ТАК ТРИМАТИ

У кримському перинатальному центрі виходжують крихітних пацієнтів із серйозними патологіями

Вагітна жінка в Україні вже давно стала національним надбанням з огляду на те, що багато років у нас народжуваність не може перевищити смертність. У цій непростій ситуації надзвичайно важливу роль відіграють перинатальні центри, які один за одним з’являються в країні. Адже тут виходжують крихіток, які з’явилися на світ передчасно, а також дарують надію на народження дитини мамам, що мають серйозні проблеми з вагітністю.

Перші кроки

Наприкінці минулого року Крим теж дочекався відкриття Республіканського перинатального центру. Центру, де на сьогодні вже прийнято більше 1000 пологів. «В середньому за добу ми приймаємо від 10 до 15 пологів. Кількість пацієнток, які відповідають третьому рівню надання допомоги, тобто із серйозними патологіями, становить 60% породіль, — розповідає головний лікар медустанови Тетяна Бабіч. — Це важливий показник, бо свідчить, що ми працюємо правильно — за профілем. Також показова в нашій роботі кількість передчасних пологів, яка становить трохи більше 20% з урахуванням того, що загальна цифра в Криму — 5%». Та воно і не дивно, адже сюди їдуть породіллі, які потребують особливої уваги лікарів, з усього півострова. Тому з огляду на специфіку закладу всьому медперсоналу постійно доводиться бути сконцентрованими, аби не припуститися помилки, що коштуватиме дитині чи мамі життя.

Побувавши в різних відділеннях центру, я побачила лікарів, сам погляд яких вселяє впевненість, медперсонал, що чітко знає і професійно виконує свою роботу. Та й не дивно, бо працюють тут кращі з кращих, яких збирали, що зерна, в різних лікувальних закладах. Тішить око й сучасне обладнання відділень — кювези, інкубатори, в яких підтримується приблизно така сама температура, як в утробі матері.

«Якби не професійність лікарів і сучасна апаратура, то моя дитина не мала б жодного шансу на життя», — ледь стримуючи сльози, розповідає Людмила із села Привітне Алуштинського району, яка народила дівчинку-крихітку завважки 605 грамів. Дивлюсь на інкубатор, де лежить Марійка, — так Людмила назвала свою доньку, яка може поміститися на долоні. Проте це маленьке створіння за допомогою лікарів та мами вперто бореться за своє право жити. Людмила вправно запускає руки в «колиску надії», щоб витерти слинку, поміняти підгузок. Ми обидві нахиляємось над дитинкою і пошепки розмовляємо про те, яке то щастя бути мамою, навіть попри труднощі, які доводиться долати. Тут у нашу розмову втручається лікар: «Вона не така вже й малесенька, за чотири тижні навіть щоки наїла і важить за кілограм».

Нині лікарі працюють над тим, щоб дівчинка дихала самостійно, бо без обладнання вона поки що цього зробити не може. Як тільки все нормалізується і дитинка набере потрібну вагу, то з відділення виходжування недоношених дітей її за кілька секунд у теплому кювезі перевезуть на інший поверх до відділення спільного перебування матері й дитини. Такій малечі в середньому доводиться перебувати в центрі 2–3 місяці. Виписують їх після того, як упевняться, що загальний стан дитинки нормальний і мама готова опікуватися такою крихіткою. На такий тривалий час у центрі затримуються переважно недоношені дітки, а тих, у кого все гаразд, виписують за 2–3 дні.

Як розповіла керівник центру Тетяна Бабіч, відділення інтенсивної терапії, куди відразу після народження потрапляють дітки, що потребують допомоги, спочатку було розраховано лише на 6 місць, але для потреби всього півострова це крапля в морі. Тому їхню кількість збільшили до 13.

Надзвичайно важливо, що ці особливі пацієнти на перевезення з одного відділення в інше витрачають секунди. Наприклад, з пологового залу дитина у кювезі долає шлях до відділення інтенсивної терапії лише за 36 секунд. А раніше таку дитинку потрібно було перевозити у машині «швидкої допомоги». Таке транспортування коштувало до 40% втрат.

