НА ЧАСІ

«Урядовий кур’єр» досліджує, як втілюється в життя закон про екстрену медичну допомогу

В ідеалі це бригада інтенсивного лікування

Михайло СТРЕЛЬНИКОВ,
начальник відділу екстреної
медичної допомоги МОЗ
для «Урядового кур’єра»

НАГАЛЬНО. Екстрена медична допомога — лакмусовий папірець стану надання медичної допомоги громадянам, передусім первинної. Тож не даремно ці дві ланки нині є піонерами в реформуванні. Загалом поліпшення екстреної медичної допомоги полягає в тому, аби «швидка» приїхала якнайшвидше і надала якісну медичну допомогу. Відтепер норматив надання екстреної медичної допомоги в межах 10-хвилинної транспортної доступності в містах та 20-хвилинної — в сільській місцевості з урахуванням чисельності та густоти проживання населення, стану транспортних магістралей, інтенсивності руху транспорту закріплено на законодавчому рівні.

Модель служби екстреної медичної допомоги, яка існує, фактично не змінювалася із 30-х років минулого століття і не відповідає міжнародним стандартам. Її особливістю була наявність станцій швидкої допомоги у великих містах і відділень швидкої допомоги у сільській місцевості без існування єдиної системи управління. Екстрена медична допомога має грунтуватися на принципі єдиного медичного простору. У Європі це давно запроваджено.

Законом України «Про екстрену медичну допомогу» передбачено створення єдиного територіального центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф на територіях областей, якому підпорядковуються служба швидкої медичної допомоги, підрозділи медицини катастроф, а також оперативно-диспетчерська служба, автотранспортна, фармацевтична, програмно-технічна служби та інші допоміжні структури. Також передбачається, що відповідальність за організацію надання екстреної медичної допомоги буде покладено на обласні державні адміністрації.

Реформування дасть змогу вивести систему швидкої допомоги на новий, більш якісний рівень, відповідний сучасним європейським стандартам. Планується організація центру диспетчеризації, оснащення машин «швидкої допомоги» сучасним обладнанням і медикаментами, GPS-навігаторами. Нова система також дасть змогу надавати медичну допомогу хворим з інфарктом та інсультом на догоспітальному етапі.

Механізм екстреної медичної допомоги буде таким. Хворий, у якого виник невідкладний стан, телефонує на номер 103. Виклик передається на диспетчерський пост станції швидкої допомоги, у чергового на екрані показано всі бригади, розміщені на пунктах базування. Диспетчер обирає найближчу бригаду, передає виклик і повідомляє про нього в багатопрофільну лікарню, у складі якої є відділення екстреної (невідкладної) допомоги, що працює в цілодобовому режимі. У цьому відділенні є лікар — фахівець з медицини невідкладних станів, який завжди готовий прийняти хворого.

У разі виникнення надзвичайної ситуації підключається служба медицини катастроф, яка також є у складі центру.

Запропонована модель уже розбудовується у пілотних регіонах. Під час подій, що відбулись у Дніпропетровську, вона довела свою здатність до роботи не тільки у повсякденних умовах, а й за надзвичайної ситуації (перша бригада була на місці подій вже через 3 хвилини).

Позитивний досвід інтеграції служби швидкої допомоги має Харків. На моніторах у Центральній диспетчерській швидкої допомоги є карта міста, де міститься абсолютно вся інформація. Харківські диспетчери бачать пересування всіх автомобілів екстреної допомоги в режимі он-лайн: швидкість, склад бригад і кількість викликів, які обслужили медики. Система дає змогу не тільки направляти до пацієнта найближчий автомобіль, а не той, який приписаний до району, а й спілкуватися із бригадами у реальному часі, що спрощує прийняття невідкладних рішень. До того ж медики можуть передати дані приладів екстреного обстеження каналами мобільного зв'язку вузькопрофільним фахівцям для екстреної консультації.

Реформування не передбачає скорочення виїзного персоналу та кількості виїзних бригад, вони функціонуватимуть, як і раніше. Втім, області країни дуже відрізняються (наприклад, у Чернівецькій усього 900 тисяч населення, тож підпорядкувати весь ресурс єдиній станції — не проблема. А ось у Донецькій проживає 4,5 мільйона). Тому багато запитань щодо організації екстреної медичної допомоги МОЗ залишить на розсуд місцевого самоврядування. Зокрема області самі визначатимуть спеціалізацію своїх бригад.

