Найближчим часом на розгляд Конституційної комісії має бути винесено проект змін до Основного Закону України стосовно статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Що саме й навіщо пропонують змінити в політичному устрої півострова після його деокупації?

Визнання в екзилі

Від початку окупації Криму Російською Федерацією  Україна захищає не тільки своє право на територіальну цілісність, а й права кримських татар, що зазнають утисків та репресій від окупаційної влади. Ще 20 березня 2014 року Верховна Рада визнала кримських татар корінним народом Криму. У відповідній постанові прописано гарантії захисту й реалізації права на самовизначення кримськотатарського народу в складі суверенної й незалежної України. ВРУ також визнала Курултай вищим представницьким органом кримськотатарського народу, а Меджліс — виконавчим органом Курултаю. Парламент підтримав Декларацію ООН про права корінних народів.

У листопаді 2015 року Верховна Рада визнала депортацію 1944 р. геноцидом кримськотатарського народу, а організацію етнічно й політично вмотивованих переслідувань окупаційною російською владою кримських татар, Меджлісу та Курултаю — «свідомою політикою етноциду».

У червні 2016 року у Верховної Раді відбулися парламентські слухання «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи». Тоді увалили рекомендації з пропозиціями розробити й внести на розгляд ВРУ законопроекти щодо визнання кримських татар, караїмів і кримчаків корінними народами України, ухвалити відповідні зміни до Конституції. Севастополь рекомендовано позбавити спеціального статусу «задля оптимізації адміністративно-територіального устрою на тимчасово окупованій території Кримського півострова». Депутати вважали за доцільне розглянути зміну статусу Автономної Республіки Крим на Кримськотатарську Автономну Республіку.

У квітні 2017 року зареєстровано проект закону «Про статус кримськотатарського народу». Там АР Крим визначено «національно-територіальною автономією кримськотатарського народу, створеною в межах території Кримського півострова у складі унітарної України та яка є формою реалізації кримськотатарським народом свого права на самовизначення».

Перше засідання спеціальної робочої групи відбулося в травні, а на перші пропозиції очікували у вересні. Та лише наприкінці листопада вдалося погодити перший варіант змін до Конституції на рівні підгрупи робочої групи.

Такий тривалий процес пов’язують із тим, що в політикумі, експертному середо­вищі, як і загалом в українському суспільстві немає консенсусу щодо статусу Криму після його деокупації. Про це свідчать підсумки соціологічного опитування «Кримське питання в Україні», які в березні цього року представило Міністерство інформаційної політики. За його даними, які наводить «Крим. Реалії», лише 15% респондентів бачать півострів національною кримськотатарською автономією, а кожен четвертий вважає, що після повернення Крим має стати звичайною областю України.

Аргументи опонентів національної автономії добре відомі: «сепаратизм» та «ісламізм». Саме на цих побоюваннях ґрунтується російська антикримськотатарська пропаганда.

Кримськотатарська автономія — це політичний альянс українців і кримських татар на території Криму. Фото з сайту qha.com.ua

Кримсько- татарськість автономії

У грудні експерти й політики вперше докладно обговорили тему «Кримськотатарська автономія: загрози чи можливості?» Тоді голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів, які саме зміни до Конституції підготувала підгрупа робочої групи Конституційної комісії. То які ж принципи визначатимуть, за словами голови Меджлісу, «кримськотатарськість» автономії?

Перший. Запропоновано зафіксувати, що джерело особливого статусу Кримської автономії — право кримськотатарського народу як корінного на самовизначення, Крим — невіддільна складова України та здійснює свої повноваження в межах української Конституції.

Другий. Конституцію Кримської автономії ухвалює Кримська Рада за погодженням із Курултаєм кримськотатарського народу. Далі Основний Закон Криму затверджує Верховна Рада щонайменше половиною конституційного складу (тобто простою більшістю). За словами Рефата Чубарова, Конституція Кримської автономії, попри те, що вона за суттю — закон України, дуже важлива, щоб розставити багато крапок у питаннях внутрішнього облаштування кримського суспільства.

Третій принцип — мова. Згідно із запропонованими змінами до Конституції, у Кримської автономії в усіх сферах суспільного життя поряд із державною мовою використовуватимуть кримськотатарську. Крім випадків, визначених законом (наприклад у силових структурах).

Четвертий. До конституційного складу Кримської Ради входить щонайменше третина представників кримськотатарського народу. Особливий механізм обрання кримськими татарами депутатів до парламенту автономії визначатиме окремий закон про Кримську Раду.

П’ятий принцип — ухвалення органами влади рішень з урахуванням думки кримськотатарського народу.

Щоб кримські татари не залежали від волі більшості, у проекті конституційних змін закладено таку норму: Кримська Рада, уряд, а також органи державної влади та місцевого самоврядування Кримської автономії ухвалюють рішення з питань, що належать до їхньої компетенції, за попередньою згодою відповідних представницьких органів кримськотатарського народу, якщо це зачіпає його права та інтереси. За словами Рефата Чубарова, таке погодження може відбуватися на рівні району, селища й автономії.

Окремою нормою вищим представницьким органом кримськотатарського народу як корінного визначено Курултай, який формує Меджліс.

Ці зміни стосуються ст. 134—139 розділу Х Основного Закону. Додатково запропоновано внести зміни до ст. 150 і додати Курултай до переліку суб’єктів, які можуть звертатися до Конституційного Суду України у разі ухвалення рішень, які зачіпають права та інтереси кримськотатарського народу.

Рефат Чубаров наголосив, що дефініції «Кримська автономія», «Кримська Рада» та «кримський уряд» робочі і можуть змінитися у фінальному варіанті проекту змін до Конституції України.

Очікування та сподівання

Народний депутат Сергій Висоцький, який взяв участь у дискусії, сказав: «Для мене як для українського політика питання кримськотатарської автономії — це питання законодавчого забезпечення політичного альянсу українців і кримських татар на території Криму».

Ще тоді, коли робота над конституційними змінами починалася, уповноважений Президента в справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив: «Зрозуміло, що реалізація тих положень, які буде закладено у  законі про статус кримськотатарського народу та розділі 10 Конституції України, відбудеться вже після деокупації півострова. Однак без сумніву, ухвалення таких змін стане величезною моральною підтримкою тим, хто залишається в окупованому Криму. Інакше це спричинить відчутне розчарування серед кримських татар».

В одному з недавніх інтерв’ю заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров наголосив, що офіційне визнання Україною автономії кримських татар надасть додаткові аргументи для повернення Криму. Під час урочистого засідання парламенту, присвяченого 100-річчю першого Курултаю, Мустафа Джемілєв сказав: «Нині більшість експертів схиляється до думки, що якби Україна вела в Криму виважену і системну політику, якби статус Криму відповідав правам корінного народу на самовизначення, а не був би якоюсь аморфною республікою-гуртожитком, то його окупація в 2014 році була б якщо не повністю неможливою, то у всякому разі вкрай ускладненою».

Президент Петро Порошенко очікує, що вже найближчим часом робоча група Конституційної комісії подасть напрацьовані зміни й доповнення до Конституції, які мають законодавчо закріпити статус Кримської автономії і забезпечити «рівні права і свободи і кримських татар, і представників інших етносів, що проживають на півострові». У зверненні з нагоди 100-річчя першого Курултаю глава держави зазначив, що сподівається на «мудре і виважене рішення» парламенту з цього питання.

Наталя ІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»