МЕТА

Місцеве самоврядування має проголошувати жорсткіші стратегії  для протидії світовим економічним викликам

Київ учора на один день перетворився на столицю місцевого європейського самоврядування. Заключним етапом головування нашої країни в Комітеті міністрів Ради Європи стала конференція міністрів країн-членів цієї організації, відповідальних за місцеве та регіональне самоврядування.

Звичним місцем проведення публічно-офіційних заходів за адресою Хрещатик, 2  практично завжди була актова зала. Але цього разу організатори вирішили прикрасити блакитними «європейськими» кольорами великий хол Українського дому, округла форма якого наче спонукала учасників 17-ї сесії такого поважного зібрання до відвертого обговорення нагальних проблем. Ключовою учасники визначили тезу «Місцеве самоврядування в час економічної кризи: стратегії подолання, відновлення і стабільного майбутнього розвитку».

Забігаючи наперед, наведемо чи не головний висновок конференції: місцеве й регіональне самоврядування вистояло під тиском кризових явищ. Водночас, перед собою воно повинно проголошувати й реалізовувати жорсткіші стратегії. Вони допоможуть витримати тиск мінливих і нестійких економічних обставин. Європейські фахівці виокремили три таких напрямки: стабілізація джерел доходів, якомога ефективніше використання обмежених ресурсів і розвиток партнерства для реалізації довгострокових завдань.

Не трансфертами єдиними

Відкрив конференцію міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, який, утім, одразу ж передав право першого слова Прем’єр-міністру Миколі Азарову. Без особливої розкачки і не намагаючись відбутися черговими фразами, глава уряду твердо пообіцяв провести реформування системи органів місцевого самоврядування і територіальних органів, що безпосередньо відповідають за розвиток територіальних громад. Таким чином буде створено належні умови для їх повноцінного функціонування.

Одним із кроків у цьому напрямку стала адміністративна реформа, яка скоротила бюрократичний апарат у центрі й на місцях, надала більше прав, економічних свобод і реальної демократії регіональній владі. Адже саме це є передумовою серйозних суспільних перетворень.

Однак таку самостійність важко уявити без фінансового підгрунтя. Приміром, в Україні діє майже 12 тисяч територіальних громад. Приблизно в половині з них кількість населення налічує до 3 тисяч осіб. Їх місцеві бюджети дотуються державою більш ніж на 70%. Тож говорити про повноцінне самоврядування не можна, бо забезпечення їх життєдіяльності поки значною мірою залежить від трансфертів із держбюджету.

Микола Азаров нагадав, що цьогоріч органи місцевого самоврядування отримали додаткові кошти для виконання своїх повноважень, а також кошти у бюджети розвитку регіонів обсягом понад 3,8 млрд грн. Наступного року, як запевнив Прем’єр-міністр, цю суму буде збільшено у півтора раза. Певною мірою така підтримка відкриє шлях до нового рівня прийняття рішень і забезпечення населення якісними послугами в широкому розумінні цього слова.

Зміни до Бюджетного кодексу передбачають низку заходів, спрямованих на формування прогнозованої бюджетної політики, забезпечення регіонального економічного росту та збільшення фінансової самостійності місцевих бюджетів. При цьому, зауважив Микола Азаров, значно розширено джерела доходів при визначенні міжбюджетних трансфертів і бюджетів розвитку регіонів.

«Ми прагнемо збільшити можливості територіальних громад самостійно заробляти кошти на свій розвиток, — додав Прем’єр. — Задля цього розширено можливості територіальних общин для здійснення запозичень». Окрім того, визначено законодавче під∂рунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні.

Учасникам конференції запропоновано добровільно об’єднувати територіальні громади. Такий процес відбувався в Європі, і Україна, використовуючи цей досвід, розробляє законодавчу базу, яка дасть змогу стимулювати процес об’єднання малочисельних територіальних громад.

Микола Азаров подякував Раді Європи та її керівництву, яке уважно слухало кожне його слово, за постійну увагу до проблем розвитку місцевого самоврядування в Україні та підтримку щодо впровадження європейських цінностей на наших теренах.

Ініціативу варто наслідувати

Найбільший тягар відповідальності в період українського головування у Комітеті міністрів Ради Європи (травень — листопад 2011 року) було покладено на главу зовнішньополітичного відомства. Не випадково Костянтин Грищенко вважає, що Україна отримала важливий історичний досвід. Виходячи з кількості країн, які входять до Ради Європи, наступну таку нагоду Україна матиме лише через 23 роки. Тож він нагадав гостям Українського дому, що наше головування мало на меті практично сприяти виробленню якісно нових підходів до реалізації основних пріоритетів і базових принципів діяльності РЄ: розвитку демократії, захисту прав людини та забезпечення верховенства права.

Не можна не відзначити, що задекларований намір розвивати спільні пріоритети, зокрема, у сфері розвитку місцевої демократії, вперше реалізовано у Раді Європи саме завдяки ініціативі української сторони.