РЕЙД
«Урядовий кур’єр» перевірив готовність столичних зон відпочинку до купального сезону
.jpg)
«Міський» (біля пішохідного мосту)
Перший на нашому шляху — пляж «Міський». Його протяжність приблизно 300 метрів. На всьому пляжі вдалося розгледіти одну вишку для рятувальника, три буйки, які обмежують зону купання. Також є роздягальні, урни для сміття, туалети, навіси для бажаючих відпочивати в тіні й майданчик для гри у волейбол. Біля пішохідного мосту є кафе. Вздовж зони купання на човні курсує матрос-рятувальник.
Ремарка від Юрія Білецького. Дно більш-менш непогане, пологе — пісок і ракушняк. Але стверджувати, що воно хороше, не можу, оскільки ми його не обстежували. Щодо зауважень, то, по-перше, тут має бути більше матросів-рятівників на човнах. По-друге, рятувальник повинен дислокуватись зверху за течією: коли людина тонутиме, вниз за інерцією вона швидше допливе, ніж уверх за течією.
Якість піску на березі — 4
Магазини — 3
Туалети — 5
Роздягальні й урни — 5
Безтурботність пляжників доходить до того, що навіть фрукти миють у брудній річковій воді.
«Нудистський» (неподалік Гідропарку)
Дістатися сюди можна за допомогою такого собі річкового таксі — човна, який перевозить усіх охочих з одного боку на інший. Сам пляж чистенький, берег піщаний. Є багато урн для сміття й роздягалень. Навіщо нудистам роздягальні — запитання риторичне, але на пляжі вони були. Зону для купання огороджують буї, що теж правильно. Кафе не вдалося розгледіти. Щоправда, наш рейд проходив у будень, та ще й під вечір, тож припускаємо, що приватні торговці вже поїхали. Принаймні відпочивальники розповіли, що тут не проблематично купити води чи якийсь фаст-фуд.
Ремарка від Юрія Білецького. Дно біля пляжу пологе, піщане. Проте рятівника немає, а він ой як потрібен, адже в човен-таксі зазвичай сідають удвоє більше людей, ніж має бути, тому він може перевернутись.
Якість піску на березі — 5
Магазини — 3
Туалети — 3
Роздягальні й урни — 5
«Молодіжний» (Долобецький острів, зліва від Венеціанського мосту)
Оцінювати цей пляж, мабуть, варто було б увечері, коли тут збирається молодь, щоб відпочити. Адже саме з настанням сутінків на «Молодіжному» починається все найцікавіше. А тим, хто хоче позасмагати вдень, варто готуватися до того, що бонус до сонечка й теплої водички — голосна музика. Не вселяє оптимізму брудний берег пляжу, який буквально устелений водоростями й корчами. Тому відпочивати тут можна, але доведеться релаксувати посеред сміття. Та й утамувати спрагу не вийде — джерело з питною водою не працює.
Проте не все так погано, є й позитивні моменти: чимало сучасних кабінок для перевдягання, а також туалет, в який не страшно заходити. А це нині трапляється ой як нечасто.
Ремарка від Юрія Білецького. Дно біля пляжу пологе, вкрите піском. На відстані 35 метрів від берега глибина сягає 4 метрів. В зоні відпочинку багато сміття, тому відпочивати тут як мінімум неприємно. Є пост рятувальника, проте самого рятувальника не видно. Натомість бачимо стенди з правилами поведінки на воді.
Якість піску на березі — 3
Магазини — 3
Туалети — 5
Роздягальні й урни — 4
«Венеція» (Долобецький острів)
Перше, що бачать відпочиваючі, — табличку «купатися заборонено». Щоправда, для деяких киян подібні застереження слугують мало не закликом пірнати у воду. Тож безлюдним цей пляж важко назвати, навіть посеред робочого тижня. Ті, хто не хоче плавати, можуть посидіти на лавках і перевдягнутись у роздягальнях, попоїсти чи випити в кафе, яких тут достатньо. Є на пляжі й туалети, щоправда, без розпізнавальних знаків на кшталт «М» та «Ж».
Ремарка від Юрія Білецького. У воді до 3 метрів пісок, потім йде мушля. Глибина 2,5 метра на відстані 30 метрів від берега. Рятувальників немає, хоч є одна вишка, проте на такому довгому пляжі їх повинно бути як мінімум три.
