«УК» продовжує інформувати про хід весняно-польових робіт у регіонах України. Наскільки і де посівна буде дорожчою порівняно з минулим роком? Які перспективи врожаю? Як сільгоспвиробники сприймають відкриття європейського ринку? Про це читайте в матеріалах наших кореспондентів.
Луганщина. Не всі аграрії виявилися готовими до нової ціни посівної
Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»
За оцінками аналітиків Аграрного союзу України (АСУ), нинішня посівна буде дорожчою порівняно з минулим роком на 25—30% через ціну на пальне, що тепер залежить від коливання курсу долара. Які можуть бути наслідки? На думку голови АСУ Геннадія Новікова, це може спровокувати спрощення технологій заради зниження низки витрат, аби виконати весь цикл робіт. В умовах зони ризикованого землеробства, якою, наприклад, є Луганщина, це неприпустимо.
Покладаються на власні сили
За словами Геннадія Новікова, до нинішнього дня заяв про нестачу солярки в Луганській області не надходило. Тож такої проблеми в країні немає. Є нагальне питання щодо вартості, яка виросла через курс долара. До весни Луганщина встигла забезпечити себе пальним на 85%, решту доведеться докуповувати за новими цінами, що позначиться й на ціні врожаю. Тобто для проведення весняно-польових робіт майже 20% коштів не вистачає.
Для аграріїв, котрі не можуть чекати, доки стабілізується курс долара, нині важкі часи. Тому профільні організації виступили з низкою вимог, зокрема й щодо забезпечення пальним. Уряд вивчає можливість виділення його із Шебелинського родовища. Щоправда, це влаштує не всіх, особливо тих, хто працює на імпортній техніці. Наразі вишукують можливості для вирішення цього питання.
Аграрії звикли розраховувати не на допомогу з бюджету, а лише на власні сили. Водночас, як підкреслює Геннадій Новіков, нині у нас не найважчий рік. Біда в іншому — немає спокою в державі. Лунають навіть запитання, чи сіяти взагалі, особливо в такій зоні ризикованого землеробства. «Як на мене, це питання швидше провокаційне. Навіть той, хто його ставить, уже давно все приготував для посівної. Така в аграріїв доля: годувати всіх людей», — сказав голова АСУ.
Загартовані труднощами
Щодо відкриття європейського ринку для наших сільгоспвиробників, то, на його думку, «пташники» дуже радіють, бо вони багато зробили за останні роки в питанні адаптації стандартів. Зерно теж піде добре, бо це товар уніфікований. Ми багато поставляємо його на міжнародні ринки. Тож боятися нічого. Те, що відкривається євроринок, — чудово. Про наші товари дізнаються, і ми матимемо інформацію про тамтешні технології та обов’язково зуміємо перейняти оті новинки. Бо ми більш загартовані труднощами, не звикли розраховувати на допомогу, а їхні люди — балувані дотаціями.
Не лякають ані нові умови господарювання, ані співробітництво з Євросоюзом і директора агрофірми «Калмичанка» Старобільського району Віктора Молотка. Із загальної площі посівних земель 6,2 тисячі гектарів 1840 гектарів — озимина. Зима була сприятливою, тож озима пшениця у задовільному стані. Половину ланів уже підживлено добривами. «Нинішнього року спробуємо перейти на внесення добрив із мікроелементами. Одночасно ведемо підготовку грунту під посів ранніх ярих, — каже він. — Збільшуватимемо площі посіву гірчиці та оліїстого льону. Ці культури дуже затребувані на ринках світу і їхня ціна економічно обгрунтована».
Водночас директор агрофірми зазначає, що «ми відкриті для співпраці з усім світом. А от саме вимоги Євросоюзу не дуже прийнятні. У них стандарти й правила зовсім інші. Головне, щоб Україна не стала просто їхнім «городом». Річ у тім, що там чіткий поділ того, хто й що вирощує. Наприклад, Польща культивує тільки ті культури, які наказав Євросоюз. Тобто ріпак, що виснажує грунт. Ми не бажаємо бути придатком до Євросоюзу. Хочемо вирощувати ті культури, зокрема озиму пшеницю, яку так охоче купують у світі».
А тим часом весняно-польові роботи в Луганській області, які стартували з початку березня, у розпалі. Станом на 17 березня нинішнього року було засіяно 12 тисяч гектарів ранніх зернових та зернобобових культур. Фахівці департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації зазначають, що більшість озимих культур перебуває в доброму та задовільному стані.
Аби гарантувати продовольчу безпеку краю, тамтешні аграрії планують засіяти ярими культурами на 46,5 тисячі гектарів більше, ніж торік. Збільшення посівних площ прогнозують за рахунок того, що додатково посіють 7,9 тисячі гектарів ячменю, а також 24,5 тисячі гектарів кукурудзи на зерно і 3,6 тисячі гектарів сорго. До того ж збільшать посівні площі круп’яних культур: гречки та проса. Загалом, нинішнього року хороші стартові умови для посівної. Але рахувати будемо тоді, коли зерно завеземо вже в комору.
Дніпропетровщина. Посівна — за планом
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
Весняно-польові роботи в регіоні в розпалі: аграрії сіють ранній ярий ячмінь, пшеницю та горох. Усього мають засіяти майже 1 мільйон 220 тисяч гектарів.
