Біла зала Героїв України в Маріїнському палаці вперше приймала дітей, яких теж цілком можна назвати героями, нехай і неофіційно. Вісім хлопчиків та дівчаток з різних куточків України, які зважилися на мужні вчинки, отримали відзнаки від Президента та першої леді на патріотичній акції «Дітирятувальники — герої війни». Серед них і наймолодша учасниця урочистої церемонії семирічна рівнянка Іринка Васильєва.
Коли свобода в генах
Її тато Олександр Васильєв служив у 14 механізованій бригаді ЗСУ й загинув за Україну 27 березня в селі Благодатне Миколаївської області. На війні Іринка втратила й дядька.
«Одного ранку вона прокинулася й каже: «Мій тато захищав Україну? Захищав. Тож тепер і я її захищатиму!» І одразу сплела віночок у патріотичних кольорах», — розповідає мама Вікторія.
Затим були нові віночки, гарно оздоблені шпильки. А ще вони разом виготовляють смачне безе. І все це рівняни та гості залюбки розкуповують на благодійних ярмарках та аукціонах, які постійно проходять у місті. Іринку, це маленьке сонечко, що не втомлюється світити, поспішаємо підтримати. На перший тепловізор, який коштував 1400 євро, тендітне дівча назбирало грошей за місяць: як же невтомно працювала ця бджілка! Приблизно стільки само часу знадобилося на другий, уже за 1700 євро. Обидва поїхали в ту бригаду, де служив татко. Його побратими на постійному контакті з Іринкою та її мамою. Загалом для наближення нашої перемоги вони зібрали вже понад 7 тисяч євро, спрямувавши кошти ще й на автомобіль для фронту.
На зустрічі із Президентом та першою леді Іринка зізналася: тепер хоче придбати дрон. Її мрія — наплести мільйон віночків і зібрати цілий мільйон: можливо, на «Джавелін». А якщо мріяти про велике, та ще й з ранку до смерканку працювати на це, мрії неодмінно здійснюються.
Олені Зеленській Іринка подарувала щойно виготовлений жовтоблакитний віночок. Натомість отримала сувенір: прапор України, який підписав для неї Президент.
Повернувшись до Рівного, вона знову вийшла на благодійний ярмарок за кінопалацом «Україна». А попереду, на майдані Незалежності, серед світлин 66 Героїв, що віддали життя за Україну, був і портрет її тата — нашого небесного сокола. Усім захисникам Рівнерада присвоїла звання почесних громадян міста посмертно в переддень 31ї річниці Незалежності. На жаль, список наших небесних соколів уже поповнився новими Героями. Але вони стали нашими ангелами недаремно: з таким генофондом свобода завжди буде в генах нових поколінь.
І плетуть, і шиють, і продають
Іринка — далеко не єдина представниця дитячого товариства, яка так активно працює на нашу Перемогу. З різних куточків області чи не щодня надходить інформація про внесок наймолодших у справді народну боротьбу з ненависним ворогом. Ось лише кілька недавніх повідомлень від начальника обласної військової адміністрації Віталія Коваля.
«Юні мешканці багатоповерхівки на Дворецькій, 46 у Рівному долучилися до підтримки ЗСУ.
7річна Олександра та 10річна Вероніка зібрали свої іграшки та розгорнули мініярмарок. За кілька годин до них долучилися інші діти зі своїми лотами. Перехожі охоче відгукнулися на ініціативу дітей, тож за день зібрали 2302 гривні. Наступного дня долучилися батьки: разом пекли кекси, печиво та вафлі, а діти їх продавали. За другий день зібрали 1783 гривні. Небайдужі додали ще кошти. 6 тисяч гривень перерахували на лікування нашому захисникові Олександрові Будьку (позивний «Терен»). Боєць із Рівненщини у важких боях на ізюмському напрямку втратив ноги й перебуває у госпіталі».
«Юні волонтери з Острога Софія Шевчук, Микола Хохліч та сестрички Соломія і Софія Стецюк організували благодійний ярмарок.
Підготовка тривала тиждень. Діти визначалися з товарами, які продаватимуть: домашні солодощі, горішки, зефір, плетені патріотичні браслети, брелокисердечка, шкарпетки, янголята ручної роботи, букетики із сухих квітів.
Миколка грав на гітарі, й усі разом співали українських пісень. Уторгували 12 616 гривень, які перерахували волонтерам, долучившись до збору 60 тисяч на тепловізійний приціл для військового із села Оженина. Школярі вже готуються до наступного ярмарку».
«Сотні пакунків з бутербродами для військових, посилки з найнеобхіднішим в Ірпінь та Бучу, пів тисячі відправлених книжок для українців у Польщі, благодійні ярмарки та концерти, майстеркласи із гри на гітарі, послуги аніматора, — такий волонтерський досвід 17річної Наталки Чумак із села Чудель на Сарненщині. Усе — щоб зібрати гроші для ЗСУ. Цього року дівчина стала студенткою Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, де навчатиметься на реабілітолога. Адже багато захисників, каже, потребують такої допомоги.
Тепер Наталка збирає одяг для внутрішньо переміщених осіб та передає його у благодійний центр «З добром у серці». А ще плете теплі шкарпетки для наших захисників».
Подібних історій на Рівненщині сотні. Переосмислюєш їх і розумієш: наші діти не лише виросли, а й умить подорослішали. Завдяки такій молоді в України справді велике майбутнє.