ТЕНДЕНЦІЯ

З року в рік скорочуючи поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ), вітчизняна  тваринницька галузь ризикує з експортера перетворитися на імпортера молочної продукції

Чому так сталося та яким чином зупинити падіння, зокрема, у молочному скотарстві, – обговорювали під час «круглого столу» виробники і переробники молока, соціологи та урядовці.

Падає поголів’я, надоїі товарність

Впровадження нового механізму держпідтримки виробників тваринницької продукції – на субсидування будівництва ферм, комбікормових заводів і купівлі обладнання, зініційованим урядом у червні цього року, який так і не запрацював, та відхід від дотацій на одиницю продукції (літр молока чи кілограм м’яса у живій вазі) не лише не покращило ситуацію в галузі, а погіршило її, визнає співголова Ділової Ради України Михайло Соколов, посилаючись на дані Держстатистики та результати опитування Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка та Центру «Соціальний моніторинг».

«Виробництво молока, поголів’я великої рогатої худоби, кількість молока, що надходить на переробні підприємства від населення, продовжує скорочуватися. Ситуація у сільгосппідприємствах не набагато краща, — зазначає доповідач. – Як наслідок, маємо дефіцит молочної сировини і досить високі закупівельні і роздрібні ціни на неї. Дедалі частіше молоко замінюють рослинними жирами. За таких обставин Україна може втратити зовнішні ринки та перетворитися на нетто-імпортера молочної продукції».

Сьогодні додалася ще одна негативна тенденція - падіння товарності молока, констатує М.Соколов. Виробники стали менше продавати офіційно і більше споживати самі або продавати з рук, тобто росте тіньовий сектор. Раніше робити це було невигідно, адже дотацію отримував лише той, хто офіційно продавав сировину переробникам.

За словами експерта, порівняння динаміки надходження держдотацій та обсягів виробництва товарного молока для всіх категорій господарств за роками свідчить, що ці показники досить чітко корелюються. «Чим більший обсяг дотації виплачувався виробникам молока, тим вищою була товарність», каже М. Соколов.

Необхідність повернення до старого механізму підтримки підтверджує і нещодавнє соцопитування 140 керівників підприємств-виробників молока (як малих, так і великих з усіх областей України). За його результатами, 81% опитаних не влаштовує ситуація з виплатою дотацій і 87% аграріїв висловлюються «за» повернення до субсидування закупівельних цін.

Корівка не хоче під ніж. Фото Володимира ЗАЇКИ

Мінагропрод проти

— За 10 років (2001–2010 рр.) держава витратила 10 млрд грн на дотації задля збільшення виробництва молока, та обрана форма допомоги (на літр молока) себе не виправдала, — переконаний директор департаменту тваринництва Мінагропроду Андрій Гетя. — Цифри говорять самі за себе, — додає він. — За цей час виробництво молока зросло лише на 430 тис. тонн, а поголів’я корів впало з 4,9 млн до 2,7 млн. Тож чи правильно держава витрачала гроші?

Окрім того, дотація скеровується, якщо собівартість виробництва товару нижча за його ринкову ціну. «В Україні зараз ціна на молоко вища, ніж собівартість його виробництва, - додає урядовець. — У 2010 році рентабельність виробництва — 17%, цьогоріч буде не менше, і вона перевищуватиме рентабельність переробки. За таких умов не зрозуміло, навіщо виробникам направляти дотації 30 копійок за літр молока. Може, варто допомагати переробникам?», – припустив він.

Посадовець повідомив, що Мінагропрод розробив національний проект відродження скотарства, однак головні позиції його не озвучив, і зауважив: питання що робити,  як підтримати фермерські господарства і приватний сектор, які виробляють 60-80% молока, — залишається відкритим.

За інформацією А. Геті, нині у спецфонді акумульовано на підтримку тваринництва приблизно 500 млн грн, але вони ще не розподілялися. На запитання учасників «круглого столу», коли розпочнеться цей процес, чиновник зазначив, що кошти перехідні.

За словами директора департаменту фінансів Мінагропроду Баграта Ахіджанова, перехід на нову форму держпідтримки зумовлений тим, що у різних областях був різний рівень дотацій на літр молока. «В одній платилось 8 копійок за літр, в іншій - 90, були скарги і про несвоєчасні їх виплати переробниками», — говорить він. — Така строкатість призвела до консервування проблеми модернізації виробництва та його наближення до євростандартів згідно з вимогами СОТ. Адже чим краще молокопереробне підприємство працювало, тим гірше було його постачальнику, бо вхідний ПДВ (придбання сировини, матеріалів, технічне переозброєння) у цьому випадку перевищував вихідний — реалізацію продукції», — пояснив директор департаменту аграрного відомства.

— Знайти досконалу систему і задовольнити інтере- си всіх її учасників — виробників, переробників і споживачів молока — важко, — наголошує Б.Ахіджанов.

