Заступник начальника Головного
управління податкової міліції
Державної податкової служби
Борис ДЗЮБА

Тіньовий сектор в економіці будь-якої країни не лише завдає шкоди державному бюджету та прирікає соціальну сферу на животіння, а й підриває   авторитет країни на міжнародній арені, відлякуючи від неї інвесторів. Та чи не найбільше від роботодавців-тіньовиків потерпають наймані працівники. Їх офіційно не працевлаштовують, зарплату затримують або ж видають у конвертах. Що робити тим, хто потерпає від такого свавілля, куди їм скаржитися і як захищати свої права,  радить заступник начальника Головного управління податкової міліції Державної податкової служби України Борис ДЗЮБА.

Шахтарські схеми

 Тетяна ЗАГОРОДНЯ, Київ

— Ні для кого не секрет, що нині роботодавці занижують податкові зобов’язання, декларуючи фіктивну збитковість підприємств та видаючи зарплату «в конвертах». Як це їм вдається?

— Одним із проявів «тіньової» економіки: мінімізація податків через  завищення валових витрат, собівартості продукції, робіт та послуг і, як наслідок, утворення штучної збитковості або малоприбутковості підприємств. Насамперед цим зловживають великі платники, які виробляють високоліквідну продукцію. Причому вони не тільки самі не відраховують до бюджету належних сум, будучи цілком рентабельними та платоспроможними, а й розбудовують  довкола себе мережу підприємств-посередників. Ті нібито беруть участь у фінансово-господарських операціях, одержують від цього прибутки і в такий спосіб долучаються до тіньового обігу. Сам же організатор схеми, використовуючи в ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей послуги фіктивних суб’єктів господарювання, за їхньою допомогою  неправомірно формує податковий кредит та завищує валові витрати.

— Кажуть, що роботодавців до цього змушує висока ставка податку на прибуток підприємств.

— Законодавець уже на це відреагував. Згідно зі ст. 151.1. Податкового кодексу, основна ставка податку на прибуток визначена на рівні 16%. Щоправда, запроваджуватися вона буде поступово. З урахуванням пункту 10 розділу XX «Перехідних положень» запроваджено таку поетапність: з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно — 23%; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно — 21%; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року — 19%; з 1 січня 2014 року — 16%.

 Ольга МУХОВИКОВА, Херсон

— Підприємство працює, виробляє продукцію, однак декларує збитковість і офіційно сплачує заробітну плату нижчу, ніж мінімальна. Має ж хтось звернути на це увагу? Адже зрозуміло, що навіть охорона за такі гроші не стерегтиме вхід в офіс.

— Так може тривати до першої перевірки. А відразу потому в підприємця виникнуть проблеми. Це можуть бути штрафні санкції: до 50 неоподатковуваних мінімумів (сьогодні неоподатковуваний мінімум — 437 грн), а за повторне порушення навіть ув’язнення до трьох років.

 Григорій БАНДУРА,Вінниччина

— Я переконаний: якби з «тіньовиками» боролися, це явище не було б таким масовим.

— Робимо все від нас залежне. Підрозділи податкової служби цього року перевірили 1017 суб’єктів господарської діяльності, які задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 17,5 млрд гривень. За результатами перевірок суму збитків зменшили на 9,3 млрд.

— Як часто господарюючі суб’єкти реального сектору економіки використовують фіктивні фірми як складову «конвертаційних центрів», де  «відмивають» кошти?

 — За результатами  оперативно-розшукових заходів протягом 2011 року податкова міліція виявила 101 «конвертаційний центр», до складу яких входило 524 суб’єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності. Порушили 81 кримінальну справу за ст. 205 Кримінального кодексу.

Під час перевірок суб’єктів господарської діяльності, які скористалися послугами фіктивних фірм, донарахували до бюджету понад 710,8 млн грн і вже стягли 270,5 млн.

Обсяги «тіньової» зарплати в країні становлять 145 млрд грн. Фото з сайту visualphotos.com

Законодавчі норми

 Вадим РУДЕНКО,Житомир

— Контролери можуть «сплутати» легальний бізнес із нелегальним. Таке трапляється. Наскільки чітко прописані ознаки фіктивності в чинному законодавстві?

— У ст. 205 Кримінального кодексу сказано, що фіктивне підприємництво — це  створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Такі дії караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно або із заподіянням великої матеріальної шкоди , караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

До того ж після прийняття Податкового кодексу внесено доповнення до Господарського кодексу (ст. 55-1), де досить детально розписано ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення діяльності юридичної чи фізичної особи-підприємця, в тому числі й визнання реєстраційних документів недійсними.

