З 1 липня цього року в Україні змінюються державні стандарти на молочну сировину, що продиктовано їх гармонізацією з актами країн ЄС, членством у Світовій організації торгівлі. Тобто підвищуються вимоги до якості продукції, яку закуповують вітчизняні молочні заводи. Та є одна суттєва обставина: значну частину молока виробляють господарства населення, де якість не надто висока.
На прохання кореспондента «УК» про цей та інші аспекти молочного питання розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр МАСЛАК.
— Олександре Миколайовичу, ситуація зрозуміла й очевидна: якість молока стає альфою й омегою щоденної роботи тваринників.
— Саме так. І головний акцент — на якості молочної продукції, бо весь цивілізований світ дотримується класичних стандартів. І якщо не утримаємо такої тенденції, то можемо опинитися на економічному й соціальному узбіччях. Однак переконаний: область налаштована саме на якісну роботу у виробництві й переробці молочної сировини.
— Наскільки міцна переробна база на Сумщині?
— Цілком достатня, аби давати лад молоку. У нас сім великих підприємств, потужності яких дають змогу переробляти за рік майже 800 тисяч тонн сировини. До того ж асортимент надзвичайно розмаїтий і багатий: сири, вершкове масло, сухе та інші види молока.
А ось торік переробили понад 242 тисячі тонн, тобто потужності були завантажені менш як на третину.
— Певно, серед причин і різке коливання закупівельних цін? Бо селяни не хочуть продавати молоко за копійки.
— Саме так. До того ж проблема має соціальний характер. Департамент агропромислового розвитку постійно ретельно відстежує й аналізує ситуацію, однак у ринкових умовах ціну не можна встановлювати і контролювати. А основні причини зниження цін на молочну сировину — збільшення товарної пропозиції на регіональному й загальному внутрішньому ринку, зниження попиту на сировину низької якості, формування значних запасів молочної продукції тривалого зберігання на складах молокопереробних підприємств.
— Який вихід?
— Він один: неухильно поліпшувати якість продукції, зокрема і на сімейних фермах, які необхідно створювати. Нині на Сумщині понад 2,1 тисячі домогосподарств утримують по три і більше корів, серед них 227 — понад п’ять голів. Це значний потенціал для створення сімейних молочних ферм, які зможуть самостійно реалізовувати молоко на переробні підприємства або об’єднуватися з такими самими виробниками в кооперативи й спільно формувати товарні партії молочної сировини для подальшої реалізації на переробку.
— А чи зможуть самі кооперативи переробляти молоко?
— Звісно, але тільки за наявності відповідної матеріально-технічної бази — насамперед приміщень, обладнання, складів для зберігання, які б відповідали нормам і вимогам.
На Сумщині є такі приклади: кооператив «Лебединський» у Лебединському районі, де заготовляють молоко для реалізації, на замовлення самостійно переробляють сировину й виготовляють, сметану, масло вершкове, кисломолочні й м’які сири. Реалізують їх на місцевому ринку.
Загалом у Сумській області зареєстровано 47 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, з яких 17 діють, серед них п’ять молочарських, а в одному виробляють продукцію.
— Чи є в області умови для розвитку регіонального ринку молока та молочної продукції?
— Так. Насамперед це наявність власного виробника — ТОВ «Бліц», що працює в Сумах і виготовляє обладнання для охолодження і переробки молочної сировини. У Сумському національному аграрному університеті є кафедра технології молока та м’яса, де працюють досвідчені фахівці з розроблення технічної документації на процеси виробництва та вироблену продукцію. Вона розробляє технології виробництва різних видів молочної продукції. У поєднанні з хорошою молочнотоварною базою цього досить для успішного розвитку галузі.
— Наскільки дієва і міцна підтримка держави та обласної влади?
— Цього року запроваджено комплексну державну фінансову підтримку аграрного сектору, в якій окремо прописано молочне скотарство та кооперацію. Ідеться не тільки про сільськогосподарські підприємства, а й приватні господарства, обслуговуючі молочарські кооперативи тощо. Зокрема, передбачені компенсації й дотації на будівництво та реконструкцію ферм, доїльних залів, переробних цехів, придбання племінної худоби, обладнання для зберігання та переробки продукції, утримання корів, молодняку великої рогатої худоби.
На Сумщині діє програма розвитку агропромислового комплексу та сільських територій на період до 2020 року, де передбачено напрями фінансової допомоги фермерським, сімейним фермерським господарствам, фізичним особам-підприємцям, які займаються молочним скотарством. Тож державна та регіональна фінансова підтримка сприятиме залученню інвестицій у регіональний ринок молока та молочної продукції.
— Чи можете спрогнозувати ринок молока на найближчу перспективу?
— Крім якісного чинника, головні зусилля зосереджуватимемо на створенні доданої вартості через запровадження поглибленої переробки. Якщо йдеться про Сумщину, то тут є все потрібне: природні й трудові ресурси, фінансова підтримка з державного та обласного бюджетів, виготовлення необхідного обладнання, науковий супровід тощо. А все це в комплексі дасть змогу створити молочний кластер. Це пріоритетне завдання органів місцевої влади та самоврядування. Робота в цьому напрямі вже розпочалася.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр МАСЛАК. Народився 1972 року в селі Козельне Недригайлівського району на Сумщині. Закінчив Сумський сільгоспінститут. Трудову діяльність розпочав економістом колгоспу. Із січня цього року — директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА.
Кандидат економічних наук. Автор більш як 200 наукових та навчально-методичних публікацій.
ДОВІДКА «УК»
Станом на 1 червня на Сумщині утримували 79 тисяч корів, зокрема на сільгосппідприємствах — 34,4 тисячі, у домогосподарствах населення — 44,6 тисячі голів. Це відповідно на 1,5% більше та 4,3% менше порівняно з початком року.
За п’ять місяців вироблено загалом 163,4 тисячі тонн молока, або на 0,4% більше порівняно з відповідним торішнім періодом.
За чисельністю корів Сумщина посідає п’яте, великої рогатої худоби — сьоме місце в Україні.
Упродовж першого кварталу від сільгосппідприємств надійшло 16,2% молока ґатунку екстра, 13,4 — вищого, 46,8 — першого, 23,6% — другого ґатунку; від населення — 90,4 — першого, 9,6 — другого ґатунку.
Ми в Google+