще дві третини людей підтвердили: вони не готові пожертвувати навіть одного рубля для потреб зс рф.
Тепер він невський, не петро
Недобрехали? Навряд. Схоже, використовуючи астрономічні суми коштів, не меншу кількість інших ресурсів та мобілізувавши полчища пропагандистів, кремлівські ідеологи зазнали кризи жанру на ідеологічному фронті з тієї самої причини, що й підлеглі горе-вояки шойгу на українській землі. Бо насправді «перша у світі», в сенсі найпотужніша, цинічна російська пропаганда вже багато років труїть людей брехнею кількістю, а не якістю. Добрий десяток років вона нагадує зіпсовану платівку, що шипить антиукраїнською риторикою про «бандерівців», «фашистів», «громадянську війну», «карателів», розбавляючи лякачками: «плацдарм НАТО» чи «загроза для рф». Тобто з такими наклепами їхні автори настільки перестаралися, що самі росіяни вже до них звикли, адаптувалися і дедалі частіше вухом не ведуть. Тому навіть добровольців повоювати в Україні нині доводиться попошукати чи взагалі ломакою заганяти до військових підрозділів, які істотно поріділи вже в перших боях із захисниками України.
Чим ще налякати співвітчизників, щоб вони були готові «захищати росію», тобто обстрілювати з усіх видів зброї українські міста та зрівнювати із землею села, повіривши геополітичній маячні біснуватого лідера кремля? Думали-думали керівні ідеологи. І недавно надумали об’єднати ще не зовсім розчарованих політикою zуйла росіян черговими нісенітницями. У другій половині липня провладним російським медіа почали розсилати темники щодо подальшого висвітлення причин і перебігу збройного вторгнення на територію України.
Відтепер пропаганда робить ще дужчий наголос на тому, що росія наодинці веде боротьбу з підступним «колективним Заходом», який ніяк не вгамовується. «Стратегічна мета колективного Заходу протягом кількох століть щодо росії не змінюється: це стримування, ослаблення, розчленування та повне знищення росії», — нагадують автори методички.
Навіщо кілька століть Захід прагне загарбати державу росіян? Причин кілька, проте провладним ЗМІ категорично радять насамперед поширювати таку тезу: агресори начебто хочуть забрати собі всі корисні копалини на території рф, бо «власні закінчилися кілька століть тому».
За версією російської пропаганди, «колективний Захід» ніколи не був економним і розтринькав запаси своїх надр дуже давно і відтоді тільки те й робив, що зазіхав на багату в цьому плані росію. Не повірите, проте серед таких були ще «Тевтонський орден, Річ Посполита, Наполеон, Третій рейх Гітлера, а потім НАТО».
Стоп. А чому тоді захисники російських надр поперлися в Україну, яка не є членом НАТО? За вже хронічною версією авторів методички, блок НАТО передав Україні чимало наступальної зброї, розташував там «мережу біолабораторій» і загалом перетворив нашу країну на «плацдарм для наступу на росію».
Страшнувато? Не дуже? Та це лише прелюдія. Бо далі йде прем’єра відносно нової порції брутальної маячні, рекомендованої російським медіа. Звичайно, без зловісної участі сумнозвісного пропагандистського підрозділу на чолі з гундяєвим не обійшлося, бо вторгненню в Україну та діям російських загарбників, убивць, ґвалтівників і грабіжників кремль прагне надати… релігійний зміст. Пропагандисти отримали вказівку називати захисників України «безбожниками» чи «сатанистами, які не бояться кари Божої», а ще вони буцімто періодично «приносять жертви і чинять ритуальні вбивства».
І це не все! Агресію рф проти сусідньої незалежної держави та вбивства тисяч цивільних людей пропаганда має подавати як символічну схожість до «Хрещення Русі», яке, кажуть вони, свого часу посприяло «зміцненню держави» і згуртувало всі народи росії в «боротьбі з безбожниками».
А що? Лячно тепер стане росіянам перед загрозою «безбожників» та інших агресорів: дуже злих і лютих та ще й без власних корисних копалин? Пропаганда кремля відразу заспокоює страхопудів: не на тих вороги напали! Точніше, не на того. Провладні ЗМІ беруться активно порівнювати біснуватого zуйла вже не з петром І, а з олександром невським, який у Невській битві 1240 року найпершим розбив начебто війська «колективного заходу» (насправді невеликий шведський загін).
Схоже, нарешті пропагандисти влучили в яблучко, бо, самі того не прагнучи, зробили войовничому лідерові кремля ведмежу послугу. Порівняння із князем невським, якому приписують «велику перемогу російської зброї», що насправді дуже перебільшена, таки дуже доречне. Позаяк військові звитяги zуйла, попри хворобливу амбітність і взагалі хронічну агресивність до сусідів, також сумнівні. Не дадуть збрехати й результати розпочатих ним війн у Чечні, Грузії та Україні. До того ж нинішнє широкомасштабне вторгнення і криваві військові злочини для диктатора, схоже, нарешті стануть останніми.
«Показують нам вслід непристойні жести»
Певна річ, кремлівські ідеологи не відмовляються й від уже давно випробуваних брутальних методів і схем впливу на свідомість та її залишки в росіян. Зі свого улюбленого пропагандистського коня, тобто цинічно перекладати із хворої голови на здорову, не думає злазити міністр закордонних справ лавров. Заперечуючи велику кількість жахливих і потворних воєнних злочинів рашистів в Україні, посадовець підтверджує, що недарма отримав від цивілізованого світу прізвисько «пан брехня». А його стаття «Про інсценування як метод політики Заходу» в газеті «Ізвєстія» свідчить, що авторові не дають спокою лаври самого zуйла, чиє прізвище стало синонімом назвиська «пан велика брехня».
«Програючи на полі бою, український режим та його західні покровителі не цураються влаштовувати інсценування на крові, щоб демонізувати нашу країну для міжнародної громадської думки», — аж гарчить автор. І одразу переконує читачів, що ніхто інший, а тільки «колективний Захід» влаштував розстріл Майдану, отруїв Скрипалів та Навального, використовував хімічну зброю в Сирії, а тепер робить «інсценування» вбивств цивільних людей та інших злочинів рашистів в Україні.
«Про те, яка ціна цим звинуваченням, свідчить один простий факт: показавши всьому світу «трагедію Бучі» (є підозри, що до оформлення мізансцени декорацій доклали руки англосакси), Захід і Київ досі не відповідають на елементарні запитання про те, чи встановлено імена загиблих і які підсумки патологоанатомічних досліджень», — категорично бреше він і водночас вкотре переконує: рашистська політика і пропаганда насправді бездонні щодо лукавства, цинізму, блюзнірства, богохульства, підлості, мерзоти та гидоти.
Ці мерзенні якості використовує російська пропаганда через свої ресурси, звісно, й на окупованій території Донбасу. Безмір брехні й осквернення пам’яті про загиблих від російської зброї не може не вражати і не шокувати.
«Знаєте, що почали розповідати місцеві рашистські рупори жителям Маріуполя, які на власні очі бачили літаки, що бомбардували приміщення драмтеатру із цивільними людьми, а потім довго потерпали від трупного смороду через велику кількість тіл загиблих під руїнами? Відверто брешуть, що театр підірвали «бандерівці». І кажуть, там загинули не сотні маріупольців, а не більше десятка. Запах? То це, переконують ці виродки, десь там був склад риби, яка зіпсувалася», — крізь сльози розповідає жителька Маріуполя, який зруйнував аж ніяк не «колективний Захід» і не «Азов».
А щоб притомні люди не змогли відшукати достовірну інформацію про те, що коїться довкола, окупанти вкотре перекрили досі доступні ресурси, навіть відімкнули ці території від глобальної пошукової системи Google. «Ми прийняли рішення про блокування Googlе на території днр. Так чинять у будь-якому суспільстві із злочинцями: їх ізолюють від інших людей», — гордо пояснив цей крок лідер ордо денис пушилін.
Отож в ефірі та на сторінках медіа Донецька і Луганська людям і далі нав’язують «правду» від кремля. Стосовно Маріуполя, то вже тривалий час місцеві пропагандисти розповідають про підсумки роботи «генпрокуратури днр». Головний висновок: приміщення драматичного театру зруйнували і вбили там сотні людей не надпотужні бомби з російського літака, а бійці «Азову». «Зібрано переконливі докази того, що вибух у драмтеатрі Маріуполя стався з вини Києва. А версія Києва про те, що по театру завдали авіаудару російські війська, у генеральній прокуратурі назвали повністю неспроможною», — тиражують брехню тамтешні ресурси.
Та поспішаючи поширювати цинічну неправду, деякі друковані видання прокололися: запропонували фото зруйнованого приміщення, де навіть не фахівець бачить, що театр, у якому ховалися від «визволення» цивільні люди, зруйнували з повітря.
Створюючи картинку, на якій вцілілі жителі Донбасу, чиї будинки зруйновано внаслідок обстрілів військ рф, а самі вони тепер виживають без житла, харчів, води, медикаментів, зв’язку тощо, дякують «визволителям», навіть самі пропагандисти не вірять цьому фарсу й інсценуванню, в якому москва звинувачує «колективний Захід». Вороги там бачать інші реалії. «Місто повністю під нашим контролем, але воно максимально вороже до нас. Бо майже вся молодь була задіяна в теробороні чи ЗСУ і пішла звідси. Проте тут залишилися їхні родичі, друзі, знайомі. Вони активно надають інформаційну та іншу допомогу чи підтримку українським ДРГ, що діють у місті й ночами мінусують пости ополченців. А самі жителі вигукують матюки нам услід і показують непристойні жести», — обурено поскаржився на сторінці в соціальних мережах один з російських військкорів. І такі дії українців проти окупантів — зовсім не інсценування.