Народна мудрість стверджує: там, де немає конкуренції, спиться краще, однак живеться гірше. Нині в моді майже шекспірівські пристрасті за тарифами, однак не цей плач, а реформування ринку в перспективі може стримати зростання цін на електроенергію завдяки залученню нових гравців і добросовісній конкуренції.

Минулого тижня в Києві відбувся «круглий стіл» за участі міжнародних експертів, на якому йшлося про впровадження конкуренції на ринках газу, вугілля та електроенергії. Як зазначали учасники, у газовому секторі нині є прогрес — ухвалено закон про ринок газу. Тож у державної монополії — «Нафтогазу України» з’являються конкуренти в імпорті газу. А от в енергетиці поки що застій. Чинний Закон «Про засади функціонування ринку електроенергії»  два роки фактично  не діє.

За цей час держава взяла на себе нові зобов’язання щодо реформування ПЕК. До кінця цього року Україні необхідно впровадити нове європейське законодавство в енергетиці — третій енергопакет. У парламенті вже є депутатський законопроект щодо імплементації цих норм. Свій варіант проекту закону про ринок електроенергії готує Міністерство енергетики та вугільної промисловості спільно з європейським  Енергоспівтовариством.  Але його ще не було передано на розгляд Кабінету  Міністрів для подальшого внесення до парламенту. Та головні завдання, які стоять перед країною, за ці роки не змінилися  — впровадити ринок електроенергії і забезпечити надходження  інвестицій у галузь.

Захист для інвестора

Сьогодні на енергоринку конкуренції практично немає. Натомість є тотальне регулювання з боку держави. Тому  експертне середовище  хоче втрутитися в цю ситуацію, щоб правила стали більш прозорими, каже колишній міністр енергетики Сергій Єрмілов.

На думку фахівця, державі потрібен закон про ринок електроенергії і про регулятора —  Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

«Головна мета — щоб споживач отримував енергоносії за справжню ринкову економічну вартість. Сьогодні, на наш погляд, вона для одних споживачів дуже завищена, для інших — занижена, тобто існує так зване перехресне субсидіювання», — сказав екс-міністр. Дотаційні сертифікати вже досягли 45 млрд гривень  — майже третина річного обсягу енергоринку. Цей тягар лягає на економіку.

Інші проблеми енергетиків: мільярдні борги, недофінансування, застаріле обладнання. Галузь може стати справжнім гальмом економіки. «Сьогодні рівень зносу основних фондів теплової генерації досягає 90%. На цих потужностях ми можемо протягнути, напевно, ще років десять, —  зазначив гендиректор ДТЕК Максим Тімченко.  — Якщо сьогодні інвестор побачить, що його інвестиції захищені, що регулятор діє у відповідності з європейськими принципами, незаангажований і політично незалежний, що у нас є нормальні правила гри, відповідні європейським, то, звісно, він прийде зі своїми інвестиціями».

На думку фахівців, треба вже сьогодні чітко формулювати умови, аби залучити капітали для модернізації енергообладнання, будівництва нових потужностей, впровадження сучасних технологій. Приміром, держава може гарантувати повернення вкладень в енергетику протягом 10—15 років через тариф. Тоді нові інвестори прийдуть, не чекаючи завершення реформи енергоринку.

При цьому міжнародні експерти впевнені: енерготарифи в Україні мають залучати, а не відлякувати  інвесторів.  Зокрема керівник підрозділу з питань конкурентного законодавства та політики UNCTAD (1998—2015), член експертної ради Фонду розвитку конкуренції Хасан Какая  переконаний:  Україні необхідно «примирити» ціни для споживачів і стимули для виробників на енергоринку.

Усі на ринок

Зарегульованість енергетики і брак повноцінної конкуренції погіршують якість енергопостачання споживачів.  Таку думку висловив на круглому столі заступник голови Всеукраїнської енергетичної асамблеї Юрій Саква. «Сьогодні дійшли вже до того, що немає електроенергії — ні дешевої, ні дорогої», —  каже він. На думку експерта, створення конкурентного середовища дозволить залучити в галузь нові енергокомпанії. «На ринок прийдуть гравці, яким буде вигідно виробляти свою електроенергію, а не купувати дорогу імпортну», — підкреслив Ю. Саква.

«Якщо це буде конкуренція справедлива, відкрита, з прозорими правилами, то, безумовно, як і в усьому світі, вона дасть певну структуру тарифів, яку ми називаємо економічно обгрунтованою»,  — вважає експерт. На його думку, економічно обгрунтовані тарифи  дають змогу  розвиватися економіці. «Економіка наповнює бюджетні «засіки», забезпечуючи пенсії та мінімальні зарплати. І в той же час всі громадяни України мають можливість заплатити за енергоносії як за якісно відпущений товар в тому обсязі, який вони можуть споживати. Безумовно, найбідніші верстви населення повинні бути захищені за допомогою монетарних інструментів», — переконаний експерт.

Фахівці пропонують встановлювати правила гри, а не намагатися підмінити ринок шляхом затвердження цін. Як зазначив Юрій Саква, адміністративне регулювання в енергетичній галузі існує завжди. «Але регулюється не ціна (наприклад, 1100 грн за 1 т вугілля), а правила, за якими ця ціна формується. Ці правила повинні щось обмежувати, а щось стимулювати. Обмежувати потрібно неефективне виробництво і споживання електроенергії, а стимулювати — її оплату, розвиток економіки і соціальних відносин. Це абсолютна формула», — пояснив він. Натомість державна монополія на енергоринку — не найкращий спосіб для розвитку галузі.

Зрештою учасники дискусії були одностайні в тому, що реформа в енергетиці за європейськими принципами  започаткує  конкуренцію і сприятиме зростанню економіки. Заможні платитимуть повну вартість енергоносіїв, а незахищені верстви населення отримуватимуть  допомогу від держави. В галузь прийдуть інвестиції, що гарантуватиме якісне енергозабезпечення українців.

ПРЯМА МОВА

Олександр СВЕТЕЛІК,
заступник міністра енергетики
та вугільної промисловості:

 

— Ціна на електроенергію в Україні не повинна бути вищою, ніж у Європі. В цьому суть ринку. 

Юрій ТЕРЕНТЬЄВ,
голова Антимонопольного комітету:

— Вільна конкуренція на ринку електричної енергії повинна стати двигуном економічного зростання. Ціна електроенергії має базуватися на обгрунтованих, прозорих вартісних показниках. Правове регулювання з боку регулятора (НКРЕКП) повинно мати чіткий і прозорий характер, детальне нормативне закріплення.

Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»