Наприкінці грудня у Києві традиційно відбулася щорічна нарада глав дипломатичних представництв України за кордоном. Українські посли та очільники постійних представництв при міжнародних організаціях прибули у столицю, щоб узгодити підходи до дипломатичної роботи  та зовнішньої політики. Президент Володимир Зеленський окреслив перед очільниками диппредставництв головні завдання їхньої діяльності, анонсував внесення змін до закону про дипломатичну службу і пообіцяв відкрити десять нових посольств у країнах Африки.

Посол має жити Україною незалежно від того, де працює

Дипломатична служба нині функціонує 24 години на добу і 365 днів на рік, у дипломатів немає права на вихідні, відпочинок і відпустку, восьмигодинний робочий день, бо всі ці права, які гарантує Конституція, війна поставила на паузу, сказав, звертаючись до учасників наради, Володимир Зеленський.

«Ми з вами маємо спати менше, ніж ворог, думати більше, ніж ворог, ризикувати ефективніше, ніж ворог, і спілкуватися зі світом якісніше, ніж взагалі будь-хто інший в цьому світі. Такий настрій має визначати вашу роботу», — заявив Президент.

Те, як дипломатичні команди за кордоном працюють над зміцненням нашої держави, як вони гарантують безпеку українських громадян і пришвидшують перемогу, — критерії, за якими Володимир Зеленський пообіцяв оцінювати ефективність роботи вітчизняних посольств, повідомляє пресслужба ОПУ. 

«У нас із вами немає часу, щоб, наприклад, дивитися двогодинні пресконференції президента російської федерації. У нас із вами немає часу на такі дрібниці. Ми і так знаємо, чим закінчиться ця війна. І тому кожна ваша година має додавати Україні нові сили і прискорювати нашу перемогу.

Україні потрібні конкретні результати від кожного і кожної з вас», — наголосив глава держави.  Він зауважив, що незалежно від того, де і в якій країні працює посол, він «все одно має жити в Україні та Україною, бути з Україною і відчувати українців. Україна у стані війни. І ви маєте бути у стані війни».

Президент поінформував послів про підсумки свого візиту до США, де йому вдалося домовитися про посилення нашої ППО та великий фінансовий пакет допомоги, і закликав розглядати цей візит як орієнтир, задану планку. За його словами, в нинішніх умовах глава держави не має змоги здійснювати закордонні візити, як це було в мирний час, проте Президент веде зовнішньополітичну роботу в інших форматах. 

«Але якщо якийсь візит потенційно матиме таке саме значуще стратегічне наповнення, як мій до Сполучених Штатів, якщо від підсумків візиту прямо залежатимуть наші Збройні сили, то як виняток із загальної практики воєнного часу можуть бути мої переговори і на особистому рівні», — зауважив Володимир Зеленський. 

Президент Володимир Зеленський і профільний міністр Дмитро Кулеба окреслили перед очільниками диппредставництв головні завдання їхньої діяльності. Фото з Урядового порталу

Є регіони і континенти, де наші інтереси представлено слабко

Ще одним аспектом зовнішньополітичної діяльності має стати постійне створення нових можливостей для нашої держави. За словами Президента, цьогоріч ми досягли історичних результатів, отримали і збільшуємо життєво важливу військову, фінансову, санкційну, гуманітарну та іншу підтримку, навколо нашої держави  та захисту міжнародної безпеки створено потужну глобальну коаліцію, Україна об’єднала ЄС і здобула статус кандидата на вступ до блоку,  подала заявку на вступ до НАТО. Також досягнуто історично вагомих результатів у співпраці з ООН.

«Наша зернова експортна ініціатива дає світу змогу долати гостроту продовольчої кризи. Понад 14 мільйонів тонн агропродукції було експортовано до 40 країн. Ми започаткували й гуманітарну ініціативу Grain From Ukraine — «Зерно з України», — розповів Володимир Зеленський.  Він переконаний, що обидві ці ініціативи ставлять нашу державу в один ряд з тими, хто гарантує глобальну безпеку.

Президент закликав приділяти особливу увагу тим регіонам і континентам, де наші інтереси поки що представлено менше, зокрема країнам Африки, і пообіцяв перезавантажити відносини з десятками африканських країн.

«Уже визначено десять держав, де буде відкрито нові посольства України в Африці», — зазначив Володимир Зеленський.

На його думку, нині потрібно вивести на новий рівень спроможності України в зовнішній політиці надзвичайних ситуацій.

«Нам потрібен такий інструмент, який дасть Україні змогу бути суб’єктом реагування на кризові ситуації у світі», — сказав Президент, навівши як приклад співпрацю України з партнерами в галузях продовольчої безпеки,  діджиталізації та кіберзахисту.

Вісім цілей для послів

«Звичайно, все це потребує оновлення регуляцій і забезпечення роботи наших дипломатів. Для цього доручаю МЗС підготувати амбітний проєкт змін до закону про дипслужбу», — сказав Володимир Зеленський і закликав змінити підходи до формування команд посольств. 

Серед головних напрямів діяльності диппредставництв має бути донесення до світу інформації про Україну та її потреби. «Це критично необхідно для відбудови України, відновлення і розвитку її соціальних та інвестиційних можливостей, а також для того, щоб тиск на росію за війну і терор постійно посилювався», — наголосив Президент. Він закликав послів ініціювати у країнах перебування такі події, «які могли б говорити про Україну і наші інтереси». 

