Минулими вихідними дипломатія мала шанс проявити себе на повну потужність. Та напевне сказати, що мистецтво світового діалогу дало вагомий результат, не візьмуться навіть провідні знавці світової політології. Йдеться про Мюнхен, точніше, 51-у конференцію з питань безпеки, на якій аргументували, зокрема щодо українського питання, понад 60 міністрів закордонних справ та оборони й два десятки лідерів держав та урядів. Потужні вияви уваги приймав наш Президент Петро Порошенко та чи не найголовніші «гравці багатоликої глобалізації»: Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель і Президент Франції Франсуа Олланд.
У Німеччині глава Української держави провів чимало зустрічей. За характером усі діалоги були різними, за тематикою — ідентичні. Петро Порошенко не відступав від теми врегулювання конфлікту на Донбасі.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Північноатлантичний альянс посилює систему колективної безпеки та підтримає Україну в практичній площині. У тристоронньому форматі — з Петром Порошенком, Ангелою Меркель і віце-президентом США Джо Байденом ішлося про розвиток переговорного процесу щодо мирного врегулювання ситуації на українському сході.
Верховному представникові ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріці Могеріні глава держави доводив, що успіх мирних переговорів великою, але не повною, мірою залежить від консолідованої європейської позиції. На це європосадовець аргументувала потребою знайти дипломатичний шлях урегулювання кризи на Донбасі. Конкретні рішення щодо цієї ситуації повинні з’явитися вже під час роботи Ради ЄС із закордонних справ.
Із Президентом Словенії Борутом Пахором Петро Порошенко порушив питання інтеграції України до Європейського Союзу. Він закликав західного сусіда ратифікувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС і погодився співпрацювати в межах Словенського міжнародного трастового фонду з розмінувань та допомоги постраждалим від мін.
«Нехай весь світ почує потужний голос України! Україна боротиметься і обов’язково переможе», — ці слова пролунали з вуст Петра Порошенка на мюнхенській площі Карлсплатц перед представниками української діаспори.
Право на захист
А вже в ході дискусії «Конфлікт довкола України та європейська безпека» Петро Порошенко закликав світову спільноту активніше підтримувати Україну в захисті незалежності та територіальної цілісності.
«Ми маємо право на захист нашої території й нашого народу за підтримки всього світу. Двадцять років тому ми дали 1420 ядерних ракет в обмін на гарантії безпеки. А зараз, вважаю, маємо право отримати нелетальну зброю для захисту нашої країни в рамках Будапештського меморандуму, — аргументував глава держави. — Багато експертів сперечалися про надання такої підтримки, вважаючи, що військова допомога спровокує агресію. Але ми бачимо, що брак захисту сприяє ескалації ситуації. Що сильніший наш захист, то ми переконливіші в дипломатії».
Він назвав Україну надійним партнером, який завжди дотримувався домовленостей, спрямованих на досягнення миру, і вкотре нагадав, що ситуація на Донбасі — питання безпеки Європи та світу. І представники світової спільноти мають напрацювати та ухвалити нові безпекові гарантії. Його аргумент: «Агресія не може існувати у Європі. Нам потрібна нова хартія, в якій європейські країни підтвердять свої зобов’язання і матимуть механізм заборони і захисту від насильства, необхідний і механізм збільшення відповідальності за використання тактики війни».
Наступний контр-доказ стосувався присутності російських військових на території України. Про їхню участь у збройному конфлікті на Донбасі Петро Порошенко говорив, демонструючи паспорти та військові квитки російських вояків.
«На багатьох конференціях ми хочемо продемонструвати всьому світові російських солдатів та офіцерів і те, як вони «загубилися» за багато кілометрів від кордонів зі зброєю й танками, які вбивають десятки, сотні, тисячі наших співвітчизників, — сказав він. — Ця агресія відкриває скриньку Пандори для міжнародної безпеки, і вже зрозуміло, що не можна відкладати рішення. Цей конфлікт треба врегулювати, а не заморожувати!»
Глава держави переконаний, що основою врегулювання ситуації на Донбасі є Мінський протокол від 5 вересня та Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року. За його словами, Україна готова в будь-який момент проголосити повне припинення вогню, щоб уникнути нових жертв від обстрілів бойовиків.
Спільний документ — не ілюзія?
У мирному питанні з огляду на мінські угоди — повне припинення вогню, перекриття кордону, звільнення заручників, початок політичного процесу в межах закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донеччини та Луганщини — Україна заручилася, за словами Президента, повною підтримкою Німеччини та Франції. А що Росія?
У Кремлі керівників Німеччини та Франції Володимир Путін зустрічав днем раніше. Понад п’ять годин Ангела Меркель і Франсуа Олланд шукали механізми врегулювання конфлікту. Чи знайшли — не знає ніхто, крім високопосадовців, які за товстими стінами без зайвих вух перекладачів оперували вигідною для кожної зі сторін інформацією німецькою мовою. Українським журналістам відмовили за «браком місць», тож вітчизняна преса була змушена просто посилатися на сухі дані тамтешнього прес-секретаря Дмитра Пєскова: «Зустріч була змістовною та конструктивною. За результатами переговорів буде підготовлено текст можливого спільного документа щодо виконання мінських домовленостей, який врахував би й пропозиції Петра Порошенка, і висловлені під час цих переговорів пропозиції Володимира Путіна».
Тему підготовки, без перебільшень, доленосного документа планували закрити у неділю в ході телефонної конференції у нормандському форматі. Аж ні... Про те, що лідери країн дали собі час на узгодження позицій до 11 лютого, заявили того дня й український, і російський президенти. За цей час у Берліні відбудуться експертні консультації представників МЗС і зустріч Тристоронньої контактної групи за участю підписантів мінських домовленостей.
Вчора Ангела Меркель також не гаяла часу. У Вашингтоні вона говорила «віч-на-віч» про конфлікт в Україні із Президентом США Бараком Обамою, висловивши незгоду Німеччини із закликами американців озброювати українських військових.
Втаємничення даних знову ж таки примушувало громадськість відстежувати будь-які думки та порції новин. Більш-менш висвітлив ситуацію Франсуа Олланд. В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив про проект нових домовленостей, який передбачає створення демілітаризованої зони завширшки 50—70 кілометрів по обидва боки лінії контакту сторін та широку автономію для територій на сході України, підконтрольних бойовикам. «Люди там піднялися на війну, і їм важко буде жити спільним життям із рештою країни», — цитує президента Франції «Радіо Свобода».
В Адміністрації Президента України поки що вважають за потрібне сказати народу, що домовленості ∂рунтуються на дотриманні територіальної цілісності України і виконанні мінських угод. У Росії не бажають щось пояснювати громадськості. А у США сенатори-республіканці слів не добирають. Номінацію за найуразливіший вислів дня міг би отримати Джон Маккейн, який назвав політику канцлера Німеччини щодо України політикою умиротворення Адольфа Гітлера перед Другою світовою війною.
Хто працює, хто «стрибає як Пилип із конопель», а хто насправді бажає миру для українців, покаже час. До доленосного дня у Мінську маємо трохи більш як добу.
Ми в Google+