ПРЯМА ЛІНІЯ «УК»

На запитання читачів відповів  головний дитячий лікар-гастроентеролог  Міністерства охорони здоров’я України Олег Шадрін

«В Україні спостерігається тенденція до переїдання: наші діти дедалі частіше неправильно і нераціонально харчуються»

 

Попри великий асортимент продуктів харчування, батьки часто стикаються з проблемою, чим нагодувати дитину, щоб їжа приносила лише користь ще не сформованому організму. Адже не секрет, що більшість продуктів, які продаються в торговельній мережі, не те що не корисні, а подекуди небезпечні. Недаремно є перелік харчів, які педіатри не радять вживати, особливо дітям молодшого віку. Також не завжди збалансованим, на думку батьків, є харчування у шкільних та дошкільних закладах.

Це вже не кажучи про поради деяких ескулапів щодо відмови від споживання молока. Останнім часом навколо цих рекомендацій тривають дискусії. Тож запитань у читачів «Урядового кур’єра» виникає чимало. На них ми попросили відповісти головного дитячого лікаря-гастроентеролога Міністерства охорони здоров’я України Олега ШАДРІНА.

Олії корисні,  але не всі

Марина, 
Донецька область:

— Інколи ми купуємо дітям печиво, проте мені сказали, що воно шкідливе для здоров’я. Це правда?

— Споживання печива, як й інших продуктів у розумних межах, не викликає негативних наслідків. Їсти печиво дітям можна, інша річ — вік: що менша дитина, то якіснішим воно має бути. Тобто в його складі повинно бути якомога менше цукрів, жирів. Дітям раннього віку необхідно давати дитяче печиво без консервантів, маргарину та інших некорисних добавок. Адже для цієї категорії дітей вони шкідливі.

 Валентина, 
м. Київ:

— Моїй доньці 18 років. У неї найчастіше в жовтні випадає волосся. Кажуть, що це алопеція. Ми зверталися до багатьох лікарів: хтось списує це на нервове напруження, хтось — на стрес. Протягом останніх чотирьох років ми пройшли всіх лікарів і нічого не виявили. Цього року знову трапилась неприємна ситуація, і нам сказали, що слід звернутися до гастроентеролога. Як ви вважаєте, це може бути гастроентерологічна проблема?

— Запитання дуже непросте. Причин для випадіння волосся дуже багато. Проте одна з них — справді гастроентерологічні захворювання, при яких порушується всмоктування певних макро- чи мікроелементів. Тож якщо у дитини або в дорослої людини є гастроентерологічні захворювання шлунка чи кишківника, а також при змінах, які відбуваються в печінці та підшлунковій залозі, може порушуватися всмоктування корисних мікроелементів, і всмоктуються токсичні речовини. Волосся дуже чутливо реагує на порушення обмінних процесів в організмі, тому захворювання на алопецію може бути пов’язане з гастроентерологічними проблемами. Вам я раджу обстежити дитину в гастроентеролога, і якщо виявите якісь недуги, полікувати їх. Лише так можна з’ясувати, чи пов’язане випадіння волосся із гастроентерологічними захворюваннями, чи ні.

Наталія МАРКЕВИЧ, 
м. Черкаси:

— Лікар порадив відлучати маля від грудного вигодовування і переходити на штучне. Чи варто це робити?

— Я з цими лікарями не згоден. Адже є дослідження, які доводять, що в дитини, яку мама годувала груддю, в майбутньому вищі показники інтелекту. Про те, що такі діти менше хворіють і не схильні до ожиріння, теж давно відомо. Також згідно з дослідженнями американських учених, відсоток смертності серед дітей, які перебували на грудному вигодовуванні, значно нижчий порівняно з тими, які були на штучному. Ніщо не замінить дитині материнського молока! Тож раджу в жодному разі не слухати таких порад.

