Українське село прагне економічних зрушень, зайнятості. Тут, образно кажучи, під час спеки тотального безробіття життєдайним ковтком холодної джерельної води може стати кооперативний рух. Це усвідомили в агрохолдингу «Мрія». І три роки тому взялися підтримати перший пілотний проект зі створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Саме підтримати селян в їхніх добрих починаннях, а не нав’язувати жодних власних напрямів, побажань. Ініціативні люди, громади самі збиралися й вирішували, що їм більше до снаги, що доцільніше вирощувати, яку агрогалузь надалі розвивати.

Мільйонні інвестиції

Компанія «Мрія» працює в шести областях країни, 50 районах, у понад 300 населених пунктах. За словами начальника відділу регіонального розвитку та зв’язків з органами влади Василя Мартюка, торік агрохолдинг сплатив понад 20 мільйонів гривень на різні соціальні потреби, зокрема на розвиток кооперативів. Цього року ця цифра буде такою самою. Основну ж кількість цих коштів витрачають на розв’язання проблем у сільській місцевості в таких галузях, як освіта, медицина, духовність, культура. Десь у населеному пункті, в якому компанія веде сільськогосподарську діяльність, допомогли з ремонтом дороги, а десь придбали для школи металопластикові вікна чи двері, перекрили приміщення тощо. Справи, звісно, гідні, потрібні. Але ж треба подбати й про проекти, які б дали змогу економічно зростати селу, створювати нові робочі місця. Тож звернули увагу на кооперацію.

Восени 2015-го «Мрія» підтримала заснування першого кооперативу, наступного року допомогла ще десятьом. І процес набрав обертів. Нині вже 24 таких обслуговуючих об’єднання перебувають в орбіті підтримки компанії. Сподіваються, що за допомогою агрохолдингу до завершення цього року пайовики об’єднаються у 30 кооперативів. 16 таких господарських формувань створили на Тернопільщині. Чотири кооперативи з’явилися на Хмельниччині, по два — на Прикарпатті та Буковині. Є кілька ініціатив з їх створення й на Львівщині.

«Підтримка кооперативів — це соціальний проект, — підкреслює Василь Мартюк. — «Мрія» не засновник сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, вони не входять до її виробничої структури. Вона не купує їхньої продукції. Отже, жодної фінансової вигоди агрохолдинг у цій справі не має, а лише допомагає таким об’єднанням виростити продукцію і знайти канали її збуту».

Одначе в наданні підтримки кооперативам компанія звертає особливу увагу на населені пункти, де веде сільськогосподарську діяльність, має пайовиків. Хоч серед учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів не обов’язково є пайовики «Мрії», можуть бути й такі, які не працювали в колгоспі, не отримали земельного паю.

Загалом «Мрія» інвестувала у проект зі створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів понад 3 мільйони гривень. До завершення цього року ця сума становитиме вже 4 мільйони гривень.

Які ж кошти компанія може надати новоутвореним сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам для підтримки?

«100 тисяч гривень без повернення, тобто як доброчинну допомогу, — пояснює Василь Мартюк. — Якщо цієї суми замало для втілення бізнес-плану, «Мрія» може посприяти ще у 200 тисячах гривень, але на поворотній основі терміном на два роки, проте без жодних відсоткових ставок. Єдине прохання: має бути співфінансування 20%, бо члени кооперативу мають внести певні власні кошти. Якщо сільськогосподарський обслуговуючий кооператив існує кілька років, активно розвивається, але йому не вистачає ресурсів, готові надати півмільйона гривень, звісно ж, із поверненням, без відсотків, умова — співфінансування хоч 50%. Після повернення надані кошти, безперечно, вкладатимуть у розвиток кооперативів».

Компанія придбала велику кількість крапельної стрічки, яку вже роздала учасникам ягідних кооперативів. Купує ящики для зберігання та транспортування ягід. Ідеться й про придбання для об’єднання кооперативів транспорту, що забезпечуватиме логістику.

«Мрія» активно підтримує не лише ягідні кооперативи. Допомагає розвивати й молочний напрям — заснування невеликих сироварень. У цьому показовим можна назвати сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Добрі ґазди» с. Михайлівка Чернівецької області, де залучили додаткові ресурси Європейського Союзу й почали переробляти молоко та виготовляти сири, сметану. Бджолярські кооперативи на Хмельниччині об’єдналися навколо створення кочових пасік, щоб збільшити кількість меду. Пасічникам, з якими співпрацює, агрохолдинг планує найближчим часом допомогти придбати спеціальні платформи для виїзду на поля.