Якість піску на березі — 4
Магазини — 5
Туалети — 3
Роздягальні й урни — 5
«Золотий» (за «Слобідкою», біля мосту Патона)
Головна перевага цього пляжу — сусідство з рятувальним пунктом КП «Плесо». Тож раптом що, буде кому врятувати недолугого плавця. Є рятувальна вишка, і знову ж — без рятувальника. А ще багато рибалок, яких тут загалом не має бути. Цікаво, що діти плавають поряд з вудками, тож ймовірність бути зловленими у них дуже висока, на відміну від риби. Є на пляжі п’ять роздягалень та кілька урн для сміття. Беззаперечна перевага пляжу — наявність безкоштовного туалету.
Ремарка від Юрія Білецького. У воді дно піщане з мушлями. Буйки розташовані на чотириметровій глибині. Дно тут з нахилом, тому не варто запливати за позначену територію. На жаль, люди часто нехтують нашими застереженнями.
Якість піску на березі — 3
Магазини — 4
Туалети — 4
Роздягальні й урни — 4
«Дитячий» (зліва від Венеціанського мосту)
Цей пляж розташований упритул до зони відпочинку для інвалідів. Цього дня тут перебувало найбільше людей, їхній спокій охороняв рятувальник на човні. До послуг відпочиваючих — кабінки для перевдягання, є чимало урн для сміття. А ось із туалетами не склалося. Є дві біокабінки, одну з яких зачинено.
Хоч і старенькі, проте все-таки є лежаки. Серед киян здавна «Дитячий» вважається одним з найкращих пляжів у столиці, адже тут чимало дерев — можна заховатись у тіні. Власне, сам берег теж чистий, тому не страшно, коли дітки по ньому бігають.
А ось на пляжі для інвалідів ми не побачили спеціально облаштованого для людей з обмеженими можливостями входу у воду. Проте є слизька доріжка, яка мала б полегшити людям з особливими потребами спуск у воду. Наскільки вона здатна виконати це завдання — питання.
Ремарка від Юрія Білецького. Ці два пляжі непогані, але немає жодної рятувальної вишки. А на пляжі для інвалідів замість облаштованого спуску у воду — слизькі плити.
Якість піску на березі — 4
Магазини — 2
Туалети — 2
Роздягальні й урни — 5
«Подбайте про свою безпеку самотужки!»
Голова Київської міської
організації Українського товариства
охорони природи
Микола ЩЕПЕЦЬ
Нарешті і в Україну завітала спека. Тому не дивно, що люди весь вільний час проводить на пляжах. Щоправда, більшість українців відпочиває на неофіційних пляжах і плаває у водоймах, біля яких встановлені таблички з надписом «Купатись заборонено». Воно й не дивно, адже в столиці органи Держсанепідслужби видали лише п’ять паспортів готовності на міські пляжі.
Де в Києві можна безпечно купатись та засмагати, кореспондент «УК» запитав у голови Київської міської організації Українського товариства охорони природи Миколу ЩЕПЦЯ.
— Миколо Степановичу, наші пляжі завжди отримували санітарні паспорти?
— До 1986 року в Києві налічувалося 10 пляжів. Проте з 1986-го через Чорнобильську катастрофу вони перестали функціонувати і не працювали майже до 1997 року. Хоч офіційно пляжі ніхто не відкривав і не закривав, вони існували. Відповідно за 10 років інфраструктура пляжного господарства стала непридатною. Коли 1997 року санітарні лікарі практично дозволили вільно перебувати на берегах, тоді й розпочалося відновлення київських пляжів. А вже 1999 року знову повернулися до санітарних паспортів.
— На які роки припав пік відвідувань київських зон відпочинку?
— Це 2002–2003 роки. Тоді протягом літнього сезону відпочило приблизно 70–75 мільйонів чоловік. За останні роки ця цифра зменшилася до 30–40 мільйонів.
Натомість місто найкраще було підготовлене до літнього сезону в 2005, 2006 і 2007 роках. Це був останній рік, коли розпорядженням КМДА декларувалась підготовка до роботи 24 пляжів у межах міста Києва. З яких 14 уже отримували санітарні паспорти в 2006 році. Сьогодні декларується підготовка лише 11 пляжів. В середині червня чотири пляжі отримали санітарні паспорти.
— Як часто санітарні лікарі забороняють працювати тому чи іншому пляжу?
— За всі 12 років, коли я керував Державним комунальним підприємством «Плесо», в нас не було жодного випадку, щоб закривали пляжі. Так, у них могло не бути санітарного паспорта, але щоб надходила заборона від санітарних лікарів на їх експлуатацію — не було. А торік ми мали два випадки закриття тих пляжів, які отримали санітарні паспорти. Наприклад, пляж на озері «Веселка» на Воскресенці.
