ПЕРСПЕКТИВА

2013 рік буде складним, але в ньому буде й чимало сприятливих моментів, якими слід уміло скористатися, прогнозують експерти  

Показники 2012 року свідчать про зниження темпів економічного зростання не лише в Україні, а й у світі. Значною мірою наша держава залежить від експорту, особливо за трьома групами товарів: металургія, хімія і машинобудування, а також від значної імпортної складової через надмірну відкритість нашого ринку. Цю ситуацію треба кардинально змінювати, кажуть експерти, і починати вже у 2013 році. Зокрема шляхом імпортозаміщення і заходів непрямої підтримки внутрішнього виробника. Крім того, не зайвим буде поліпшення інвест?клімату, кажуть експерти. Головним ризиком 2013 року вони вважають повернення зовнішніх запозичень. Щодо шансів, то це реструктуризація грошових активів міжнародної економіки, відкриття нових ринків — Бразилії, Індії та Китаю, а також новий економічний курс Піднебесної. 

— Україна має колосальний потенціал і може адсорбувати більше інвестицій у 2013 році, якщо продовжить удосконалювати  інвестклімат, — наголосив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. — Незначні поліпшення умов ведення бізнесу вже в цьому році дали 5 млрд дол. прямих іноземних інвестицій.

Що сприятиме зростанню?

Наш прогноз на 2012 рік був більш песимістичним — 4 млрд дол.

За словами Олега Устенка, у наступному році додаткові надходження капіталів можуть відбутися завдяки серйозній реструктуризації грошових активів міжнародної економіки.

— Нині приблизно 160 трлн доларів світової економіки перебуває в облігаціях, у тому числі державних. Близько 60 трлн дол. — в акціях, — зауважив експерт, уточнивши, що ці кошти через незбалансованість світової економіки і нерозв’язання боргової кризи можуть стимулювати інвесторів на вихід із позиції суверенних і корпоративних облігацій та перехід на ринок акцій. Це вивільнить частину коштів для прямих іноземних інвестицій. 

Певним стимулом для зростання нашої економіки може стати  відродження світових ринків у другій половині 2013 року і їх подальше пожвавлення з 2014 року. Як наслідок, темпи зростання ВВП у 2012-му піднімуться з 0,5% до 3,5% у 2013-му і 4—5% — у 2014—2016 роках. 

— За останній тиждень було відновлення цін на 1,5 відсоткового пункта на ринку металів, — уточнив експерт. —  Це означає: або вже було досягнуто цінове дно, або уряд Китаю, відповідно до нового прогнозу розвитку економіки, фінансуватиме інфраструктурні проекти. Це може відродити і ціни, і попит на продукцію металургії. Але все це з часовим лагом у півроку. Тому позитивних зрушень слід чекати з другої половини 2013 року.

Фінансовий експерт Ерік Найман теж оптимістично оцінив можливості української економіки у 2013 році. Завдяки поліпшенню стану світової економіки можна досягти макроекономічних показників, закладених у бюджеті-2013.

— Повернення Азії на вершини світових рейтингів інвестпривабливості — тренд наступного року, — наголосив він. —   Для України, з одного боку, Китай конкурент, з іншого, якщо він  почне реалізовувати інфраструктурні проекти, то викидатиме менше сталі на світові ринки і не конкуруватиме на інших ринках з Україною. США теж поступово відновлюються, і їх макроекономічні показники порівняно оптимістичні. Єдине, що може погіршити прогноз світової  економіки, — це невизначеність фіскальної політики США. В ЄС більше питань, ніж відповідей. Але однозначно світова економіка, від якої ми залежимо, почуватиметься краще, ніж у 2012 році.

Крім того, за оцінками Еріка Наймана, якщо погодні умови будуть сприятливі, то урожай буде кращим, ніж цього року, і ми навіть можемо вийти на історичні показники. Адже у 2013 році кількість населення збільшиться, тому й попит на продовольство зростатиме. 

Головний ризик — повернення боргів

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць не поділяє такого оптимізму. За його словами, пожвавлення зростання у 2013 році, на жаль, не очікується.