Сутність реформи — перепрофілювання центрів швидкої допомоги, які вже існують, та надання їм нових функцій, а не руйнування служби швидкої допомоги. В ідеалі лікарська бригада швидкої — це бригада інтенсивного лікування, керівником якої є лікар з медицини невідкладних станів, що володіє всіма методами реанімації та інтенсивної терапії на догоспітальному етапі.

Важливий момент, що потребує роз’яснення, — госпіталізація хворого, доставленого бригадами до стаціонару. Сьогодні діє практика ургентного чергування спеціалізованих відділень. А у приймальному відділенні черговим лікарем може виявитися фахівець будь-якої спеціальності.

Наступний крок реформи — створення відділень невідкладної медичної допомоги на базі центральних районних лікарень. Тут цілодобово чергуватиме лікар з медицини невідкладних станів, який має необхідний рівень підготовки і відповідне забезпечення. Саме у ці відділення швидка має привозити хворих, а не шукати, яке відділення якої лікарні в той момент чергує. У Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирі такі відділення вже успішно працюють.

Яка дорога, така й допомога

Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»

ЗАКАРПАТТЯ. Територіальний центр екстреної медичної допомоги тут створили одним із перших у країні — 2001 року.

— Після набуття чинності закону про екстрену медичну допомогу почалося масштабне реформування роботи центру, — розповідає керівник цього закладу Фома Білинець. — Він бере на себе нові повноваження. Йому підпорядковуватимуться дев’ять структурних підрозділів, які створюються у різних містах і районах області, що виконуватимуть оперативно-диспетчерські функції.

На утримання центру в 2013 році з обласного бюджету буде виділено майже 65 мільйонів гривень. Додатково медики отримають 6,8 мільйона на придбання паливно-мастильних матеріалів та понад мільйон — на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Гроші розподілять рівномірно між усіма районами, адже отримання належної медичної допомоги у встановлені терміни не повинно залежати від економічного стану тієї місцевості, в якій людина проживає.

Але… Поки що навіть в Ужгороді витримати жорсткий графік — за 10 хвилин доїхати за викликом — непросто. Бо на заваді — вибоїни на дорогах, затори, недисципліновані водії інших транспортних засобів, неосвітленість вулиць.

— Розглядаємо можливість відкриття додаткових підстанцій швидкої допомоги в обласному центрі, — сказав начальник обласного управління охорони здоров’я Роман Шніцер.

В Ужгородській станції швидкої медичної допомоги очікують на важливу подію. Уже наприкінці лютого планують завершити будівельні роботи у приміщенні майбутньої центральної диспетчерської.

— До цього часу плануємо укомплектувати нашу службу обладнанням, — сказала заступник головного лікаря станції Анжела Бакі. — Нам нададуть мобільний зв’язок і GPS-навігатори. Нині часових нормативів ми дотримуємося на 80–90%, машини виїжджають 70–80 разів за добу. Маємо 10 бригад, серед яких 9 — спеціалізовані (кардіологічні, педіатричні, неврологічні, психіатричні, інтенсивної терапії і реанімації), а одна фельдшерська. Кожна з бригад у складі трьох медпрацівників розрахована на 10 тисяч чоловік. Що цього не достатньо, видно вже зі статистики: в Ужгороді проживають понад 120 тисяч людей.

А як у гірській глибинці?

— За 20 хвилин екстреній доїхати до села — час нереальний, — стверджує голова села Тур’я-Бистра Перечинського району Василь Шкріба. — Завадить погана дорога. Нас це не дуже засмучує, бо маємо власну карету «швидкої», якою в нагальних випадках транспортуємо хворого.

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини в Тур’ї-Бистрій має у штаті 11 медпрацівників. Уже 23 роки в цьому селі чудовий діагност лікар Іван Ковач. Тож по допомогу вузькопрофільних фахівців доводиться звертатися нечасто. Заклад нещодавно відремонтували, витративши 85 тисяч гривень, придбали обладнання на 69 тисяч гривень; тут готують різноманітні експрес-аналізи, проводять лазеротерапію. Працює й стоматолог, якому за 33 тисячі гривень придбали сучасну бормашину.

А ось Лопухові, що в Тячівському районі, швидке додержання нормативу не загрожує. На заваді відстань — 30 кілометрів до селища Дубове та райлікарні №2 і 60 кілометрів до райцентру і стан дороги до витоків річок Тересва та Брустурянка, на берегах яких розташоване село. Вона вже стала притчею во язицех.

