Щороку в Привільненській об’єднаній громаді в Дубенському районі на Рівненщині проходить виїзний день депутата. Місцеві обранці сідають в автобус і, не минаючи жодного закутка, бачать усе: й переміни, що сталися за рік, і проблеми, які треба перетворити на можливості. Бо саме з такою філософією тут підходять до життя у громаді.

Мала батьківщина кличе в Європу

— Коли люди знають, що ти від них нічого не приховуєш, значно простіше знаходити консенсус та ухвалювати необхідні для нашого спільного розвитку рішення. Ми відкриті для всіх, кому болить доля малої батьківщини. І хоч офіційного терміна немає, той найдорожчий клаптик землі, де народився й виріс, проходить крізь життя кожного, чи не так? — перепитує досвідчений голова громади Юрій Момотюк, міцно стоячи на батьківщині. На землі, де квітне наймиліша серцю садова анемона, якої не знайдете більше ніде на білому світі, й де цілих 450 гектарів болотистої заплави Ікви здаються справжнім скарбом.

Проте йому, до речі, географу за освітою, нині не до привабливих цікавинок. Голова в нього болить за економічний розвиток громади, що утворилася в 2016-му в складі Привільненської та сусідньої Молодавської сільських рад. Торік до них приєдналася Іваннівська — за бажанням більшості її жителів. Нині ж таке рішення ухвалила й Малосадівська сільська рада: до добрих господарів земляків тягне наче магнітом. Своїх депутатів до громади малосадівці делегуватимуть у жовтні на виборах до місцевих рад.

Але їхні представники вже сьогодні зацікавлено вдивляються в динаміку розвитку рідної території та вслухаються в кожне слово голови. І сподіваються, що Європа, яку бачать у Привільному, Молодаві чи Дубрівці, незабаром буде і в них.

Адже напівзруйновані приміщення, що дісталися громаді у спадок, на очах жителів перетворилися на казкові будиночки для дітвори, до якої тут ставлення особливе. «Був би скелет, а м’язи наростимо», — напівжартома зауважує Юрій Момотюк.

Звісно, якщо додати нестандартного мислення, працьовитих рук і вкласти у справу душу. Тут так і роблять. У кожній із чотирьох надсучасних шкіл і трьох садочках оселилися любов і добро. Вони і в щирих усмішках персоналу, і в яскравих написах «Тут можна помилятися, сумніватися, експериментувати» (тобто діють методом дозволів, а не заборон), і в королівстві творчості.

Здається, тут мешкають самі унікальні таланти: бачили б ви тих метеликів чи величезні сучасні квіти, що прикрашають садочки й школи. Або шедеври з лози, які створила майстриня лозоплетіння шкільний соціальний педагог Лідія Поровчук — дух перехоплює! І все це тепер потребує із бюджету громади втричі менше коштів, ніж раніше, адже твердопаливні котельні продумано так, що вони обігрівають одразу кілька об’єктів. А приміром, на даху дитсадка в Привільному приручили сонце: геліосистема щодня нагріває 600 літрів води, якої вистачає для їдальні і трьох груп дітлахів. З’явилася вона тут завдяки перемозі в конкурсі проєктів громад: 60 тисяч надали з бюджету області, ще 100 власних надходжень акумулювала громада.

— Цього року 65 наших першачків сядуть за парти, тобто демографічна ситуація дає змогу нам мати амбітні плани, — каже провідний спеціаліст з питань освіти громади Інна Якимюк. — До того ж, Привільненська ЗОШ отримала статус опорної, маємо шкільні автобуси для підвезення дітвори. Вони не нові, але власні. І звісно, підсумки: 20 перемог в обласних олімпіадах та конкурсах, вісім — у всеукраїнських. Середній вік наших учителів — 35 років.

Реалізують творчу думку місцеві жителі не лише в освіті. Просто на очах перевтілюються заклади культури, обростають сучасними тренажерами спортивні майданчики і стадіони: таки Європа, що й казати!

Ось-ось у громаді з’явиться власний центр первинної медико-соціальної допомоги, який об’єднає дві амбулаторії й сім ФАПів, відкриють власну стоматологію. Тут позиція голови ОТГ така: «Один чи два лікарі ніколи не охоплять усю територію, тому нам треба зберегти мережу ФАПів. Фельдшери — це ті самі сімейні лікарі, але без диплома про вищу освіту, вони знають родовід і спадковість кожної сім’ї. У цьому треба переконати й високопосадовців, котрі часто нарізають госпітальні округи циркулем. Нам він не помічник: придбали хороший медичний автомобіль з Європи, тож і у віддалених селах люди отримують допомогу в таких умовах, яким і городяни позаздрять.

Головний лікар Аліна Мусієнко зовсім не шкодує про рішення перейти сюди на роботу з рідного Дубна. І не лише вона: тенденція працевлаштування фахівців у громаді посилюється — вчителі, медсестри, вихователі, директор ЦНАПу — всі легко долають сім кілометрів від райцентру. Як і прогнозували експерти, професіонали без роботи не залишилися.

До речі, у Привільненській ОТГ чимало власних професійних консультантів. Скажімо, член виконкому Світлана Лампека свого часу працювала в Міністерстві освіти і науки України. Активна життєва позиція не дозволяє їй просто сидіти на пенсії, тож безцінний досвід слугує землякам.

Як упіймати золоту рибку?

Де, запитаєте, беруться інвестиції для таких перетворень?