 Наталя ГОЛУБ,Коростень

— Податкова служба контролює тільки правильність сплати податків і зборів до цільових державних фондів чи й своєчасність, достовірність, повноту нарахувань та виплати заробітної плати?

— Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу, податкова служба має право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Предметом документальної перевірки саме і є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати зарплати, податків та зборів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками.

— У яких випадках можете проводити позапланові перевірки?

— У ст. 78.1.13 Податкового кодексу сказано, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання інформації про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню.

— А ви маєте право проводити перевірку за такою заявою?

— Згідно зі статтею 80.2.7 Податкового кодексу, однією з підстав для проведення фактичної перевірки є отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплату роботодавцями заробітної плати без відрахування податків до бюджету.

 Віталій СОЛОМАХА,Харків

— Чи має право податкова міліція під час перевірки в офісі або на будь-якому підприємстві, приміром у перукарні, вимагати документи навіть у клієнтів, мотивуючи це тим, що вони встановлюють кількість працюючих?

—  Ми спираємося на закон про міліцію й жодних норм не порушуємо.  Тож такі дії абсолютно законні й протиправного тут нічого немає.

 Максим ДОНЕЦЬ, Одеса

— Чи правда, що збираються ввести у законодавство відповідальність співробітників підприємств за те, що  вони отримують зарплату «в конверті»? Як саме вони можуть цьому протистояти? Адже керівництво невдоволеним просто вкаже на двері і запропонує шукати іншу роботу.

— Такі законопроекти є. І ми пропонуємо внести зміни, щоб відповідальність була покладена не лише на роботодавця, а й на працівника. Думаю, що якщо приймуть такі зміни до законодавства, то це буде більше профілактичний захід. Кожен робітник знатиме: якщо отримуватиме зарплату «в конверті», то відповідатиме не лише керівник, а й він.

 Дмитро СТАШКІВ,Львівщина      

— Є якісь чіткі рамки, коли перевірки проводять тільки податківці, а коли приходять із податковою міліцією? Чи це не регламентується?

— У податківців є чіткий графік перевірок. Міліція залучається тоді, коли є підозра у скоєнні злочину. Просто так нам заборонено виходити на перевірки.

— Перевірки нині проводять нечасто.  Як бути, коли об’єкт тільки перевірили, а надійшло нове повідомлення про порушення?

— Ми не прив’язуємось до графіка перевірок. Виноситься постанова прокурора, згідно з якою йдемо на об’єкт.

Обізнаний — значить захищений

 Володимир ГЕРГЕЛЬ,Суми

— У мене не запитання, а пропозиція: дохідливо і наполегливо пояснювати людям, що зарплата «у конверті» сьогодні — злидні у старості.

— Законодавство прямо пов’язує рівень пенсійного забезпечення з розміром офіційної заробітної плати. І це, здається, всім добре відомо. Однак чималий відсоток громадян свідомо погоджується на отримання зарплати «в конвертах», зовсім не замислюючись, що передовсім обкрадають самі себе і  збагачують  роботодавців. Адже якщо зарплата «тіньова», керівники підприємств кладуть у свої кишені гроші, які мали б спрямовувати на виплату пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

— Чи є термін давності, за яким можна скаржитися на роботодавця,  позиватися до суду стосовно невиплати повною мірою заробітної плати?

— Це запитання не входить до нашої компетенції.

 Олена БУЧИНСЬКА, Хмельницький

— Знаю, що найманих працівників не карають за зарплату «в конвертах». А  які санкції передбачено щодо роботодавців — порушників закону?

— За злочини, пов’язані з «тіньовими» виплатами без відрахування податків або ж безпідставною невиплатою зарплати, передбачено навіть кримінальну відповідальність (ст.172 та ст. 175 КК). З початку цього року за матеріалами перевірок ми порушили 186 кримінальних справ за ухилення від сплати податків, зборів  та обов’язкових платежів. До інших правоохоронних органів направили 876 матеріалів, за наслідками розгляду яких порушено 343 кримінальні справи, зокрема 206 кримінальних справ за грубе порушення трудового законодавства (стаття 172 КК), 109 — за фактами невиплати зарплати (ст. 175 КК).

— Які дії податківців під час перевірки підприємства, де є підозра на порушення трудового законодавства, і які подальші кроки контролерів?

— Опитуємо працівників, роботодавця, яку зарплату нараховано і сплачено, дивимось, які цифри подаються офіційно. У разі виявлення правопорушень донараховуємо певні суми сплати до бюджету та штрафні санкції. Якщо ж передбачається кримінальна відповідальність, матеріали направляємо до прокуратури.

— Трапляється, що податкова помиляється. Як опротестовувати її дії?