Щодо цього й у сусідніх населених пунктів Усть-Чорна, Комсомольськ, Руська Мокра слід або час для прибуття екстреної допомоги скорегувати, або дорожнє покриття кардинально змінити. Нині не лише за 20 хвилин, а й за втричі довший термін туди складно доїхати. Ймовірно, хворому допомога вже й не знадобиться…

Назва змінилася — проблеми залишилися

Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»

АР КРИМ. «Швидка» стала екстреною — це єдина істотна зміна, що відбулася протягом першого місяця її роботи. Як зазначив керівник Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Леонід Диро, нині швидка допомога працює у своєму звичайному режимі. Адже розділення на екстрену та невідкладну не відбулося і станеться нескоро. На його думку, реальністю це буде тоді, коли лікувальні заклади сформують власні бригади для надання невідкладної допомоги пацієнтам із хронічними захворюваннями.

До набрання чинності нового закону дискусійним було питання прибуття до пацієнта за 10–20 хвилин. На практиці досягнути ідеалу не завжди вдається. «До нашого опорного пункту належить село Суворівка. Туди, навіть коли на дорозі немає жодної машини, за 20 хвилин ніколи не доїдемо — відстань велика, — розповіла керівник екстреної меддопомоги Бахчисарайського району Лідія Кузнєцова. — А тримати у тому селі бригаду для одного-двох викликів на добу ніхто не стане. Крім того, не забуваймо про наші славнозвісні дороги, погодні умови, брак вуличного освітлення, назв вулиць і номерів будинків, затори, водіїв, які «залюбки» пропускають «швидку». Тому навіть придбання торік для центру 30 нових машин-іномарок стан не поліпшить, бо вони не пристосовані до наших реалій. Тож пройде чимало часу, поки ми зможемо розпрощатися з витривалими УАЗами. Не надто вплине на дотримання норм і придбання GPS-обладнання на «швидкі», як це планують зробити у першому кварталі цього року. Так, система зможе ефективніше координувати дії машин, але ж дірки на дорогах ними не залатаєш».

Загалом екстрена допомога залишилася із застарілими проблемами своєї попередниці — «швидкої». Добра частина з 200 машин, які належать центру, вже зношені, а пробіг просто зашкалює. Як зауважив Леонід Диро, для забезпечення потреб установи потрібно ще приблизно 50 карет.

Та нині найбільша проблема — нестача лікарів. У Керчі екстрена допомога укомплектована на 46%, тобто відсутні 29 фахівців. Ялта укомплектована на 53%. Суттєву нестачу лікарів відчуває і Сімферополь — 95 фахівців. Таке становище властиве всім регіонам автономії. Крім того, з 305 лікарів, що працюють в службі, 147 — пенсіонери. Водночас навантаження на бригади — колосальне, тільки у Сімферополі за добу одна «швидка» виїжджає до 30 разів, і це не в період епідемії. Тримаються цієї роботи ті, хто напрацював уже за десятки років надбавки й категорії. «В іншому місці їх ніхто не чекає, тим паче, що, крім надання екстреної допомоги, вони нічого робити не можуть. А годувати родини за щось треба, та й звикли вже до цього шаленого ритму життя», — пояснив керівник кримського центру екстреної допомоги. Ось і виходить, що старші колеги не йдуть, бо звикли і мають хоч якісь надбавки, а молоді лікарі, навпаки, сюди не квапляться, бо кому хочеться працювати в польових умовах за копійки? На думку Леоніда Диро, цю проблему можна розв’язати в комплексі: навчати майбутніх лікарів екстреної допомоги, використовуючи цільове направлення, підняти заробітну платню, забезпечити матеріальною базою. «Тоді на машинах будуть працювати не фельдшерські бригади, яких нині більш як половина, а лікарі», — констатував він.

У цьогорічному бюджеті автономії на функціонування екстреної допомоги затверджено суму 115 800 000 гривень, на розвиток та оснащення єдиної диспетчерської служби надійде більш як п’ять мільйонів гривень. Щодо медикаментозного забезпечення, то на це вже витрачено 14 мільйонів гривень — за словами Леоніда Диро, ліками вони забезпечені на цілий рік.

Старенькі й витривалі УАЗи ще довго слугуватимуть нашій медицині. Фото автора

Цифра

670 тисяч виїздів швидкої допомоги було здійснено на півострові у 2012 році. Прийнято майже 750 тисяч викликів.