Дочекавшись виписки мами з новонародженими, яких виходжували у відділенні недоношених, діти ще протягом двох років залишаються пацієнтами перинатального центру. Точніше, консультативно-діагностичного відділення. Тут за їхнім розвитком, який не вписується в рамки стандартів для вчасно народжених дітей, стежать різні лікарі.

Крім згаданих відділень, тут є ще два: гінекологічне і патологічне. У першому жінок лікують від безпліддя, а в другому лікарі зберігають вагітність майбутнім мамам, що хворіють на цукровий діабет, гепатит та різні хронічні недуги.

Людмила впевнена, що її Марійка ще порадує близьких своїм дзвінким сміхом. Фото автора

Телемедицина полегшує життя

Своїм досвідом роботи лікарі перинатального центру із задоволенням діляться з колегами з різних регіонів автономії. І для цього їм не обов’язково приїжджати до Сімферополя. Система телемедицини, яка з першого дня роботи функціонує в центрі, дає змогу проводити консультації з 23 районами Криму. Отримувати таку допомогу можуть не лише лікарі, а й пацієнти.

«Під час такого спілкування ми робимо висновки, чи потрібна жінці термінова госпіталізація, можливо, їй достатньо консультації певних фахівців, — розповідає про роботу системи Тетяна Бабіч. — Якщо госпіталізація — раді бачити у відділенні патології, а якщо консультацій вистачить, то для вагітної виписують графік відвідувань потрібних лікарів». І тоді жінка без зайвої мороки, нервування та змарнованого часу проходить обстеження.

Центр намагається вибудувати ефективну та зручну систему не лише для пацієнтів, а й для колег. Тепер, сидячи біля екрана в себе на роботі, акушер-гінеколог може стати учасником телеконференції і здобути потрібні знання. А ще поставити запитання чи взяти участь в обговоренні тих чи тих питань. І це ще далеко не все, чого зможуть навчити колег у центрі.

Цього року в його стінах буде створено унікальну для України симуляційну лабораторію, де лікарі та середній медперсонал підвищуватимуть рівень своєї кваліфікації на манекенах. У цій лабораторії стане можливою імітація процесів під час фізіологічних та патологічних пологів, моделювання невідкладних акушерських ситуацій. Обладнання до центру надійде завдяки реалізації в Криму українсько-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини».

До речі. У рамках Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» перинатальні центри вже створено в багатьох обласних центрах країни. Зокрема Кіровограді, Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирі. За цей час у країні більш ніж удвічі зменшилася смертність під час пологів. Тим часом перинатальний центр у Полтаві виокремлюється серед інших тим, що тут створено чудову навчально-тренінгову базу для навчання студентів медичної академії та перепідготовки лікарів-неонатологів, анестезіологів, акушерів-гінекологів, до того ж, не тільки з Полтавщини.

Першу двійню в Рівненському обласному перинатальному центрі — дівчинку завважки 3 кілограми 510 грамів та хлопчика 2 кілограми 905 грамів – народила 31-річна жінка з Костополя. До речі, у медзакладі тепер облаштовано спеціальну палату, призначену для мам, котрі народять трійню. Оскільки це в області, що є лідером із народжуваності у країні, не рідкість, довго вона порожньою не буде, кажуть фахівці.

Єдиний на Миколаївщині стаціонар для лікування новонароджених і недоношених дітей, які мають проблеми зі здоров’ям, працює в обласній дитячій лікарні. Спочатку за ними в будь-яку точку області вирушають на спеціальному транспорті лікарі-реаніматологи, а в стаціонарі крихітки отримують відповідне лікування за всіма напрямами. Нині тут оновлено відділення променевих методів діагностики, де щороку проводять 25–30 тисяч рентгенологічних обстежень. Завдяки субвенції з держбюджету обласна дитяча лікарня придбала сучасний рентгендіагностичний комплекс. Як наслідок, значно зменшиться променеве навантаження на пацієнта, яке він отримує під час обстеження, що дуже важливо для новонароджених дітей.