— Якщо це рішення районної інспекції, то опротестовувати можна в обласній. Якщо обласна, то подавати в ДПС. Приписи прокуратуру оскаржують у такому самому порядку. Скаржник може звертатися й до суду, там приймають усі заяви.

 Іван КОЛІСНИЧЕНКО,Черкащина

— Якщо працівник хоче легалізуватися й насмілився виступити проти свого роботодавця-обкрадача — які його дії? З чого починати, куди  звертатися?

—  Передусім до правоохоронних органів, до Державної податкової служби. Написати заяву в довільній формі, де викласти сутність проблеми.

— І як скоро на неї мають відреагувати?

—  На розгляд заяви дається місяць, а потім уже йдуть донарахування і в Пенсійний фонд, і працівникові, якщо йому не повністю видавали заробітну плату.

— Куди звертатися: до вас чи в прокуратуру?

— Безумовно, можна і в прокуратуру, але вона передасть документи нам, тому що це наш функціональний обов’язок.

— А на «гарячу лінію» податкової служби  також можна телефонувати?

—  За телефоном 0 800 501 007, для мешканців міста Києва додатковий номер 454 16 13, за якими можна звертатися й отримати відповіді на будь-які питання з 8-00 до 20-00 (крім суботи та неділі).

 Олександр ПОЛІЩУК, Житомир

— Чи є якісь реальні інструментарії у влади, щоб боротися з «тіньовою» зарплатою, адже це явище в нашій країні набуло великих масштабів?

— Передусім це якомога ширше висвітлення цієї проблеми, аби роботодавці та наймані працівники розуміли, що на них чекає за такої ситуації. Перші мають знати, що можуть сплатити чималі штрафи, а то й потрапити за грати, а другі — що самі собі зменшують розмір пенсії й бідність на старість.

— Але ж людині, яка ледве зводить кінці з кінцями, важко пояснити: відмовся сьогодні від «тіньової» зарплати — на старість отримуватимеш більшу пенсію.

— Справді є така проблема. Я думаю, що передусім треба впливати на свідомість наших громадян, роз’яснювати чинні законодавчі норми і вводити нові, які б унеможливлювали зловживання. Зокрема ми пропонуємо ввести відповідальність як за виплату, так і за отримання заробітної плати «у конвертах». Адже заробітна плата — це засіб соціальної захищеності найманих працівників, які перебувають у трудових відносинах із роботодавцями.

 Наталя ЗВАРИЧ,Тернопіль

— Я нещодавно прочитала, що, за інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України, обсяг «тіньової» зарплати в країні становить приблизно 145 мільярдів гривень. Мене така цифра вразила. Що робить податкова міліція, щоб подолати це явище? І що, на вашу думку, треба змінити в державі, щоб вивести з «тіні» зарплату?

— Що стосується податкової міліції, то це виведення схем мінімізації в роботі всіх підприємств. У новому Податковому кодексі цьому приділено достатньо уваги, і якщо ми працюватимемо згідно з ним, проблеми зникнуть.

Цього року провели понад 100 перевірок і робимо все від нас залежне, щоб вивести економіку з «тіні».

Конкретні випадки

 Людмила ЛИСЕНКО,Бориспіль

— Моїй сусідці заробітну плату видавали легально, але тривалий час не сплачували до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб і не перераховували внески до Пенсійного фонду. Тепер їй бракує страхового стажу.

— Такі випадки— справді не рідкість. Приміром, у вересні цього року слідчий податкової міліції у Луганській області порушив кримінальну справу за ч. 3 ст. 212 КК стосовно службових осіб одного з підприємств, які під час виплати заробітної плати робітникам підприємства не перерахували до Пенсійного фонду внески в сумі 4,4 млн грн. У Донецькій області також порушено кримінальну справу за цією самою статтею стосовно голови одного з фермерських господарств, який, займаючись комісійною торгівлею легковими автомобілями, ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 2,1 млн грн.

 Микола КОЗУБ,Львівщина

— На яке покарання заслуговує керівник, який з особистих мотивів незаконно звільнив працівника з роботи?

— Це вважається грубим порушенням законодавства про працю і карається (ст.172 КК) штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або ж виправними роботами на строк до двох років. Такі самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, — караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або виправними роботами до двох років чи арештом до шести місяців.

 Марина БАЛЮХ,Суми

— Мені безпідставно не виплачують заробітну плату шість місяців. Юрист радить звертатися не в податкову, а до прокурора.

— Згідно зі ст. 175 КК, безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації, незалежно від форми власності, чи громадянином-суб’єктом підприємницької діяльності, — карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами до двох років, або ув’язненням до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом трьох років.