«Цього року весняно-польові роботи в області розпочалися чітко за планом — всередині березня. Цьому посприяли хороші погодні умови та своєчасно проведений процес підготовки до посівної. Область повністю забезпечена міндобривами, засобами захисту рослин, дизельним пальним, насінням ярих зернових культур (58,6 тисячі тонн). Наприкінці квітня розпочнуть сіяти овочі, на початку травня — кукурудзу та соняшник, усередині травня — гречку», — уточнив директор департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Дніпропетровської облдержадміністрації Вадим Удовицький.
Цієї весни на Дніпропетровщині заплановано посіяти зокрема кукурудзи на зерно 386,7 тисячі гектарів, соняшнику — 404,6 тисячі. Також мають засадити 32,5 тисячі гектарів овочів та 52,7 тисячі — картоплі.
У департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Дніпропетровської облдержадміністрації зазначають, що з посіяних озимих зернових 93% (538,9 тисячі гектарів) перебувають у доброму та задовільному стані, і лише 6,5% (37,5 тисячі гектарів) — слабких та зріджених сходів. Озимий ріпак також увесь зійшов на площі 69,2 тисячі гектарів, з яких у доброму й задовільному стані — 67,9 тисячі гектарів (98,1%), а слабких та зріджених посівів — 1,3 тисячі (1,9%).
Вінниччина. Зерно лягає в грунт в оптимальні строки
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
Аграрії вже завершили підживлювати озимі зернові, озимий ріпак і багаторічні трави. Тепер зосередилися на сівбі ярих культур — пшениці, ячменю, гороху, вівса.
Посівні агрегати у всій області своєчасно вийшли в поле. Цьому сприяло те, що в господарствах ефективно використали зимовий період. Аграрії добре відремонтували техніку, вони повністю забезпечені насінням, міндобривами та майже стовідсотково — дизпаливом. Сільгосппідприємства мають власні фінансові ресурси для проведення комплексу робіт, і лише частина їх залучила банківські кредити.
У полі працюють понад 8 тисяч тракторів та 2,4 тисячі сівалок. Технічна оснащеність дає змогу за сприятливих погодних умов швидко посіяти ранні зернові на площі майже 118 тисяч гектарів. «Товаровиробники добре підготували до комплексу весняно-польових робіт, і в кожному районі зерно лягає в грунт в оптимальні строки», — зазначив директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Микола Неїлик.
Цього року в господарствах області передбачають виробити 4,5 мільйона тонн зерна, 2580 тисяч тонн цукрових буряків, майже 351 тисячу тонн соняшнику, 188 тисяч тонн ріпаку та 471 тисячу тонн овочів. Отримати прогнозований валовий збір планують завдяки використанню інтенсивних технологій, підвищення родючості грунтів, формування науково обгрунтованої системи сівозміни. У господарствах зробили хімічний аналіз грунтів з кожного поля і тому вносять необхідну кількість міндобрив. Сіють насіння кращих репродукцій, що теж сприятиме збільшенню врожаю.
Черкащина. Поле віддячує дбайливим
Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
На полях області яриною планують засіяти 440 тисяч гектарів, під бурякові та кормові лани, овочеві й картопляні плантації відведено майже 530 тисяч гектарів.
Посівну кампанію активно розпочали зокрема господарства Маньківського, Христинівського, Звенигородського та Золотоніського районів. Уже засіяно близько тисячі гектарів ярим ячменем, чимало площ — горохом та вівсом. Для безперебійної роботи сільгосптехніки господарства запаслися достатньою кількістю дизельного пального та бензину. Аграрії краю повністю забезпечені високоякісним насінням, добривами й пестицидами. Як зазначають трудівники села, цього року матеріально-ресурсне забезпечення краще, ніж було торік.
Паралельно триває підживлення озимих зернових культур, яке вже проведено на 90% площ. Як розповіла директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Оксана Криницька, 95% посівів озимих зернових культур збереглися в доброму стані. Однак через низькі температури взимку та брак снігового покриву частина посівів на площі близько 12 тисяч гектарів трохи зріджена. Однак і ці посіви можна врятувати. Так, у Золотоніському, Драбівському, Чорнобаївському та Тальнівському районах зріджені посіви ретельно підживлюють.
Як зауважує голова селянсько-фермерського господарства «Дружба» з Тальнівського району Сергій Тульчинський, хоч озима пшениця, ріпак та ячмінь і непогано збереглися, з огляду на безсніжжя та раптові коливання температур їх старанно підживили карбамідно-аміачною сумішшю на мерзлоталому грунті. Нині агрономічна служба господарства задоволена: перспективи врожаю чудові. Хоч весна вносить у хід польових робіт корективи. Очевидно, майже одночасно доведеться сіяти ярі та пізні культури. Гаряча пора нині й для садівників. СФГ «Дружба» славиться фруктовим садом інтенсивного типу.
Чекають теплої днини, щоб вибухнути весняним цвітом, усі саджанці на низькорослих підщепах на 16 гектарах. Після закінчення весняного обрізування дерев тут планують посадити ще тисячу саджанців яблуні сорту Чемпіон.
Ми в Google+