Сьогодні відбудеться жеребкування чергового раунду континентальних турнірів, на яке з особливою надією чекають наші уболівальники. Судіть самі: у Бельгії та Греції на євроарені залишилося по одному клубу, в Португалії, Туреччині, Чехії та Румунії — по 2, у Франції та Росії — по 3. Україну на міжнародному рівні наступного року вперше в історії представлятимуть відразу чотири команди — «Шахтар» у Лізі чемпіонів, «Дніпро», «Металіст» і «Динамо» — в Лізі Європи. Три роки тому, коли у футбольну весну прорвалися три вітчизняні клуби, донеччани вибороли Кубок УЄФА. 

Однак цей успіх може залишитися лише приємним спогадом, якщо втілиться в життя один амбітний задум. Нагадаю, наприкінці листопада голова компанії «Газпром» Олексій Міллер в інтерв’ю офіційному сайту «Зеніта», спонсором якого є російський газовий гігант, запропонував організувати чемпіонат СНД. Його підтримав глава адміністрації президента РФ Сергій Іванов, на думку якого, об’єднаний чемпіонат став би значно сильнішим за нинішні національні змагання країн-учасниць.

На одному з російських інтернет-форумів навіть з’явився орієнтовний варіант складу учасників майбутнього мегапроекту. Там зіграють три клуби — учасники нинішньої Ліги Європи: пітерський «Зеніт», казанський «Рубін» і «Анжи» з Махачкали. Компанію їм складуть квартет московських команд: «Спартак», «Динамо», ЦСКА і «Локомотив», а також «Краснодар» і «Кубань». Білорусь буде представлена двома колективами — БАТЕ і «Шахтарем» із Солігорська, Азербайджан — бакінським «Нефтчі», Молдова  — «Шерифом» із Тирасполя, Казахстан — «Шахтарем» із Караганди.

На думку авторів, Україна заслуговує на шість путівок. Їхніми володарями можуть стати лідери Прем’єр-ліги: «Шахтар», «Дніпро», «Динамо», «Металіст» плюс столичний «Арсенал» і «Таврія».

Що можна сказати з цього приводу? Передовсім нагадати, що ідея розігрувати умовний суперприз серед найбагатших клубів, висмикнувши їх з національних чемпіонатів, з’явилася не сьогодні. На початку нинішнього століття президент «Мілана» Сільвіо Берлусконі створив так звану групу G-14. Серед її учасників були футбольні гранди Старого Світу — «Реал» і «Барселона», «Манчестер Юнайтед» і «Баварія». Мета суто комерційна. Адже закритий для інших турнір багатих мав приносити в кілька разів більше прибутків, аніж Ліга чемпіонів.

Звісно, керівники європейського футболу були не в захваті від такої ідеї. Протистояння тривало кілька років. Зрештою вони жорстко попередили федерації цих країн: клуби, які гратимуть у новій лізі, не зможуть брати участь у турнірах, що проводяться під егідою УЄФА, в тому числі й у Лізі чемпіонів. Боротьбу, яку довго вів Леннарт Юханссон, успішно завершив новий президент УЄФА Мішель Платіні. На початку 2008 року бунтівники погодилися скласти зброю: замість ліги багатих була створена Асоціація європейських клубів, яка об’єднала понад сто провідних клубів із 53 національних асоціацій.

Свого часу шеф «Газпрому» Олексій Міллер і глава адміністрації президента РФ Сергій Іванов входили до складу виконкому Російського футбольного союзу. Схоже на те, що цього разу наші сусіди керувалися не тільки турботою про зростання майстерності провідних клубів СНД.

Прекрасно розуміють це і більшість футбольних функціонерів. Президент донецького «Шахтаря» Рінат Ахметов вважає, що такий чемпіонат може ввійти до трійки кращих чемпіонатів Європи. Водночас наголошує: в Донецьку ухвалять не те рішення, що влаштовуватиме «Шахтар», а те, яке буде вигідне українському футболу. Сумнівається в тому, що новації допоможуть нашим гравцям вийти на новий рівень, і перший віце-президент ФФУ Анатолій Попов. На його думку, ця ідея надзвичайно цікава, однак важкоздійсненна.

Справді, в статуті УЄФА чітко прописано, хто має право брати участь у Лізі чемпіонів і Лізі Європи: це переможці і призери національних чемпіонатів. Право заявляти їх у єврокубки мають лише Федерація футболу України та Російський футбольний союз. Якщо дві країни об’єднають свої турніри, то квитки у Лігу чемпіонів отримають лише майбутні чемпіон і віце-чемпіон. Таким чином, одна з двох країн може залишитися без головного турніру Старого Світу.

У можливому чемпіонаті СНД немає ніякого сенсу, наголошує головний тренер юнацької збірної України Олександр Головко. Він переконаний: нам потрібно розбиратися у своєму господарстві, яке зіпсоване великими грошима. Сьогодні перспективний хлопчик, який швидко бігає і може вдарити по м’ячу, коштує 300—400 тисяч доларів. Він ще нічого не вміє робити, а в нього зарплата — 10 тисяч «зелених».