СПАДЩИНА. Експозицію Сумського художнього музею поповнили 350 документів, світлин, довідок, рукописів із життя, творчості й громадської діяльності українського живописця, мистецтвознавця, педагога і поета Никанора Онацького, уродженця хутора Хоменкове Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині (нині Липоводолинський район Сумської області). Саме за ініціативи цього сподвижника далекого 1920 року в Сумах відкрили історико-художній музей, яким він керував упродовж 12 років, а нині цей заклад носить його ім’я.

За словами головного зберігача музею Надії Юрченко, про повернення до експозиції цих важливих експонатів потурбувався народний депутат Іван Сідельник. До цього історично-духовний скарб зберігався в одній із харківських колекцій, недоступній широкому колу громадськості. Один з експонатів — офіційна довідка —уточнює дату смерті Никанора Харитоновича. Донедавна судові органи переконували, що він загинув 1940 року, хоча насправді його розстріляли 23 листопада 1937 року за постановою особливої трійки при НКВС СРСР. В експозиції вперше представлені машинописи поетичних збірок поета, виданих до 1917 року, в яких Онацький постає як талановитий майстер образного слова.

Збереглися світлини, де Никанор у дитинстві, під час навчання і роботи. З 1899 року він був учнем Московського Строгановського училища технічного малювання, яке не закінчив, потім здобував освіту в Одеському художньому училищі, Вищому училищі при Імператорській академії мистецтв, де серед викладачів був Ілля Рєпін. Саме в петербурзький період він почав боротись у нелегальних студентських гуртках за збереження і розвиток української культури.

Певну частину життя Никанор Онацький провів у Лебедині, де викладав у місцевій гімназії. Там одружився, мав трьох дітей. А згодом у Сумах сповна розкрився його талант організатора музейної справи. Заснувавши перший у місті мистецький осередок, він улаштовував виставки, займався науковою діяльністю. І перебував під недремним оком компетентних органів. З 1934 року Никанора Онацького тричі арештовували, аж доки життя трагічно обірвалося в сумнозвісному 37-му.

Тривалий час його ім’я було під забороною і лише в 1956 році реабілітоване. З 1985-го в Сумському художньому музеї діє постійна експозиція, присвячена засновнику закладу. Донедавна в ній налічувалось трохи більше сотні експонатів. Частину з них музейні працівники вирішили передати до архівних фондів художнього музею в Лебедині — місті, де він теж працював і багато зробив для розвитку музейної справи.