10 хвилин: відлік пішов

Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»

ЧЕРКАЩИНА. Нова екстрена медична допомога вже близько. Як підкреслила заступник голови облдержадміністрації Тетяна Прітченко, велика підготовча робота до становлення реформованої служби здійснена торік і триває нині. Структура нової служби вже напрацьована. Про це повідомив перший заступник начальника головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Найдан. Нині створюється три міжрайонні станції «швидкої» в Черкасах, Смілі та Умані, яким будуть підпорядковані підстанції в районах, з пунктами базування в містах і селах.

Незабаром введуть у дію центральну єдину оперативно-диспетчерську службу, і всі виклики за номером 103 скеровуватимуть їй. Вона ж направлятиме до пацієнта найближчу до місця виклику бригаду. Місце перебування «швидкої» буде легко відстежити, оскільки всі вони оснащуються GPS-навігацією. Фінансування, принаймні на перший квартал, а для районів — на півроку, вже виділено у формі субвенцій.

В ухваленому обласному бюджеті на екстрену медичну допомогу передбачено 74 мільйони гривень. Сума, як зауважив Олег Володимирович, не остаточна. Проте вже нині ефективність екстреної допомоги в обласному центрі та окремих районах оцінюється за новими критеріями.

Приміром, намагаються швидко адаптуватися до нових вимог медики Золотоніського району, чому сприяє фінансування з обласного бюджету. Як розповів головний лікар центральної райлікарні Сергій Примак, якщо за минулий рік на всю галузь виділено 3 мільйони 200 тисяч гривень, то на перше півріччя цього надійшло 1,8 мільйона. Та щоб забезпечити здійснення завдань, передбачених законом, на думку Сергія Васильовича, потрібно багато зробити. І найперша турбота — транспорт. Нині найновіша машина «швидкої» випуску 2004 року. А старі УАЗи щодня ламаються.

У Чорнобаївському районі також відчули смак роботи по-новому. Створили центральну диспетчерську службу, обладнали машини GPS-навігаторами, а загалом, за словами заступника головного лікаря ЦРЛ Наталії Гички, добилися чіткої роботи медиків за викликами. Запроваджені новації, зокрема супроводження кожного виклику через монітор, дають змогу підвищити швидкість і якість обслуговування людей у найвіддаленіших селах.

Якщо раніше підрозділи «швидкої» в містах і районах фінансували з місцевих бюджетів — де краще, де гірше, то тепер формується окрема служба: обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і фінансується з обласного бюджету. Майно підрозділів швидкої з комунальної власності місцевих громад переходить до комунальної власності області.

Проте певні побоювання викликає таке: чи може диспетчер точно визначити, наскільки складний випадок у пацієнта? Сумніви розвіюють самі медики: диспетчерами здебільшого працюють люди, які мають достатній досвід роботи у складі бригад «швидкої». До того ж, у них є затверджений перелік питань, який допомагає встановити ймовірний діагноз.

Екстрених випадків, зазначив Олег Найдан, буває близько третини. Приміром, якщо є скарги на запаморочення, різкий біль у серці, стрімке падіння тиску — виклик екстрений. Іншим теж буде надано медичну допомогу, але коли знімуть загрозу життю саме цій людині. До того ж, як зазначив головний лікар станції швидкої допомоги Черкас Владислав Свириденко, згідно з постановою Кабміну, норматив прибуття «швидкої» з урахуванням метеорологічних ситуацій, стану дорожнього покриття може збільшуватися на 10 хвилин.

Чи не найголовніше у будь-якій справі — кадрове забезпечення. В області діє спеціальна програма «Медичні кадри», завдяки якій торік молодим фахівцям виділено 14 квартир. Проте лікарів хронічно бракує. Зі 103 бригад швидкої допомоги тільки 31 — лікарська. Решта — фельдшерські. Швидка з нового року працює в області за новими нормативами прибуття до пацієнта: за 10 хвилин у місті й за 20 — поза містом. Поки що скарг на роботу цієї служби не надходило.

 Машина виїжджає на виклик. Фото Олега ГАНІНА

Без капіталовкладень не обійтись

Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»

ТЕРНОПІЛЬЩИНА. Надворі лютий, а в області й досі не зуміли створити центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф — комунальної установи обласної ради. Нині всі стріли подивувань, збентеженості з цього, а то й невдоволень сиплються саме у бік представницького органу. Адже депутатський корпус на сесії поки що так і не ухвалив бюджету краю. У господарство, в життєдіяльність Тернопілля втрутилася радше політика та партійні інтереси.

