ЗНАХІДКА
На місці будівництва спортивно-оздоровчого комплексу археологи виявили старовинні артефакти
Справжнім дивом називають миколаївські археологи відкрите ними «місто мертвих» в сучасному живому. Що ж настільки здивувало археологів? По-перше, те, що стародавнє кладовище, попри своє особливе розташування, прекрасно збереглося. Практично непошкоджені могили, нерозграбовані артефакти. По-друге, присутність некрополя підтверджує наявність поряд населеного пункту, який був північним кордоном знаменитої грецької Ольвії. А на місці розкопок виявлені речі, до цього часу не бачені навіть досвідченими археологами.
Котлован скарбів
Некрополь уже отримав назву — «Олександрівський» — на честь однойменного плацу, який у XIX столітті містився на місці нинішнього парку. Ще у 70-ті роки минулого століття на території суднобудівного заводу імені 61 комунара, до якого прилягає парк, було відкрито поселення античної епохи. Якщо ж існував населений пункт античного часу, значить десь поблизу має бути і поховання тих часів. «У нас були припущення, що на території парку має існувати некрополь, — розповідає керівник експедиції, викладач кафедри археології, давньої та середньовічної історії Інституту історії та права Миколаївського національного університету ім. В. Сухомлинського Олександр Смірнов. — Ми вивчали територію, постійно стежили за різними роботами в парку. Навіть посадка дерев була під нашим наглядом. Коли дивилися в ями, побачили там античну кераміку — це нас підштовхнуло до думки, що поряд некрополь».
Восени 2010 року на території парку розпочалося будівництво. І як тільки будівельники вирили котлован, виявили стародавні поховання. Тож роботи були зупинені археологічною охоронною службою разом із міськвиконкомом та обласним управлінням культури. Цю місцину поставили на державний облік як знову виявлену пам’ятку археологічної спадщини України. Після цього будівельники-замовники, як і належить за законодавством, уклали охоронний документ та договір про повне археологічне дослідження до початку будівництва. Відтепер вони фінансують роботи і лише після завершення всіх археологічних досліджень отримають дозвіл на продовження робіт.
Починаючи з квітня, розкопки проводять співробітники Науково-дослідного центру охоронної археологічної служби України «Лукомор’я», Інституту археології НАН України, Інституту історії та права Миколаївського національного університету ім. В. Сухомлинського.
Артефакти збереглися у прекрасному стані. Фото автора
Антична модниця та воїн-герой
За версією археологів, некрополь «Олександрівський» належить до IV століття до нашої ери. На сьогодні розкрито 19 поховань, а це досить велика кількість за останні десять років, навіть враховуючи роботи на знаменитому Ольвійському некрополі. Передбачається, що до кінця робіт будуть виявлені понад 20 поховань.
Насправді древньому некрополю пощастило. Річ у тому, що античні пам’ятки постійно стають ласим шматком для «чорних» археологів. А «Олександрівський» завдяки своєму розташуванню в центрі міста таки встояв. Адже на виду у всіх багато не вкрадеш. Тому, вважає Олександр Смірнов, дуже цікаво, що знахідки відкриті зараз — у них збереглися речі, покладені в момент поховання.
З початку розкопів знайдено понад десяток керамічних предметів: чаші, килики, літифи, вази, горщики. Понад 100 предметів із бронзи: маленькі заклепки, браслет, наконечники стріл, яких після первинної реставрації залишиться менше, але є екземпляри в дуже хорошому стані. У жіночих могилах археологи знайшли два керамічні прясельця, більше тисячі намистинок, у чоловічих — залізний наконечник списа і піки, леза залізних ножів.
На підставі знахідок можна зробити певні висновки про склад населення, характер поховань, наявність варварського елементу. Якщо Ольвію заселяли греки, то в поселенні поряд з похованням мешкали греки, змішані з варварським населенням, скіфи. Також тут жили раби, яким була дарована свобода як захисникам Ольвії. Вони виїхали на периферію, отримали землю і почали її обробляти.
