Координатор програми ТЕКНА
«Чисте виробництво та енергоефективність.
Норвезька модель» в Україні
Олена БЕРСТАД


 

Навчальна програма «Чисте виробництво та енергоефективність», орієнтована на виробничі підприємства, вперше була запроваджена в Польщі 1990 р., пізніше — ще в 16 країнах світу. У жовтні 2007 р. спільними зусиллями Норвезької асоціації дипломованих інженерів і наукових співробітників ТЕКНА, норвезької компанії Рейнертсен АС та організації «Друзі землі — Норвегія» програму презентували в Україні. Як пілотний майданчик для застосування технології чистого виробництва обрали Херсонщину. Національним партнером програми виступила Херсонська торгово-промислова палата.

Минуло чотири роки. Які підсумки, уроки програми? Про це розмовляємо з її координатором в Україні Оленою Берстад.

Від інженера до інженера

— Передусім, пані Олено, яка мета програми?

— Екологічні проблеми України перераховувати не треба — вони очевидні. Країні в період трансформації економіки треба виробити політику, яка б сприяла не лише піднесенню економіки, а й збереженню здоров’я своїх громадян та довкілля. Найефективніший шлях до цього — повсюдне впровадження методів та інструментів чистого виробництва, спрямованих на підвищення рентабельності промислових підприємств. Яким чином? Постійно знижуючи споживання сировини, енергоресурсів, чистої води й водночас зменшуючи кількість забруднюючих скидів, викидів шкідливих речовин в атмосферу, виробничих відходів.

Лозунг програми простий: «Запобігати забрудненням — вигідно», а можливий він лише за умови додержання принципу «Забруднювач платить». Цей принцип стає дедалі актуальнішим для вашої промисловості. ТЕКНА сподівається, що проста, але дуже ефективна методика «Чисте виробництво та енергоефективність. Норвезька модель» допоможе економіці України.

— Чому саме «норвезька модель»?

— Є багато програм, які допускають навчання зовнішніх консультантів, аби вони приходили на підприємство і розробляли проекти. Але консультант потім піде на інше підприємство і що залишиться? Той самий свій малокваліфікований персонал. У норвежців підходи інші. Вони прагнуть активізувати інженерний склад безпосередньо на виробництві, тож підприємство вже не витрачатиме кошти на зовнішніх консультантів. Навчені люди стають, по суті, власними проект-менеджерами, які вміють створювати й презентувати проекти, економічно їх об∂рунтувати, добиватися фінансування. Основні принципи й структурні елементи саме такої норвезької моделі були апробовані фахівцями ТЕКНА на базі американської 1989 р. Відтоді вона почала поширюватися в світі.

— Мабуть, не помилюся, коли передбачу, що слухачі програми цікавляться у вас, який інтерес країни Норвегія, норвезьких платників податків фінансувати підвищення кваліфікації українських інженерів?

— Ви потрапили в саму точку — це одне з перших запитань, які зазвичай ставлять слухачі. Відповідь проста з погляду норвежця і, можливо, складна для сприйняття українця. По-перше, не забувайте про солідарну відповідальність жителів Землі за її екологічний стан. Інженери з ТЕКНА вважають, що багато екологічних проблем створено самими інженерами через залучені технологічні схеми, тому саме вони і повинні спробувати змінити ситуацію на краще. Гармонія економіки та екології реальна в епоху глобальної економіки. По-друге, ми турбуємося про поширення економічної зони благополуччя поряд з кордонами Європи. Українці прагнуть до ЄС і наявність ефективних виробництв вкрай важлива. Все, що при цьому допомагає підсилити економіку України, схвалюється. По-третє, ваші інженери високопрофесійні, одначе їм не вистачає тієї «дрібниці», якою користуються інженери західних компаній. А саме: кожен спеціаліст вузького профілю повинен чітко уявляти, як, з якими екологічними та економічними витратами працює все підприємство, де і, головне, як варто шукати різні втрати та способи боротися з ними. І останнє. Ми поставили перед собою мету ознайомити українських інженерів з норвезьким досвідом управління компанією. Повірте, він того заслуговує. І це найважче завдання, бо воно потребує зміни мислення.

Якщо підсумувати, то ТЕКНА, програма якої фінансується МЗС Норвегії, сприяє поширенню методів чистого виробництва — досить простих і низьковитратних. У цьому ще одна особливість «норвезької моделі» — пропонуються нескладні рішення, що не вимагають великих витрат і швидко окуповуються, в основному використовуючи внутрішні ресурси компанії.

Інженер Лейв Бйорке з Осло вражений українськими просторами. Фото автора

Хто вони, «мисливці за відходами та енергією»?

— Мені сподобалося ваше порівняння: «Програма «Чисте виробництво. Норвезька модель» — це «зубна щітка для щоденного ранкового та вечірнього чищення на підприємстві»…

— Саме так. Коли чистиш зуби регулярно, то рахунки у дантиста (читай: усунення наслідків втрат і модернізація) або знизяться, або відкладуться в часі.

— Як організовано навчання за програмою?

