ТЕНДЕНЦІЯ

«Урядовий кур’єр» з’ясовував, чому на Черкащині скорочується  кількість підприємців

Приводом для написання цієї кореспонденції стала інформація, поширена у мережі Інтернет. У ній ішлося, що за попередній рік число підприємців на Черкащині скоротилося на 50 тисяч. З огляду на те, що в області всього приблизно 55 тис. підприємців, у достовірності цих даних я засумнівався і звернувся за коментарем в обласне управління розвитку підприємництва. За словами начальника управління Миколи Папуші, кількість підприємців на початок 2012 року, порівняно з відповідним періодом 2011-го, справді зменшилася на майже п’ять тисяч. І це, на його думку, природний процес, бо з бізнесом попрощалися так звані «мінімізатори» та «тіньовики», що не «дружили» із законом. Зате свою справу відкривають нові суб’єкти підприємницької діяльності, чому й сприяє місцева влада.

Без прибутку, все в «мінусі». Фото з сайту nevs.ub.ua

Підприємець   і бухгалтер,   і юрист

Здавалося б, питання вичерпане. Але, як кажуть, диму без вогню не буває. Інакше навіщо підприємцям так активно відстоювати свої права й власний погляд на ситуацію в розвитку малого та середнього бізнесу?

— Багато моїх колег, — розповідає голова обласної асоціації розвитку підприємництва Леонід Запорожець, — припинили свій бізнес через нестачу коштів і працюють зараз не лише без прибутку, а у «мінусі». Окрім наслідків фінансової кризи, таку ситуацію зумовили надмірний податковий тиск та корупція. Приміром, людина, яка торгує на черкаському ринку, має за місяць заплатити 1200 гривень за місце, 200 — за патент і стільки ж за охорону, 400 — обов’язковий соціальний внесок до Пенсійного фонду. Враховуючи інші платежі та витрати, в тому числі на дорогу, оплату праці реалізаторів, маємо досить сумну фінансову картину. Це змушує багатьох ховатися «у тінь», щоб не сплачувати непомірні суми, шукати інші варіанти виживання. Ще гірша ситуація в інших містах і райцентрах, де торгівля не така жвава, як в обласному центрі, а платежі майже такі самі. Крім  того, згідно з чинним законодавством, багатьох із нас чекають фінансові санкції — досить припуститися помилки у веденні товарно-касової книги чи якогось іншого прорахунку. Кожен підприємець тепер має бути юристом і бухгалтером, аби володіти тонкощами обліку й звітності, вміти себе захистити. Не обіцяє легкого життя й законопроект «Про внутрішню торгівлю» — про це нещодавно йшлося на зібранні Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України у Черкасах. Особливо наголошували на незахищеності підприємців, гарячу дискусію викликала інформація про майбутнє значне підвищення митних зборів.

За результатами моніторингу, з якими ознайомила «УК» виконавчий директор обласної асоціації підприємців Наталія Ушакова, майже всі опитані підприємці вказали, що мають у веденні бізнесу чималі проблеми. Половина з них скаржиться на нестачу коштів для подальшого розвитку власної справи. Це пов’язано насамперед з наслідками фінансової кризи та корупцією, яка заважає працювати 36% підприємців. Деякі опитані вказують і на часті законодавчі зміни. Серйозно шкодить діяльності підприємців недостатня поінформованість щодо питань оподаткування, ведення бухобліку та звітності, відповідальності за допущені порушення. Гальмує розвиток малого бізнесу і недостатня правова захищеність.

Відповіді   не тільки   в регіонах

Учасники недавньої регіональної ради підприємців області звертали увагу й на гострі проблеми малого та середнього бізнесу. Як може розвиватись в Україні власне виробництво,  коли одним із стримуючих чинників, наприклад, є несвоєчасне відшкодування ПДВ? — риторично запитує гендиректор ПрАТ «Фрау Марта» Ірина Павленко. — Торік 15% обігових коштів підприємства були заморожені у неповерненому ПДВ, через що й було скасовано низку інвестпроектів.

