Останніми роками спрощують усі процедури, пов’язані з початком будівництва та оформленням дозвільних документів на нього. Однак архітектурна громадськість, визнаючи такі дії органу, який контролює галузь, — Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) прогресивними, критикує саму процедуру отримання будівельного паспорта.

Як і раніше, документи на будівництво приватних будинків площею до 300 квадратних метрів можна оформляти без спеціально розробленого проекту або генерального плану.  Це становить значні аварійні ризики і для мешканців таких будівель, і для сусідів. У приватному секторі, особливо в сільській місцевості, підвищена аварійність, яка забирає людські життя і  сприяє руйнуванню, крім власних, ще й прилеглих будівель, інженерно-комунікаційних споруд, створює небезпечну пожежну обстановку тощо.

Це питання, судячи із цифр, вельми масштабне. Згідно з інформацією ДАБІ, індивідуальна житлова забудова дуже популярна серед населення України: в 2017 році було розпочато 51 тисячу будівельних робіт на підставі видачі будівельних паспортів. Це становить 75% загальної кількості документів декларативного характеру про початок таких робіт.

Архітектори зазначають, що потенційні забудовники подають так звані ескізи, але цього недостатньо. Усе одно дуже часто порушують норми містобудування. Яка різниця — площа будівлі до 300 квадратних метрів чи більша? Порушення є всюди — малі чи великі. Вважаю, що до розроблення проектів або навіть генерального плану спорудження приватного будинку потрібно залучати спеціального експерта, якого слід зобов’язати ставити свій підпис на такому документі. І лише потім з будівельним паспортом можна буде вирушати в ДАБІ або оформлювати це все в електронному вигляді.

Усі ці питання перед громадськістю і повинна порушити ДАБІ і ввести відповідні нормативно-правові зміни. У самій організації поки що в цьому не вбачають особливих проблем. Керівник установи Олексій Кудрявцев останнім часом не втомлюється повторювати начебто цілком зрозумілі і позитивні істини: чиновники та інші особи повинні якомога менше втручатися в і без того складні «паперотворчі процеси», що відбуваються у будівництві й архітектурі. Деякою мірою він має рацію.

Не поділяють болю архітекторів деякі інші учасники ринку. Представники будівельних компаній стверджують, що генплан, про який говорять архітектори, в цьому разі потрібен.  Тільки він необхідний не для спорудження будинку, а для всього селища або села у значному масштабі (1:2000). На підставі цих документів місцеві органи містобудування та архітектури розробляють будівельний паспорт забудови певної земельної ділянки.

Інші експерти в царині технічної інвентаризації підтримують забудовників, хоч і не всі. Дехто з них зазначає, що розроблення такого проекту для спорудження приватного будинку або дачі на земельній ділянці необхідне навіть, якщо будівля має площу до 300 квадратних метрів. Архітектори кажуть, що чимало господарів майбутніх приватних будівель залучають для зведення будівельні бригади, у яких є виконроб — висококваліфікований фахівець. Він має нести всю відповідальність за якість і професіоналізм, необхідні в роботі.

Однак до 70% приватних будинків в Україні було зведено без залучення будівельних бригад, і вже тим більше без участі кваліфікованих виконробів.

Тут слід додати ще один аргумент. Відповідно до Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Кабінетом Міністрів України 13 квітня 2011 року №466, саме замовник несе відповідальність «за повноту і достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленнях про початок будівельних робіт і за порушення будівництва, визначеного законодавством».

Тож як кажуть, відповідач теж є, і цілком на законних підставах. Проте це складне і важливе питання найближчим часом вирішуватимуть: архітектори сповнені рішучості навести порядок у приватному будівництві. Тому спрощення багатьох питань у будівельних нормах часто шкодить усім учасникам ринку, зокрема і власникам приватних будівель.