— Керівництво компанії відправляє до регіональної ТПП двох технічних спеціалістів вищої ланки. Відрив від виробництва — 12 робочих днів протягом півроку. Через півроку в присутності свого директора, а також норвезьких лекторів та представника Екологічної фінансової корпорації північних країн НЕФКО (ця організація відбирає проекти для кредитування) інженер презентує підсумок роботи спеціально створених 5-6 робочих груп, кожна з яких діяла у затвердженому керівництвом актуальному напрямку. Наприклад, скорочення споживання енергії, води, витрати пального на автобазі, зниження виробничого браку тощо. Представлені напрацювання поділяються на три групи. Група А — так звані проекти дбайливого господарювання, вже реалізовані до кінця програми силами підприємства. Група В включає перелік пріоритетних проектів, прорахованих економічно та екологічно, які підприємство може реалізувати за свої кошти. Група С — список великих проектних пропозицій, для яких потрібні зовнішні запозичення.

— Що отримує підприємство, вклавши кошти в перенавчання своїх кадрів у ТПП?

— Два інженери, які були присутні на лекціях своїх колег з Осло, стають «власними лекторами компанії» і залучають в ідеалі від 20 до 40 осіб технічного персоналу до реалізації здобутих знань. Ці спеціалісти по суті — внутрішні кризові менеджери, «мисливці за відходами та енергією». Виробництво позбавляється витрат на дорогих зовнішніх консультантів, тепер його фахівці в штатному режимі володіють методикою екологічного, економічного аудиту, можуть прописувати стартові бізнес-плани пропонованих технологічних змін для банків та інвестиційних фондів.

Від програми норвезької — до української

— Хід навчання та результати його ми розглянемо в одній з публікацій на прикладі пілотної області — Херсонської. Цього року, наскільки мені відомо, проект завершується?

— Участь підприємств у чотирирічній програмі оплачувалася норвезьким урядом. Одначе, проект наш не обмежено в часі й фінансово. За відведений час ми ознайомили ваше виробництво з програмою, адаптували до українських реалій пропонований консалтинговий продукт і заклали передумови для комерційного поширення програми через структуру ТПП на території всієї країни в майбутньому. ТЕКНА детально описала факти позитивних змін на виробництві та представила їх ТПП України.

— Які ж підсумки програми?

— Економічний ефект від впровадження проектів групи А (малозатратних) після чотирьох програм у Херсоні становить приблизно $900 тис. за рік та двох у Дніпропетровську — $400 тис. Дипломи ТЕКНА отримали 132 інженери та 47 підприємств. Але це ще не остаточні підсумки. До кінця року триватиме п’ятий цикл програми для підприємств Каховського району Херсонщини та третій — Дніпропетровщини. Отже, ще 30 підприємств поліпшать свої економічні й екологічні показники, майже 40 інженерів отримають нову кваліфікацію в організації та плануванні впровадження чистого виробництва, написанні бізнес-планів. Особливо слід наголосити, що навчання тепер здійснюється спеціально підготовленими місцевими лекторами. Таким чином, програма ТЕКНА стає максимально українською, а норвезькі лектори з почуттям виконаного обов’язку повертаються на свою батьківщину.

Досвід проведення навчальних циклів доводить: маловитратні методи чистого виробництва та енергоефективності разом з підвищенням культури виробництва здатні допомогти підприємству зекономити до 25% води, енергії, сировини, а, отже, і власних коштів, сприяючи тим самим зростанню рентабельності. Заходи ТЕКНА в Україні — це практичне втілення програми «Чисте виробництво», яка є складовою «Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 р.». Було б добре, аби практика впровадження методології програми через структуру ТПП України була розглянута й схвалена на рівні профільних міністерств як дієвий інструмент досягнення сталого розвитку суспільства в сфері екологізації, «позеленіння» економіки країни, а відтак поширена серед промислових і комунальних підприємств усіх регіонів.

Микола ПУГОВИЦЯ
для «Урядового кур’єра»

ДОВІДКА «УК»

TEKНA — Норвезьке товариство дипломованих інженерів і наукових співробітників засноване 1874 р. Це найбільше в країні співтовариство спеціалістів, що мають ступінь магістра або аналогічні наукові та технічні ступені. Дійсними членами Товариства (станом на 2010 р.) є 55 тисяч осіб. Головний офіс розташований в Осло.

АКЦЕНТИ

                                   
Олена ПОДОЛЄВА,
віце-президент Торгово-промислової
палати України:

 

 

— Одна з найактуальніших проблем, яка стоїть нині перед суспільством, — енергозбереження та енергоефективність. У 2007 р. почалася співпраця ТПП з проектом ТЕКНА на регіональному рівні в безпосередній близькості до підприємств, бізнесу. Проект стартував на Херсонщині, потім підключилася Дніпропетровщина, нині вже всі обласні палати прагнуть брати участь у ньому. Рушив він і досить успішно розвивався завдяки зусиллям Посольства Королівства Норвегії в Україні, зокрема посла Олава Берстада, котрий приділяв надзвичайно багато уваги  зміцненню економічних стосунків між нашими державами. Він намагався привнести в нашу країну той безцінний досвід, якого набула Норвегія, особливо в галузі «зеленої» економіки. А там справді є чого повчитися. Неабиякий ентузіазм, бажання допомогти підприємцям шукати передусім внутрішні можливості енергозбереження та чистого виробництва демонструвала координатор української програми Олена Берстад. Не випадково її було удостоєно найвищої нагороди ТПП України — Золотого знака «Меркурій». Вона поки що єдина з іноземних громадян отримала таку високу відзнаку. Нині до нашого спільного проекту підключилася Програма ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра. Уже відбулися перші тренінги для інженерів водоканалів міст, що розташовані на берегах великої ріки. Отже, вельми актуальним є об’єднання зусиль різних проектів — спільно ми зможемо перевести вітчизняну економіку на «зелені» рейки.