У похованнях чітко виділяються всі три основні групи: дитячі поховання, жіночі й чоловічі. Для жіночих поховань характерний знайдений у них посуд, керамічне прясло.
У чоловічих похованнях практично скрізь зустрічається зброя. Це свідчить про те, що життя на кордоні було небезпечним, тож усі чоловіки були воїнами. Одне чоловіче поховання викликало інтерес у археологів — у районі печінки загиблого був знайдений наконечник стріли, що могло бути причиною смерті. Напрошується висновок про бойові дії та про перемогу місцевого населення. Адже якби вони програли, цього чоловіка не поховали б як героя за всіма грецькими традиціями. Є дитяче поховання з ліпним горщиком — такий предмет у побуті не міг існувати, він був зроблений конкретно під поховання дитини. На жаль, від дитячої могили залишилося одне реберце, і те розвалилося.
Чорнолаковий посуд, який зберігся в гарному стані, свідчить про наявність торговельних відносин між Ольвією і Афінами. Навіть сільське населення мало такий дорогий імпортний посуд. Але найбільш несподівана і особлива знахідка ще чекала археологів. «Я такого ніколи не бачив, — зізнається Олександр Смірнов, — в одній з могил знайшли вишитий поділ жіночого плаття. Причому він зберігся в прекрасному стані. Ми встигли сфотографувати і спробуємо відновити, як виглядало це плаття. Поділ вбрання розшитий намистинками у вигляді смуг чорного, коричневого, блакитного і білого кольорів. Це вражає. Сукня згнила, а намистинки так і залишилися на подолі. Ми можемо сказати, що плаття було довге, до самих п’ят».
Перший етап розкопок уже завершено. Адже літо — пора планових наукових експедицій. Відновлять роботи на некрополі «Олександрівський» з вересня і планують їх остаточно завершити за півтора місяця.
Олександр Смірнов зі знахідками з некрополя. Фото автора
Трактором — по пам’ятках
На жаль, забудовники дуже часто «забувають» про те, що до початку будь-якого будівництва місцевість потребує археологічного дослідження. У випадку з некрополем «Олександрівський» добре, що вчасно втрутилися вчені й фактично силоміць відстояли пам’ятку. Насправді ж пам’ятки національного (не кажучи вже про місцеве!) значення часто-густо забудовуються або використовуються під сільгосппотреби.
Прикладів ігнорування археологічної експертизи, розорювання курганів, знищення некрополів, передачі стародавніх пам’яток у приватну власність достатньо по всій області. Олександр Смірнов назвав лише деякі з них. Наприклад, на території ВАТ «Радсад» Миколаївського району, незважаючи на обмеження обласного управління культури та археологічної охоронної служби, просто на пам’ятці національного значення — римському військовому таборі, єдиному на території Північного Причорномор’я — посадили виноград. При цьому повністю зруйнували культурний шар. Або ж підприємство ВАТ «Прикордонник» в Рибаківці Березанського району, яке є монополістом усіх навколишніх земель і без докорів совісті розорює пам’ятки археології та культури, — на їх місці продовжує свої оранки. Причому не реагують на підприємстві навіть на приписи прокуратури.
Таких випадків — сотні, вони всі фіксуються археологічною охоронною службою, передаються до управління культури та обласної прокуратури. Хоча в останні роки з’явилися і позитивні приклади. Тільки в цьому році вже відбулося два судових засідання у справах незаконної оранки цінних земель та передачі їх у приватну власність. У Казанківському та Веселинівському районах були вилучені землі, на яких містяться пам’ятки археології. Загалом Миколаївщина багата на пам’ятки археології і світового, й національного, і місцевого значення. Вони приваблюють туристів та вчених-дослідників. І дуже важливо зберегти їх для нащадків.