З першого липня Нацбанк України вводить обов’язкову перевірку банками потенційних кредитоотримувачів через Кредитний реєстр. Щоправда, кажуть там, поки що все працюватиме в тестовому режимі.

 «Урядовий кур’єр» ще до початку роботи інституції неодноразово писав про  позитиви і негативи, яких слід очікувати. Проте дуже скоро фінансові установи виконуватимуть усі вимоги цього державного реєстру. Що саме вони повинні робити і  як  це позначиться на роботі банків, аналізуємо нижче.

Буде чимало додаткової інформації

За словами директора департаменту банківського нагляду Нацбанку України  Наталії Дегтярьової,  наповнення бази даних Кредитного реєстру підвищує ефективність оцінки банками кредитного ризику та впливає на отримання добропорядними позичальниками кредитів від фінансових установ, що врешті-решт позитивно позначається на  відновленні кредитування.

«З 1 липня положення про визначення банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями з урахуванням даних з Кредитного реєстру запрацює, проте лише у тестовому режимі. Повноцінно новий порядок запровадять з 1 грудня. Усе це роблять  для того, щоб у банків був час на комфортний перехід, щоб це не зашкодило їхній щоденній роботі», — зазначає «УК» Гліб Сегида, керуючий партнер Pravovest Law Firm.

Чимало юристів вважають, що це тільки позитивно позначиться на роботі банків. Адже з налаштованими ІТ-системами запит та відповідь з реєстру займатиме якусь мить. І саме це дасть банкам додаткову інформацію, на основі якої вони прийматимуть те чи інше рішення щодо видачі позики.  Фахівці впевнені, що це потенційно застрахує фінансові установи від багатомільйонних збитків.

Нагадаємо, що до Кредитного реєстру обов’язково передають інформацію про заборгованість за кредитом на суму понад 100 мінімальних зарплат (417,3 тисячі гривень). Тобто серійні недобросовісні позичальники не зможуть набирати кредити у різних банках.

Додамо ще цікаву інформацію. Щоправда, вона не нова, проте чітко відображає картину. За даними Нацбанку, у Кредитному реєстрі на початок року було зібрано дані про 80,4 тисячі позичальників. З них 53,2 тисячі фізичних і 27,2 тисячі юридичних осіб. Фінансові установи почали отримувати (і додавали самі) інформацію із(в) Кредитного реєстру Нацбанку ще з 1 вересня 2018 року, як стверджують джерела з регулятора, на безплатній основі. А сам цей накопичувач інформації про боржників було започатковано фактично кілька років тому. Цікаво, що з 1 липня 2018-го туди подає свою інформацію Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Присвоєння рейтингу впливає на  ставку

Розглядаючи конкретного позичальника, банк оцінює людину або компанію за певними критеріями. Набір даних дає змогу фінансовій установі оцінити вірогідність, з якою цей заявник повертатиме борг. Це вік, професія, досвід роботи, доходи, наявність власності, історія відносин із банком та ін. Наприклад, вірогідність того, що поверне кредит людина, яка працює в ІТ-компанії останні три роки, живе у великому місті та справно сплачує  за останнім кредитом, набагато вища, ніж заявник з невеликого містечка, що за останні три роки змінив кілька місць роботи й ніколи раніше не брав кредиту.

«Що вищий цей ризик, то нижча вірогідність, що позичальник  виплачуватиме кредит за графіком. Після аналізу позичальникові присвоюється певний рейтинг. Що він кращий, то нижчу ставку йому може встановити банк або видати більшу суму на більший строк. Якщо рейтинг нижчий за певну позначку, банк відмовить заявникові у кредиті», — каже пан Сегида.

На перший погляд начебто здається, що для банків та позичальників такий реєстр — лише перевага. Проте не все так просто. Ось чому на офіційний запит «Урядового кур’єра» до двох великих українських фінустанов редакція  не отримала відповіді. А прес-секретар ПриватБанку Олег Серга зазначив у коментарі: поки що йдеться про те, що нові правила стосуватимуться лише юридичних осіб, а не фізичних.  Однак фахівці впевнені, що в Кредитний реєстр Нацбанку потраплятимуть усі.

Доформування резервів

Як зазначає фінансовий консультант Василь Невмержицький, найбільшого негативу зазнають великі банки. «У великих корпоративних клієнтів будуть проблеми. Приміром, такий клієнт в одному з банків — чудовий платник за всіма своїми зобов’язаннями, а в іншому — навпаки, боржник, причому чималий. І про це все кажуть дані Кредитного реєстру Нацбанку. Ігнорувати такі моменти банки не можуть. Тому просто вимушені формувати під таких клієнтів резерви. На початку року йшлося про те, що фінустанови повинні доформувати такі резерви на рівні 10—15% розмірів капіталів», — каже експерт.

На його думку, банки намагатимуться підтверджувати, так би мовити, занижену оцінку кредитного ризику того чи іншого клієнта, щоб це негативно не відображалося на капіталізації, проте Нацбанк у цьому разі матиме власне рішення.

Тому і працювати із високоризиковими позичальниками треба буде у так званому ручному режимі. Приміром, з’являється такий боржник, і від нього вимагають, щоб він погасив борги. А щоб такий клієнт зробив це якомога швидше, пропонують у разі його відмови підняти кредитну ставку тощо.

Василь Невмержицький припускає, що начебто створений для захисту фінансових установ Кредитний реєстр при Нацбанку може недобре пожартувати з позичальників. Він розглядає ситуацію, коли великий позичальник якогось чималого банку візьме кредит у невеликій фінустанові. А потім вимагатиме перегляду умов щодо позики в основному банку — пролонгації, зниження ставки тощо. Якщо цей банк не погодиться, то клієнт шантажуватиме маленький банк і великий також, адже все відображатиметься у Кредитному реєстрі Нацбанку тим, що не сплатить вчасно боргу невеликій установі.

Можна припустити й таке: банки змінять правила гри із клієнтами-позичальниками. Вони вимагатимуть від них ексклюзивності, тобто щоб кредитували тільки в одному банку. Інакше застосовуватимуть чималі санкції до клієнтів-боржників.

Потраплятимуть чесні платники

Лідер «Кредитного майдану» Тетяна Руденко бачить ще одну чималу загрозу для звичайних позичальників. За її словами, до Кредитного реєстру потраплятимуть чи то випадково, чи то цілком свідомо чесні кредитоотримувачі, які вчасно віддають борги за позиками. І начебто таке вже є, і проблем це людям завдає істотних.

Чи стане ще менше кредитоотримувачів у банках у зв’язку з цим нововведенням?

Як вважає Гліб Сегида, недобросовісних позичальників стане менше. «Якщо людина випадково зіткнулася із проблемами щодо виплати кредиту, спочатку треба буде вирішити питання з попереднім кредитом, а потім звертатися по новий. Або одразу попросити у банків можливість перекредитуватися в іншій установі. Що менше у банків буде проблемних кредитів, то більше коштів вони зможуть спрямовувати на видачу нових», — зазначає він. Експерт вважає, що у довгостроковій перспективі це, навпаки, збільшить кількість кредитоотримувачів, адже умови за кредитами стануть більш привабливими.

Як ці всі питання вирішуватиме Нацбанк та фінансові установи, побачимо вже восени.