Солодкі ягоди з «Файної поляни»

Історія кооперативного проекту «Мрії» починається з «Файної поляни». У жовтні 2015 року її зареєстрували на Тернопіллі. Учасники новоствореного сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу вирішили зайнятися ягідництвом, точніше, вирощуванням малини. Саджанці в Польщі закупив агрохолдинг. Тоді 60 родин отримали їх за пільговою ціною (2 гривні за саджанець платила сім’я, а 6 гривень — компанія). «Мрія» також допомогла з організацією поливу, подбала й про тракторець. Але до кооперативу долучилося лише п’ятеро.

Наступного року, щоправда, кількість подвоїлася. Нині у складі кооперативу 26 учасників. Співзасновник та учасник «Файної поляни» Ігор Новосядлий каже, що на перших порах саджанці малини висадили на майже 5 гектарах. Із сортів обрали польську ремонтантну поляну. Врахували, що вона проста у вирощуванні, не потребує шпалер, дає високі врожаї. Нині малинні плантації розкинулися в Козівському районі на понад 20 гектарах. І не лише в селі Хоробрів, де починали справу, а й у Конюхах, Августівці, Олесиному, Хоростці, Вимислівці, Козовій. Тепер мають і літній елітний сорт англійської селекції Glen Ample, завдяки якому розширюють сезон збирання ягід.

Тож малина на площах «Файної поляни» плодоносить від липня до початку жовтня. Торік кооператив зібрав її понад 50 тонн, цього літа й осені планує домогтися втричі більшого виробничого показника.

У липні розпочався сезон саме літньої малини. Вона, щоправда, потребує більшої праці, догляду, але віддячує солодкими плодами. І реалізують її, як кажуть самі кооперативники, непогано.

«Файна поляна» розвивається динамічно.

«Ринок малини досить перспективний, — стверджує Ігор Новосядлий. — Серед світових лідерів-виробників України немає у списках вирощування цієї ягоди. Але сподіваємося, що складемо конкуренцію іншим країнам».

Солодку малину ягідного кооперативу з Тернопільщини поки що споживають лише українці. Хоча, зрозуміло, «Файна поляна» прагне вийти зі своєю продукцією за кордон. «Мрія» допомагає їй з оформленням відповідної документації, сприяє учасникам кооперативу в здобутті необхідних знань і набутті виробничого досвіду на розмаїтих навчально-практичних семінарах, тренінгах.

Щоб розширити ягідний конвеєр, крім малини, у «Файній поляні» вирощують ожину, аґрус. Планують ще й полуницю, яка вже в червні може відкрити сезон збирання ягід.

Наталія Меліш цьогоріч теж садитиме полуницю. Вона вже третій рік працює у «Файній поляні». І не лише вона. Ягідництво стало сімейним бізнесом, хоч родина має майстерню з пошиття та ремонту одягу. Свого часу подружжя Мелішів працювало на плантаціях малини в Польщі, відчуло всю несолодкість заробітчанства. Коли на батьківщині створили кооператив, Меліші не вагаючись вступили в нього.

Спершу висадили саджанці малини, з якими допомогла «Мрія», на 30 сотках. Тепер цю ділянку збільшили ще на 20 соток. Торік зібрали тонну малини.

«Може, заробити поки що на малині не вдається стільки, скільки хотілося б, але принаймні не потрібно їхати в іншу країну на заробітки, є можливість бути з родиною, дітьми», — ділиться думками пані Наталія.

На збирання малини у «Файній поляні» виходять учні, студенти, пенсіонери. Зрештою, обмеження у віці немає. Зате кожен може гідно поповнити власний сімейний бюджет чи заробити на кишенькові витрати. Десятирічна Вікторія Футорська вирішила допомогти мамі. Каже, вийшла в поле о дев’ятій годині й енергійно взялася наповнювати ягодами відеречка. Зібране зважить тут же, здасть і отримає зароблену суму.

Пайовики «Мрії» мають змогу не лише збирати ягоди, а й замовити саджанці за гривню. Як зазначає Василь Мартюк, компанія вже передала кооперативам понад 150 тисяч саджанців.

Під крилом «Файних ґазд»

Тарас Андрійчук має вищу економічну освіту. Каже, збагнув, що є певні затрати, які повинен нести сам, а є такі, на яких, об’єднавшись, можна зекономити. Тож до «Файної поляни» долучився, вирощуючи малину на 50 сотках. Тепер пан Тарас ще й голова правління кооперативного об’єднання «Файні ґазди», яке з ініціативи «Мрії» створили 19 грудня 2017 року.

