РЕПОРТАЖ

Чернігів став першим містом, де презентовано виставку-турне сучасного православного ювелірного мистецтва

Виставку присвячено творчості Карла Фаберже. Наступними її побачать жителі Москви, Санкт-Петербурга, Мілана, Парижа, Лондона, Нью-Йорка, Києва.

"Досі найрозкішнішими діамантами вважала освітлені сонцем краплі роси на траві..." - прошепотіла знайома художниця, милуючись незвичними коштовними експонатами в Колегіумі на Валу. Митці вважають за честь бути виставленими в цьому святому місці. Такої ж думки і автор нинішнього проекту Ігор Лобортас, який три роки тому удостоєний Почесного знака Меморіального фонду Карла Фаберже за збереження і примноження традицій великого майстра. Він вирішив розпочати свою подорож з Чернігова, сподіваючись, що це стародавнє місто, осередок духовності та віри, принесе йому удачу.

Людей зійшлося як ніколи багато. Втім, усі товпилися біля вітрин, чемно залишаючи простір біля єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського владики Амвросія. Він теж милувався "застиглою росою", котра в руках вправних ювелірів стала коштовною оздобою маленьких шедеврів. Затримався біля незгасимих лампад для перевезення Благодатного Єрусалимського вогню, постояв біля вигадливих хрестиків та медальйонів. "Так було і в Старому, і в Новому Заповіті: людина все найдорожче і найцінніше присвячує Богу, - сказав владика. - У всі часи у храми писали ікони, а оклади для них були з дорогоцінним камінням. На жаль, багато що з плином років зникло безслідно. Ми вдячні Ігорю Юрійовичу, який узяв на себе таку місію - відроджувати те, що було втрачено. Кожна така річ, виготовлена на основі найдавніших традицій, надихає нас на щось чисте, святе, добре".

Рухаюся у натовпі, який цілеспрямовано плине до "острівця" зі скульптурами. Троє студенток попереду жваво обговорюють щойно побачені вінчальні персні: різнокольорові візерунки роблять їх урочистими і водночас святковими. Хоча й співається, що "найкращі друзі дівчат - діаманти", схоже, жодна з них не відмовиться від такого-от, розписаного емаллю, подарунка.

Ось і скульптури. "Всесвіт" - двоє закоханих тримають великий кристал, який символізує чистоту почуттів. Ловлю себе на думці, що у цьому витворі хвилює аж ніяк не те, що він виготовлений із срібла та золота і всипаний 165 діамантами. Зворушує майстерність митця, який розповідає цю вічну історію.

"Романтичний авангард!" - захоплено коментує лірично налаштована художниця, котра знову опинилася поруч. "Поясни, що це означає!" - прошу. "Ну, це відносно новий стиль ювелірного мистецтва, але він базується на давньогрецьких та візантійських традиціях, дуже близьких до українських. Нам як романтичній нації він до вподоби". Ще б пак!

Підходжу до скульптурної композиції "Антоній і Феодосій". Образи цих чернігівських святих, стовпів слов'янського православ'я, виконані з бронзи. Погоджуюся: поруч із золотом та сріблом це - справжній аскетизм.

Ось і святий Георгій, котрий уражує змія, - завмер у русі. Красиво!

Покидаючи цю не надто велику, але вражаючу виставку, не беруся навіть судити, скільки можуть коштувати її експонати. Особисто для мене це був просто привід помилуватися красивими речами. А от великий Фаберже, напевне, не мав би жодних претензій з приводу присвяти його особі цієї майстерно створеної розкоші.