На «круглий стіл», присвячений актуальним питанням реєстрації прав оренди земель сільгосппризначення, у Державній реєстраційній службі зібралися як керівники профільних державних відомств, так і представники професійних громадських об’єднань та орендарі з багатьох областей України.

Влада готова розв’язувати проблеми…

Голова Укрдержреєстру Ігор Алексєєв повідомив присутнім про спрощення порядку державної реєстрації права оренди земельної ділянки, внесення змін до договору оренди землі, його пролонгації. Йдеться про те, що згідно з новим Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно для внесення до Держреєстру прав запису щодо пролонгації договору оренди земельної ділянки, орендарю достатньо подати лише договір. До того ж весь пакет документів для держреєстрації прав можна надсилати поштовим переказом. Очільник відомства пообіцяв подумати над тим, щоб відкрити пункти прийому документів у відділеннях Укрпошти, а також безпосередньо у сільських населених пунктах, де працюватимуть представники сільрад.

Заступник директора департаменту держреєстрації речових прав на нерухоме майно Анатолій Лещенко закцентував увагу на доступі заявників до органів державної реєстрації з метою подачі документів. У лютому на цьому шляху було зроблено перші кроки. Зокрема, йдеться про спрощення реєстрації права оренди без обов’язкової реєстрації права власності на земельну ділянку. Щоправда, це стосується виключно тих прав, які було зареєстровано до 1 січня 2013 року.

— Нині ми розглядаємо кілька варіантів збільшення прийому документів у паперовому вигляді, — повідомив посадовець. — Оскільки багато часу витрачається саме на це, то я вважаю, що сюди варто було б залучити інші інституції, в тому числі місцеві органи влади (сільради), які наближені до заявників. Підтримую й використання поштового зв’язку не лише як суб’єкта пересилання, а й розміщення у відділеннях державних реєстраторів у певні дні. Усе це дало б змогу прийняти якомога більшу кількість паперових документів.

Що ж до подання документів у електронному вигляді, то це не так уже й складно зробити. У суб’єктів господарювання є цифрові підписи, які вони використовують для податкового звітування. Їх сприйматиме і система держреєстру, тож додаткових витрат не буде. Єдине, що треба зробити, то це технічно налагодити систему так, аби не було обмежень щодо прийому кількості документів та держреєстратори не змогли безпідставно їх повертати. Звісно, на реєстраторів збільшиться навантаження. Водночас вони матимуть і певне полегшення, адже звільняться від багатьох побічних функцій, пов’язаних із прийомом документів.

… бізнес спроможний їй у цьому допомогти

Директор департаменту земельних ресурсів Корпорації «Сварог-Вест Груп» Юрій Патик наголосив на тих проблемах, з якими вони стикаються — як процедурного, так і організаційного характеру. Передусім ідеться про ненадання інформації щодо кількості прийнятих пакетів документів, що підготовлені до реєстрації, але не реєструються з якихось причин. Цю проблему можна було б розв’язати, ввівши електронну систему реєстрації, яка зняла б навантаження з фахівців держслужби і задовольнила клієнтів у питаннях фіксації підготовлених договорів оренди для реєстрації іншого речового права.

— І це лише один канал співпраці з держслужбою, — наголосив Юрій Патик. — Можуть бути й інші, альтернативні. Приміром, Укрпошта або ж центри надання адміністративних послуг. Саме до них могли б перейти функції опрацювання пакетів документів, прийомів громадян, на які нині держслужбовці витрачають чимало часу. Якщо вони займатимуться виключно реєстрацією, то продуктивність праці зросте в рази.

Ще одна проблема, на яку звернув увагу представник агрокорпорації, це заскорузлість роботи державних чиновників. До прикладу, методологія роботи змінилася, а вони продовжують певний час працювати так, ніби нічого не сталося. Скажімо, якщо є виключний перелік документів, то вимагати зайві ніхто не має права.

Зі своїми пропозиціями щодо вирішення актуальних питань реєстрації прав оренди на землі сільгосппризначення виступив і генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. На його переконання, проблем уже поменшає, адже реєстраційна служба нещодавно зробила роз’яснення, прибрала всі нечіткі формулювання і визначила вичерпний перелік документів, який має подавати орендар.

— Тобто ті кроки, які можна зробити оперативно на рівні центрального апарату, робляться, — зазначив він. — Однак досить важливим є ухвалення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення врегулювання відносин на об’єкти нерухомого майна)» (реєстр. №2049а від 17 травня 2013 року), у якому, зокрема, йдеться і про вже згадувану можливість подавати документи в електронному вигляді. Не менш важливим положенням закону є й легітимізація подання на реєстрацію прав оренди без реєстрації прав власності, які були визнані до 2013 року. Тож ми звертаємося до народних депутатів, щоб вони якомога швидше ухвалили цей конче потрібний закон.

Стосовно збільшення кількості держреєстраторів, яке стримується обмеженням бюджету, то Володимир Лапа нагадав, що реєстраційні послуги оплачують заявники, тож не весь тягар утримання фахівців лягає на державу. Тому якщо реєстраторів замало, їхню кількість таки треба збільшувати. А ось щодо можливості нотаріусів вчиняти реєстраційні дії без вчинення правочину, то такий інструмент був би корисним, однак потрібні зміни до чинного законодавства.

Член громадської ради при Державній реєстраційній службі, партнер юридичної фірми «Софія» Олександр Поліводський свою увагу зосередив на роботі територіальних відділень служби. Аби полегшити роботу і їм, і заявникам, він запропонував такий підхід: договори оренди, які уклали чи подали на реєстрацію до 1 січня 2013 року і їх було визнано за тодішнім законодавством, чинні й за нинішнім. Тобто тепер не можна вимагати від орендаря знову подавати документи. Держава сама має зробити це переоформлення. Щодо тих договорів, які укладають нині й передають на реєстрацію, а процес внесення в реєстр затягується, то орендатор не має нести за це жодної відповідальності. Таке положення слід прописати в законі або ж навіть зробити це через накази профільних державних органів.

Представники сільгоспфірм із Київської, Вінницької, Львівської областей засипали представників влади скаргами. Так, на місцях чиновники трактують чинне законодавство по-своєму, досі вимагають для реєстрації зайві документи, на звернення не реагують, працюють обмежений час та ще й вимагають хабарі якщо не грошима, то оргтехнікою. Усе це призводить до того, що у регіонах процвітає «чорна» оренда, тобто кошти йдуть поза бюджетом.

Нове керівництво Держреєстру та Держземагентства пообіцяло дослухатися до всіх зауважень і побажань, а також оперативно реагувати на скарги. Так, повідомлення на «гарячі лінії» та телефони довіри обов’язково розглядатимуть. Створять ще й спеціальну електронну скриньку для пропозицій. Задля пришвидшення реєстрації прав оренди на землі сільгосппризначення Держземагентство готове надати Держреєстру свої виробничі потужності й навіть кадри, які допомогли б здійснювати реєстрацію у перехідний період.