Цього року взагалі спостерігаємо дивну ситуацію: санітарний паспорт отримав пляж «Передмісна слобідка» на Гідропарку. Проте в нього найменш придатна для купання підводна частина. Я б не сказав, що там аж так небезпечно, як можна уявити. Та його дно давно не відповідає вимогам, які пред’являються до піщаних пляжів. А зона відпочинку біля води нагадує кар’єр, тому люди змушені лежати серед піску й каміння.
— А як щодо боротьби з гризунами — носіями лептоспірозу?
— Щороку мають проводити шість турів дератизації: три весняні й три осінні. Наскільки мені відомо, на наших пляжах нині не проведено весняних турів дератизації. Проте потрібно розуміти, що санітарні лікарі в подібному випадку ніколи не дадуть паспорта пляжу.
— Але є повідомлення, що гризунів знищено...
— Всіх гризунів знищити неможливо і не потрібно. Адже далеко не всі вони є лептоспіроносіями, наприклад, землерийки не належать до таких. А щурі й польові миші здатні бути носіями.
У попередні роки не було зафіксованого жодного випадку захворювання на лептоспіроз після перебування на київських водоймах. Минулого року пляж «Веселка» закрили саме через те, що там виявили лептоспіроз.
Мені відомо лише про один пляж — «Золотий» на Гідропарку, де проведено повний комплекс робіт з боротьби з комахами-кровососами (перш за все кліщами). Саме він і отримав санітарний паспорт.
— В чому полягає ця боротьба?
— Все дуже просто: потрібно вчасно викошувати, прибирати старник і вивозити сміття. І таким чином ми зачіпаємо чи не найболючішу тему нашого міста. Адже сьогодні працівники «Плеса» прибирають — десь краще, десь гірше, але прибирають. Проте зібране сміття лежить на купах, його місяцями не вивозять. Подекуди воно лежить з минулого року. Тож не дивно, що в цих купах не лише гризуни, а й шкідливі комахи.
— Що потрібно для того, аби зона відпочинку нормально функціонувала?
— Лише кілька речей: наявність якісної природної води, дна й берега (він може бути піщаним, кам’яним, гальковим, трав’яним), а на дні галька або пісок. У нас піщані пляжі, а на березі піщані й трав’яні. Обов’язкова присутність рятувальників та медпрацівників, і не лише в період купального сезону, а й протягом року. Адже відвідування наших пляжів не припиняється навіть взимку, коли щоденно в Києві на водоймах купається понад 10 тисяч людей. Відповідно, за ними треба стежити, хоч і періодично.
Насамкінець — санітарна чистота пляжу, включаючи наявність туалетів. Проте сьогодні навіть туалети на Трухановому острові, які торік підготували до Євро, не працюють.
— То на яких пляжах можна відпочивати киянам?
— Практично на всіх столичних пляжах, але думаючи та дбаючи про свою безпеку самотужки. А вибирати місце відпочинку варто так, щоб там було чисте дно. Щодо води, то вона в принципі відповідає вимогам. Я не кажу, що вона ідеальна, але з точки зору хімічного забруднення — в нормі.
— А в яких водоймах не варто купатися?
— У маленьких водоймах на кшталт копанок на Осокорках та Позняках. У ставках на наших маленьких річечках, наприклад, на Курячому броді, в районі хутора Шевченка. Також в озері Вирлиця купатися не можна з однієї причини: по гарному берегу й чистій воді проходить лінія електропередач. Ось якби проклали її під землею, там могла б бути шикарна зона відпочинку. Адже це третє за величиною озеро в столиці. Його площа — понад 102 гектари.
ДОСЬЄ «УК»
Микола ЩЕПЕЦЬ. Народився в смт Покровське Дніпропетровської області. Закінчив географічний факультет Національного університету ім. Тараса Шевченка. З 1990 по 1995 рр. — народний депутат Київської міської ради, головний еколог м. Києва; 1995–2007 рр. — директор ДКП «Плесо», заслужений працівник сфери послуг України; 2003–2013 рр. — президент Асоціації пляжного футболу м. Києва; 2007–2013 рр. — голова Київської міської організації Українського товариства охорони природи.
ДО РЕЧІ
За результатами санітарно-мікробіологічного дослідження води відкритих водойм купатися тимчасово не рекомендується в акваторії таких пляжів:
♦ «Пуща-Водиця» (7-8 лінія в Пущі-Водиці)
♦ «Чорторий»
♦ «Райдуга»
♦ «Венеція» (о. Венеціанський, Гідропарк)
♦ «Вербний» (вул. Приозерна)
♦ «Молодіжний» (о. Долобецький, Гідропарк)
♦ «Золотий» (о. Венеціанський, Гідропарк)
♦ «Передмісна слобідка» (о. Венеціанський, Гідропарк)
♦ «Центральний» (о. Труханів, поблизу Пішохідного мосту)
***
Станом на 6 червня 2013 року комунальне підприємство «Плесо» отримало п’ять паспортів готовності на міські пляжі: «Дитячий», «Золотий», «Райдуга», «Чорторий» та «Венеція».