Кожна корівка – робоче місце

У свою чергу Герой України, директор ТОВ «Старт» Василь Петринюк зазначив: «10 млрд на підтримку тваринництва за 10 років - це ніщо. Ефекту не було, бо вочевидь були інші більш негативні чинники. Я, приміром, давним-давно відмовився від будь-яких дотацій, – зізнався він. – Гроші ще не дійшли до господарства, а за керівником господарства і бухгалтером уже ходять прокурори, податківці, СБУшники, КРУшники... У порядках та інструкціях усе прописано  так, що неможливо не спіткнутись. От дивіться, торік збудував і ввів у дію доїльний зал вітчизняного виробництва на 24 місця для худоби, подав документи на субсидування придбання обладнання, а в порядку зазначили, що доїльний зал має бути не більше, ніж на 16 місць. Спочатку намагався щось довести в міністерстві, а потім плюнув і вирішив не псувати нерви й час. Це щодо оцінки кроків держави з держпідтримки. Якщо комусь і вдалось отримати дотацію, то я знаю, через які муки та людина пройшла, або мала відповідні зв’язки.

А щодо цін на молоко, то сьогодні вони досить пристойні — 4,15 грн за літр, тому у підприємств-виробників молока не має бути проблем. Інше питання — 60–80% молока йде від населення, от там є проблема.

— Сьогодні між переробниками молока надзвичайно велика конкуренція за молоко-сировину, фактично між ними триває цінова війна. Адже поголів’я ВРХ скорочується,  сировини стає дедалі менше. Тому вона дорожчає й відповідно росте ціна на готову продукцію. Переробники сьогодні є таким собі буфером, який утримує ціни на молочні продукти від ще більшого подорожчання, - говорить директор Яготинського маслозаводу, депутат Київської облради Олександр Сіренко. За його даними, за відсутності дотації на одиницю продукції лише за 9 місяців цього року поголів’я корів у приватному секторі на Київщині впало на 3 тис., а по Україні – на 80 тисяч.

— За кожною корівкою – робоче місце, і про це слід пам’ятати, — нагадує Олександр Сіренко. — Очевидно, селяни, які облишили тримати корів, звернуться по соціальну допомогу — і виникне нова проблема. До речі, у приватному секторі до 2,1 млн корів, тож вона може набути масштабного характеру. Щоб цього не сталося, слід повернутися до старих дотаційних механізмів, – переконаний О.Сіренко.

Незалежний експерт Ігор Хсів теж має сумніви в ефективному використанні коштів зі спецфонду: «Ви сумніваєтеся, хто виграє конкурси на держпідтримку? Хто при владі, той і виграє. А гроші будуть просто розкрадені. Раніше діяла прозора схема підтримки виробників – на тонну м’яса чи молока. Люди отримували кошти упродовж року поступово і рівномірно. Щойно у нас починають дотувати не результат виробництва, а процес, то це означає тільки одне – тотальне розкрадання грошей. Виробник нічого не отримує. Чомусь у Росії перейшли на механізм, який був у нас, а ми його навіщось позбулися», – зауважує він.

Не втратити ринки

— Система, яка діяла раніше, вирішувала два питання, – додає хмизу в гарячу дискусію гендиректор Укрмолпрому Василь Бондаренко, — доплати виробникам сировини і стримування цін. Адже дотація, яка йшла за рахунок повернення ПДВ не лягала не собівартість. За оцінками експертів, за цей рік ціна на сире молоко зросла на 60%.

Дороговизна і погіршення якості української продукції внаслідок підвищення рівня рослинних замінників може призвести до втрати зовнішніх ринків, переконана експерт Українського клубу аграрного бізнесу Інна Іллєнко. Щоб бути конкурентоспроможними на ринках, необхідно підтримувати виробників. Залучати інвестиції в цю складну галузь за рахунок довгострокової (щонайменше на 5 років) програми розвитку галузі з чітко прописаними механізмами, інструментами, спростити доступ виробників молока до держпідтримки, максимально оптимізувати мережу поставок молока від населення і забезпечити гарантовану якість.

Уже сьогодні, за даними В.Бондаренка, реалізація готової продукції знизилася на 20–30% через низьку купівельну спроможність населення. 18 тис. тонн сира лежить на складах і полицях магазинів. Як наслідок, за 9 місяців 48% переробних підприємств стали збитковими, 10–20 підприємств – на межі банкротства.

КОМЕНТАР

                                   
Генеральний директор Укрмолпрому 
Василь Бондаренко:

—Перехід на інший порядок субсидування вплинув на зростання споживчих цін. Система дотування виробників молока і м’яса, що існувала до 2011 року, успішно вирішувала питання підтримки виробників молока за рахунок ПДВ і не підвищувала собівартість продукції. Це стримувало ціни. Адже в молоці та м’ясі основна складова собівартості — сировина. Тому схема держпідтримки, яка працювала з 1998 року і яку пропонує повернути своїм законопроектом Катерина Ващук, повинна працювати і зараз, особливо — для населення, від якого до переробників надходить до 70—80% молока. 

Без сумніву, треба орієнтуватися на крупнотоварне виробництво. Бо інакше  не зможемо конкурувати з Європою і з усіма сусідами по собівартості продукції. Одна річ тримати 2—3 корови, а інша — 8—10 тис. Але сказати сьогодні селянам, що ви непотрібні з вашим молоком — це злочин. У нас на рік будують три—п’ять ферм максимум, а треба будувати сотні і тисячі. Раніше ж у кожному селі була ферма, а зараз одна—дві корови у дворі.  Зрозуміло, без приватних домогосподарств у найближчі 10—20 років не обійтися. Якщо не підтримати молочну галузь зараз, скоро Україна не зможе забезпечувати себе молоком.