До педіатра першої черкаської дитячої поліклініки Лариси Чебурахіної — завжди черга. Щоправда, чекати на прийом до досвідченого лікаря надто довго не доводиться. Малюки ж, одного разу побувавши в Лариси Василівни, завжди охоче відвідують її знову. Мами також задоволені: кваліфікований фахівець дуже уважно ставиться до кожного маленького пацієнта, вміє точно діагностувати захворювання, терпляче роз’яснити особливості лікування. Батьки знають, що лікар завжди надасть вичерпну консультацію, не рахуючись з особистим часом, поїде на терміновий виклик, сама за потреби зателефонує.
Дуже відповідальною називають мами педіатра з цієї самої поліклініки Валентину Слободинюк. Таких дитячих лікарів в обласному центрі більшість. На кожного з наявних 92 педіатрів припадає близько 600 дітей. Чи справляються вони з таким навантаженням? Адже обслужити маленького пацієнта буває дуже непросто. Це завжди потребує не тільки глибоких спеціальних знань, а й великого терпіння, вміння контактувати з малечею. А в разі певної патології — вміння прийняти правильне рішення, чому допоможе ретельне обстеження. А воно теж вимагає часу, відповідного медичного устаткування.
Як вважає Лариса Бененко з третьої міської дитячої поліклініки, яка працює вже 30 років, педіатри нині надто перевантажені:
— За норми 18 дітей за день доводиться приймати часом по 50—60.
До того ж нині малюки народжуються з певними вадами. Звичайно, за таких умов проводити профілактичну роботу, спрямовану на збереження здоров’я дітей, майже неможливо. Треба розвантажити дільниці, а не завантажувати. Тоді й молоді фахівці підуть.
Така ситуація не тільки на дільниці цього педіатра. Як стверджує, приміром, молода мама Світлана Горбатюк, їй із малюком часто доводиться витратити в черзі більш як півдня, щоб потрапити до лікаря. І якщо заздалегідь не записалася на прийом, матимеш неабиякі труднощі.
Лариса Сергіївна недарма згадала про нестачу молодих фахівців. Їх таки бракує. Та й середній вік лікарів, які працюють у педіатричній галузі області, — 55 років. Серед педіатрів обласного центру — 65 осіб пенсійного віку. Та й тих планують незабаром перекваліфікувати у сімейних лікарів. Чи варто це робити?
Приміром, 87-річна Зоя Пилипей, яка має 57 років стажу в педіатрії, категорично проти. Вона називає такий підхід абсурдним, адже педіатрія — це та галузь, яка не терпить поверхового підходу. Передати функції педіатрів сімейним лікарям — значить збільшити дитячу смертність, впевнена ветеран.
У Черкаській міській дитячій лікарні, як вважає її головний лікар Володимир Борисенко, дефіциту кадрів поки що немає. Проте є чимало лікарів віком від 50 до 70 років, що викликає певне занепокоєння. На заслужений відпочинок багато з них не поспішає, бо, кажуть, малечу лікувати буде нікому. Водночас через низьку зарплату та велике навантаження йти на роботу за здобутим фахом молоді спеціалісти не поспішають. З’являються лише як інтерни на деякий час. Але побачивши, як важко працювати і скільки за це можна одержати платні, просто зникають.
Як вважають у профільному департаменті Черкаського міськвиконкому, змінювати ситуацію з нестачею лікарів потрібно не в місті, а на рівні держави. Директор департаменту Олег Стадник називає професію педіатра серед найменш престижних, так само, як і дільничних терапевтів: низькі заробітки, ризикована робота.
На думку ректора Черкаського медичного коледжу Інни Губенко, педіатра за фахом, зменшення кількості лікарів педіатричного профілю пов’язано з тим, що свого часу педіатричну службу в країні було зруйновано. Ішлося навіть про закриття педіатричних факультетів. Однак нині ці факультети частково відновлені й активно працюють. Принаймні, коледж, готуючи медичних сестер, приділяє цьому напрямку особливу увагу.
В Україні нині бракує 3,5 тисячі педіатрів і майже півтисячі неонатологів (лікарів, які займаються новонародженими). Забезпеченість педіатрами дошкільних та шкільних закладів — близько 65%, із них 60% — пенсійного й глибоко пенсійного віку.
Хоч би там як, важко не погодитися й із провідними фахівцями, що основний напрям педіатрії — це профілактика, і завдання педіатра — допомогти сім’ї виростити здорову дитину. При цьому принципово важливо, щоб обов’язки держави щодо дітей були орієнтовані не на мінімальне, як сьогодні, а на максимальне забезпечення їхніх потреб у галузі охорони здоров’я. Запорукою успіху може стати перехід від системи, орієнтованої на хвору дитину, до пріоритету профілактики та збереження здоров’я.
Якщо держава справді хоче мати здорове покоління, подолати демографічну кризу, знизити смертність та інвалідизацію дітей, то вона має насамперед забезпечити максимальну соціальну підтримку та медичну допомогу в повному обсязі вагітним і дівчаткам-підліткам. З цієї точки зору дуже вагомим кроком Черкащини до розв’язання цього завдання є створення обласного перинатального центру, який незабаром має стати до ладу в Черкасах. Хоч кадрова проблема залишається.
Чи не забуваємо за всіма політичними перипетіями, що праця лікаря чогось варта, а реалізація задекларованого в Конституції права громадян на охорону здоров’я має грунтуватися не лише на професійному обов’язку, а й на об’єктивних можливостях лікарів його забезпечувати? Суспільство чомусь не бажає розуміти, що лікарі — також громадяни суспільства, які теж повинні мати свої об∂рунтовані й захищені законом права, насамперед на задоволення матеріальних і духовних потреб.
ДО РЕЧІ
У горах народжуваність найбільша
ДОБРІ НОВИНИ. Третій рік поспіль у Чернівецькій області спостерігається природний приріст населення. Причому показник смертності суттєво менший за загальноукраїнський, а показник народжуваності один з кращих у державі. Збільшився і міграційний приріст.
Рекордсменом національного масштабу є високогірний Путильський район. Він посідає перше місце в країні за народжуваністю пропорційно до густоти заселення території. Протягом року тут з’являється на світ 340–360 дітей. Вагому роль у вирівнюванні демографічної ситуації відіграли якісні зрушення в медицині. Передовсім підвищення стандартів захисту материнства і дитинства.
— Створюємо хороші умови для вагітних жінок і породіль, — зазначає директор департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення облдержадміністрації Ігор Шкробанець. — Відповідно до прогресивних перинатальних технологій реконструйовано центральні районні лікарні. Окрім організаційних заходів, запроваджено низку медикаментозних нововведень.
З 2007 року однією з перших Буковина брала участь у загальноукраїнському проекті «Здоров’я матері і дитини». Загалом 6 медичних закладів краю отримали сертифікат Міністерства охорони здоров’я і мають відповідний статус «Лікарня, доброзичлива до дитини». Цього року в рамках національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства» на базі Чернівецького клінічного пологового будинку №1 з’явиться новий перинатальний центр — високотехнологічний медичний заклад, що об’єднає зусилля акушерсько-гінекологічної та педіатричної служб.
Матеріали підготували Владислав КИРЕЙ
і Світлана ІСАЧЕНКО,«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+