КОШТИ 

Хто захистить в Україні низькооплачуваних працівників?

Останнім часом в умовах розвитку приватних форм власності в Україні загрозливого поширення набув процес приховування заробітної плати. На значній кількості малих та середніх підприємств не використовується тарифна система оплати праці, що свідчить про те, що існуюче у нас поняття терміну "мінімальна заробітна плата" вичерпало себе, мінімальна заробітна плата вже не виконує зарплатоутворюючої функції.

В Україні спостерігається тенденція до зменшення частки заробітної плати в структурі доходів населення, тим часом частка соціальної допомоги та інших трансфертів зростає. Так, за даними Держкомстату, питома вага заробітної плати в доходах населення у 2008 році становила 43,3%, в 2009-му - 41,9%, а питома вага соціальної допомоги відповідно - 37,8 та 39,6%. У 2010 році питома вага заробітної плати в доходах населення становила 40,9%. Тобто втрачається мотиваційна функція заробітної плати як головної складової сукупних трудових доходів населення.

Потрібно врахувати сімейну складову

Якщо рівень інфляції у грудні 2010 року щодо грудня 2009-го становив 9,1%, то вартісна величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за даними Мінсоцполітики, за цей період збільшилась на 16,3%. Це означає, що працівники, які отримують заробітну плату на рівні її мінімальної величини, на собі відчули більший вплив інфляції, ніж працівники, які отримують зарплату на середньому рівні. Їхня реальна заробітна плата не зросла, і купівельна спроможність залишилась на рівні 2009 року.

Таке становище потребує більш високого рівня захисту заробітної плати низькооплачуваних працівників, який може бути забезпечений відчутним зростанням мінімальної заробітної плати. У країнах з розвинутою ринковою економікою така плата виконує функцію соціального захисту працюючих від низького рівня заробітної плати та падіння купівельної спроможності населення внаслідок інфляції. Поняття "мінімальна заробітна плата" кореспондується з поняттям "заробітна плата". Роботодавцю забороняється платити найманому працівнику заробітну плату, нижчу за мінімальну. Ці країни при визначенні і перегляді розмірів мінімальної заробітної плати орієнтуються на динаміку середньомісячної зарплати.

Складові мінімальної заробітної плати в цих країнах відрізняються від її складових, визначених Законом України "Про оплату праці". Так, у країнах-членах ЄС до складу мінімальної заробітної плати включають усі ви?плати, які мають постійний характер. А не включають такі елементи оплати праці (в деяких країнах цей перелік має скорочений вигляд) як оплата за роботу в понаднормовий час, у святкові дні, в нічний час, у шкідливих та важких умовах праці.

В Україні на мінімальну заробітну плату покладаються функції регулювання структури і динаміки середньомісячної заробітної плати. При визначенні рівнів мінімальної заробітної плати країна орієнтується на прожитковий мінімум для працездатних осіб. При цьому у нас не виконуються міжнародні норми в частині достатнього забезпечення не тільки працівника, а й членів його сім'ї. Не виконується в повному обсязі норма статті 48 Конституції України, яка гарантує кожному "право на до?статній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, жит?ло", оскільки при встановленні розміру мінімальної заробітної плати не враховується сімейна складова.

При підвищенні розміру мінімальної заробітної плати практично має відбуватися підвищення всіх тарифних ставок. Але це не завжди можна вважати справедливим. Так 1% підвищення тарифної ставки для працівника, який отримує заробітну плату на рівні мінімальної заробітної плати, становить трохи більше 9 грн, а для працівника, який отримує зарплату на рівні 5000 грн, - 50 грн.

За неможливості в цілому збільшувати заробітну плату роботодавці передусім змінюють її структуру, підвищуючи питому вагу основної заробітної плати за рахунок скорочення додаткової, заохочувальних та компенсаційних виплат. Якщо можливості зазначеного заходу вичерпані, роботодавці скорочують чисельність працівників, але цей захід для них дорожчий, ніж застосування механізмів неповної зайнятості, або підвищують ціни на продукцію, що призводить до розкручування інфляційних процесів. Відтак не виконуються норми галузевих угод, що є порушенням законодавства про оплату праці, а самі роботодавці не несуть відповідальності за невиконання відповідного закону.