Інші п’ять пляжів, зокрема «Вербний», «Молодіжний», «Передмісна слобідка», «Тельбін» і «Центральний», повністю відповідають усім стандартам і вимогам, але через невідповідність санітарним нормам якості поверхневих вод органи Держсанепідслужби поки що не підписують паспортів пляжів.
Шостий пляж — «Пуща-Водиця» (в Оболонському районі) — планується відкрити пізніше, коли вирішать питання щодо забезпечення пляжу питною водою.
Як пояснили «УК» в КП «Плесо», не варто дивуватися, що не рекомендується купатись на пляжі, який має паспорт. Адже наявність паспорта свідчить, що зона відпочинку облаштована згідно з усіма вимогами. Перед тим як видати паспорт, на пляж з інспекцією навідується представник МНС, потім приїжджає працівник СЕС, досліджує якість грунту, піску, води. Після чого паспорт пляжу візується в Головному управлінні охорони навколишнього середовища, а потім у першого заступника голови КМДА. Таким чином пляж паспортизується.
Проте з моменту видачі паспорта вода у водоймах може трохи погіршитися, таким чином перестане відповідати всім санітарним нормам. Тому на сайті КП «Плесо» й з’являється перелік пляжів, де не рекомендується купатись. Тобто на момент отримання паспортів ці пляжі повністю відповідали всім вимогам, але змінилася погода, температура підвищилась, вода прогрілася і в ній з’явилася патогенна мікрофлора, а це вже не відповідає нормам.
Погода часто змінюється, але паспорти через це не анулюють, просто надається інформація, що купатися тимчасово не рекомендується.
ТОЧКА ЗОРУ
«А купатися я порадив би на курортах Туреччини»
Володимир БОРЕЙКО,
директор Київського еколого-культурного центру:
— Щодо безпеки столичних пляжів — наведу один яскравий приклад у Гідропарку, де я часто буваю. Нещодавно виходжу на станції метро «Гідропарк» — і бачу на платформі калюжу крові, від якої тягнеться доріжка буквально до виходу. Вражений побаченим, підійшов до працівниці метро й запитую: що трапилось? Виявляється, хлопці тягли свого товариша, який купався в Дніпрі й розпоров сантиметрів на 10 ногу. Те, що вони не змогли зупинити кров, свідчить про обмежені знання українців щодо надання першої допомоги. Зауважу, що ще сім років тому на цьому пляжі була медсестра, яка могла надати першу допомогу. Нині все зачинено. Тож купатися на цьому пляжі було небезпечно! І не важливо, отримав він дозвіл чи ні, оскільки люди там все одно відпочивають. Виходить, що перед відкриттям купального сезону ніхто не дивився на дно біля берега, яке вкрите битим склом.
Ще один важливий момент. У наших сусідів поляків заборонено рибалити на пляжах. У нас також, але, на відміну від Польщі, в Україні на це ніхто не зважає. А після риболовлі у воді залишається купа гачків. Потім діти купаються й заганяють їх у тіло. Але такі гачки витягнути складніше, ніж скло.
І, звісно, туалети, які вже років п’ять не працюють. Вони є, адже побудовані ще за часів Союзу, але зачинені.
Також скрізь валяється сміття. Нещодавно біля молодіжного пляжу ми бачили величезну яму. Якось я читав, що за часів оборони Києва від німецьких загарбників такі пастки викопували, аби в них «ловити» танки. Сьогодні в ці «пастки» скидають сміття працівники, які доглядають територію.
Не можу не згадати про незаконний видобуток піску. Звісно, на Трухановому острові і в Гідропарку його не добувають, проте це роблять на пляжах поблизу Жукового острова, де також відпочиває величезна кількість людей. Пісок, який продається на Окружній дорозі, — звідти. А тепер уявіть ситуацію: приїхала компанія, випили, пішли купатися, йде поступове пониження води — і раптово 10 метрів глибини. Звісно, можуть бути випадки загибелі людей. А цим ніхто не переймається.
Ось таку маємо невеселу ситуацію з київськими пляжами. На запитання, яке лунає дедалі частіше, — де ж купатися, — після побаченого на Гідропарку змушений радити: курорти Туреччини...