Олена ІВАНІВ, 
м. Львів:

— Я молода мама, і мені здається, що грудного молока малечі замало. Скажіть, коли і як правильно догодовувати? І яку суміш краще обирати?

— Перед тим, як вводити догодовування, потрібно зрозуміти, що чим раніше ви почнете це робити і більше підгодовуватимете, тим швидше у вас буде згасати власна лактація, тобто тим менше у вас буде грудного молока. Я це кажу до того, що за лактацію власного молока потрібно поборотись. Є різні методи стимуляції грудного молока, починаючи з природних: загартовування, контрастні процедури, нормалізація режиму дня, повноцінний відпочинок, психологічна підтримка. Також є багато лактогенних чаїв. Можливо, достатньо переглянути свій раціон, зробити його різноманітнішим і калорійнішим.

Але якщо у вас не виходить, і дитина додає у вазі менш ніж 500 г за місяць або 125 г протягом тижня, то, звісно, потрібно серйозно подумати про догодовування. Підгодовувати необхідно адаптованими замінниками грудного молока. І будьте уважною, порадьтесь зі своїм лікарем, тому що замінників грудного молока дуже багато. Їх можна призначати диференційовано.

Орися МОРОШКО, 
Івано-Франківська область:

— До складу деяких сумішей входять олії, але ж вони шкідливі. Отже,  ці суміші теж не бажано давати дітям?

— Так не можна казати. Без рослинних жирів важко уявити наше життя, тому що вони містять дуже багато корисних речовин. Зараз говоримо про полінасичені жирні кислоти, про те, як вони потрапляють у дитячий організм. Вони сприяють розвитку дитини, перешкоджають запальним процесам. Омега 3 полінасичені жирні кислоти, які є в ріпаковій, соєвій олії, — це стимулятори мозку, вони його розвивають. Тож потрібно, щоб в організм потрапляли й олії (1/3 частина всіх жирів), й тваринні жири.

Проте до жирів потрібно підходити диференційовано, бо продукти, особливо для дітей раннього віку, не повинні їх містити. Тому їжу для малечі не рекомендують готувати на маргарині. Про це свідчать останні дані. Загалом олії потрібні дитині, але це мають бути соняшникові або інші, бажано з українських рослин.

Діти, яких матері годували груддю, виростають розумнішими і здоровішими. Фото з сайту tk.de21

Що простіша їжа, то краще

Марина ПЕТРОВА, 
м. Київ:

— Останнім часом усі говорять, мовляв, і те їсти не можна, й інше. Тож чим годувати дітей?

— Раджу годувати дітей простою їжею. В ідеалі до раціону мають входити овочі та фрукти, які ростуть там, де ми живемо. Безумовно, потрібно намагатися, щоб ці продукти були якісними. Тобто якомога менше піддавались обробці хімічними препаратами, приміром, пестицидами. Якщо є можливість, було б дуже добре споживати городину, вирощену на власній земельній ділянці. Якщо купуєте продукти, намагайтеся це робити у продавця, якому довіряєте. Також не зайве перед тим, як щось придбати, попросити у торговця показати документи, які засвідчуватимуть їх безпечність.

Щодо приготування їжі. Кишково-шлунковий тракт дитини розвивається, і він не завжди може сприймати їжу, приготовану для дорослих. Це стосується смажених, гострих, копчених та консервованих продуктів. Вони дуже подразнюють шлунково-кишковий тракт, особливо ті, які містять оцет. Консервація, в якій дуже багато солі, прянощів — червоного і чорного перцю, — негативно впливає на рефлекторний апарат шлунково-кишкового тракту, тому потрібно бути з ними обережними. Слід споживати прості та якісні продукти, а готові страви мають бути вареними або тушкованими.

— Тобто менше смаженого?

— Так. Не привчайте дитину до жирних і солоних страв. Намагайтеся менше давати вуглеводів, які є в макаронних виробах, солодощах, тому що саме ці продукти тепер переважають у раціонах харчування українських дітей. Нині діти отримують дуже багато жирного м’яса і навпаки — недостатньо нежирного, приміром, яловичини.

