Комп’ютер і калькулятор. Хто заперечить очевидність вибору між ними — м’яч на полі багатофункціональності. Так-от, експерти констатують, що стаціонарні касові апарати, або реєстратори розрахункових операцій (РРО), якими нині користуються наші підприємці, — простий калькулятор. А є сучасна технологія фіскалізації розрахункових операцій (передача даних про продаж у податкову) за допомогою гаджетів. Так робить розвинений світ. Коли ж це стане й українською реальністю? Прогнозувати не наважується ніхто з огляду на те, що відбувається довкола законопроекту №4117, зареєстрованого в парламенті ще торік у лютому. Він пропонує доповнити наявний перелік типів РРО розподіленою комп’ютерно-касовою системою (РККС), що складається з термінала та серверів, об’єднаних мережею загального користування (інтернет).
Мовою документа звучить складно, а насправді все просто.
Підприємець, маючи телефон, планшет, інший гаджет, скачує спеціальну програму із сервера Державної фіскальної служби і починає працювати, надсилаючи на сервер інформацію про проведені операції, щоб податківці бачили їх.
Не обов’язок, а вибір
Деякі експерти заявляють, що затягування із запровадженням РККС — фактично відставання від усього світу. У першому читанні законопроект №4117 ухвалили ще торік у жовтні, й відбулося аж… одне засідання робочої групи з його доопрацювання, фактично за наслідками якої вирішено провести ще одне засідання. Та цього не відбувається, а в нинішньому стані документ до другого читання не готовий.
Співавтор законопроекту Ігор Палієнко каже, що робоча група не дійшла до спільного знаменника, адже вісім авторів подали 180 правок. Кожен з них хоче вдосконалити роботу РККС, але є розбіжності в методах реалізації цього.
Як зазначає співавтор, голова парламентського підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу Тетяна Острікова, законопроект №4117 встановлює можливість передачі даних про розрахункову операцію на фіскальний сервер ДФС через РККС і визначає це поняття. До другого читання законопроекту №4117 надійшло дуже багато поправок іноді полярного змісту. Засідання робочої групи з їхнього розгляду показало, що основне питання, з яким треба визначитися, це яку систему захисту інформації та передачі даних з гаджета на фіскальний сервер ДФС використовувати — ту, яку використовував до останнього часу Національний банк, — НСМЕП або систему криптографічного захисту інформації, яку забезпечує ДСЗІ.
«Якщо говорити про НСМЕП, то НБУ повідомив нас, що власник майнових прав інтелектуальної власності на цю систему — приватна особа-розробник. Тож спершу майнові права на цю платіжну систему мають перейти державі в особі Нацбанку, а лише після цього можна законодавчо прописувати використання цієї технології передачі даних про розрахункові операції з власного гаджета. Інакше, у приватного розробника вказаного програмного продукту завжди буде право пред’явити вимоги на сплату відповідної винагороди до кожного, хто використовуватиме платіжну систему НСМЕП», — застерігає вона.
Щоправда, директор Інституту соціально-економічних трансформацій, експерт об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» Ілля Несходовський вважає проблему надуманою. «15 років цю технологію використовували, і не було жодних нарікань, жодних платежів на користь якихось компаній чи осіб. Її жодного разу не зламували, отже вона надійна. І треба дати змогу перевірити надійність РККС. Законопроект №4117 пропонує зручну альтернативу стаціонарним РРО з огляду на те, що придбання й користування ними виливається в дуже значну суму, особливо для малого бізнесу», — зазначає експерт.
І додає, що РККС — серйозний крок до прозорого функціонування такого бізнесу, як інтернет-торгівля, кур’єр зможе надсилати електронний чек на телефон чи електронну пошту споживача. «Усі, хто використовував звичайні РРО, можуть далі це робити. РККС — лише альтернатива для тих, хто не може цього робити. На жаль, не зникнуть ризики, як і за традиційних РРО: ухиляння від сплати податків, приховування виручки. Цього законопроектом не викоріниш, але РККС — це дешевий варіант входу в легальний бізнес, простота оновлення програмного забезпечення, заощадження грошей і часу на сервісному обслуговуванні, використання будь-якого гаджету для фіскалізації реалізації товару чи послуги», — наголошує Ілля Несходовський.