У цьому році світова економіка загальмувалася й отримала дуже низькі темпи росту, наближені до нуля. Прогнози на наступний рік свідчать, що ситуація буде складною, а зовнішні ризики для України досить високі, зауважив Валерій Геєць. Тому нам належить зберегти макроекономічну стабільність і спробувати перейти від зовнішньої залежності і нарощування внутрішнього споживання до  імпортозаміщення. За його словами, уряд і Нацбанк мають виконати складні макроекономічні завдання: стабілізувати не лише державні, а й приватні борги (загалом 13 млрд дол. США).

Зробити це можна за допомогою кількох заходів, каже Валерій Геєць. Зокрема слід скоротити витрати бюджету, зменшити податковий тиск на економіку, щоб вивільнити фінансові ресурси бізнесу  для інвестицій, захистити внутрішнього виробника від зовнішньої агресії за допомогою інструментів курсової політики. Крім того, треба серйозно взятися за імпортозаміщення і впровадження регуляторних заходів до імпортерів тощо. Якщо цього не робитимемо, й далі залежатимемо від цін на зовнішніх ринках. 

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин зауважив, що в економіку України досі надходить замало інвестицій. «Інвестиції у структурі ВВП 18% — це те саме, що навесні латати дірки на дорогах. Це означатиме, що наша інфраструктура буде законсервована». На його думку, необхідна умова виправлення ситуації — виключення корупційної складової і прихід в уряд критичної групи реформаторів. 

«Ми не поділяємо оптимізму щодо приватизації», — зауважив він, нагадавши про продаж об’єктів енергетичної сфери конкретним інвесторам. На його переконання, те саме буде з приватизацією і передачею у концесію об’єктів наступного року.

— 2013 рік — це таке собі мінне поле, — додав Ерік Найман, пояснивши, що поряд з очевидними ризиками є чимало прихованих. А тому протягом першої половини року Україна  «переварюватиме» помилки і парламентські вибори 2012 року. Головний внутрішній ризик, на його думку, — повернення Україною зовнішніх боргів. Лише у 2013 році вона має повернути 9 млрд дол., з них 6 млрд дол. —  МВФ. Звідки Україна їх візьме? Чи є такі джерела капіталів?

Взяття 9 млрд дол. із резерву Нацбанку означатиме, що там залишиться 16 млрд дол., тобто буде перейдено психологічний поріг і почнуться валютні спекуляції на темі дефолту, що згодом може позначитися на економічній стабільності. У населення теж немає таких коштів.

«До кризи 2008 року населення купувало на 2 млрд дол. за рік більше, ніж продавало, — каже він. — Після кризи — 10—11 млрд дол., з них 3 йде на погашення валютних кредитів. Із резервів НБУ в цьому році пішло 5—6 мільярдів доларів. Питання: населення стало багатим, що купує за рік по 5—6 мільярдів готівкою? Вважаю, що ні». Експерт припустив, що скуповування мільярдів іноземної валюти здійснює той, у кого є доступ до держ?бюджету.Заходами, які впроваджує НБУ, можна скоротити попит на валюту на 1—2 млрд дол., переконаний він.

Найбільш ймовірний варіант отримання капіталу, на думку Еріка Наймана, — МВФ і Росія. За його словами, обидва варіанти реалістичні, але обростають політичними закусками на зразок: «Купіть журнал і «Мурзилку» на додачу». А загравання з усіма нагадує спробу пролізти у вушко голки, підсумував експерт.

Олег Устенко теж наголосив на високих ризиках фінансової стабільності через великі борги. Європейська банківська система не зможе рефінансувати їх, або ж накладатиме вищі премії за продовження рефінансування. Отже, якщо підсумувати, то ризики 2013 року — більш слабкі темпи зростання світової економіки, у тому числі у країнах Азії. Продовження політики консолідації держфінансів в єврозоні, що не дасть змоги активно розвиватися нашому експорту на європейських майданчиках, невизначеність фіскальної політики США, посилення відтоку капіталу з України.  Ризики пов’язані, окрім того, з внесенням популістських законопроектів, відволікання грошей на їхню реалізацію тощо.

Уряд Миколи Азарова має всі шанси пережити 2013 рік з мінімальними втратами, підсумував Олег Устенко. Але це станеться, якщо його склад не буде популістським і в уряд прийдуть нові обличчя, готові жертвувати своїм політичним майбутнім, щоб вирішити складні економічні питання, які тягнуться з 2012 року.