30 квітня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року». Це стало історичним кроком, що створив можливості для ефективної протидії та запобігання знищенню культурної спадщини України в окупованому Криму.
Державна політика в дії
Однак після того, як український парламент ухвалив закон, залишалися формальності: передача документа до Секретаріату ООН, перевірка дотримання необхідних процедур і повідомлення всіх країн-підписантів про приєднання до протоколу нової держави. І ось 30 червня 2020 року на сайті ЮНЕСКО з’явилося повідомлення, що Україна офіційно приєдналася до країн-підписантів.
Для України одне з найважливіших положень Другого протоколу — стаття 9, що стосується захисту культурних цінностей на окупованій території. Згідно з нею, сторона, яка окупувала цілком або частково територію іншої сторони, не може здійснювати: а) будь-який незаконний експорт, інше незаконне переміщення або незаконну передачу права власності на культурну цінність; б) будь-які археологічні розкопки, якщо тільки цього не потребує охорона, облік чи збереження культурної цінності; в) будь-які модифікації або зміну виду використання культурної цінності, що мають на меті приховування або знищення доказу культурного, історичного чи наукового характеру.
Проте держава-окупант порушує кожен з цих пунктів: а) відбувається регулярне незаконне переміщення цінних культурних пам’яток з окупованого Криму в музеї на території Росії; б) російські інститути та окремі дослідники за активного сприяння окупаційної адміністрації та влади Росії постійно здійснюють археологічні розкопки; в) окупанти проводять незаконну реконструкцію Ханського палацу в Бахчисараї, що фактично позбавляє цю пам’ятку історичного вигляду й загрожує цілковитим знищенням її автентичності.
Протоколом встановлено особливий посилений захист культурних цінностей, що «мають величезне значення для людства». Відповідно Україна має надати перелік пам’яток культури, які відповідають таким критеріям. Рішення щодо надання посиленого захисту приймає Комітет захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту протягом щонайменше 60 днів. Проте відповідно до статті 9, у разі початку воєнних дій сторона конфлікту може терміново запросити надання посиленого захисту культурним цінностям, які перебувають у межах її юрисдикції.
Оскільки на території окупованого Криму триває міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією як державою-агресором, саме такий сценарій імовірний для реалізації.
У цьому контексті слід згадати Ханський палац у Бахчисараї, який має величезні перспективи отримати статус посиленого захисту. Національна поліція України у червні 2018 року розпочала кримінальне провадження за фактом знищення палацу. Ратифікація Другого протоколу матиме значний вплив на успішність притягнення винних до відповідальності.
Найважливіше, що протокол визначає кримінальну відповідальність за порушення положень щодо посиленого захисту культурних цінностей. Тобто злочином визнається знищення або привласнення у великих масштабах культурної власності, що перебуває під посиленим захистом, або вчинення актів крадіжки, грабунку чи незаконного привласнення або актів вандалізму, спрямованих проти культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.
Так звану реконструкцію Ханського палацу можна кваліфікувати як знищення та вчинення акту вандалізму.
.jpg)
«Наша активність допомагає захищати культурну спадщину»
Активіст громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун на своїй сторінці у Facebook прокоментував боротьбу за приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей. Він зазначив, що це було б неможливим без річної активності кримчан і науковців України.
«Згадаймо нашу боротьбу: 29 травня 2019 року проведення круглого столу «Пам’ятки Криму: сучасний стан культурної спадщини України» в Укрінформі
30 вересня 2019-го — круглий стіл та презентація спеціального номера журналу «Пам’ятки України: національна спадщина» «Пам’ятки Криму — сучасний стан культурної спадщини України».
Жовтень — листопад 2019 року — випуск та поширення тематичного номера «Пам’ятки Криму — сучасний стан культурної спадщини України» журналу «Пам’ятки України: національна спадщина».
Із 2 до 6 грудня у штаб-квартирі ЮНЕСКО пройшли засідання сторін Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року та її Другого протоколу 1999 року.
Інформаційні запити редакції газети «Кримська світлиця» та звернення громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» (листопад — грудень 2019 року) до Міністерства культури України відіграли вирішальну роль у цій боротьбі. Тож є результати. Наша активність допомагає здійснювати правильні кроки в державній політиці України щодо збереження культурної спадщини нашої країни і притягувати до відповідальності за порушення міжнародних норм державу-агресора, що вже сьомий рік здійснює незаконні дії на Кримському півострові», — каже Андрій Щекун.
25 червня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанови «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (АР Крим)» та «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (м. Севастополь)».
