У роботі уряд керується виключно інтересами держави та її громадян. Цей принцип закладено як у питаннях подальших реформ, так і в питаннях співпраці з партнерами, зокрема міжнародними фінансовими організаціями. Нині на порядку денному співпраці кілька аспектів, серед них встановлення справедливої ціни на газ в Україні. Простого рішення немає. І є принаймні дві площини, на які треба звертати увагу. Ідеться про соціальні можливості населення й розвиток власного видобутку. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час традиційної п’ятничної «Години запитань до уряду» у Верховній Раді.
«Нагадаю, що з 2005-го по 2013 рік уряди України запозичили 50 мільярдів доларів. 5 із них треба віддавати цього року, 35 — у наступні. Маємо запозичувати ресурси, перекредитовуватися. Моя мета — розрахуватися з усіма боргами. І ціни на газ зможемо встановлювати самі, коли перетворимося з країни — імпортера палива на країну-експортера. Ідемо до цього і зможемо знизити на 20—30% ціну на газ», — запевнив Прем’єр.
Він додав, що уряд має намір підтримати населення з оплати рахунків на газ через механізми регулювання ціни або адресної підтримки. «Ціна на газ для населення на поточний момент становить 7 тисяч гривень за тисячу кубічних метрів, а для промисловості — десять тисяч. Для українських громадян уже понад рік утримується відповідна ціна», — зазначив глава уряду.
Відповідаючи на запитання парламентаріїв щодо заборгованості із заробітної плати перед працівниками державних вугледобувних підприємств, Володимир Гройсман зазначив, що борги виникають через те, що шахтарі видобувають вугілля за значно вищою ціною, ніж коштує їхня продукція. «Шахтарі не можуть страждати від цього. Треба знайти джерела дотацій — це мільярди гривень. Але маємо розуміти: якщо даємо дотацію, то треба десь забрати ці гроші», — уточнив він. І підкреслив, що уряд відкритий до діалогу із профспілками.
Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Анатолій Корзун додав, що в разі підтримки бюджетного комітету й Верховної Ради це питання буде вирішено, і борги до кінця року перед шахтарями ліквідують. «Заборгованість не така критична, як у минулі періоди. Є доручення Прем’єра Мінфіну та Міненерговугілля напрацювати додаткові джерела для збільшення обсягів держпідтримки. Це для тих підприємств, яким не вистачає власної товарної продукції для виплати 100% зарплати», — зауважив він.
Як повідомив Прем’єр-міністр, Кабмін має намір у липні-серпні врегулювати й системно впровадити аукціони на залучення інвестицій у видобуток енергоресурсів. «За останні 17 років процедури аукціону для надання права видобутку на земельних ділянках фактично не застосовували. Якщо було видано 5731 ділянку для видобутку, то з них лише 91 — через аукціон. І ці ділянки ні на що не придатні. Тобто фактично всю газову сферу завжди дерибанили», — констатував Володимир Гройсман.
Щодо підготовки земельної реформи, яка дасть змогу купувати й продавати землю сільськогосподарського призначення, то Прем’єр чітко вказав, що не має наміру служити латифундистам. «Не буде моєї ініціативи продажу української землі. Можу допустити єдине: щоб землю мав змогу купувати і продавати український фермер, і то в обмеженій кількості. І це має бути українець, а не іноземець», — наполягає очільник уряду.
Порушували в залі й тему державного регулювання цін. «Наприклад, регулювання закупівельних цін на молоко у фермерських господарств ніколи не мало позитивного ефекту для життя селян. Єдиним інструментом підтримки тут слугують запроваджені урядом програми розвитку — від збереження й нарощування поголів’я до насичення ринку вітчизняною продукцією. Цього року, крім безпосередніх адресних виплат селянам на поголів’я, чинні інші програми: здешевлення техніки, запровадження допомоги під час будівництва тваринницьких комплексів», — зазначив Володимир Гройсман і закликав користуватися можливостями. Адже саме вони слугують стимулом і запорукою зростання агросектору й економіки загалом, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
А ось над запровадженням податку на виведений капітал (замість податку на прибуток для підприємств), на переконання Прем’єра, слід ретельніше попрацювати. «Непродумані зміни можуть призвести до значних втрат доходів державного бюджету, і тому треба знайти компенсатори, які покриють ці втрати. Податок на виведений капітал — ідея добра, але важливо прорахувати її так, щоб у нас не було фінансової кризи», — резюмував очільник уряду.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+