Інструктор-пропагандист вже нівроку втомився. Та й у голові «шумєл камиш» після вчорашніх посиденьок із курсантами. Проте змушений був вислуховувати маячню відмінників ідеологічних курсів. Тобто він ставив запитання, правильні відповіді на які гарантували цим йолопам золотий значок ГТО першого ступеня.

— Як розуміти головне завдання вій… операції — денатур… денацифікції… Тьху! Де-на-ци-фі-ка-ції?

Бовдур аж зрадів черговому легенькому запитанню.

— Треба знищити всіх українців і заодно всю нєзалєжну, з якою носиться весь світ! Бо вони розмовляють мовою, якої тіпа насправді ніколи не було і немає. І України не було, аж поки її помилково не створив на нашу голову товариш Ленін. Та провівши, значить, де-на-ци-фі-ка-ка-цію (він позирав на долоню-шпаргалку, де записав цей важкий термін), ми цю помилку виправимо! І повбиваємо всіх українських фашистів, які тіпа  хотіли підло атакувати дуже миролюбні росію та білорусь. А ще вони могли завоювати навіть дружній нам Китай, який ми також будемо героїчно захищати.

— А демілітаризація?

— В смислі? — спершу розгубився курсант. Та потім згадав рятівні рядки з посібника.

— Ми повинні нещадно розбити націоналістичні та інші батальйони «Азов», «Донбас» чи «Правий сектор», які ховаються у житлових кварталах, школах, дитсадках, пологових будинках, театрах, церквах, птахофабриках, на вокзалах. Також наше завдання — знайти ядерну та хімічну зброю укрів, а ще секретні лабораторії. Бо тіпа нацики заражають птахів, мух, жуків, комарів та всіх комах і поширюють, гади, на росію та її вождів коронавірус, шизофренію, дебілізм, параною та інші епідемії.

Інструктор не заперечував. Проте на завершення поставив трохи складніше запитання: 

— А що означатиме, якщо раптом наша тіпа терорис… спеціальна операція триватиме не кілька днів і навіть не кілька тижнів?

Лобур меланхолійно пробурмотів під ніс: «В смислє?..», але знову знайшов завчену відповідь.

— Та що? Означатиме, що наш геніальний верховний головнокомандувач, найвеличніший політик ХХІ і всіх наступних століть, тіпа справжній дійсний президент всього світу ніколи не помиляється! Адже він передбачливо попередив, що Україна нашпигована базами НАТО, сучасною зброєю та арміями антиросійських найманців звідусіль. Це що означає? Що ми наодинці героїчно воюємо з Європою, США,

НАТО та з усім світом. Та, як завжди, переможемо! Бо можем повторіть! Тіпа наше діло праве! 

— Стоп! Фільтруй базар! Досить, кажу! — незграбно спинив його інструктор. — Заслуговуєш на золотий знак ГТО першого ступеня. Іди собі!

І крикнув у коридор:

— Наступний!

Борони всіх, Всевишній, від російської «оборони»!

Згоден. Уважний читач має всі підстави запитати: а до чого тут фізкультурно-спортивний комплекс ГТО  часів СРСР? До того, що згадана абревіатура у сусідній агресивній державі має інші ознаки і тлумачення: Готовий до Терористичної Операції. Та все за порядком.    

Люди старшого покоління мають пам’ятати, що владна радянська пропаганда постійно готувала їх до війни з лютими ворогами: змалечку і до самої старості. Зокрема в СРСР використовували програми розвитку фізкультури та спорту — БГТО (будь готовий до труда і оборони), а пізніше ГТО. Тобто вже готовий. А ключове слово — до оборони. 

Російська пропаганда, не секрет, — навіть не примітивна калька ідеологічних зразків радянщини, а її незграбне карикатурне мавпування. І плюгавий лідер кремля публічно вчить підлеглих, що злодійський метод «цап-царап» — найбільш креативний, підходящий і традиційний для всієї нації. Тієї, яка навіть назву країни та чужу історію запозичила.