Ганна СОРОКІНА, 
м. Чернігів:

— Хотіла вас запитати з приводу постанови, яка вийшла років із 5—6 тому, про те, що у шкільних буфетах не повинні продавати локшину швидкого приготування, палички з різними добавками, сухарики тощо. Але бачу, як час від часу заборонені продукти у шкільному буфеті з’являються. Чи чинна ця постанова і чи хтось має стежити за її виконанням?

— Це питання турбує не лише батьків, а й медиків. Діти через різні обставини (переважно завдяки рекламі чи порадам друзів) намагаються бути дорослими. Відповідно споживати «дорослу» їжу, тому п’ють газовані напої, які часто бувають сумнівної якості, і споживають фаст-фуд. Звісно, ми за те, щоб у шкільних буфетах та неподалік навчальних закладів не було яток, де  продавали б такі продукти. Проте за асортиментом у шкільних буфетах повинні стежити директор школи, медпрацівники. Щодо постанови, то, наскільки знаю, це були рекомендації.

Не всі подорожі потрібні

Валентина ПРУДНІКОВА, 
м. Дніпропетровськ:

— Ми збираємося поїхати в одну з азійських країн. Скажіть: як не отруїтися, перебуваючи за кордоном? Чи можна якось підготувати організм дитини до такої поїздки?

— Організм дитини ви ніяк не підготуєте до зміни клімату та харчування. В азійській кухні переважають гострі, жирні страви з великою кількістю специфічних трав, ароматів. Тож для дитини, яка вживала раціональну їжу, азійська буде подразнювальною і зможе спровокувати порушення роботи кишково-шлункового тракту. Тому потрібно намагатися, щоб дитина під час закордонних поїздок споживала звичну їжу, наближену до тієї, яка була вдома.

По-перше, якщо дитина страждає на гастроентерологічні хвороби, тоді перед поїздкою варто зважити всі «за» та «проти». І попередньо з’ясувати, чим ви годуватимете дитину за кордоном. Якщо їжа буде не звичною для неї, можуть виникнути ті чи інші розлади. Ви їм запобігти ніяк не можете.

По-друге, санітарна культура в Азії набагато нижча, ніж у нас — у країнах Європи. Тому ви повинні стежити за дитиною, тобто вона повинна часто мити руки. В жодному разі не можна їсти у випадкових закладах. Якщо ви їдете в готель, харчуйтеся в його ресторанах — так ризик отруїтися нижчий.

— А як щодо екзотичних фруктів?

— Дитині потрібно якомога менше давати екзотичні фрукти, які також можуть спричинити розлади або подразнення шлунково-кишкового тракту. Нову їжу, а особливо овочі й фрукти, слід вводити в раціон поступово.

— Нещодавно ми відпочивали в Туреччині, де дитина не їла майже нічого, крім картоплі й рису. Наскільки погано це для її організму?

— Якщо дитина молодшого віку, вона ще не розуміє екзотичних красот, які батьки хочуть їй показати. Ситуації, про які ви говорите, бувають часто. Малеча не сприймає специфічних запахів, смак також може не сподобатись. У цьому разі змушувати їсти недоцільно, тому що в дитини може розпочатися блювота, тоді вона зовсім нічого не їстиме. Тож якщо ваша дитина звикла до здорової їжі, яку ви не зможете надати їй у цій поїздці, краще не брати її із собою.

—  З якого віку ви радили б вирушати у такі подорожі?

— Із п’яти років. Подорожувати з дитиною можна у будь-якому віці, але не бачу в цьому сенсу, особливо якщо йдеться про харчування. Адже що може привернути увагу в «екзотичному» харчуванні? Фрукти, овочі, жирна риба, тобто те, що у нас не поширене. Але це саме ті продукти, які в ранньому віці не бажано споживати.