КОМПЕТЕНТНО
«Найчастіше тонуть п’яні»
Юрій БІЛЕЦЬКИЙ,
начальник водолазно-рятувальної
служби МНС у м. Києві:
— Головна проблема полягає в тому, що ті, хто мав би стежити за станом пляжів, як міських, так і закріплених за санаторіями, не завжди це роблять. Тобто не облаштовують їх тими рятувальними засобами, які повинні бути згідно з правилами безпеки життя людей на водних об’єктах. А це так званий «рятувальний кінець Олександрова» (30-метрова мотузка і на її кінці три буйки). Ще має бути спеціальний бугор, який слід подати тому, хто тоне, рятувальні вишки, визначене буями місце для купання завглибшки до 1,75 метра. І, звісно, на пляжі повинні бути матроси-рятувальники. Таких фахівців готують у Київській морській школі, термін навчання становить три місяці. А також є певний перелік вимог від санепідстанції до облаштування пляжів.
Перед відкриттям пляжу перше, що треба зробити, — перевірити дно, де купатимуться люди. Це мають зробити сертифіковані й атестовані служби. Після чого видаються спеціальні дозволи й акти, які засвідчують, що дно перевірено.
Зі свого боку ми патрулюємо водну акваторію вниз за течією 1-2 рази на день і намагаємося обійти всі пляжі.
Стосовно найбільш розповсюджених порушень, то найчастіше люди запливають в зону судноплавного фарватеру, стрибають з вишок та мостів у воду. Часто це роблять поблизу залізничного мосту, де велика глибина, коловороти і сильна течія, тож не дивно, що часто такий стрибок стає останнім у житті людини. Особливо якщо вона перебуває в нетверезому стані. За нашими спостереженнями, 80% потопельників — це люди в нетверезому стані.
Ще один момент. У Гідропарку біля Венеціанського мосту катання на плавзасобах, таких як гідроцикли — заборонено. Тут можуть плавати лише аварійно-рятувальні служби. Під час патрулювання ми попереджаємо відпочиваючих про такі заборони, але вони нас не чують. Як наслідок, часто з води доводиться витягати загиблих з характерними пораненнями від гідроциклів.
ВЛАСНА ДУМКА
Ірина ПОЛІЩУК,
кореспондент відділу
соціально-правових питань:
— Проінспектувавши пляжі, дійшла невтішного висновку, що купатися все-таки краще на курортах Іспанії, Туреччини, Єгипту чи ще десь за кордоном. І питання не в тому, що морська вода приємніша, а в тому, що там безпечніше. Звісно, можна поранитися, плаваючи в Червоному морі, але в Києві ймовірність після відпочинку повернутися з неприємним сюрпризом значно вища. Ось лише один маленький приклад. У Туреччині верхній шар піску на пляжі чистять працівники готелів за допомогою спеціальної машини, щоб, бува, відпочивальники не наступили на щось.
У нас же сміття прибирають, як і багато років тому, люди, а вони навіть при всій своїй ретельності не побачать дрібного битого скла. Хоч у КП «Плесо» мене й переконували, що машинки для чищення піску в них також є, але вони можуть працювати лише там, де пляжі виключно піщані. А в Києві зони відпочинку здебільшого змішані: трава, пісок, камінчики, тому машинка тут не впорається. Ну добре, але за кордоном пляжі чистять щодня й по кілька разів на день, а наші столичні прибиральники не завжди старанно ставляться до своїх обов’язків. І навідуються на пляжі не регулярно, про що свідчить рівень забрудненості деяких із них. Тому часто «сусідами» відпочиваючих є порожні пляшки з-під пива й води, пакети, водорості, гілляки, недопалки тощо.
Про таку дрібницю, як ванночка з краном для миття ніг, які за кордоном розташовані при виході з пляжу, годі й мріяти. Щодо лежаків, вони є, хоч і не на всіх пляжах, проте за користування ними потрібно доплатити. Щоправда, подекуди можна полежати безкоштовно, але на старому лежакові.
Ще один важливий момент — рятувальники. Наприклад, відпочиваючи в Єгипті, на собі переконалася, що вони таки працюють. Тільки відпочиваючий починає заходити в море, де багато коралів, а цього не можна робити, як звідки не візьмись — поряд з’являється рятувальник і просить скористатися понтоном або заходити в море зі спеціально облаштованої доріжки.
Насамкінець, особисто в мене остаточно зникло бажання поплавати після того, як подивилася новини. Кілька днів тому колеги проводили черговий рейд, і поряд з катером, на якому вони плавали, сплив на поверхню води... труп. Чомусь не хочеться плавати у водичці поряд із таким холодним сусідом...
Розворот підготували Ірина ПОЛІЩУК, Світлана СКРЯБІНА (фото), «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+