Міліціонерів перевірять на поліграфі

Активісти громадської ініціативи «Воля» і Люстраційного комітету принесли до Адміністрації Президента України новий проект закону про люстрацію, який передбачає перевірку всіх суддів та силовиків на поліграфі. «Ми пропонуємо за допомогою поліграфа, або детектора брехні, перевірити кожного суддю, кожного прокурора, співробітника спецслужб, кожного міліціонера, — заявив голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв. — Ми пропонуємо дати суспільству шанс як мінімум раз на два тижні повідомляти про те, що проводиться перевірка, щоб люди подавали всю інформацію, яку знають про того чи того посадовця. Так адвокати зможуть викрити всіх суддів, які беруть хабарі, всіх міліціонерів, які ставали злочинцями».

Іспит для суддів

Разом із законопроектом громадські активісти принесли під Адміністрацію Президента цеглу, з якої виклали слово «люстрація», яке, на їхнє переконання, показало, чого саме прагне народ.

Згідно з розробленим громадськими активістами та правниками законопроектом, у країні потрібно провести масштабну люстрацію та сформувати заново суди, прокуратуру, СБУ, міліцію, міністерства і державні адміністрації. «Ми розуміємо, що це кадрова революція, але по-іншому врятувати цю державу неможливо», — підкреслив Єгор Соболєв.

За його словами, перші сто днів роботи Люстраційного комітету довели, що нові кадри потрібно підбирати через відкриті конкурси. «Спроби очищення державних органів, які в цей час були втілені громадськими активістами, показали, що держава згнила настільки, що ми не можемо провести ефективну люстрацію шляхом звільнення окремих посадовців, — зауважив він. — Такі органи, як суди, прокуратуру, СБУ, міліцію варто просто набирати наново. Вони невиліковні. Яскравий приклад, коли за Законом «Про відновлення довіри до суддів» звільнили голів усіх судів, і вперше в історії України надали право обирати голів самим суддям — у 80% випадків вони просто переобрали тих самих людей, яких за цим законом звільнили. Без будь-якого примусу вони повернули тих самих голів, які очолювали корупцію, які передавали накази від Віктора Януковича ланцюгом системи правосуддя. Тим самим вони показали, що їх усе влаштовує. Тому знімати з посад окремих людей окремими законами неефективно».

Він підкреслив, що досвід Чехії, яка спочатку розформувала спецслужбу, а потім набирала заново, свідчить про те, що очищення влади саме в такий спосіб найефективніше.

Єгор Соболєв зауважив, що досвід відкритого підбору нових кадрів частково було застосовано вже і в Україні. «Свої пропозиції ми сформували також, спираючись на новий досвід кадрових конкурсів, ініційованих МВС навесні для підбору керівників обласних управлінь міліції. Коли конкурс оголошувався публічно, імена всіх претендентів оприлюднювали заздалегідь, громадськість та ЗМІ мали змогу ознайомитися з цією інформацією, обговорити її та надати свої пропозиції», — каже пан Соболєв.

Також він зазначив, що нові кадри для держави потрібно підбирати за певними критеріями. Зокрема, брати участь у кадрових конкурсах, відповідно до закону, не зможуть ті, хто в радянський час обіймав керівні посади, колишні працівники КДБ або ті, хто вчився в школі КДБ; люди, які працювали на керівних посадах під час Майдану і не написали заяву на звільнення; особи, які висловилися на підтримку анексії Криму, й ті, що притягувалися до відповідальності за корупційні діяння або не можуть пояснити походження свого майна чи майна близьких.

Колишня влада постане перед трибуналом?

Нагадаємо, що Люстраційний комітет було створено на вимогу Майдану, тому однією з перших ініціатив був законопроект, який передбачав персональну заборону обіймати державні посади і балотуватися в Україні впродовж усього життя для колишнього президента України Віктора Януковича, Андрія Клюєва, який обіймав посаду голови його Адміністрації, Андрія Портнова, котрий був першим заступником голови АП, Олени Лукаш, на той час міністра юстиції і, безумовно, для трьох людей, які на той момент очолювали органи, що мали бути правоохоронними, а насправді були залучені до терору власних громадян. Йдеться про колишнього генпрокурора Віктора Пшонку, екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та Олександра Якименка, котрий очолював СБУ.

Однак ця ініціатива так і залишилася нереалізованою. Як і інші спроби депутатів відреагувати на дії колишніх високопосадовців.

«Для того щоб почати справжнє очищення, потрібно починати з тих подій, які ми вже мали, — вважає народний депутат України Юрій Дерев’янко. — Трагічні події в Києві — це результат рішень найвищих посадових осіб. Це рішення тодішнього президента та його оточення, тих осіб, які були уповноважені державою, і які, за Конституцією, повинні були зберігати мир, спокій і життя громадян».

Він підкреслив, що після 100 днів, які уже минули, спостерігаємо ситуацію, за якої ніхто не може чітко сказати, що винні люди «або покарані, або ця процедура уже розпочалася».

Депутат нагадав, що Верховна Рада від імені українського народу зверталася до Міжнародного кримінального суду з метою притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб у міжнародному суді — відповідно до статті 7 Римського статуту, де йдеться про злочини, вчинені проти людяності.

За його словами, парламент спромігся тоді ухвалити рішення стосовно трьох осіб: екс-президента Віктора Януковича, екс-генпрокурора Віктора Пшонки та колишнього голови МВС Віталія Захарченка.

«Проте широкому загалу невідомо, що одразу наступного дня, 26 лютого 2014 року, було зареєстровано постанову 4269-П. Це документ, який передбачає внесення змін до заяви Верховної Ради щодо звернення до Міжнародного кримінального суду. Було запропоновано до переліку зазначених осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності у міжнародному суді, додати екс-голову Міноборони Павла Лебедєва, колишнього міністра юстиції Олену Лукаш, екс-голову Адміністрації Президента Андрія Клюєва, його заступника Андрія Портнова, екс-голову СБУ Олександра Якименка, колишнього начальника головного управління внутрішніх військ, який фактично керував «кривавими» операціями».

Як зазначив Юрій Дерев’янко, цю постанову досі не розглянуто у Верховній Раді і не винесено на голосування.

«Це свідчить про те, що ми розуміємо, що немає в нашій державі і не може бути сьогодні не тільки правосуддя, а й правоохоронної системи, яка би була здатна притягнути до відповідальності вищих посадових осіб. Це надзвичайно важлива річ, коли ми говоримо про люстрацію», — зауважив нардеп.

За словами Дерев’янка, в українців є реальна можливість притягнути цих людей до відповідальності, щоб вищі чиновники постали перед незалежним прокурором Міжнародного кримінального суду, який перевірить їхню причетність до усіх скоєних злочинів і дасть правову оцінку, неупереджену і незалежну.

Дерев’янко також нагадав, що він і ще 199 депутатів зареєстрували зміни до Конституції України — законопроект №4873. Після внесення цих змін Україна зможе ратифікувати Римський статут.