Спершу комплекс ГТО не зовсім витримав випробування часом. Бо на СРСР, попри потужну підготовку до оборони, ніхто так і не напав, отже захищатися не було від кого. Щоправда, кремлівські старці вирішили трохи «пообороняти» Афганістан. Мобілізомбуючи людей ідеологічною догмою про «інтернаціональний обов’язок», у чужій країні погубили півтора десятка тисяч життів молодих хлопців. Це крім великої кількості скалічених фізично та морально «інтернаціоналістів».

А вже наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років комплекс ГТО набув нового значення. Сіренький миршавий чоловічок, набираючи керівної ваги та сумнівної репутації «залізної руки», дав наказ про початок потворної ідеологічної мобілізомбації населення. Зокрема росіян почали лякати чеченськими терористами, закликаючи воювати з ними.  

Що? Не всі цьому повірили? А якщо висадити в повітря кілька житлових будинків у деяких містах РФ і звернути це на чеченців? Тобто саме відтоді абревіатура ГТО отримала від старої нове і лиховісне тлумачення: Готовий до Терористичної Операції. Бо друга чеченська війна мала всі ознаки масштабного терористичного божевілля з обох сторін. Тільки й того, що росіяни нападали, а чеченці захищалися.

З горем навпіл «розібравшись» із чеченцями, войовничий лідер кремля змушений був згадати значення виразу піррова перемога. І щоб уникнути у майбутньому подібних невдач, оголосив ще потужнішу і значно огиднішу, потворнішу та токсичну мобілізомбацію росіян. Даруйте за банальність, але справді з усіх прасок пропагандисти почали ідеологічно тероризувати людей начебто злими намірами підступних ворогів і реальністю їхніх нападів на рф як не сьогодні, то завтра вже напевне.

День у день, рік у рік ковтаючи брутальну пропаганду, пересічний росіянин спершу трохи ніяковів за власну недалекоглядність. Адже він їв, пив, спав і навіть гадки не мав, що в цей час сила-силенна ворогів уже дивиться на нього, нещасного, крізь приціли і готує смертоносні набої. Жах! Бо якщо відімкнути залишки розуму і повірити щоденним розповідям провладних газет, радіо й телебачення, у всьому світі вишикувалася довга черга з ворожих держав, яким кортить напасти на рф. Тут і країни Європи, й Азії, і звісно, США, і блок НАТО, і навіть недавні сусідні республіки, а нині суверенні держави, серед яких Грузія чи Україна. 

Страшно? Отож. Проте їм втовкмачували, що таке горе — не біда. Як чому? Та тому, що у державі є дуже пильний лідер, якого не надуриш. Він там, у кремлі, знемагаючи від нервового напруження, зумів розкусити агресивні наміри ворогів та закликав росіян до оборони росії.

До речі, про напад. Російські пропагандисти вже аж охрипли від погроз про агресію проти «матушки»-фортеці, проте ворог чогось усе не розпочинав давно очікуваного штурму. Дехто недовірливий навіть став чухати потилицю: чому так? Та із «внутрішніми ворогами», які поставили під сумнів передбачливість «самого», розмова коротка. Їх запроторили до буцегарні, де назавжди відучили ставити «антидержавні» запитання не тільки вголос, а навіть подумки.

А іншим людям популярно пояснили таке. По-перше, оті лихі вороги виношують підступні плани, дедалі дужче брязкотять потужною зброєю, але навіть усі гуртом бояться одненької рф. А, по-друге, напад поки що неможливий, бо всі агресори, кожен з яких бажає першим напасти на «матушку», так скупчилися на кордонах, що навіть створили банальний затор. І начебто тільки завдяки цьому росіяни отримали черговий короткий перепочинок і можливість краще підготуватися до оборони і знищення злих ворогів.

Якщо в російській тайзі не виявилося тигра

Відтоді російська пропаганда геть знавісніла. Брутально спекулюючи темою лжепатріотизму, ідеологія кремля та його головного геополітика міцно вбивала в голови їхніх громадян насамперед не любов до росії, що абсолютно нормально, а лють, ненависть та агресію до інших країн та інших людей. І в чорний список передусім потрапила Україна, до якої в диктатора-параноїка особлива ненависть.