Леся Олександрівна, 
м. Дніпропетровськ:

— Я мама семирічної дівчинки. З початком навчання у школі ми зіткнулися з великою проблемою — харчуванням. У садочку все було нормально, а після шкільних обідів у дитини розпочалася блювота. Ми відмовилися від обідів. Дитина не любить жирного, а тут часто дають рибні котлети. Можливо, варто провести якесь дослідження?

— Учні 6—7 років, коли йдуть до школи, стикаються із стресовою ситуацією: незнайомі діти, вчителі, незвична їжа, і це може спровокувати певні проблеми. Тому вам необхідно проконсультуватися у гастроентеролога чи педіатра щодо наявності у дитини захворювань. Поки дитина адаптується до нових умов, у неї можуть виникнути гастроентерологічні захворювання. В такому разі будь-яка їжа спричинить наслідки, про які ви кажете.

— Вона часто жаліється на біль у сонячному сплетінні.

— Тим паче. Спочатку йдете на консультацію до лікарів. Якщо захворювання не виявлять, потрібно серйозно подумати про харчування. Найперше хотілось би нівелювати перехід від харчування між садком і школою. В будь-якому разі за таких симптомів їсти потрібно часто і невеликими порціями. Приблизно п’ять разів протягом дня. Переважно це має бути варена їжа. Також страви повинні бути теплими, дитині бажано споживати 60—70% харчів у гарячому вигляді, які легше сприймає шлунок. Я раджу поговорити з учителем, пояснити ситуацію і спробувати перейти на молочні продукти. Вони огортають шлунок і мають велику буферну ємність щодо кислоти. Якщо даватимете бутерброд, він повинен бути простим (нежирне м’ясо, твердий сир). Намагайтеся не давати продукти, які подразнюватимуть шлунок: ковбасу, сік. Також не бажано давати фрукти, а овочі попередньо проварювати.

— А пити лише чай?

— Неміцний. У вашій ситуації можна компоти, киселі й молочне, але не кисломолочні продукти.

Микола ШЕВЧУК, 
Волинь:

— Наш край — йододефіцитний регіон. Чим це загрожує для дітей? Скажіть, що треба робити, аби у їхньому харчуванні було вдосталь йоду.

— Йод — дуже важливий елемент у харчуванні людини і дитини зокрема. Його нестача — це не лише захворювання щитоподібної залози, в подальшому можуть виникнути й різні гормональні порушення. Без цього елемента неможливо уявити нормальний і розумовий, і нервовий розвиток дитини. Тому він повинен надходити в організм у достатній кількості. Можу сказати, що потрібно проаналізувати харчування дитини. Якщо в ньому справді недостатньо йоду, тоді варто переглянути раціон і ввести йодовану сіль, більше морепродуктів. Є різні добавки, проте їх повинен призначати лікар.

— А чим загрожує надлишок йоду в організмі?

— Мені важко сказати, наскільки реально досягнути надлишку йоду в організмі без вживання медикаментів, але якщо він є, тоді це також загрожує захворюваннями щитоподібної залози, порушенням роботи шлунково-кишкового тракту.

Галина, 
м. Тернопіль:

—  Я мама першачка і дуже непокоюся, бо вважаю, що в школах недостатнє харчування дітей: мало того, що некалорійне, ще й не вітамінізоване. Про це держава повинна дбати чи, може, нам варто «скинутися» грішми, щоб наші діти справді мали калорійну і вітамінізовану їжу?

— Почну з того, що у нас у країні тенденції щодо недоїдання дітей немає. Таке трапляється лише у неблагополучних родинах. Натомість у країні є тенденції до переїдання. Українські діти найчастіше неправильно і нераціонально харчуються, оскільки більше споживають вуглеводів, жирного м’яса…

— Я маю на увазі, що в шкільній їжі немає риби…

— У шкільному раціоні є недоліки, про які ви говорите. І вплинути на них ми можемо лише своєю соціальною активністю.

