Перший заступник головного
санітарного лікаря Державної
санепідемслужби
Олександр КРАВЧУК

Які реформи очікують санітарно-епідеміологічну службу? Хто тепер контролюватиме якість харчових продуктів? Чи всі харчоблоки в школах відповідають санітарним нормам? На ці та інші запитання під час «прямої лінії» читачів «УК» відповідав перший заступник головного санітарного лікаря Державної санепідемслужби Олександр КРАВЧУК.

Володимир  ДОНБАЙ,
Закарпатська область:

— Олександре Павловичу, чи контролює санепідемслужба якість молочних і ковбасних виробів?

— Так, поки що ми здійснюємо санітарно-епідеміологічний нагляд за харчовими продуктами.

— Як сталося, що з усієї продукції жоден з виробів не відповідав нормі?

— Це питання до фахівців Держспоживстандарту, які надали таку інформацію. За нашою інформацією, встановленим нормативам не відповідає 10-13% проб. Цю продукцію ми вилучаємо, а тих людей, які це допустили, штрафуємо або застосовуємо інші санкції.

Віктор  РУБАН,
м. Київ:

— Хто контролює санітарний стан міського транспорту? Коли заходиш у тролейбус, там часто по коліна піску, оббивка сидінь брудна.

— Ми дамо завдання Київській СЕС розібратися у цьому питанні.

Віта Олександрівна,
м. Прилуки:

— Поширюються чутки про закриття СЕС. Хто ж тоді перевірятиме якість харчування в шкільних їдальнях?

— За змінами до закону, які запропонувало Міністерство аграрної політики, а нині розглядає Кабінет Міністрів, Державна санепідемслужба відстороняється від нагляду за харчовими продуктами і взагалі за громадським харчуванням. Ці обов’язки покладаються на Державну ветеринарну та фітосанітарну служби, включаючи й шкільні їдальні. Відповідно до адміністративної реформи, яка відбулася 1 грудня минулого року, виписані нові положення про центральні органи виконавчої влади. У положенні про Держсанепідемслужбу записано, що вона здійснює нагляд за всією нехарчовою продукцією.

— Яка ваша думка з цього приводу?

— На нашу думку, це, поза сумнівом, неправильно. Всі ці речі повинні робити лікарі, але тепер вони будуть відсторонені від цього процесу.  Ми переходимо на європейську модель оцінки безпеки харчових продуктів, забуваючи, що європейці йшли до цього багато років. Європейська модель передусім передбачає відповідальність виробника. Всі виробники харчових продуктів зобов’язані запровадити систему оцінки небезпеки, так звану систему ХАСП. В Європі її почали впроваджувати 10—15 років тому. Врешті-решт вони законодавчо визначили, що, починаючи з минулого року, абсолютно всі підприємства, які виходять на ринок з харчовими продуктами, повинні мати систему, котра дає змогу систематизувати процедуру контролю за харчовим продуктом і фактично гарантувати його безпеку. У цьому нічого поганого немає.

Ми цілком погоджувалися, просто в наших умовах зробити це за один день неможливо. Навіть Європа встановила підприємствам кількарічний термін для того, щоб запровадити системи ХАСП на своїх підприємствах. У нас згідно з проектом закон має набути чинності мало не з моменту опублікування. Фактично, якщо його сьогодні приймають, то завтра вже у всіх має бути впроваджена система ХАСП. Це  нереально. Потрібно встановити перехідний період.

— А як діє система контролю харчових продуктів у Європі?

—  Вона складається з чотирьох головних вимог: відповідальності виробника, наявності системи контролю безпеки, наявності певного інспекторату, який перевіряє систему безпеки, і відповідальності самого інспектора. У них через суд можна вирішити будь-яке питання, тому всю відповідальність поклали на виробника. Всіх виробників змусили працювати за чіткою системою контролю безпеки харчових продуктів, яку встановила держава. Якщо ти щось робиш не так — тебе через суд «розірвуть». Створили спеціальну групу інспекторів, які вміють тільки одне — кваліфіковано контролювати оцю систему.

— А хто контролює інспектора?

— Усе зосереджується у визначеному державному органі, розглядається і аналізується.

— Це ветеринарна служба?

— У кожній країні по-різному. В Італії відповідальність за безпеку харчового продукту і харчування загалом — цілковита прерогатива міністерства охорони здоров’я. Ветеринарна служба є лише підрозділом цього міністерства. У Польщі майже все контролює санітарний інспекторат, крім сировини та продуктів тваринного походження — різниця, м’ясокомбінати, де здебільшого працюють з необробленою сировиною. Це контролює ветеринарний інспектор. Інший приклад — Данія, де весь контроль за безпекою харчування  виконують виключно ветеринари, ніхто інший туди не втручається. У Німеччині змішана система, але в основному нагляд за харчовими продуктами здійснює міністерство сільського господарства.

— А як буде в нас?

— В Україні планується впровадити данський принцип, тобто всю відповідальність, у тому числі і контроль за громадським харчуванням, харчуванням у дитячих закладах тощо повністю буде покладено на ветеринарну службу.

— Чому саме данський?

— Ймовірно, так більше подобається нашому Міністерству сільського господарства, адже розробляло цей законопроект саме воно.

Відтепер їжу для школярів перевірятиме ветеринарна служба. Фото з сайту ogo.ua

Ольга,
м.Кременчук:

— Чи будуть скорочувати лікарів санепідемслужби, які відвідували школи і оздоровчі заклади?

— Кількість таких лікарів, наділених інспекційними функціями, буде скорочена. Також ми маємо скоротити кількість перевірок, у тому числі навчальних і оздоровчих закладів. Але повністю цей нагляд у жодному разі припинено не буде. Оскільки ми в першу чергу лікарі, то розуміємо, до яких наслідків для дитини може призвести втрата контролю за чинниками, які формують її здоров’я. Тому обов’язково нагляд  здійснюватиметься, проте він уже не буде таким масштабним.