У порядку денному сесії облради, яка мала відбутися 31 січня, на розгляд питання щодо створення обласного центру медичної допомоги та медицини катастроф поставили аж за номером 27. Треба, напевно, розуміти, що великої значущості йому не надають.

Нині на Тернопіллі діють 17 відділень і 44 пункти швидкої допомоги, цілодобово працюють 87 медичних бригад. Нині, як стверджує начальник головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Михайло Буртняк, «швидкі» не відмовляють у прийнятті викликів від хворих, незважаючи на всю бюджетну веремію. Михайло Миколайович сподівається, що в першому кварталі вдасться-таки зорганізувати обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф. Його розмістять на базі теперішньої Тернопільської міської станції швидкої допомоги.

Сама ця станція згідно з проектом рішення облради мала б увійти до складу нової установи на правах юридичної особи. Структурними ж підрозділами стануть відділення та пункти швидкої в районах, а також комунальний територіальний центр екстреної допомоги. Цей заклад на початку 90-х років минулого століття було виведено в окрему структурну одиницю з підпорядкування тодішньої обласної лікарні. В народі його ще називали «санавіацією», хоч, звісно, вертоліт він мав у своєму розпорядженні надто давно. Такий транспортний засіб, певна річ, потрібен і нині, але це радше рожева мрія. Територіальний центр упродовж майже 20 років забезпечував лише консультативні виїзди медпрацівників до хворих у міські та центральні районні лікарні, транспортував недужих. Тепер він стане частиною нового центру, по суті, з такою самою назвою.

Новостворена установа об’єднає всі підрозділи швидкої допомоги області. Це буде своєрідний управлінський орган з централізованою оперативною диспетчерською. Передбачають оснастити карети екстреної меддопомоги сучасними GPS-навігаторами, що дадуть змогу диспетчерові відстежувати, який транспортний засіб перебуває найближче до місця виклику.

Є намір створити й навчально-методичний центр, де проводитимуть тренінги для медиків, а також навчатимуть рятувальників, працівників міліції, інших відповідних органів і служб надання першої медичної допомоги.

З огляду на те, що визначено конкретні нормативи доїзду до хворого за викликом (10 хвилин у місті та 20 — поза його межами), в області запланували додатково відкрити 18 пунктів тимчасового базування у дільничних лікарнях та амбулаторіях. Розробили відповідні маршрути.

Заплановане може стати дійсним лише за умови, що подбають про належне матеріально-технічне забезпечення новоствореного обласного центру медичної допомоги та медицини катастроф. Головне управління охорони здоров’я облдержадміністрації подало заявку до свого відомства на 140 GPS-навігаторів.

Болючою є тема стану рухомого складу «швидких». Діючими вважають понад 90 автомашин. Лише 23% з них — порівняно нові транспортні засоби, термін експлуатації яких — до п’яти років. А решта? Чи зможе державна автоінспекція під час їх передачі від підрозділів швидкої допомоги до новоствореного центру зареєструвати? Напевно, не мала б цього робити з огляду на поганий технічний стан таких автомашин, їхню моральну застарілість. 69 карет «швидкої допомоги» у краї потребують оновлення, заміни.

У суєті потреб, звісно, не обійтися без потрібних капіталовкладень. Тему створення центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і його фінансування широко обговорювали на відповідних комісіях облради, на громадських слуханнях за участю депутатів, сільських голів, представників районів, громадськості. Планують, за словами Михайла Буртняка, виділяти 8% коштів з районного бюджету на фінансування одного жителя та 10,09 — з міського.

Загалом з обласної скарбниці мають використати на цьогорічну діяльність центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф 55 мільйонів 276 тисяч гривень. Більше того, у проекті облбюджету передбачили збільшити суму для новоствореної установи ще на 4 мільйони гривень за рахунок інших ресурсів. Але це лише плани, бажання. І водночас пошуки виходу з учорашнього дня. Адже такий центр мали б заснувати принаймні якщо не наприкінці минулого, то хоча б у перших числах цього року.

Наступну сесію обласної ради прогнозують провести 12 лютого. Якщо диво станеться-таки й центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф цього дня створять і виділять для нього певний окраєць бюджетного пирога, то далі справа стоятиме за сесіями районних рад. Адже саме вони повинні ухвалити рішення про передачу майна підрозділів швидкої допомоги у власність громади краю.