— Мені сподобалася ваша думка, але, наприклад, мій чоловік хотів зайти в їдальню, щоб подивитися, як харчуються діти, а йому сказали, що санстанція забороняє. Що це за їдальня, куди не може зайти людина? Діти заходять, а батько не має права зайти?

— У вас є класний і шкільний батьківський комітет, який має більш активно втручатися у цю ситуацію. Тому раджу делегувати представників комітетів до харчоблоку. Вони повинні зайти туди і перевірити їжу.

— І навіть можна перевірити порції?

— Звісно. Це ваше право! І директор у цьому випадку має піти вам назустріч.

Налаштуватися  на здорове харчування

Ольга СИДОРКІНА, 
м. Миргород:

— Яким повинно бути харчування у садочках? Чи потрібно давати дітям молоко?

— Що менша дитина, то більше молока вона повинна отримувати. Основою харчування малечі має бути молочна продукція. Особливо якщо це перехідний період між молоком матері й дорослою їжею. В середньому дитина має отримувати 200—250 мл молока і 200—250 мл молочнокислих продуктів, сиру 30—50 г залежно від віку. Це норми, рекомендовані МОЗ.

— Які ще продукти харчування обов’язково мають бути в меню дитячих садків, аби їх вихованці були здоровими?

— Є продукти, які дитина має споживати щодня: це м’ясо, риба, хлібобулочні вироби, овочі, фрукти й молочні продукти. Якщо в малечі немає алергії на рибу, бажано споживати морську.

Обов’язково мають бути овочі і фрукти, причому не одне яблуко в день. Бажано, щоб вони були сирими. Можна давати соки, але з ними потрібно бути обережними. Якщо ми говоримо про малюків до трьох років, їх бажано годувати переважно вареною чи тушкованою їжею, обмежити споживання смаженого, випічки, цукерок, шоколаду. Вкрай обережними варто бути із гострими продуктами й солоною рибою. В цьому віці їх краще не давати дітям.

Марина ПОВАЛІЙ, 
м. Київ:

— Моїй дочці 13 років, і вона майже не хоче їсти домашніх страв, натомість віддає перевагу сухарикам, чипсам, а інколи їсть сиру локшину швидкого приготування. Навіть тоді, коли вдома є їжа. Скажіть: чи можна якось відучити дитину від цієї звички?

— Порад багато, але вам, мабуть, допоможе якась одна. Почнемо з домашнього оточення: вона повинна бачити людей, які правильно харчуються. Також бажано залучати до процесу споживання їжі дітей такого самого віку, які правильно харчуються. Якби вам вдалося залучити на бік здорового харчування її подруг, це був би ідеальний варіант.

— Але ж вони харчуються так само.

— Тоді спробуйте продемонструвати яскраві приклади здорового харчування зірок естради, моделей. Потім варто спробувати поєднати те, що вона їсть, із здоровими продуктами. Приміром, взяти локшину швидкого приготування і змішати її з м’ясом чи овочами. А чипси дати із відвареним м’ясом. Головне, щоб вона переходила на продукти спочатку нехай навіть неправильно приготовані, навіть смажені. Дуже корисно поїхати подорожувати і там правильно харчуватися. Таким чином позитивні емоції поєднаються з нормальною їжею. Варто розуміти, в цьому випадку методом наказу і прямого переконування нічого не досягти. Лише опосередковані шляхи допоможуть поліпшити ситуацію.

Світлана БРАТУСЬ, 
м. Київ:

— В мене є племінниця, їй 10 років. Батьки намагаються її годувати, на їхню думку, правильною їжею. А я інколи приходжу в гості, і вона просить приготувати смажену картоплю. Якщо піддамся на вмовляння, то наскільки це зашкодить її здоров’ю? Скільки разів протягом тижня дитина може таке їсти?