Для забезпечення конституційних гарантій най?маних працівників доцільно визначити термін "мі?німальна заробітна пла?та" аналогічно практиці європейських країн. В Україні потрібно відокремити мінімальну заробітну плату від функції формування тарифної сис?теми, що дасть можливість послабити вплив мінімальної заробітної пла?ти на значне зростання зарплати в деяких ви?дах економічної діяльності, де її підвищення є критичним, та забезпечити дієвий захист працівників від низьких заробітних плат.

Маємо відтворити робочу силу

НДІ праці і зайнятості населення розробив проект методики розрахунку мінімального рівня заробітної плати, спрямований на визначення такого її розміру, який має виконувати передусім функцію захисту найманих працівників від низьких заробітних плат, забезпечувати відтворення робочої сили та утримання сімей працівників.

Зокрема, пропонується мінімальні потреби працівника визначати з огляду на вартісну величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка прогнозується у грудні, що передує року, на який визначається розмір мінімальної заробітної плати. При визначенні у розмірі мінімальної заробітної плати частки мінімальної потреби працівників на утримання членів їхніх сімей приймати типову для України сім'ю з трьох осіб - дві працездатні особи та дитина. Цю складову визначати на основі середньозваженої вартісної величини прожиткового мінімуму для дітей віком до 18 років, яка визначається з огляду на вартісну величину прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років і віком від 6 до 18 років, та чисельності дітей відповідних соціальних груп з урахуванням, що подружжя утримує дитину в рівних пропорціях. При визначенні складової мінімальної потреби на утримання дитини пропонується враховувати трансферти з державного бюджету сім'ям з дітьми. Суми мінімальних потреб працівника та складової на утримання дитини збільшувати на величину ставок єдиного внеску на соціальне страхування та податку з доходів фізичних осіб. Мінімальна заробітна плата має становити не менше 50% від середньої заробітної плати в економіці країни (в країнах ЄС справедливою вважається норма в розмірі 60%).

Такий підхід до встановлення мінімальної заробітної плати дасть змогу забезпечити її достатній рівень, але для цього необхідно дати нове поняття терміну "мінімальна заробітна плата". Це пояснюється тим, що на сімейну складову в мінімальній заробітній платі не повинна впливати встановлена працівникові тарифна ставка, яка залежить від кваліфікації працівника та умов його праці.

У квітні ц. р. Мінсоцполітики презентувало проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їхнього забезпечення). Хоча окремі політики й громадські організації критикують цей законопроект, але в ньому поняття терміну "мінімальна заробітна плата" відповідає європейським стандартам.

Документом передбачається запровадити нове поняття - "гарантована заробітна плата". Саме вона дасть можливість регулювати зарплату найманих працівників на підприємствах малого та середнього бізнесу, які не застосовують принципи договірного регулювання заробітної плати. Це стосуватиметься тих підприємств, які всім без винятку працівникам, навіть директорам, сплачують заробітну плату в розмірі мінімальної. Така норма не є ноу-хау українських фахівців, подібні норми існують у країнах ЄС.

Узагальнюючи викладене, в Україні потрібно:

- активізувати діяльність профспілок у напрямку підвищення заробітної плати та вдосконалення її організації;

- відчутно підвищити мінімальну заробітну плату з одночасною зміною її поняття та складових;

- відновити дію статті 11 Закону України "Про оплату праці";

- внести зміни до Закону України "Про колективні договори та угоди" у частині запровадження механізму поширення дії галузевих угод на роботодавців, які не брали участі в їхньому підписанні;

- з метою захисту від надмірної експлуатації праці найманих працівників підприємств, які не застосовують принципів договірного регулювання заробітної плати та тарифних систем оплати праці, запровадити норми державного регулювання захисту їхньої заробітної плати;

- посилити відповідальність роботодавців за порушення законодавства про оплату праці.

Олена СКРИПНИК,
завідувачка відділу
проблем заробітної
плати НДІ праці і
зайнятості населення