Мало стимулів
Не вирішеним, на думку Тетяни Острікової, залишається й питання відповідальності. «Підприємець повинен просто скачати безкоштовну програму із сайту ДФС на свій гаджет (смартфон, планшет, ноутбук, мікрочип чи інший носій) і надсилати інформацію про кожну розрахункову операцію на фіскальний сервер ДФС. Відповідальність за роботу системи, збої, звіти, збереження касових стрічок має нести держава в особі ДФС. Законопроект №4117 рамковий, він запроваджує можливість для РРО на гаджеті, але не дає відповіді на запитання про перенесення відповідальності на державу і не розв’язує проблеми зі зменшенням драконівських штрафних санкцій за касову дисципліну, інші порушення в цій сфері. Для цього потрібен більш комплексний законопроект, де будуть стимули для підприємців, щоб перейти на застосування РККС, з покладенням на державу відповідальності за зберігання стрічок, нормальну роботу системи і з лібералізацією штрафів для тих, хто використовуватиме РККС», — каже вона.
Тетяна Острікова переконана, що ухвалення законопроекту №4117 потрібно пришвидшити. Тому його автори наполягають, щоб усі поправки розглянути найближчим часом. З ухваленням документа відкриється шлях до випробування новітніх технологій. А більш комплексний законопроект, який унормує інші питання застосування РККС, можна розглядати паралельно.
Експерти кажуть, що такий комплексний законопроект розробляють, він має з’явитися в липні, але хтозна, коли він стане законом. Із 8 травня значно розширилося коло суб’єктів, які повинні застосовувати РРО під час торгівлі складною побутовою технікою. Ідеться про великі інтернет-магазини, які торгують комп’ютерною технікою, і про оформлені на спрощенців-фізосіб. У разі ухвалення законопроекту №4117 малий бізнес міг би заощадити на касових апаратах, була б змога здешевити відкриття нових точок, а це те саме, що й створення нових робочих місць.
До речі, Ілля Несходовський припускає, що затягують із запровадженням РККС, щоб розпродати ту складну техніку, яку вже завезли.
Ціна питання
Головний конструктор компанії «Екселліо Трейд» Володимир Копець каже, що роздрібний ринок касових апаратів починається з 4,5—5 тисяч гривень. Служать вони 7 років. Ціни на вживані РРО — понад 1,5 тисячі залежно від того, скільки часу експлуатації залишилося. Але він не вважає, що РККС зовсім здешевить фіскалізацію операцій. «Не кожен покупець задовольниться електронним чеком. А щоб роздрукувати його, знадобиться принтер. Друк аркуша паперу на ступеневому принтері коштує гривню. Тож не треба забувати й про ці витрати», — каже він.
Інші цифри наводить координатор податкової групи «Реанімаційний пакет реформ» Олег Гетьман: «Вживаний принтер коштує 500—900 гривень. Якщо є власний смартфон, то ціна питання — в середньому 700 гривень. РККС треба пустити на ринок».
Експерти нагадують, що тіньова економіка в Україні перевищує 50%. І здебільшого ця проблема зумовлена невикористанням РРО значною кількістю підприємців: дорого, адміністративні бар’єри — тривала реєстрація, витрати на обслуговування, зберігання паперових фіскальних стрічок протягом трьох років (є ризики пошкодження), складнощі з використанням під час відключення електроенергії. А проведення за допомогою гаджетів розрахункових операцій, які фіксуватимуть у податковій, можливість видачі електронних чеків, які можна роздрукувати в будь-який момент, наприклад для проведення перевірки податківцями, має стимулювати підприємців легалізуватися. Тож на думку експертів, навіть якщо 1—2% добровільно вийдуть із тіні та почнуть платити податки, це вже буде непоганим досягненням.
Від редакції. Як бачимо, законопроект №4117 рамковий: дає змогу використовувати лише нову технологію для фіскалізації операцій продажу. Тобто це альтернатива для тих, хто не може використовувати стаціонарний касовий апарат, і вибір для тих, хто може. Самого механізму передачі даних про продаж податківцям експерти в деталях поки що не описують, кажуть, що можуть бути варіанти програмного забезпечення. Деякі експерти вважають, що документ має залишатися рамковим, інші — за виписування в ньому всіх нюансів використання РККС.
Як буде, побачимо, головне, щоб законотворці не ігнорували й ідеї потенційних користувачів таких РРО. Юрисконсульт асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Олексій Колесніков озвучує ідею гнучкості: підприємцеві слід надати право, зайшовши в електронний кабінет платника, вказати адресу, за якою він хоче сьогодні працювати.
Ми в Google+