Володимир Зеленський закликав дипломатів робити все для реалізації української формули миру. «Хочу підкреслити: це практична річ. Це не абстракція, не дипломатична уловка, не риторичний інструмент. Це конкретне завдання, пункти, які треба реалізувати, щоб відновити територіальну цілісність нашої держави і гарантувати безпеку Україні», — наголосив Президент.

Глава держави окреслив перед очільниками диппредставництв вісім конкретних завдань на 2023 рік: початок переговорів про вступ України до ЄС; підготовка до запланованого саміту НАТО і забезпечення конкретних результатів цього саміту для України; реалізація кожним посольством оновлених оборонних і безпекових потреб;  відновлення української енергетичної системи після російських ударів та робота в межах Fast Recovery Plan — Плану швидкого відновлення; запровадження нових санкційних пакетів проти росії, щоб держава-терорист відчувала реальний тиск;  робота над створенням спецтрибуналу щодо злочину агресії та відповідальність воєнних злочинців; пошук та блокування російських активів на території країни перебування; підтримка українських громадян.

«Працюйте для того, щоб наші люди поверталися в Україну. І щоб усі їхні права та законні інтереси у країнах перебування були задоволені. Українська ідентичність, українські культурні, освітні, інформаційні та соціальні потреби мають бути задоволені», — наголосив Володимир Зеленський.

Він закликав рівнятися у реалізації поставлених завдань на «нашу роботу щодо «Патріотів», «Насамсів», «Айріс-Т», «Кроталів». «Нам говорили, що це неможливо. Тепер це є. Дипломатія — це саме такий інструмент. Усе, про що на початку кажуть «ні», має ставати конкретним досягнутим результатом», — сказав Президент. Він назвав окреслені ним завдання елементами перемоги України у війні.

«Найголовніше завдання для всіх нас із вами — це перемога у війні. Ми повинні її здобути. І здобудемо!» — заявив Володимир Зеленський.

Відновлення енергетичної інфраструктури та відбудова країни

Перед послами, які зібралися в Києві, виступив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він назвав макрофінансову підтримку, залучення допомоги для енергосектору, стимулювання і страхування інвестицій та просування українських товарів на світові ринки ключовими напрямами дипломатичної роботи для посилення внутрішньої спроможності України. Це повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ.

За словами глави уряду, цього року Україна зібрала 31,5 мільярда доларів макрофінансової допомоги.  Наступного року нашій державі потрібно буде близько 38 мільярдів доларів для покриття бюджетного дефіциту. Крім того, ще 17 мільярдів доларів необхідно для реалізації проєктів швидкої відбудови.

«18 мільярдів євро макрофінансової допомоги обіцяє Європейський Союз. Близько 13 мільярдів доларів — США. Плідно працюємо з МВФ. До кінця першого кварталу розраховуємо на старт великої програми з фінансування України», — зазначив Денис Шмигаль.

Як сказав Прем’єр-міністр, фактично 50% енергетичної інфраструктури України пошкоджено. Тому дипломати мають працювати і в напрямі постачання енергетичного обладнання. Допомогу в цьому, за його словами, вже надають Польща, Велика Британія, Литва, Латвія, Франція, Німеччина, Швейцарія, США, Канада, Азербайджан, Японія та Нідерланди.

Денис Шмигаль підкреслив важливість стимулювання іноземних інвестицій та страхування військових ризиків. «У найближчі 5—10 років усі інвестори зважатимуть на військові ризики нашої держави. Потрібно напрацювати відповідний інструмент у тих країнах, які опікуються своїм бізнесом через експортні та страхові агентства», — сказав Прем’єр-міністр.

Як зазначив очільник уряду, для відбудови та відновлення Україні, за оцінками Світового банку, потрібні близько 700 мільярдів доларів протягом наступних десяти років. На його думку, ці кошти можна залучити у вигляді проєктів державно-приватного партнерства, конфіскованих російських активів, прямого фінансування міжнародних фінансових організацій, спеціальних програм тощо.

Серед іншого Прем’єр-міністр наголосив на потребі роботи дипломатичного корпусу щодо розширення українського експорту. За його словами, через руйнування виробництв та блокування українських портів експорт скоротився більш ніж на 30%.

«Зараз ми розшиваємо логістику, працюємо над розширенням зернового коридору. Необхідно працювати над відкриттям нових ринків збуту для експортерів та посилювати позиції у країнах, де ми вже присутні»,  — наголосив Денис Шмигаль.

У межах наради послів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба разом із заступниками і керівниками українських посольств та представництв за кордоном відвідали Миколаїв. Там вони ознайомилися з умовами, в яких живе прифронтове місто, відвідали об’єкти цивільної, зокрема освітньої інфраструктури, які було зруйновано чи пошкоджено внаслідок російських обстрілів, повідомляє пресслужба МЗС.

Посли побували на території ДП «Миколаївський суднобудівний завод», де перебуває недобудований ракетний крейсер, однотипний з потопленим Збройними силами України флагманом чорноморського флоту рф крейсером «москва». Вони оглянули постраждалі внаслідок російських обстрілів житлові будівлі міста.

«Побачивши наслідки російської агресії на власні очі, ми готові ще сильніше 24 години на добу й 365 днів на рік орати всю землю світу заради України і на нашу перемогу. Переконувати партнерів і тих, хто досі грається в «нейтральність». Ми здобуватимемо нові результати для нашої країни, везтимемо нову зброю, нове енергообладнання та заганятимемо російських негідників у ще глибшу ізоляцію», — заявив Дмитро Кулеба.