Нещодавно, враховуючи інтереси вкладників, Верховна Рада України ухвалила, а Президент Петро Порошенко практично одразу підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг». Як відомо, цей документ вимагали прийняти вкладники вже не діючого банку «Михайлівський», які переймалися поверненням своїх коштів. Проте він стосується не лише клієнтів цієї фінустанови, а й інших вкладників.
Отже, що і кого все-таки захищатиме цей закон? Що він несе позитивного та негативного? Чи буде значно посилено навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб, і де він візьме гроші на повернення депозитів саме тим вкладникам, депозити яких переведено у небанківські фінустанови? Відповіді на ці запитання й намагався знайти «УК».
Як банк ошукав вкладників
Слід нагадати, що набула поширення схема (і це передусім стосується банку «Михайлівський»), за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонують укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо справжнього предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховують на рахунки небанківських фінансових установ.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, за інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), із використанням такої схеми було ошукано за посередництвом лише банку «Михайлівський» 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 мільярда гривень.
«Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45% фізичних осіб, що постраждали від схеми, реалізованої, зокрема, за участю банку, старші 55 років), банк не надавав таким особам чітку та однозначну інформацію про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування», — йдеться далі у пояснювальній записці до документа.
Національний банк підтримав цей законопроект. Його голова правління Валерія Гонтарева підкреслює, що в європейських країнах права та свободи громадян, особливо в частині забезпечення прав споживачів фінансових послуг — безперечне та обов’язкове надбання суспільства. «Інститути та механізми захисту цих прав і свобод давно закріплені в нормах права і щодня реалізуються на практиці. Україна ж лише розпочинає розбудову сучасної системи захисту прав споживачів фінансових послуг. І закон є наріжним каменем на цьому шляху.
В Україні захист прав споживачів фінансових послуг відбувався лише в загальному контексті захисту прав споживачів і неврегульований законодавством. Конкретні вимоги до розкриття інформації щодо фінансових продуктів та відповідальність за порушення прав споживачів під час надання фінансових послуг не визначені, і від цього зазвичай потерпають користувачі фінансових послуг», — йдеться в офіційному повідомленні регулятора, з яким можна ознайомитися на сайті Нацбанку України.
Ця схема взагалі незаконна
Як вважає директор із юридичних питань банку «Кредит-Дніпро» Максим Грінченко, запроваджена керівниками банку «Михайлівський» схема — залучення депозитів третіми особами — взагалі незаконна. «Залишається не дуже зрозумілим те, як різні фахівці та інстанції раніше не помічали й не оскаржили такого очевидного порушення. Навіть за умови, що компанія, яка залучала вклади, вивела всі гроші, законом встановлено досить багато інструментів вимагати кошти як від компанії, так і від її контрагентів, від пов’язаних із банком осіб (включно з акціонерами) та від інших винних осіб, — наголошує Максим Грінченко. — Тому прийняття цього закону не стало несподіванкою, адже в умовах все ще не реформованої судової системи та недосконалих правових механізмів значно простіше прийняти «технічний» закон, аніж боротися з проблемою системно. Проте зазначу: попри те, що цей закон закриває кілька технічних прогалин у законодавстві, він не розв’язує жодної системної проблеми».
А Гліб Сегида, керуючий партнер юридичної фірми Pravovest, ще категоричніший у своїх думках. Він ставиться до ухвалення цього документа, як до чергового популізму: «Влада вирішила, можливо, збити трохи градус напруги у суспільстві, особливо на фоні протестів у центрі Києва. Однак якщо раніше влада казала про безпідставність вимог вкладників, то згодом дуже оперативно було прийнято відповідний закон, тоді як багато законопроектів, які реально повинні допомогти у реформуванні фінансового сектору, активізації кредитування економіки, лежать у парламенті рік і більше».
Негативи, позитиви та навантаження на ФГВФО
Експерт вважає, що одним з негативів ухвалення цього закону є те, що він має зворотну дію. Тобто його норми застосовуватимуть до договорів, які було укладено до ухвалення документа. А це може спричинити додаткове навантаження на ФГВФО. Також юрист вважає, чому за помилки Нацбанку та вкладників, які погналися за великими відсотками, повинен розраховуватися бюджет країни, а точніше — всі платники податків.
До негативів експерт відносить норму, згідно з якою ФГВФО розглядатиме кожен договір вкладу окремо й ухвалюватиме щодо нього індивідуальне рішення. На переконання юриста, це шлях до проявів корупції.
До позитива експерт відносить таке — деякі шахрайські схеми стають неможливими в майбутньому, зростає відповідальність пов’язаних осіб банку у разі його банкрутства, також поліпшується інформування вкладників під час оформлення різних депозитів. Останнє справді чудова новина, адже банки часто-густо недоговорювали своїм клієнтам про ті чи інші «підкилимні» моменти, тим самим заподіюючи їм непоправної шкоди.
Чи буде значно посилено навантаження на ФГВФО, і де він візьме гроші на повернення депозитів саме тим вкладникам, депозити яких переведено у небанківські фінустанови?
Як вважає Максим Грінченко, при виведенні з ринку того ж банку для розв’язання проблеми вкладників, заради яких було прийнято закон, таке навантаження планувалося з урахуванням всього пулу депозитів: «До отримання повної інформації щодо обсягу та структури укладених банком депозитних угод ФГВФО не міг прогнозувати можливі обсяги виплат. Тут також важливо ще розуміти, чи відображав якимось чином той банк ці депозити на своєму балансі. Якщо ні, то тільки на підставі відомостей звітності, отримуваної від банку, Нацбанк не міг скласти реальної картини. Тому, найімовірніше, навантаження таки збільшиться, але наскільки, наразі незрозуміло».
А ось, як каже Гліб Сегида, якщо згідно з пояснювальною запискою зобов’язання за такими вкладами становлять близько 1,5 мільярда гривень, а, за його даними, у ФГВФО є ресурсів на 6,6 мільярда гривень, то ця інституція буде в змозі виплатити кошти за такими вкладами. Проте юрист зазначає, що у ФГВФО є борг перед Нацбанком, і це означає, що йому може знадобитися більше часу на його погашення.
Юристи також впевнені, що для уникнення подібних ситуацій у майбутньому необхідне не латання «дірок», як, наприклад, ухвалення цього закону. «Банківська спільнота очікує на політичну волю, а саме на ухвалення закону про захист прав кредиторів, що, до речі, є одним із пунктів меморандуму між Україною та МВФ. Але вже кілька років через лобіювання власних інтересів деякими депутатами, які часто найбільші боржники, цей закон не приймають», — зазначає пан Грінченко. Також, на його думку, необхідно істотно поліпшувати систему нагляду за банками. Він переконаний, що Нацбанк України в цьому напрямі вже зробив чимало роботи і з часом ми зможемо побачити її результати.
Від редакції. Звісно, що ухвалення такого закону було конче потрібно і він буде необхідний не лише для вкладників банку «Михайлівський», а й для клієнтів інших фінустанов. Задля того, щоб такі речі не траплялися надалі, регулятор повинен пильніше стежити за роботою банків та запобігати небажаним негативним наслідкам, які стосуються насамперед вкладників-фізосіб. Проте варто підвищувати й фінансову культуру останніх, адже вона все ще на дуже низькому рівні.
Ми в Google+