Голова правління ПрАТ «Коопзовнішторг», член правління Черкаського обласного об’єднання організацій роботодавців Анатолій Погребняк зауважив, що серед найактуальніших проблем для роботодавців — постійне зростання вартості енергоносіїв.

Здавна Черкащина славилася своїми підсобними агрогосподарствами. Проте введення обов’язкового отримання довідки 3-ДФ (про право фізособи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку) перекриває кисень розвитку підсобних господарств. Навіщо, приміром, бабці, яка виростила на своєму городі яблука чи картоплю, отримувати довідку, щоб продати на базарі кілька відер овочів або фруктів? Ось і виходить, що Україна, маючи такий потужний агропромисловий потенціал, завозить кріп із Китаю,  а фрукти та овочі — з Туреччини або Голландії.

— Чому в Україні не введуть мораторій на перевірки контролюючими органами щойно утворених підприємств, які для початку мали б стати на ноги? Чому на нашому ринку сьогодні так мало своїх товарів і так багато імпорту, дуже часто неякісного?

Склавши руки   не сидять, але…

Таких «чому?» від підприємців нині можна почути безліч. Як зауважують представники місцевих владних структур, вони намагаються щось змінити, вживаючи оперативних заходів. Як повідомили в головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації, відповідно до Закону «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування», робочі комісії переглянули всі регуляторні акти, прийняті сільськими, селищними та районними радами. Як наслідок — рішення, що не відповідали принципам державної регуляторної політики, скасовано або змінено. Для методичної та інформаційно-консультативної допомоги органи місцевого самоврядування — розробники регуляторних актів  систематично проводять семінари.

Для підтримки розвитку малого підприємництва в сільській місцевості торік за рахунок поворотних коштів регіональний фонд підтримки підприємництва профінансував сім суб’єктів малого бізнесу. Зокрема шість фермерських господарств і одного підприємця на загальну суму 546 тис. грн. За сприяння служби зайнятості 148 селян організували власну справу як суб’єкти підприємницької діяльності.  А тим, хто хотів розпочати власну справу, запропонували навчання на двотижневих курсах «Підприємництво та бізнес-планування».

Державна податкова служба області започаткувала надання послуги «Швидкої податкової допомоги». Мобільні бригади з податківців і представників Пенсійного фонду відвідують населені пункти, зокрема села, для консультацій та інформаційної допомоги суб’єктам господарювання. Податківці запровадили й низку інших форм і методів роз’яснення податкового законодавства, які, на їхній погляд, вельми ефективні. А тема «податкового тиску» на платників податків Черкащини взагалі, на думку працівників ДПС, не актуальна: з 2011 року діє мораторій на перевірки фізосіб-«спрощенців», а юросіб перевіряють лише після детальної аналітичної роботи, завдяки чому перевірки зменшено на 45%. Підтвердженням прибуткової роботи малого і середнього бізнесу Черкащини є факт стабільного зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів, особливо податку на доходи фізосіб, — ідеться в поширеній службою інформації. — За три місяці 2012 р. ДПС у Черкаській області зібрано 1 млрд 23 млн грн податків, зокрема ПДФО — 286 млн грн. Ці показники в 1,3 раза перевищують торішні.

Заслуг податківців чи інших державних органів ніхто й не заперечує, та бізнес-клімат лишається, м’яко кажучи, не надто сприятливим, а підприємці очікують значно активнішої співпраці з органами влади. У чому б вона могла проявитися? Як свідчить опитування, більшість підприємців хотіла одержувати підтримку у вигляді правового, організаційного супроводу підприємницької діяльності. Багатьом бракує інформації щодо функціонування та розвитку бізнесу в регіоні. Велика частина чекає допомоги у вигляді початкових коштів, зокрема доступу до вигідного кредитування. Потрібна підприємцям і допомога в пошуку бізнес-партнерів та рекламуванні бізнес-послуг. Цей, далеко не повний перелік пропозицій, про який, до речі, знають і в управлінні розвитку підприємництва облдержадміністрації, й в інших управлінських структурах, давно міг би бути реалізований на практиці, але на заваді стають то одні, то інші обставини, не залежні від чиновників.