«Неонацисти», «фашисти», «бЕндеровці», «русофоби», «карателі», «загарбники», «Правий сектор», «Азов»…  Це дуже куций перелік ярликів, які кремлівська пропаганда навішала на українців у період тривалого ідеологічного наступу ГТО на своє населення. І саме завдяки потужній потворній дезінформації та гидкій брехні розпочалася й відбулася терористична операція із загарбання рф українського Криму.

Уже тоді у кремлі чітко розуміли, що вони діють як геополітичні терористи. Тому свідомо приховували і маскували присутність та активні дії фсб та підрозділів зс рф. Пропаганда верещала про начебто «зелених чоловічків», а сам московський ініціатор терористичної операції, підтверджуючи репутацію аморальної й цинічної істоти, публічно на весь світ відхрещувався від участі регулярних російських військ та найманців в анексії півострова.

Так само це владне брехло белькотало «іхтамнєт» під час загарбання й окупації частини території Донбасу. Перекладаючи з безнадійно хворої голови на здорову, каламутили воду й російські пропагандисти: вживаючи термін «громадянська війна», маскували ним масштабну антиукраїнську терористичну операцію «руская вєсна».

До речі, в це важко повірити, та від цієї зловісної «весняної» назви лютий зимовий мороз досі сковує душі насамперед етнічних росіян чи українців Донбасу, які вільно розмовляли російською. Як чому? Бо вони становлять більшість людей, які загинули чи зазнали поранення після того, як 2014 року озброєні путінці взялися їх «захищати». 

Утім, то був тільки початок. Адже відчувши кров, кремлівський владний маніяк дав наказ пропагандистам мобізомбувати озброєну російську орду до нового нападу. Тепер уже на всю Україну, жителів якої рашисти вирішили «захищати» від «нациків».

Віроломну лютневу люту агресію проти сусідньої держави вони вже не називали «рускай зімой». Навіщо? Масштабну терористичну операцію лукаво прозвали «спеціальною». І, на жаль, подальші трагічні події в Бучі, Ірпені, Маріуполі, Харкові, багатьох інших українських містах і селах засвідчили, що сюди увірвалися справді кваліфіковані спеціалісти — відмінники отого комплексу ГТО, горлорізи, садисти і нелюди. Ці людиноподібні істоти власною жорстокістю підтвердили: вони отримали від лідерів держави-агресора важливе спеціальне завдання: безжально катувати і знищувати всіх українців, яких зустрінуть на своєму шляху.

А тим часом у кремлі по гарячих слідах жахливих воєнних злочинів, від яких здригнувся весь світ, уже навіть встигли заохотити путінських убивць, катів, ґвалтівників і мародерів. Верховний рашистський параноїк особисто відзначив один із підрозділів, причетний до різанини в Бучі, почесним званням «гвардійський».  

Давня східна мудрість констатує: коли у джунглях немає тигра, ватажком стає мавпа. А сучасна історія підтверджує, що таке можливе не тільки у джунглях чи тайзі, а й в окремій великій державі. І погодьмося: тоді, на початку 2000-х, не стало великою несподіванкою те, що нічим не примітний чоловічок зі спецслужб без управлінського досвіду основою державної політики обрав примітивне мавпування.

Нічого поганого тут начебто й немає, бо це нормально — вивчати і використовувати позитивний досвід розвинених країн Європи чи світу. Але трагедією для всіх стало те, що ця нікчема з багатьма комплексами, образами та збоченим сприйняттям дійсності стала мавпувати і запозичувати все найаморальніше і найзлочинніше з історії сталінського СРСР та гітлерівської Німеччини. Тут і культ особи, і жорстока диктатура, і переслідування, й розправа з опонентами, і тотальна брехлива пропаганда, і вторгнення в сусідні країни та анексія «ісконно рускіх» територій, і фашистська символіка, приміром Z, якою свого часу нацисти маркували у концтаборах «Zону Zнищення», і нарешті ведення воєн не вмінням, а суто великим числом загиблих, попередньо одурманених і мобіліzомбованих аборигенів джунглів-імперії.