На території громади є кілька потужних агроформувань, які через земельний податок формують левову частку бюджету громади. Активно розвивається малий бізнес, зокрема равликова ферма чи вирощування елітних сортів малини. Від АЗС, які працюють у громаді, до її бюджету надходить ще 8 мільйонів гривень акцизу на рік.

Кошти тут не проїдають, а завбачливо спрямовують у подальший розвиток. Твердо вирішили створити власний індустріальний парк. Уже презентували депутатам його концепцію: це 43 гектари поблизу міжнародного автотранспортного коридору Київ — Чоп, що ділить навпіл територію громади і перетинається з іншим перспективним напрямком — трасою Доманове — Тереблече. Поряд підстанція, де можна взяти до 6 мВт електроенергії, а вода з підземних джерел.

— Нині маємо інвестувати майже пів мільйона у проєктно-кошторисну документацію і топографію, — пояснює голова. — Це чималі кошти, які, проте, працюватимуть на майбутнє. Так, цю ділянку можна віддати в оренду, приміром під кукурудзу, й отримати 50 тисяч на рік. А можна перепрофілювати її у промислову й розмістити тут нешкідливі виробництва. Тоді в перспективі це дасть мільйони євро, тобто будуть кошти на соціальні об’єкти. За попередніми розрахунками, до 2027 року тут може з’явитися 3300 робочих місць для наших людей.

Ось таку золоту рибку хочуть упіймати, і не одну. Уже виготовлено документацію на будівництво центру безпеки вартістю 6,5 мільйона за нинішніми цінами. Місцева пожежна команда «Фенікс», що складається з 12 добровольців, базується в комунальному підприємстві «Господар». Однак однієї пожежної машини, яку придбано завдяки участі в українсько-польському проєкті, вже замало: від початку року 11 разів гасили пожежі у своїй та сусідніх громадах, ліквідували наслідки ДТП, а під час карантину дезінфікують територію.

Знахідкою для громади став проєктний менеджер Світлана Роїк. Приручити сонце для користі дітлахів? Немає проблем! Запропонувати міжмуніципальну співпрацю громад — будь ласка! Цього року здобули перемогу в обласному конкурсі проєктів: популярну позашкільну Steam-освіту започаткують разом із сусідніми Мирогощанською і Тараканівською ОТГ.

Бюджет участі пів мільйона гривень як інструмент розвитку громади діє тут з 2018-го. Паралельно виграли грант ОДА «Школа активної молоді». Ось пані Світлана і вчить земляків фахово готувати перспективні пропозиції. Серед переможців уже 22 проєкти. Тут і дитячі майданчики, й зупинки громадського транспорту, і впорядкування джерел. Є й спільні із Британською радою: «Зелена громада» (сакури й магнолії вже висадили), облаштування літньої сцени; олімпійський тиждень. Тепер тренери цієї поважної інституції приїхали у громаду й провели дводенний тренінг для 40 добровольців. І одразу ж оголосили конкурс ініціатив, спрямованих на боротьбу з коронавірусом: кожна людина може виграти 18 тисяч гривень. Отож привільненці засіли за проєкти до 10 червня — ніяк не хочуть пустити вірус на свою територію. До речі, тут немає жодного хворого.

Біля клубу в Молодаві-3 планують створити сучасну спортивну залу. Документацію виготовили власним коштом, а проєкт подали на конкурс у ДФРР. Щоправда, кажуть, карантин добряче відкоригував плани: громада втратила півтора мільйона інфраструктурної субвенції, через пільги для бізнесу бюджет квітня і травня виконано тільки на 85%. Але сподіваються, що парламент таки знайде обіцяні підйомні для громад. Стримує розвиток і необхідність тендерних закупівель від 50 тисяч, бо люди сподіваються на швидкі зміни, не вникаючи в новітню бюрократію.

«Якщо хочеш змінити світ, почни із себе», — ці слова Конфуція прочитала у школі в селі Івання. Живуть тут саме за цією порадою мудреця. У 2016-му завдяки участі у проєкті ЄС-ПРОООН відродили дитячий садок, на даху якого вже, було, поросли верби. Не вагаючись, створили громадську організацію, додали власних коштів. Тепер їхня «Калинонька» — заклад еталонний. Діток із кількох сіл довозить шкільний автобус, а групу треба створювати ще одну.

Місцевий фермер Петро Гуменюк інвестував 60 тисяч у крісла для місцевого клубу, допомагає землякам обробляти паї. Каже: якщо раніше селяни їздили до нього на роботу велосипедами, то тепер — на власних авто. Так, працюють вони тяжко, але ж на своїй землі. Виявляється, зовсім не обов’язково возити свої працьовиті руки по світах, заробляти на достойне життя можна й на малій батьківщині. Якщо, звісно, вона для тебе — не просто місце на карті.

Побачила в громаді навіть більше, ніж очікувала. І впевнено кажу: децентралізація тут пройшла за формулою, коли один плюс один дорівнює… три! Люди ж шкодують лише про одне: що не об’єдналися ще раніше.

КОМЕНТАР

Василь КУРИЛАС,
консультант проєкту «Пульс»
Рівненського регіонального відділення
Асоціації міст України:

— У Привільненській об’єднаній громаді найвищий в області рівень інвестицій в одного жителя. Тому й зміни, що вже відбулися, люди назвали коротко й зрозуміло: Європа. Тож іншим громадам, а їх, відповідно до перспективного плану, який затвердив уряд, в області буде 64, є на кого рівнятися. Сподіваємося, що вони продемонструють належний економічно-інвестиційний розвиток своїх територій.