Стосовно того, до кого треба звертатися по допомогу, то це на ваш розсуд. Адже у зв’язку з тим, що у справах про злочини, передбачені ст. 172 та 175 КК,  досудове слідство проводять слідчі прокуратури, податкова міліція матеріали перевірок з ознаками вказаних злочинів направляє для прийняття рішень до органів прокуратури.

Олексій CУХАНОВ, Донецька область

— Я офіційно працевлаштований у приватній аптечній фірмі Донецька. Однак жодного разу не отримував заробітну плату. Підприємство відкрило якийсь фіктивний рахунок у банку, через який гроші на картку не надходили. Я звернувся з цього приводу до податкової міліції Кіровського району Донецька. І хоча по місту розвішані білборди «Зарплата в конверті — життя  без майбутнього», реальної допомоги не дочекався. Кажуть, що шукають місцезнаходження підприємства. Але ж  директора допитали ще навесні, матеріали передали в  прокуратуру, однак кримінальну справу так і не  порушили. Тож я залишився і без зарплати, і без страхового стажу.

— Це питання ми детально вивчимо і протягом  10 днів з вами зв’яжемося. І хоча підслідність тут прокурорська (ст. 172, 175 КК), ми докладемо максимум зусиль, аби розв’язати вашу проблему.

 Микола ТИТАРЕНКО,Київ

— У великих торговельних мережах працівників щотри місяці звільняють і перепрацевлаштовують через своїх людей у центрах зайнятості. У найманих працівників не лише клаптиковий стаж, а й немає оплачуваної відпустки, є проблеми з лікарняними листками. До вас зверталися  з такими запитаннями?

— Так, ми знаємо, що є така проблема. Але це більше стосується Міністерства соціальної політики. Наше питання —  виплата заробітної плати в конвертах та ухилення від оподаткування.

 Ніна ЧОРНА,Дніпропетровськ

— Працюю головним бухгалтером одного з незбиткових торговельних підприємств Дніпропетровська. Прибуток маємо залежно від сезону. За раніше чинним законом бухгалтери переносили збитки на інший період, а за новим Податковим кодексом  цього робити не можна. Чи є перспективи скасування цієї норми?

— Це питання до податкової служби, а не до податкової міліції. Від себе лише скажу, що на цю проблему вже звернули увагу, й невдовзі буде внесено зміни нового Податкового кодексу.

 Антоніна ГОШОВСЬКА,Буковина

— Як ви розглядаєте те, що новий Податковий кодекс фактично змушує неприбуткові організації йти в «тінь», оскільки передбачає отримання коштів тільки від своїх членів? Це перешкоджає статутній діяльності організацій, які займаються виробництвом інноваційного, творчого та інтелектуального продукту, оскільки не можуть отримати коштів від замовників за розробку і написання проектів для облдержадміністрацій, інших організацій, які не є нашими членами.

— Можу порекомендувати написати офіційно на нашу службу, де є департамент роз’яснювальної роботи: там нададуть вам компетентну відповідь.

 Микола СТЕЛЬМАХ, Селидове

— На шахті ім. Коротченка, яку закрили, є заборгованість із заробітної плати. Із цього приводу вже прийнято судове рішення, але воно не виконується. Що робити?

— На жаль, це питання не входить до компетенції податкової міліції. Раджу вам звернутися до виконавчої служби Міністерства юстиції.        

 Наталя ВОЛОДИМИРОВА,Миколаїв

— Мій чоловік працює на фірмі й отримує зарплату 3000 гривень.  Недавно ми вирішили купити плазмовий телевізор і пішли по кредит у банк. Однак там перевірили доходи і сказали, що за їхніми даними зарплата чоловіка — 980 грн.  Чи мають право банки отримувати таку інформацію, і як дізнатись офіційну зарплату, якщо у відомості чоловік  розписується за 3000 гривень?

—  У банків є спеціальна служба, яка перевіряє платоспроможність клієнтів, тож їхні дії законні. Щодо розміру зарплати, то ваш чоловік мав укласти договір з роботодавцем, у якому, окрім іншого, вказано й розмір зарплати. Тож треба подивитися, що написано у договорі. Мабуть, ваш чоловік отримує заробіток «у конверті».

Пряму лінію  підготувала і провела 
Лариса ДАЦЮК, 
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Борис ДЗЮБА. Народився 30 травня 1959 року в місті Селидове Донецької області. 1987 р. закінчив Харківський автомобільно-шляховий інститут, в 2002 році —  факультет правознавства Таганрозького університету.

Службу в правоохоронних органах розпочав 1984 року.

За час служби працював на різних керівних посадах в підрозділах МВС Донецької, Миколаївської, Одеської областей та центрального апарату,  пройшовши шлях від оперуповноваженого до начальника відділу Головного управління боротьби з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

У податковій міліції з червня 2010 року.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни  ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua.