ЗБИТОК

Херсонський зерновий термінал міг би приносити користь Україні

Народні депутати піддали сумніву законність придбання казахстанськими бізнесменами зернового терміналу в Херсонському річковому порту і джерела походження їхніх капіталів. Вони звернулися до Генпрокуратури та Міністерства аграрної політики України з вимогою перевірити діяльність Херсонського зернового терміналу, який у 2007 році було приватизовано. 

Тоді в результаті придбання казахстанською компанією  «Зернового терміналу  з’явилися надії на реалізацію інвестиційних проектів, інфраструктурних програм, передбачалося створення нових робочих місць для української економіки. Однак за чотири роки інвестори не спромоглися дати нове життя терміналу, реалізувати перспективний для обох економік проект. Інвестиційний план не виконується, український менеджмент замінено на іноземних керівників і годі.

Між тим комплекс може приймати зернові вантажі як залізницею обсягом 1500-2000 тонн на добу, так і з автотранспорту — до 1500 тонн на добу (40-45 автомобілів). У захищеному від негоди критому ангарі приймається та тимчасово зберігається зерно в металевих ємностях-силосах канадського виробництва із загальним об’ємом зберігання 20 тис. тонн. У заявлених планах казахської компанії було розширення потужностей, але, як можна побачити сьогодні, наміри так і залишилися на папері десь у Фонді держмайна.

Не відзначилися казахські інвестори і повагою до українських законів, намагаючись знайти шпаринки для збільшення своєї частки. Так, 6 березня 2009 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував казахстанську холдингову компанію «Казекспортастик» на 55 тис. грн за концентрацію понад 50% ТОВ «Зерновий термінал «УкрКазекспортастик» (Херсон) без дозволу комітету. В АМКУ повідомили, що «Казекспортастик» було оштрафовано за порушення конкурентного законодавства. Причина — концентрація частки у статутному капіталі ТОВ «Зерновий термінал «УкрКазекспортастик» без попереднього дозволу комітету. Відтак замість виконання своїх зобов’язань перед українською державою недбалий інвестор взявся за розробку сірих приватизаційних схем.

Можливо, тому у народних обранців виникло закономірне запитання про походження капіталів керівника казахської компанії «Казекспортастик» Руслана Молдабекова. Цікаво, що поява останньої на українському ринку підозріло збіглася з відкриттям в Україні БТА-банку, заснованого казахським олігархом Мухтаром Аблязовим, який останніми роками переховується від казахських правоохоронців за кордоном.

Ще підозрілішим є те, що заморожування проекту розширення зернового терміналу збіглося з кримінальним переслідуванням олігарха Аблязова та його еміграцією до Великої Британії. Як з’ясувалося, на батьківщині йому висунуто звинувачення у розкраданні до $10 млрд. Одночасно заговорили й про мільярдні борги та наступне банкрутство АТ «Холдинг «Казекспортастик». Більше того, БТА Банк, який оголосив про свій дефолт за боргом в $12 млрд, подав низку позовів до Британського суду проти Мухтара Аблязова і колишнього голови правління БТА Романа Солодченка. У своїх позовах БТА стверджує, що вони виводили гроші з банку через видачу підроблених кредитів. Один із судових позовів стосується неповаги з боку Аблязова до Високого Британського суду.

Вся ця сумна й сумнівна історія викликає у народних депутатів резонне запитання: де гарантії того, що в підсумку український актив не буде арештовано і вилучено на користь третіх осіб за борги компанії «Казекспортастик», до яких Україна не має жодного стосунку.

Втім, навіть якщо абстрагуватися від  фігури Аблязова, ситуація не з найкращих. Улітку міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s присвоїло казахстанській зерновій компанії АТ «Холдинг КазЕкспортАстик» рейтинг «B», тобто з ненайкращих. Фінансове становище компанії відчуває тиск через слабку ліквідність, відносно низьку EBITDA і залежність від короткотермінового боргового фінансування.

Між тим, цього року в Казахстані зібрано рекордний урожай зернових. Однак з республіки на український термінал не надійшло жодного центнера зерна. При цьому не проводиться також відвантаження й українського зерна.

Враховуючи безвідповідальне ставлення інвестора до бізнес-проекту, сумнівний характер джерела походження його капіталів, порушення ним конкурентного законодавства, невикористання терміналу за цільовим призначенням, депутати звертаються до Генпрокуратури і Мінагрополітики, аби ті розглянули питання про законність операції з придбання цього об’єкта холдингом «Казекспортастик» і призупинення ліцензії до з’ясування всіх питань, що виникли, аж до розірвання угоди та повернення терміналу, який має для України стратегічне значення.