2 березня Верховна Рада ухвалила зміни до Держбюджету на 2015 рік. Серед них — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 2212. За це рішення проголосували 238 народних депутатів. Під час розгляду законопроекту у Верховній Раді Арсеній Яценюк підкреслив, що цей законодавчий акт непростий, адже передбачає істотні зміни стосовно пенсійного забезпечення.

Він нагадав, що однією з ключових вимог іноземних кредиторів було підвищення пенсійного віку із 60 до 65 років. Проте завдяки спільний позиції членів уряду та народних депутатів вдалося зняти цю вимогу. Уряд спільно з парламентом, за словами Прем’єр-міністра, також домігся, щоб не оподатковували пенсії українських військовослужбовців. Окрім цього, не збільшуватимуть трудовий стаж працівникам шкідливих виробництв. Арсеній Яценюк зауважив, що вирішено застосувати цей закон лише впродовж 2015 року. На думку глави уряду, небажання певних парламентаріїв голосувати за даний законопроект криється в тому, що закон «відбирає можливість у прокурорів і суддів  отримувати одночасно і зарплату, і пенсію».

Отже, чого саме слід чекати українським пенсіонерам від цих змін, «УК» з’ясовував у фахівців.

«Новації зумовлять кадрове омолодження»

Павло РОЗЕНКО,
міністр соціальної політики:

— Щодо спецпенсіонерів, яким доведеться відтепер обирати — зарплата чи пенсія, скажу: це поширений європейський досвід. Маючи і зарплату, і пенсію, вищі за мінімальну та навіть середню, їм доведеться обирати: або залишитися на роботі й отримувати лише зарплату, або розрахуватися і піти на заслужений відпочинок.

На мою думку, близько 90% із них оберуть саме пенсію. А на їхні місця прийдуть молоді спеціалісти, що уможливить значне омолодження та оновлення апаратів судів, прокуратури, держслужби. Я вбачаю в цьому позитив.

А от щодо трудових пенсіонерів, то ми знаємо: у них і пенсії, і зарплати дуже невеликі. Тож, вважаю, напевно більшість із них таки працюватиме й надалі.

«Обмеження виплат буде тимчасовим»

Людмила ДЕНІСОВА,
голова Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення:

— Для реформування держави необхідно змінювати законодавство. Верховна Рада спільно з урядом повинна була це зробити і зробила. Нині в Україні приблизно 2,7 мільйона працюючих пенсіонерів. Згаданий закон обмежуватиме виплати трудових пенсії для близько 1 мільйона працюючих пенсіонерів. Зокрема, якщо пенсіонер продовжить працювати, пенсія йому виплачуватиметься у розмірі не 100, як раніше, а 85%. Але це обмеження поширюватиметься лише на тих працюючих пенсіонерів, чий розмір пенсії перевищує півтора прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність, тобто 1423,5 гривні. Якщо пенсія менша, людина продовжить отримувати її та зарплату у повному обсязі. Діятиме це обмеження з 1 квітня 2015 року до 1 січня 2016 року.

Особам, які працюють на посадах, що дають право на призначення спеціальних пенсій (народні депутати, державні службовці та прирівняні до них особи, судді, прокурори та інші), пенсії, призначені відповідно до чинного законодавства України, не виплачуватимуть взагалі. Це обмеження також запроваджуватимуть на рік.

Та слід зауважити, що уряд зобов’язався до 1 травня 2015 року подати в Раду законопроект щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах. Якщо такий законопроект не буде прийнято, то з 1 червня скасовується порядок нарахування пенсій за спеціальними законами.

Не буде запроваджено норму щодо «замороження» показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, на рівні показника за 2012, 2013, 2014 роки, для всіх пенсій, які будуть призначатися в наступних роках.

Закон також не обмежує пенсії інвалідам I та II групи; інвалідам війни III групи; учасникам бойових бій, у тому числі учасникам АТО; членам сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій.

Обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на відповідних посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури та які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

«Повну спецпенсію повернуть після звільнення»

Валентина КУДІН,
заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики:

— Зауважу: якщо працюючий спецпенсіонер звільниться з державної служби, але влаштується на роботу за професією, яка дає право на трудову пенсію, він отримуватиме, як і звичайний трудовий пенсіонер, 85% трудової пенсії, якщо її розмір перевищує півтора прожиткових мінімума. Коли ж він звільниться з роботи, то зможе отримувати призначену йому раніше повну спецпенсію.

«Очікуємо значне скорочення дефіциту бюджету ПФ»

Олексій ЗАРУДНИЙ,
голова правління Пенсійного фонду України

— Зазначу, що цей закон на звичайних пенсіонерів, які нині перебувають у зоні бойових дій, жодним чином не поширюватиметься. Окрім цього, якщо не враховувати спецпенсіонерів, нині маємо 1,5 мільйона осіб, які отримують пільгові пенсії. Це працівники сільського господарства, металурги, правцівники хімічних виробництв тощо, тобто люди, які працюють у важких або шкідливих умовах і проходять за списками №№ 1, 2. Досі, коли ці люди достроково (на 5 або 10 років раніше) виходили на пенсію, то підприємства, з яких вони йшли на заслужений відпочинок, мали відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату їм пенсій до досягнення ними офіційного пенсійного віку.

Але тепер ситуація така, що чимало з цих підпримєств взагалі закрилися або оголосили себе банкрутами; є такі, що через важкі економічні умови ледь виплачують зарплату працюючим і не можуть фінансувати ці пенсії. Тому нині за списками №№ 1 і 2 за цими виплатами маємо майже 8 мільярдів гривень заборгованості. І це при тому, що ПФ і без того має дифіцит бюджету. А отже, мусимо це питання вирішувати.

Маємо і чимало категорій людей, які йдуть на пенсію раніше за вислугою років: медики, вчителі тощо. І їм пенсії до настання загального пенсійного віку виплачують із бюджету ПФ — з тих відрахувань до нього, що робимо ми з вами. А це також спричиняє збільшення дефіциту бюджету. Тож ми просто не мали іншого вибору, ніж вносити зміни до цього законодавства.

Наголошу: ці зміни до Пенсійного законодавства входять у пакет змін до Держбюджету. Очікуємо, що дефіцит бюджету ПФ має зменшитися майже на 4 мільярди гривень.