Під крилом «Файних ґазд» нині 16 кооперативів Тернопільщини — ягідних, бджолярських, молочних і «Старий млин». Гуртом ведуть бухгалтерський облік, агрономічний супровід, організовують розмаїті курси, тренінги, беруть участь у державних та обласних програмах. Розуміють, що мають дбати про переробку, створення додаткових коштів з тієї сировини, яку вирощують чи виробляють. Ідеться серед іншого про виготовлення джемів. Планують також спорудити цех зберігання, охолодження, заморожування ягід.

Агрохолдинг за прийнятну ціну передав кооперативному об’єднанню «Файні ґазди» своє колишнє приміщення в селі Городище Козівського району. Місце підбирали так, щоб охопити п’ять районів Тернопілля, де є кооперативи, від яких мають намір отримувати ягоди.

Пріоритетне завдання — допомогти іншим кооперативам з логістикою, збутом ягід і продати вигідно. Тож у Городищі триває будівництво морозильного цеху, де буде камера і для зберігання ягід, і для їх глибокого заморожування. Розраховано її на середньодобове заморожування трьох тонн ягід. Це буде, напевно, перше в Україні кооперативне заморожування, до того ж не лише ягід, бо мають намір працювати з овочами та фруктами.

До слова, цей проект став можливим завдяки участі «Файних ґазд» у конкурсі з підтримки кооперативів від «Мрії», адже саме звідси залучили капітал на його реалізацію.

Свіже борошно зі «Старого млина»

Понад 100 років в селі Ценів Козівського району стоїть млин. Кажуть, звели його сільський священик і троє тутешніх жителів. Тоді механізми млина приводило в рух водяне колесо. За радянських часів на млинівці попрацювали меліоратори, місцева річка Ценівка значно зменшила свій водний норов. Тутешній колгосп електрифікував млин і користувався ним.

Але канула в Лету колгоспна система. На щастя, млину не дали занепасти. Створили кооператив «Старий млин», вирішили придбати обладнання для переробки зернових на борошно й крупи та екструдера. Загальна вартість проекту становила майже 848 тисяч гривень. Фінансово підтримав сільськогосподарський обслуговуючий кооператив і надалі допомагає зокрема агрохолдинг «Мрія».

Торік на Великодні свята «Старий млин» урочисто відкрили. Його директор Ігор Баран каже, що семеро ентузіастів закладали основи цього кооперативу. Не приховує: спочатку людей було важко організовувати. Тепер чи не весь Ценів став учасником кооперативу. В його складі прагнуть бути навіть жителі навколишніх сіл.

Потужність ценівського млина — 4 тонни за зміну. Найбільше мливо йде восени та ранньою весною. Мелють борошно у млині поки що лише учасники кооперативу.

Люди задоволені. Борошно гарне, вареники з нього смачні, хліб запашний. Придбали екструдер для приготування сухих кормів методом екструзійної переробки.

Зерно до млина, борошно і комбікорм, певна річ, треба на чомусь транспортувати. Власним коштом учасники кооперативу придбали вантажівку — старий бортовий УАЗ. Самі ж його перебрали, як-то кажуть, з гайки до гайки, пофарбували, надали належного вигляду.

Кооперативники дбають не лише про виробничі справи у млині. Обладнання, виготовлене ще в часи Австро-Угорської імперії, добре збереглося. Млин базується на трьох поверхах. Тож виник задум з протилежного боку споруди зробити сходи й організовувати оглядові екскурсії у старому млині, розповідати історію млинарства й популяризувати мірошництво.

Крім млина, в Ценеві облаштували олійню, де взялися бити соняшникову олію. Мірошник Іван Ухман, деякі інші члени кооперативу цього року на своїх земельних наділах посіяли соняшник. Про гречку також не забули. Неподалік від млина стоїть будівля колишньої заготконтори. Викупили її, починають тут ремонт, щоб монтувати вже придбане обладнання для переробки гречки з використанням пропарювання.

Ценів енергійно захопив кооперативний рух. Крім «Старого млина», з’явився також молочний кооператив, де взялися виготовляти сири з козячого молока. Починає розвиватися об’єднання з вирощування малини.

У компанії «Мрія» триває черговий конкурс на підтримку кооперативів. За словами Василя Мартюка, агрохолдинг організовує його, щоб не лише популяризувати кооперативний рух як ефективну модель господарювання на селі, а й підвищити рівень самозайнятості сільських жителів і доходу сімей своїх пайовиків, створювати нові робочі місця. Ідеться також про сприяння ефективному веденню особистого селянського господарства, розвиток ягідництва, овочівництва, бджолярства, виробництва м’яса й молока тощо.