— Смажена їжа взагалі не є здоровою ні для дітей, ні для дорослих. Але якщо раз на тиждень ви нагодуєте дитину тим, що вона дуже хоче (і нехай це буде некорисна їжа, це краще, ніж вона споживатиме її без вас), нічого страшного не трапиться. Адже якщо дитині вдома не давати бажане, вона почне шукати це деінде. Як наслідок, вийде ще гірше. Потрібно враховувати соціальне оточення дитини, щоб та не почувалася неповноцінною. Але вона повинна знати, що перевагу в раціоні потрібно віддавати здоровим продуктам. Проте це тільки у тому разі, якщо немає захворювання на гастрит, інакше вийде не дуже добре.

 Інна МАКАРЕНКО,
Черкаська обл.:

— Чула, що дітям не бажано давати коров’яче молоко, оскільки у них і в людей похилого віку воно не перетравлюється. Це правда?

— Коров’яче молоко не перетравлюється тоді, коли у людини немає або знижена кількість лактази — ферменту, який його перетравлює. Ще один аспект — алергія на білки коров’ячого молока. Якщо говорити про лактазну недостатність, то це трапляється дуже рідко, і в цьому разі людина справді не повинна отримувати молоко. Але, як правило, лактазна недостатність буває вторинна і з’являється після перенесених інфекційних захворювань, коли є проблеми з кишечником, чи у недоношених дітей. Справді, в цьому випадку людина взагалі не повинна отримувати молоко.

Проте ви не повинні забувати, що молоко, особливо для маленьких дітей, — основне джерело кальцію. І якщо ви відмовитеся від його споживання, потрібно серйозно подумати, яким чином ви щодня поповнюватимете кальцій в організмі дитини. Це непросто. Крім того, молоко — це лактоза, яка є поживним субстратом для росту корисної мікрофлори кишківника. Якщо позбавити дитину лактози, у неї будуть ті чи ті прояви дисбактеріозу. Тому дітям із вторинною лактазною недостатністю дають уже готовий фермент — лактазу. Це дієтична добавка, яку додають до молока. Через кілька хвилин його можна буде вживати, воно перетравлюватиметься. А також існує метод тренування. Навіть у дітей старшого віку невеликої кількості ферменту достатньо для перетравлювання 200 мл молока на добу. Однак якщо ви ніколи не вживали молока, не потрібно випивати одразу всі 200 мл, можна спробувати 10—20 мл.

Олександра, 
м. Київ:

— До кого можна звернутися по консультацію гастроентеролога, окрім районного, оскільки до нього потрапити просто неможливо.

— У Києві є Міський гастроентерологічний центр — це Дитяча клінічна лікарня № 9 на Подолі. Також ви можете звернутися в лікарню «Охматдит», там є гастроентерологічне відділення. Гастроентерологічну допомогу надає Інститут педіатрії, акушерства і гінекології, де є відділення проблем харчування і гастроентерологічне.

Марина КИРИЧЕНКО,  
м. Корюківка, Чернігівська обл.:

— Дитина ходить до школи, де її годують тухлими яйцями, котлетами з чорного хліба. Як нам діяти, щоб був порядок у їдальні?

— Раджу боротися з цим не самостійно, а долучити шкільний комітет.

— Там директор усе підписує, тому через школу нічого не вийде вирішити.

— Над директором теж є керівництво в районному відділі освіти.

«Пряму лінію» підготувала  і провела 
Ірина ПОЛІЩУК, 
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олег ШАДРІН. Народився в 1961 році. В 1984 році закінчив Донецький державний медичний інститут за спеціальністю «педіатрія». Потім працював на різних посадах у закладах охорони здоров’я: дільничним педіатром, неонатологом, районним педіатром, дитячим гастроентерологом, завідуючим міським гастроцентром.

Лікар, дитячий гастроентеролог вищої категорії. В 1993 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, а в 2005 році — доктора медичних наук. Нині завідує відділенням проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», головний дитячий гастроентеролог МОЗ України.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни  ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.