Відповідно до постанови уряду, до реєстру внесено 175 об’єктів культурної спадщини національного значення, розташованих на тимчасово окупованій території Кримського півострова: 164 — в АР Крим і 11 — у місті Севастополі. Цим рішенням їх вилучено зі Списку обліку та охорони пам’яток архітектури на території Української РСР.
До переліку потрапили найвідоміші історичні та археологічні пам’ятки України в Криму: Ханський палац у Бахчисараї, Генуезькі фортеці в Судаку та Феодосії, палац «Ластівчине гніздо», Воронцовський, Лівадійський, Масандрівський палаци та багато інших.
Це рішення важливе для збереження пам’яток на території Криму, які після початку окупації опинилися під загрозою. Наприклад, серйозні побоювання викликає тривала реставрація окупаційною адміністрацією Ханського палацу в Бахчисараї. У 2017 році Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомляло, що підрядники не мають необхідного досвіду та фактично проводять ремонтні роботи замість реставраційних. Було пошкоджено розпис XVIII століття Великої ханської мечеті (Біюк хан джамі), а на фасаді будівлі з’явилися тріщини.
Законодавством України заборонено знесення, зміна традиційного характеру об’єктів культурної спадщини. Тож внесення об’єктів культурної спадщини на території тимчасово окупованого Криму до державного реєстру дасть змогу Україні в міжнародних позовах вимагати від Росії компенсацію за незаконну націоналізацію та знищення українських пам’яток.
Активне висвітлення проблеми на інформаційних майданчиках
16 липня 2020 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація сайту «Голос Криму. Культура», який створено в межах реалізації проєкту «Голос Криму. Культурна спадщина для нас з тобою і не тільки» за підтримки Українського культурного фонду. Презентували новостворену онлайн-платформу, що розміщена на базі вже наявної інформаційної агенції «Голос Криму», керівник проєкту Андрій Щекун та експерт, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
«На жаль, проблеми культурної спадщини тимчасово окупованої території Криму залишаються в тіні. Однак метафора, що Крим — це музей просто неба, міцно закріпилася за цим регіоном, вона абсолютно виправдана. Оскільки, за нашими офіційними даними, із 133 тисяч пам’яток історії, археології, містобудування, культури, монументального мистецтва, зареєстрованих на території України, орієнтовно близько 14 тисяч розташовано на території АР Крим та м. Севастополя. Більш ніж десята частина культурної спадщини України перебуває в руках ворога», — констатував Андрій Іванець.
Мета цього проєкту — промоція, поширення інформації, яка стосується збереження культурної спадщини Криму, що зазнає руйнування. Ця програма — продовження діяльності громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» щодо збереження, підтримки культурної спадщини Криму, яку розпочато у 2019 році з проєкту «Пам’ятки Криму: національна спадщина України». Його також підтримав Український культурний фонд.
На сьогодні на сайті «Голос Криму. Культура» вже розміщено більш як 100 статей, підготовлених редакціями газети «Кримська світлиця» та журналу «Пам’ятки України: національна спадщина». Сайт «Голос Криму. Культура» має сторінку у Facebook, яка вже налічує 700 підписників.
«Цей проєкт передбачає реалізацію завдань та вжиття заходів, спрямованих на збереження і популяризацію культурної спадщини, що перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. У майбутньому це функціонування культурно-інформаційного продукту, що забезпечуватиме збільшення цільової читацької аудиторії і сталість вироблення та поширення інформаційного контенту культурної індустрії, актуалізація проблемних питань культурної галузі на тимчасово окупованих територіях», — зазначив Андрій Щекун. Він додав, що на онлайн-платформі «Голос Криму. Культура» буде розміщено 50 статей інформаційно-просвітницького змісту українською та англійською мовами, 100 — інформаційної складової, адаптованих для інформаційного ресурсу Вікіпедія. Буде випущено шість тематичних номерів газети «Кримська світлиця».
ПРЯМА МОВА
Андрій ЩЕКУН,
керівник проєкту «Голос Криму.
Культурна спадщина для нас з тобою і не тільки»:
— Максимальне поширення інформаційно-просвітницької культурницької продукції на національному рівні буде своєрідним внеском в інформаційну політику держави, підтримку міжнародних ініціатив, зокрема ЮНЕСКО, з моніторингу та аналізу стану пам’яток культури в тимчасово окупованому Криму. Інформаційна підтримка позитивно позначиться на боротьбі за охорону та збереження пам’яткоохоронних об’єктів культурної спадщини Кримського півострова — національного надбання України.
Олекса БЕСКИД,
Іван КРИМСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+