Фахівці обіцяють, що літо порадує нас добрим урожаєм черешні. Проте аналітики авторитетного агентства EastFruit прогнозують, що цей рік буде непростим для українських садівників, навіть найскладнішим за всю історію України.
Адже площі під черешневими садами дедалі збільшуються, запроваджують проекти вирощування ягоди у закритому ґрунті (теплицях), а кліматичні зміни дають змогу відкрити сезон реалізації раніше. Це добре, однак садівники побоюються, що добрий урожай може збити ціну — торішніми цінами на черешню виробники не задоволені.
Це стосується не лише України — аналогічна ситуація торік спостерігалася і в Європі. При цьому не справдилися надії на ранню черешню з південних країн ЄС, як-от Іспанія, Греція, Італія тощо: ціну перебила черешня інших країн-виробників, вирощена у закритому ґрунті. Якщо так буде надалі, то сезон ранньої черешні у західних сусідів розпочинатиметься у лютому.
Серйозну конкуренцію виробникам черешні і в Україні, і в ЄС дедалі більше становлять треті країни. Скажімо, торік Туреччина наростила експорт черешні на 24% порівняно з 2017-м і довела його до рекордних 75,3 тисячі тонн. Істотно збільшив експорт цієї ягоди Узбекистан — у вісім разів за три роки, за оцінками EastFruit, до 45—50 тисяч тонн. Тепер він входить у четвірку найбільших світових експортерів. І не варто думати, що це межа їхніх можливостей.
Тим часом український експорт поки що не сягає й 4 тисяч тонн. Це цифра доволі умовна: деякі експерти вважають, що та черешня, експорт якої нині нарощує Молдова в Росію, великою мірою українська. Так вітчизняні учасники ринку обходять російські санкції. А головні країни, куди експортують українську черешню, — Молдова і Білорусь, а фактично Росія, зауважують експерти, бо з названих країн українська черешня потрапляє до держави-агресора під виглядом вирощеної в них.
А прорватися на нові зовнішні ринки стає дедалі важче. Економіст інвестиційного департаменту ФАО (Продовольча й сільськогосподарська організація ООН) Андрій Ярмак зауважує: «На сьогодні сегмент ранньої черешні в Європі й навіть Росії виявився перенасиченим пропозиціями — Іспанія, Італія, Греція, Туреччина, Узбекистан активно пропонують черешню у період з 29 квітня по 30 травня, постійно збільшуючи тиск на ціни».
Тобто втиснутися на традиційні наші ринки вже нікуди. Андрій Ярмак радить звернути увагу на ринок пізніх сортів черешні на Близькому Сході. Нині там панують експортери з Канади та США, а ми з ними конкурувати можемо — Близький Схід до нас не те щоб зовсім поряд, однак ближче, ніж до Канади, отже й логістичні витрати менші.
Також експерт вважає перспективним для нас ринок Китаю, де так само панують США, — але знов-таки, в сегменті пізньої черешні. На думку Андрія Ярмака, ринок ранніх кісточкових так щільно заповнений, що протиснутися туди вкрай важко і нема сенсу. І саме пізня черешня становитиме інтерес для закордонних покупців, оскільки дає змогу подовжити сезон торгівлі.
Утім, реалізація цієї поради потребує певних зусиль і витрат — це не лише добір сортів і технологій вирощування. Не менш, а то й більш важливі технології зберігання, сортування і транспортування черешні, не кажучи вже про маркетинг.
Щодо українських покупців: ціна менш як два долари за кілограм ранньої черешні у фахівців ринку вважається низькою, у нас, за даними оптового ринку «Шувар», саме на рівні двох доларів. Але це оптова ціна, отже роздрібна буде на третину вищою. Не кажучи вже про те, що частину цих черешень вирощено у закритому ґрунті: не те щоб вони були шкідливі чи отруйні, але й користь від їх споживання доволі сумнівна. Тож краще не ганятися за раннім, а трохи почекати, доки достигне основний урожай.
Ми в Google+