У підвалі одного з освітніх закладів Звенигородського району молодий працівник ДСНС разом з досвідченим педагогом та директором закладу проходить уздовж викладеної гранітними блоками стіни до просторої кімнати. Світло з єдиної лампи під стелею малює поки що не райдужну картину майбутнього укриття для школярів. Сірі, трохи вогкі стіни й стеля, на дерев’яному помості вже розставлено кілька пофарбованих синім лав, обабіч — пожежний реманент. Є й система водопостачання. Увагу рятувальник найбільше фокусує на стелі, оглядає, наскільки міцне перекриття. Директор пояснює, якого року будівля й які завтовшки стіни і стеля. Розповідає, що косметичний ремонт тут ще проведуть, приміщення стане більш привабливим, але головне, що є безпечне укриття.

Вимога — надійне сучасне укриття

Такі комісійні обстеження укриттів закладів освіти на Черкащині й у тих областях України, де можливе очне навчання учнів, здійснюють рятувальники. Під час огляду стану приміщень, у яких перебуватимуть діти у разі отримання сигналу «Повітряна тривога», рятувальники звертають увагу на те, чи є вільний доступ до укриттів, наявність електроживлення, штучного освітлення та справність системи вентиляції й водопостачання. За підсумками обстеження працівники ДСНС надали керівникам кількох закладів освіти рекомендації для усунення виявлених недоліків.

Одна із пріоритетних — наявність облаштованого укриття. На цьому наголосив голова Черкаської ОВА Ігор Табурець. Днями він відвідав один з навчальних закладів Кам’янки. Тут уже розпочали готувати укриття, щоб безпечно розпочати навчання у новому навчальному році.

«Із 1 вересня діти навчатимуться офлайн, якщо безпекова ситуація буде стабільна і за умови виконання певних вимог до закладу освіти, — зазначив Ігор Табурець. — Найголовніша — наявність укриття. Деякі школи вже старанно готують належні приміщення. Як свідчить перебіг робіт в одному з навчальних закладів Кам’янки, його керівництво налаштоване рішуче, щоб розпочати навчання в очному режимі».

Розпочати навчальний рік у школах 1 вересня рекомендує й уряд. В університетах — з 15 серпня, за винятком перших курсів. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабінету Міністрів 24 червня.

«Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі. Питання складне, адже пов’язане з безпекою наших дітей. Безпекова ситуація у країні різна, і вже зараз зрозуміло, що на прифронтових територіях повернутися до очного навчання неможливо, а тому там буде онлайн-формат. Так само, як і на окупованих територіях», — сказав Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що місцева влада має опрацювати весь організаційний процес і очної, і змішаної форм навчання. Міністерству освіти і науки, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству розвитку громад та територій, ВЦА доручено забезпечити довезення дітей до шкіл, а також гарантувати безпеку в закладах освіти. За словами глави уряду, органи місцевого самоврядування повинні:

• організувати регулярні навчання з евакуації учнів до сховищ та уроки безпеки;
• візуалізацію шляху до безпечних місць в усіх закладах освіти;
• у сховищах мають бути всі умови для перебування та навчання;
• у кожному освітньому закладі має бути тривожна кнопка у разі надзвичайної ситуації.

«ДСНС має найближчим часом завершити розроблення типових протоколів безпеки, а далі ВЦА мають затвердити на їхній основі індивідуальні протоколи безпеки для кожного закладу освіти та ознайомити з ними учнів та батьків», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль підкреслив, що дитячі садочки, школи та університети на неприфронтових територіях повинні працювати.

Плюс знання про рідний край

Та не лише цими проблемами переймаються місцеві владні структури, готуючись до 1 вересня. На сесії Черкаської обласної ради 17 червня прозвучали пропозиції, зокрема звернення до центральної влади щодо того, як удосконалити навчальний процес. Депутати облради запропонували владнати проблеми щодо забезпечення шкіл вчителями предмета «Захист України». Вони звернулися до керівництва держави із проханням виправити «дискримінаційні положення в законодавстві» й дати змогу військовослужбовцям у відставці працювати у школах. Звернули увагу на необхідність додати  посаду «військовий керівник» до типового переліку штатних посад закладів загальної середньої освіти.

А ще під час засідання сесії обласна рада звернулася до Верховної Ради України та Кабміну щодо внесення змін до програм із предмета «Історія України» у закладах загальної середньої освіти та припинення вивчення російської мови. Представники місцевого самоврядування вважають, що слід внести «Історію України» до числа обов’язкових предметів для складання ДПА та ЗНО.

Таке звернення прокоментував Валерій Данилевський, начальник управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації: «Вважаю, це історична подія для освітян області. На сесійному засіданні Черкаської обласної ради фактично одностайно депутати підтримали звернення до ВР України і КМУ, яке я підготував, про повне припинення вивчення російської мови в закладах загальної середньої освіти. Інше звернення, за яке проголосували депутати обласної ради, підготовлене у співавторстві з депутатом обласної ради Романом Сущенком. Воно стосується необхідності запровадити поглиблене вивчення історії і культури України у закладах освіти».

Не тільки відновлення інфраструктури

Зміни, запропоновані у зверненнях, звичайно, потребують часу на якісну підготовку та реалізацію. А ось практичні кроки з вивчення мови й історії краю вже роблять ентузіасти. Викладачі ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького втілюють проєкт для внутрішньо переміщених учасників освітнього процесу для підвищення рівня знань з української мови. Усі охочі можуть приєднатися до проєкту, заповнивши реєстраційну форму. До зустрічі можна приєднуватися щосереди о 16.00 год. на онлайн-платформі Google Meet.

А у Смілі філологи і краєзнавці започаткували лінгвістичний волонтерський проєкт «Лiтні мовленнєві прогулянки рідною Смілою». Вони проходять щосуботи з 9.00 до 10.00. Проводить прогулянку мовознавець-експерт Любов Дяченко-Лисенко, доцент Університету сучасних знань. Ініціатори, серед яких активісти смілянської громадської органiзацiї «СІЧ», вважають, що такі зустрічі дадуть чимало знань та позитивних вражень смілянам і гостям міста, серед яких нині чимало переселенців.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України понад 2000 закладів освіти було пошкоджено та зруйновано, постраждала матеріально-технічна база. Організація навчання нині лягла на плечі тих регіонів, які менше постраждали від воєнного вторгнення росіян.

Крім глобальної потреби у відновленні закладів і установ від спричинених агресією рф руйнувань, пріоритетні потреби — засоби навчання, комп’ютерне та інше обладнання, програмне забезпечення, шкільні автобуси, освітні програми та інструменти, інформують у Міністерстві освіти і

науки України. У перспективі заплановано не лише відновити освітню інфраструктуру України, а й створити надсучасні заклади, що забезпечать гідні умови для розвитку юного покоління та здобуття якісної освіти на рівні світових стандартів.

 Історії має бути більше

Найважливіші положення звернення депутатів Черкаської облради до центральної влади:

— збільшення годин на вивчення предмета «Історія України» у 5—11 класах з 1—1,5 години до 3 годин на тиждень;

— уведення в курс «Історія України» розділу «Історія рідного краю» (у нашому разі це курс «Історія Черкащини»). Це має бути не інтегрований курс, а курс з обов’язковими фіксованими годинами та формами контролю;

— запровадження обов’язкових дисциплін «Історія України» і «Культура України» з визначенням кількості кредитів для закладів вищої і фахової передвищої освіти;

— внесення предмета «Історія України» і курсу «Історія рідного краю» до числа обов’язкових для складання державної підсумкової атестації у формі ЗНО.