«Урядовий кур’єр» неодноразово порушував тему  шахрайства з банківськими картками  громадян. Та оскільки останнім часом в Україні в нових коронавірусних реаліях активізувалися карткові операції, то помітно почастішало незаконне зняття з них коштів. І хоч останнім часом навіть старші за віком люди стають дедалі пильнішими та обізнанішими, є те, про що варто нагадати.

Хто кого?

Популярний метод шахрайства нині — так званий вішинг. Це психологічна гра злочинців із власниками карток. Так би мовити, хто кого переграє.

У разі вішингу злочинці під виглядом банківських працівників і навіть співробітників Нацбанку, дзвонячи до клієнтів фінансових установ, намагаються випитати у них суто конфіденційну інформацію про номер картки, термін її дії, різні коди та паролі тощо.

Недавно у цьому сенсі пощастило й авторові: шахраї подзвонили і сказали, що треба назвати номер картки і пароль, який надійде від імені рідного банку, щоб розблокувати її. Автор поцікавився, хто до нього телефонує. Цією людиною виявився начебто начальник служби безпеки банку. Звісно, такого начальника у фінустанові немає й ніколи не було. А шахраї, почувши від журналіста відповідь, що ніхто не має права випитувати таку інформацію і особливо пароль на вхід до права користування грошима на картці, дуже обурилися і стали лаятися по-російськи.

У банках зазначають, що це типове шахрайство і треба берегтися від таких дій.

Шахраї стали часто розсилати СМС-повідомлення, в яких пишуть, що картку заблоковано і треба передзвонити за номерами телефонів, які вони вказують. Але якщо СМС-повідомлення надходить не на фірмовому бланку банку, треба знати: це шахраї. Краще такі повідомлення ігнорувати або передзвонювати на прямі лінії фінансових установ і з’ясовувати, чи карту було заблоковано. Банківські працівники ніколи не дзвонять, щоб уточнити номери карток та іншу інформацію про них.

Метод зчитування

Найпоширенішим способом крадіжки коштів з банківських карток залишається скімінг. Це встановлення спеціального обладнання на банкомат для зчитування і запису інформації з картки. Такі дані потім використовують для виготовлення псевдокопій карток. Користуючись ними, можна без труднощів красти кошти у справжнього власника.

Ще шахраї можуть зчитати PIN-код картки, використовуючи спеціальні накладки на клавіатуру банкомата. Справи тут серйозні.

А боротьба з цим негативним явищем, зазначають фахівці, полягає в тому, що перед зняттям коштів треба оглянути банкомат на предмет чогось стороннього. Банки розпочали видавати клієнтам картки зі спеціальним чипом, зчитування інформації з якого неможливе. Тому хто не має такої картки, треба звернутися до фінансової установи.

Рибні страждання

Фішинг, що в перекладі з англійської означає риболовлю, — ще один з методів крадіжок з карток, який стає надзвичайно популярним.

Шахраї розсилають клієнтам листи чи СМС-повідомлення начебто від імені відомих банків, компаній, торговельних брендів. Там міститься інформація з посиланням на сайт, який начебто не викликає особливих підозр. Наприклад, пропонують купити товар відомої компанії, і треба ввести інформацію за карткою. Якщо власник картки це робить, то він передає доступ даних до крадіїв. А вони забирають гроші нещасного. Головна умова купівлі таких товарів — передоплата. Це має неабияк насторожити власника картки.

Кількість таких сайтів щомісяця зростає, і це не лише специфіка України, а й багатьох держав, серед яких розвинені.

Аби не стати жертвою фішингу, фахівці радять ретельно вивчати адресу сайту, адже в ньому може бути одна неправильна літера у назві відомого бренда чи банку. Якщо таке є, то сайт підроблений, і в жодному разі з такою компанією не можна мати справу. На підроблених сайтах дуже багато помилок: орфографічних, стилістичних, пунктуаційних тощо. Такого солідна компанія собі ніколи не дозволить.

Світ змінюється. З’являються новації, які поліпшують наше життя, але нечесні люди також удосконалюють свої методи. Проти них треба бути озброєними і мати знання, як їм запобігти. Прості поради дають змогу власникам банківських карток уникнути неприємностей.