— Чи всі харчоблоки у школах відповідають санітарним нормам?

— На жаль, ні. В тих 18 тисячах шкіл, ПТУ, вищих навчальних закладах I—II рівнів акредитації, за якими сьогодні здійснюється нагляд, далеко не всі харчоблоки відповідають вимогам. Тим паче, не всі ці установи мають власні харчоблоки. Зокрема, в сільській місцевості у 1800 школах харчоблоків узагалі немає.

— У ситуаціях, коли впроваджується нова система контролю, санепідемслужба ще має якісь повноваження щодо цього?

— Коли ми прийдемо в школу з перевіркою, не матимемо права перевіряти харчові продукти і процес приготування їжі, бо це вже буде не нашою компетенцією, але подивитися, чи відповідають умови харчоблоку нашим санітарним правилам, зобов’язані. Гадаю, що життя все-таки внесе корективи в цей процес.

Олена ПОТИЧКО,
м. Рівне:

— На порозі епідемія грипу. Найризикованіша група —  діти і пенсіонери. Я живу з батьками-пенсіонерами і дитиною. Якщо зараз зробити щеплення, це не буде пізно?

— Ні, не пізно. Однак краще це було б зробити ще у вересні. Нині вам треба добре поберегтися протягом двох тижнів. За цей час у вас уже сформується початковий імунітет. Тільки на період вакцинації ви повинні бути абсолютно здоровою. Якщо відчуєте нездужання чи симптоми застуди, щеплення робити не можна, оскільки в цьому випадку воно може призвести до ускладнень.

Лілія БАЗ,
м.Тернопіль:

— Мене цікавить, як проводиться профілактика ремантадином —  заздалегідь чи при перших ознаках грипу або ГРЗ? У який спосіб це робиться?

— Краще це робити заздалегідь. Найефективніше застосувати препарат, коли з’являються перші ознаки виникнення хвороби. А якщо хвороба в розпалі, він уже не буде достатньо ефективним. Крім того, постійно приймати ремантадин не варто. Якщо ви не маєте контакту з великою кількістю людей, краще користуватися звичайними засобами профілактики, які застосовували ще наші бабусі.

Володимир СВЕРСТЮК,
м.Тернопіль:

— Які перспективи випуску протигрипозних вакцин в Україні?

— Створення власного виробництва вакцин — дуже дорогий і  тривалий процес. Треба кілька років, щоб це виробництво запрацювало, і мільярди доларів. Поки що в держави таких коштів немає.

Щодо зареєстрованих вакцин — то вони досить надійні проти штамів, що сьогодні циркулюють в Україні. Якихось нових у цьому епідемічному сезоні не очікуємо.

— Як самому можна визначити, на що захворів — на грип чи ГРЗ?

— Самому це зробити неможливо, та й не варто, тому що тактика лікування однакова і для грипу, і для ГРЗ. Це захворювання вірусної природи, грип небезпечніший, але проводити спеціальну діагностику слід лише у разі, коли хвороба протікає у важкій формі, – з тим, щоб застосувати високоспецифічні противірусні препарати.

— Як уберегти дітей від грипу?

— Треба готуватися заздалегідь. Найважливіше — загартовування. Ще важливо привчити і себе, й дитину до простих правил, які справді іноді можуть урятувати життя. По-перше, ізоляція при перших ознаках хвороби. І себе убережеш від додаткових захворювань, і не передаси інфекцію іншим. По-друге, в епідемічний період треба завжди подумати: а чи варто брати участь у масовому заході, йти до скупчень людей, наражаючись на додаткову небезпеку? І ще одне просте правило, яке, до речі, спрацьовує і щодо профілактики вірусних інфекцій. Привчіть і себе, і дитину якомога частіше мити руки. Не перед їжею чи після туалету, а просто прийшов з вулиці, торкався предметів у громадських місцях — помий руки. Повірте: чисті руки вбережуть вас від величезної кількості проблем.

Григорій Дмитрович, 
м.Черкаси:

— Чи є якісь санітарні норми при використанні енергозберігаючих ламп? Їх завезено в Україну десятки мільйонів штук. Використані лампи викидають на сміттєзвалища. А вони містять ртуть, яка шкідлива для організму.

— Ми розуміємо і повністю поділяємо ваше занепокоєння щодо цієї проблеми. Якщо звернули увагу, на упаковці такої лампи є позначка «не викидати на смітник». Усі вони вимагають окремого збирання та утилізації. Це питання лежить ще й у площині нашої культури. А вона, на жаль, у нас не завжди на висоті. До речі, утилізація відходів — не зовсім наше і не тільки наше питання. Ми беремо участь в оцінці токсичності й небезпеки відходів для людини. А безпосередньо питаннями утилізації займається Міністерство екології природних ресурсів. Зроблю комплімент колегам з екологічної служби: протягом останніх двох років ситуація щодо знищення небезпечних відходів поліпшилася. Дуже активно утилізують залишки не придатних до використання пестицидів, які залишилися ще з часів Радянського Союзу. Розв’язується питання щодо ліквідації накопичень токсичних відходів у Луганській області, Західній Україні. Небезпечні відходи також почали вивозити для утилізації за кордон, тому що ми не завжди маємо потрібні потужності.

Пряму лінію
підготувала і провела
Наталія ДОЛИНА, 
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олександр КРАВЧУК. Народився 1964 року в м. Кролевець Сумської області. Закінчив Київський медичний інститут, кандидат медичних наук, заслужений лікар України.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни   ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua.